71794 (611994), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Бібліотека має абонемент, читальний зал, зал періодики, каталожну кімнату, комп'ютерний зал, МБА.

У відкритому доступі абонемента – 22 тис. томів, розташованих за 17-ма розділами. У межах кожного розділу – абеткове розміщення. Всю інформацію про фонд відкритого доступу сконцентровано у генеральному каталозі бібліотеки і занесено до комп'ютерів. Одноразово читач має право замовити і користуватися 5-ма виданнями протягом чотирьох тижнів безкоштовно. Якщо читач користується літературою понад місяць, або книга має історичну цінність, - це буде коштувати 10€. За умов, коли читач не може забрати з собою всі книжки, вони залишаються протягом трьох днів на номері читацької картки.

Газети та журнали видаються терміном до двох тижнів. При необхідності читач може подовжити строк користування, зателефонувавши або безпосередньо відвідавши бібліотеку.

При отриманні книг читачеві видають листок-нагадування, в якому зафіксовано інформацію про автора, назву книги та дату, коли видання слід повернути.

У відділі абонемента постійно чергують два бібліотекарі, також читачі можуть скористатися комп'ютером та ксероксом.

Довідково-інформаційне обслуговування повністю комп'ютеризовано. Так, читачі Гессенської земельної бібліотеки м. Фульди мають можливість користуватися регіональним центральним каталогом, що знаходиться у Франкфурті-на-Майні, також є доступ до інформаційної регіональної мережі Інтернету (Hessiches Bibliothek Informationssуstem / HEBIS/).

Найбільше читачів користуються читальними залами бібліотеки. У загальному читальному залі зосереджено 10 000 томів, переважно це загальні та спеціальні довідкові видання, керівні та інструктивні матеріали, підручники, словники, юридичні та нормативні документи, фахова бібліографія з різних галузей знання. Решта видань представлена у 27 розділах з різних галузей економіки, науки, культури, спорту, релігії, краєзнавства. У читальному залі працює комп'ютер, крім того читачі можуть користуватись мікрофільмами за допомогою спеціального апарату. При необхідності, можна зробити копії матеріалів, для цього на спеціальному бланку оформлюється замовлення (дається прізвище автора назва та вихідні данні). Одна стандартна сторінка книги або стаття коштує 5 центів . Книги, які видані понад 100 та більше років назад та інша цінна література копіюванню не підлягають. У читальному залі знаходяться каталоги тільки літератури читального залу. Кожен має своє кольорове маркірування. Так, абетковий каталог назв та авторів має зелене маркування, систематичний — біле, а предметний — блакитне.

У читальній залі постійно чергує бібліотечний фахівець, який допомагає читачам знайти необхідні матеріали, оформлює замовлення і здійснює копіювання.

Поруч працює зал періодики, де представлено 1600 газет та журналів, у т. ч. періодичні видання іноземними мовами. 350 назв газет та журналів видаються читачам додому. Особливо слід відзначити періодичні видання з питань бібліотечної справи та бібліографії. Гессенська земельна бібліотека м. Фульди має в своїх фондах 16 різних видань. Серед них «Bibliotheks Dienst», «Dialog mit Bibliotheken», «Bibliothek fur alle», міжнародні «Libraries and Culture», «Libli» тощо.[8]

Фольксваген-Хаус

Університетська бібліотека ,,Фольксваген-Хаус"(Берлін) займає нове, світле та просторе п'ятиповерхове приміщення, що тривалий час через фінансові труднощі було довгобудом. Цікавий факт: на спорудження бібліотеки двадцять п'ять мільйонів євро виділила держава, стільки ж виділив і університет. Для закінчення будівництва не вистачало п'яти мільйонів, і саме таку суму виділив концерн ,,Фольксваген", після чого бібліотека у своїй назві стала носити наймення промислового гіганта, який розпочав фінансово її підтримувати .

Площа бібліотеки становить 30 тис. кв. м, фонд нараховує 3 млн примірників документів, 400 тис. з яких – у відкритому доступі. У книгозбірні обладнано 715 місць для читачів, 300 з яких під'єднано до мережі Інтернет та ще додатково забезпечена можливість підключення 300 ноутбуків. Слід зазначити, що місця для читачів розташовані невеликими групами (10-20) та чергуються зі стелажами з книгами, на всіх поверхах бібліотеки є представники керівництва. Штат працівників нараховує 160 чоловік. Плата за користування становить 20 євро за рік.

Бібліотека не є типовою для всіх університетів, оскільки під її дахом фактично розташовані дві книгозбірні: бібліотека мистецтв та бібліотека технічного університету. Вразила і сума коштів, що виділяється на комплектування, а це 2 млн євро на рік, причому 25% із них витрачається на придбання документів на електронних носіях та забезпечення доступу до електронних баз даних.

На високому технологічному рівні спроектовано систему автоматичної доставки замовлень. Тут працює чотири ліфти, які розташовані у різних частинах приміщення та з'єднані між собою транспортером по периметру першого поверху. Контейнери для транспортування книг можуть бути доставлені із будь-якого поверху чи його частини в іншу частину приміщення.

