71794 (611994), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Тільки бібліотеки не повинні ізолювати себе в тісних рамках традиційних методів роботи з читачем. Умовою їх успішного функціонування в нових умовах є співіснування та взаємодія з новітніми інформаційними технологіями, правильне розуміння свого місця і ролі в сучасному інформаційному суспільстві. [27]
Висновки
Таким чином, наш матеріал показує, що бібліотечна справа в Німеччині на сучасному етапі є не лише відображенням всіх переваг і недоліків сучасного німецького суспільства, а й несе в собі славетні традиції епохи Просвітництва. За тривалий період становлення німецької нації бібліотечна справа Німеччини переживали часи злетів і падінь.
Розкриваючи зміст становлення та розвитку бібліотек Німеччини варто зазначити, що бібліотечна справа Німеччини впливає на еволюцію інформаційних потреб, що в свою чергу стимулює пошук шляхів оптимізації бібліотечної системи, удосконалення їхньої структури, створення максимально сприятливих умов для задоволення наукових, виробничих, культурних, навчальних потреб читачів, раціонального використання бібліотечних фондів.
В даній роботі ми розглянули бібліотеки , які являються гордістю Німеччини:
Перша німецька народна бібліотека була заснована Карлом Беньяміном Пройскером (Karl Benjamin Preusker) 24 жовтня 1828 року. Як кваліфікований книгар, а пізніше високий чиновник, він заснував спочатку маленьку книгарню в Старій Школі Латинської Мови (Alte Lateinschule), а потім розбудував її , як перше громадське книгосховище у всій Німеччині. За її зразком виникли багаточисленні міські церковні бібліотеки та книгосховища в німецькомовному просторі.
Найважливішими публічними бібліотеками Німеччини є Баварська державна бібліотека (Bayerische Staatsbibliothek) у Мюнхені з фондом понад 6 млн. томів та Державна бібліотека Фундації прусського культурного надбання у Берліні з фондом більше 4 млн. томів. Перлиною серед німецьких бібліотек є Бібліотека Герцога Августа у Вольфенбюттелі, де зберігаються понад 660 тис. томів, серед яких 12 тис. - коштовні середньовічні рукописи.
Варто відзначити Міську публічну бібліотеку Фульди (120 тис. томів), котра обслуговує як доросле населення, так і дітей; міжнародну дитячу бібліотеку; бібліотеку Професійної вищої школи (160 тис. томів); книгозбірню чоловічого монастиря.
Та головним бібліотечним центром є Земельна наукова бібліотека Фульди. Тут працює 15 фахівців з вищою бібліотечною освітою на повну робочу ставку (38 годин на тиждень), 4 співробітники вчаться і тому працюють 20 годин на тиждень, технічний персонал складається з 3-х осіб.
Університетська бібліотека ,,Фольксваген-Хаус"(Берлін) нараховує 3 млн примірників документів, 400 тис. з яких - у відкритому доступі. У книгозбірні обладнано 715 місць для читачів, 300 з яких під'єднано до мережі Інтернет та ще додатково забезпечена можливість підключення 300 ноутбуків. На високому технологічному рівні спроектовано систему автоматичної доставки замовлень. Тут працює чотири ліфти, які розташовані у різних частинах приміщення та з'єднані між собою транспортером по периметру першого поверху. Контейнери для транспортування книг можуть бути доставлені із будь-якого поверху чи його частини в іншу частину приміщення.
Щодня бібліотека видає користувачам 2,5 тис. документів. Замовлення на видання із закритого сховища виконуються протягом години.
Можна взяти книгу з відкритого доступу бібліотеки або повернути її туди, скориставшись не лише послугами бібліотекаря, але і зробити це за допомогою спеціальної машини, яка автоматично зчитує штрих-код із читацького квитка та фіксовану інформацію із спеціального чіпа з інформацією, що вставляється при технічній обробці документа. Машини для запису книг користувачам є новими для бібліотек Німеччини.
Ми з’ясували, що Німецька національна бібліотека - це центральна архівна бібліотека і національно-бібліографічний центр Федеральної Республіки Німеччини. Одним з переважаючих завдань, що стоїть перед бібліотекою, є постійне поповнення зборів, шляхом колекціонування публікацій німецькою мовою, як надрукованих в Німеччині , так і за кордоном.
Німецька нація дала світові цілу плеяду видатних вчених, філософів, мислителів, державних діячів.
Тому , вивчаючи внесок бібліотечних діячів Німеччини в розвиток бібліотечної справи варто привернути увагу до першої жінки-бібліотекаря Бони Пайзер, яка довгий час надавала в своїй бібліотеці жінкам єдину можливість пройти практичну підготовку для професійної діяльності.
Константін Ньорренберг – засновник Руху Книгарів зробив неоціненний вклад у розвиток народних бібліотек. Так, за його сприянням уже в кінці 1898 року була заснована перша « Міська народна бібліотека і читальна зала Шарлоттенбург». Це стало початком заснування народних бібліотека по всій Німеччині.