Щодня бібліотека видає користувачам 2,5 тис. документів. Замовлення на видання із закритого сховища виконуються протягом години.

Можна взяти книгу з відкритого доступу бібліотеки або повернути її туди, скориставшись не лише послугами бібліотекаря, але і зробити це за допомогою спеціальної машини, яка автоматично зчитує штрих-код із читацького квитка та фіксовану інформацію із спеціального чіпа з інформацією, що вставляється при технічній обробці документа. Машини для запису книг користувачам є новими для бібліотек Німеччини, однак ними користувались ще у 2000 році в бібліотеках США, тоді представники України брали участь у Міжнародному проекті "Бібліотечна справа та відкритий доступ до інформації у Сполучених Штатах Америки".[27]

Робота всіх університетських бібліотек має багато спільного. Узагальнюючи все, згадується влучний вислів: ,,Що таке університет? Це бібліотека та прилеглі до неї приміщення". Саме такими словами можна охарактеризувати сприятливе ставлення галузевого міністерства та керівництва університетів до проблем задоволення інформаційних потреб студентів, науковців, викладачів, а в окремих випадках (бібліотека м. Дрездена) – і мешканців регіону.

Університетські бібліотеки Німеччини сьогодні – це , насамперед, ефективне та продуктивне використання потужних фінансових ресурсів; типові відремонтовані приміщення; фундаментальні колекції документів на традиційних та електронних носіях; максимальний комфорт для роботи як для працівників, так і для користувачів; автоматизація технологічних процесів обробки документів та обслуговування відвідувачів; надання можливості доступу до повнотекстових електронних баз даних з прикладних наук та мережі Інтернет; можливість копіювання документів і трансформування їх в електронному вигляді; стабільність та високий професійний рівень кадрового потенціалу; зручний для користувачів режим роботи; збереження та примноження кращих бібліотечних традицій.

Окрім університетських розглянемо ще публічні бібліотеки – це Берлінська державна бібліотека, міські бібліотеки Лейпціга, Бауцена та Дрездена, а також міська бібліотека для молоді, пересувна бібліотека, бібліотека ,,Проліс" міста Дрездена.

На відміну від українських, німецькі публічні бібліотеки (бібліотека ,,Проліс" та бібліотека для юнацтва) обладнані з великим естетичним смаком, адже тут на конкурсній основі цією роботою займалися підприємства, що спеціалізуються на проектуванні та оформленні інтер'єрів бібліотек. [20]

Загалом на території федеральної землі Саксонія працює 220 публічних бібліотек. У провінційному містечку Бауцен, де проживає 40 тис. мешканців, бібліотечними проблемами опікується спеціальний відділ публічних бібліотек, що працює як підрозділ мерії і створений ще у 1914р.

Публічні бібліотеки, як правило, набагато менші від університетських. Фонд Державної бібліотеки міста Бауцена нараховує 250 тис. примірників документів, штат - 14 чоловік. Протягом року бібліотека обслуговує 9 тис. користувачів, 30% із яких - молодь.

Модель фінансування цієї бібліотеки суттєво відрізняється від інших. Надходження розподіляється наступним чином: 19% - державні кошти; 11% - кошти землі Саксонія; 42% - надходження від платних послуг бібліотеки; 2% - проектна діяльність; 26% - кошти громадських організацій.

Належна увага при проектуванні та обладнанні бібліотек Німеччини приділяється проблемам обслуговування користувачів із обмеженими можливостями. У більшості оглянутих бібліотек зустрічаються такі позначки: ,,Ліфт для інвалідів", ,,Туалет для інвалідів", ,,Комп'ютер для інвалідів". Тут щорічно проводиться День книги, під час якого діти, з дозволу та фінансової підтримки батьків, беруть участь у найрізноманітніших літературних заходах та ночують у приміщенні бібліотеки. [19]

Якщо організація обслуговування читачів у бібліотеках Німеччини нагадує систему роботи бібліотек України, то в інших аспектах діяльності існують суттєві відмінності. Традиційної методичної роботи в бібліотеках Німеччини немає. З метою розв'язання конкретних завдань протягом певного періоду представники різних бібліотек об'єднуються в робочі групи або комісії. Це можуть бути проблеми каталогізації або організації обслуговування різних груп читачів, координації роботи, проведення наукових досліджень, комп'ютеризації, організації бібліотечної освіти та підвищення кваліфікації тощо. На сьогодні у Німеччині діють 23 такі комісії. Комісії та групи також розробляють необхідну регламентуючу документацію, впроваджують нові технології, готують учбові програми.

Крім того, в кожній землі існує головний центр, через який здійснюється координація роботи та бібліотечний менеджмент.

Суто бібліографічною діяльністю бібліотека не займається. Вона лише бере участь у підготовці регіонального інформаційного видання, вводячи до Інтернету відомості про надходження до бібліотеки . Оскільки вся література обробляється централізовано і потім розходиться по всіх бібліотеках, то й інформація про неї автоматично входить до комп'ютерної системи і щомісяця видається у вигляді списків нових надходжень.

Є свої відмінності і у масовій роботі. Звичної, в нашому розумінні, масової роботи у бібліотеках немає. Так, при земельних бібліотеках працюють самостійно і досить активно письменницькі організації, які всю свою друковану продукцію безкоштовно передають до фондів бібліотеки. Інколи проводяться зустрічі з письменниками, організовуються художні виставки, але уся організаційна робота ведеться незалежно від бібліотеки.

У бібліотеці немає ні традиційних, у нашому розумінні, наочних форм роботи, ані інших популярних в Україні масових заходів. Основним бібліотечним кредо в Німеччині вважається повне задоволення запитів читачів та максимальна зручність в організації роботи. [14]

На ваш розгляд представлено діяльність бібліотек, які уособлюють в собі далеку історію, науку та культуру, оптимістичне майбутнє і дає можливість познайомитися з конкретною роботою бібліотечних закладів Німеччини – європейської країни, яка впевнено рухається вперед і стоїть на засадах демократизації.

На відміну від інших країн, Німеччина не має великої стародавньої національної бібліотеки. Лише з 1913 року новозаснована Німецька бібліотека у Лейпцигу почала збирати всі твори німецькомовної писемності. Поділ Німеччини привів до заснування у 1947 році Німецької бібліотеки у Франкфурті-на-Майні, яка перейняла на себе функції, що їх виконувала Лейпцизька бібліотека для Заходу.

Після об'єднання Німеччини у серпні 1990 року, обидві бібліотеки почали діяти під єдиною назвою «Німецька бібліотека»(Deutsche Bibliothek) , а в 2006 році отримала законний статус і нове ім’я: Німецька Бібліотека Німеччини (Deutsche Nationalbibliothek).

Вона являє собою загальний архів німецькомовної літератури та Національний бібліографічний інформаційний центр ФРН. Загальні фонди бібліотеки складають нині понад 15 млн. томів.

У 1970 році у Берліні було засновано Німецький музичний архів (Deutsche Musikarchiv) як філію франкфуртського осередку.

Німецька національна бібліотека - це центральна архівна бібліотека і національно-бібліографічний центр Федеральної Республіки Німеччини.

Одному з переважаючих завдань, що стоять перед бібліотекою, є постійне поповнення зборів, шляхом колекціонування публікацій німецькою мовою, як надрукованих в Німеччині , так і за кордоном. Бібліотека повинна архівувати і детально документувати всі видання та документи , що поступають, а також реєструвати і давати доступ до фондів всім охочим.

Національна Бібліотека Німеччини підтримує взаємини з іншими організаціями в рамках національних і міжнародних відносин. Вона входить до числа організацій, які роблять свій внесок до роботи регулюючих механізмів країни, і так само бере участь в зміцненні і розвитку міжнародних стандартів.

Архівне зберігання і використання здійснюються у всіх відділеннях бібліотеки і підпорядковано строгим правилам. Такий порядок забезпечує читача інформацією про місцезнаходження потрібних йому книг і надає необхідні послуги.

Франкфуртська будівля бібліотеки тепер відповідає за розвиток інформаційної і комунікативної техніки; до її заслуг належить також споруда центрального банку даних і управління. Крім того у Франкфурті розташований Німецький архів документів про вигнання громадян Німеччини, євреїв з 1933 по 1945 роки. Національна бібліографія, що збирається й публікується Національною бібліотекою Німеччини, включає:

• всі публікації, видані у Німеччині;

• всі німецькомовні публікації, видані поза межами Німеччини;

• всі переклади німецькомовних публікацій, видані не в Німеччині;

• всі іншомовні публікації про Німеччину, видані поза її межами (германіка);

• друковані праці, написані або опубліковані німецькомовними емігрантами у період з 1933 по 1945 рр. [8]

Особливістю Німецької національної бібліотеки є наявність в ній виключно німецькомовної літератури та літератури про Німеччину інших країн. Ця бібліотека не є універсальною, тобто в ній не діє принцип: збирати літературу з усіх країн, усіма мовами світу та про всі наукові напрямки, як, наприклад, у Французькій національній бібліотеці. Відносно пізнє створення Німецької національної бібліотеки, її неуніверсальний характер та децентралізація тісно пов'язані з новою й новітньою історією Німеччини: тривалою роздробленістю, поділом внаслідок Другої світової війни, подоланим лише в 1990 році , та принципом федералізму. Відсутність повноцінної універсальної Національної бібліотеки компенсується в Німеччині системою спеціальних тематичних напрямів (Sondersammelgebiete (SSG)). Так кожна крупна бібліотека має кілька таких напрямів або тем, за якими вона збирає всю наявну літературу з усіх країн. Компенсаторним, але, водночас, і конкуренційним фактором є також наявність у Німеччині двох великих універсальних бібліотек — Державної бібліотеки в Берліні та Баварської державної бібліотеки — які за величиною й значенням можуть конкурувати з такими універсальними національними бібліотеками як Французька національна бібліотека чи Британська бібліотека. [19]

ІІ. Внесок бібліотечних діячів Німеччини в розвиток бібліотечної справи

Характеристики

Список файлов курсовой работы