Отто фон Бісмарк свого часу говорив, що Німеччина своєю могутністю і славою зобов'язана в першу чергу своїй освіті. Національною особливістю освіти в Німеччині завжди було виховання високоморальної особистості.
Вперше в Німеччині та Пруссії в 1886 році було засновано факультет «бібліотечних суміжних наук» у університеті Геттінгена Карлом Дціацко. А згодом низка бібліотек та навчальних закладів почали готувати кваліфікованих бібліотечних кадрів. Освітою бібліотекарів займалися такі навчальні заклади : Інститут бібліотекознавства університету Гумбольдта, Бібліотечно-науковий інститут Берлінського університету та інші.
Були створені окремі навчальні програми:
- Освіта стажера.
- Коротка освіта референта.
Комбінована освіта
1. Бібліотекознавство
2.Бібліотекознавство (денне навчання)
3.Бібліотекознавство (заочне навчання)
4.Бібліотекознавство (післядипломне навчання)
Вища освіта бібліотечного спрямування у Німеччині останніми роками суттєво змінилася на організаційному та змістовому рівні. Деякі вищі навчальні заклади (наприклад у Бонні-Райнський університет Фрідріха-Вільгельма заснований у 1818 році) закрилися або ж об'єдналися з іншими (у Франкфурті, Штуттґарті). Франкфуртське бібліотечне училище було закрито й інтегровано до професійного училища Дармштадту. Інститут бібліотекознавства та інформації м. Штуттґарту об'єднався з професійним училищем медіа та друкарства і став Інститутом засобів масової інформації.
На сьогоднішній день основними центрами підготовки бібліотечних кадрів являються : Гумбольдтський університет Берліна, Штуттґартський інститут ЗМІ, Гамбурзький інститут прикладних наук, Професійне училище Кельну пропонує спеціальність «Магістр бібліотекознавства», Професійне училище Ганновера пропонує післядипломну магістратуру з управління знаннями й інформацією. Разом із магістерськими програмами у Німеччині є можливість отримати післядипломну освіту під час державної служби. Баварська школа бібліотечної справи у Мюнхені пропонує дворічне навчання для адміністративних посадовців.
Окреслюючи проблеми та перспективи розвитку бібліотечної справи Німеччини варто звернути увагу на деякі аспекти:
По-перше, на перший погляд Німеччина могла б навіть пишатися своєю мережею бібліотек. Вона досить добре покриває всю площу країни і задовольняє весь спектр інформаційних потреб. На основі аналізу ситуації у Німеччині команда експертів підприємництва "Буз Ален & Хемільтон" розробила концепцію стратегії створення Агенства розвитку бібліотек (АРБ) у якості центрального інструмента керівництва інноваційною діяльністю та забезпеченням якості розвитку бібліотек по всій федерації. Зміст роботи за проектом складатиме донесення до політиків ідеї АРБ як необхідної інвестиції у конкурентоспроможність Німеччини, як інформаційного суспільства, озброєного знаннями.
По-друге, на терені Німеччини створюються масштабні проекти з метою глобального доступу до інформації, електронної інформації , яка стає необхідною в бібліотечній галузі міжнародного співробітництва . Тому найбільші бібліотеки Німеччини з цією метою почали плідно працювати над такими глобальними проектами: проект «Спорудження Саксонського сервера документів», проект «Александрія», проект «CONTENTUS» та інші. Нижньосаксонська державна бібліотека і університетська бібліотека Геттінгена координує проект спорудження електронної дослідницької інфраструктури в Європейському співтоваристві.
Стан взаємин Інтернету і бібліотеки складає предмет особливої уваги. Інтернет дозволяє бібліотекам створювати корпоративні каталоги, забезпечувати дистанційний прийом замовлень на книги від своїх читачів, передавати їм електронні копії документів або частин які їх цікавлять. Створення навігаторів в Інтернеті, організація баз знань - ось нове завдання сучасних бібліотек.
Список використаних джерел:
1. Erlaß betreffend die Befähigung zum wissenschaftlichen Bibliotheksdienst bei der Königlichen Bibliothek zu Berlin und den Königlichen Universitätsbibliotheken (Указ соответствия пригодности к научной библиотечной службе в Королевской библиотеке в Берлине и Королевской университетской библиотеке).- Bibl.-№ 29 .-1912. - s. 75-78
2.Артемов, Ю. Библиотеки и глобальный прогресс[Текст]/ Ю.Артемов // Бібліотечний форум України.-2004.-№2.
3.Вітенко, В. Європейські стратегії розвитку культури: бібліотеки Німеччини [Текст]/ В.Вітенко // Бібліотечний форум України.-2005.-№3.
4.Ворона, Ю. Публічні бібліотеки Німеччини: погляд зблизька [Текст]/ Ю.Ворона// Бібліотечна планета .- 2009.- №4(46).- с.25-28.
5. Гасієвич ,Крістіан. Книга та бібліотека[Текст]= BuB — Forum fur Bibliothek und Information / Переклад С. Іваненко // Бібліотечний та інформаційний форум.- 2004 .-№4 .
6. Гірсберг Д. Шляхи освіти бібліотекарів [Текст]/ Переклад з нім. Міщенко К.// Бібліотечна планета.-2008.-№3 (41).- с.29-30.
7.Гоншіор, Хана-Лора. Зібрання східноєвропейської літератури у фондах Баварської бібліотеки [Текст]/ Хана-Лора Гоншіор; переклад з нім. Н.Малолєтової//Бібліотечний вісник.- 1996.-№4.-с.21-22.
8. Каліберда, Надія. Організаційні структури обслуговування в Національних бібліотеках [Текст]/ Н.Каліберда// Бібліотечний вісник .- 1998.- №2.-с.13-18.
9.Калістер,Поль. Майбутнє бібліотек [Текст]/ П.Калістер; переклад з англ.мови кандидата іст. наук Н.Стрішенець//Бібліотечний форум України.-2005.-№2(8).-с.46.
10. Краус-Ляйхерт У. Бібліотечна освіта за доби перетворень[Текст]/ Переклад з нім. Міщенко К.// Бібліотечна планета .- 2008.- №4 (42).-с.15-17.
11.Книги для народа: 80 лет назад скончалась первая в Германии женщина-библиотекарь[Текст]/ Лара Деммиг// Judisches Berlin = Новости еврейской общины Берлина.- 2009.- №3 (112).- с.21-22.
12.Matthias Graf von Schmettow: Constantin Nörrenberg[Text]:[Матіас Шметов . Константін Ньорренберг].- In: 200 Jahre Landes- und Stadtbibliothek Düsseldorf.- Düsseldorf .- 1970 ,№6.
13.Matthew Battles: Die Welt der Bücher. Eine Geschichte der Bibliothek/ Artemis & Winkler im Patmos Verlag, Düsseldorf 2007, ISBN 978-3-49169142-1.
14.Національні бібліотеки світу - Національна Бібліотека Німеччини// rad.rv.ua
15.Павленко, Раїса. Семінар у Берліні та Лейпцизький книжковий ярмарок [Текст]/ Р.Павленко// Бібліотечний вісник .-1997.-№5.-с.35.
16.Поберезська Г.Г. Причини і перспективи "Болонського процесу" в європейській вищій освіті // Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ. - 2003. - Випуск 8. - С. 136-147;
17.Поберезська Г.Г. Тенденції розвитку вищої освіти у країнах Західної Європи та України / Г.Г.Поберезька - К.:Ун-тет „Україна", 2005;
18.Попова, Н. Міська бібліотека Шпандау в Берліні: досвід реконструкції [Текст]/ Н.Попова // Бібліотечна планета .- 2004.-№1(23).- с.27-30.
19.Сердега, В. Україністика в Баварській державній бібліотеці /В.Сердега // Бібліотечна планета .- 2003.- №4 (22).- с.19-20
20.Славова, М. Міжнародна бібліотека для юнацтва в Мюнхені [Текст]/ М. Славова //Бібліотечна планета .-2004.-№3(25).-с.36-37.
21.Соціологія: Навчальний посібник \за навчальною редакцією Ш.В. Туленкова. - К.: МАУП.—1998.
22.Thomas Adametz: Bona Peiser (1864–1929). Wegbereiterin der Bücherhallenbewegung und Deutschlands erste Volksbibliothekarin. // Helga Lüdtke (Hrsg.): Leidenschaft und Bildung. Zur Geschichte der Frauenarbeit in Bibliotheken. - Berlin : Orlanda Frauenverlag GmbH ,1992.- S. 133 -141.
23.Wolfgang Thauer: Die Bücherhallenbewegung. Verlag Harrassowitz (Вольфганг Тауер: Движение народных библиотек) Висбаден : Издательство Harrassowitz, 1970.- ISBN 978-3447012850
24.Wolfgang Thauer: Geschichte der öffentlichen Bücherei in Deutschland(Вольфганг Тауер: История общественного книгохранилища в Германии) Висбаден: Издательство Harrassowitz, 1990.-ISBN 978-3447029742
25.Zur Geschichte der bibliothekswissenschaftlichen Ausbildung in Berlin //http://www.ibi.hu-berlin.de
26.Шамо, Т.Стародавнє і сучасне бібліотек ФРН[Текст]: глобальний бібліотечний простір/ Т.Шамо//Бібліотечна планета .- 1999.- №3.- с.24-26.
27. http://www.bibliotheksportal.de.
28. http://www.nbuv.gov.ua.
29. http://www.schattenblick.org
30. http://weblog.ib.hu-berlin.de
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
