59738 (611130), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Правова нерівність студентства виражалося в юридичній неповноправності вищої освіти казенного і неурядового секторів. Випускники приватних і суспільних вузів на відміну від університетів, і казенні інститути не користувалися ніякими правами на одержання роботи або присвоєння чина. Вага правового положення студентської молоді стає ще більш очевидної з урахуванням випереджальних темпів розвитку неурядового сектора і його частки в системі вищої школи. Ніяких станових і професійних прав не давала вища жіноча освіта. Лише закон від 19 грудня 1911 р. допускав жінок до іспитів у державних іспитових комісіях при університетах, дорівнюючи посвідчення про закінчення Вищих жіночих курсів до університетських дипломів.
Правове положення багатонаціонального студентства країни збільшувалося проведеної царатом політикою великодержавного шовінізму в області вищої освіти. У вищих навчальних закладах України навчалися росіяни, українці, білоруси, поляки, вірмени, грузини, євреї і представника інших національностей.
Жорсткому національному гнобленню піддавалося українське студентство. Викладання повинне було вестися винятково на росіянці мові. Царат переслідував українську культуру і виганяв із вживання української мови. За збереження літератури на «малоросійський» мові студентів віддавали під нагляд поліції».
Перший університет в Україні засновано 1805 року в Харкові коштом місцевого шляхетства й купецтва. Ініціатором цієї справи був В. Каразін, ліберальний громадський діяч Слобідської України. Харківський університет скупчив навколо себе найкращі культурні українські сили. Ректором його був український поет П. Гулак-Артемовський; серед професорів були видатні сили України та Західної Європи, як проф. Шад та інші. На довгий час Харківський університет став осередком української патріотичної думки. Тут були професорами – І. Срезневський, А. Метлинський, М. Костомаров, з 1882 року – Д. Багалій.2.11; 379
Формування складу студентства залежало від політики уряду. Однак не враховувалось значення університетського керівництва при запровадженні постанов міністерства освіти щодо студентства.
Атестат класичної гімназії або посвідчення зрілості, а такок документ від місцевої поліції про бездоганну поведінку надавали право вступу до університету. У студенти приймалися тільки чоловіки, які не повинні були одружуватись під час перебування в університеті. Однак, на 1909 р. в університеті кількість одружених складала 17,2% при середньому віці в 26 років. З них більшість припадала на філологічний факультет (19,8%), а найменше було серед математиків (12,4%). Міністерство освіти лише закріпило традицію одруження студентів в 1904 р., коли дозвіл студентам брати шлюб поставили в залежність від рішення попечителя учбового округу. Тільки з 1906 р. за керівництвом університетів юридично закріпили право вирішувати це питання самостійно.2.16; 86
Вважалось, що введення статуту 1884 р. призвело до різкого падіння кількості студентів, особливо на історико-філологічному факультеті, через висунення на перший план вивчення окремих дисциплін (класичної філології, римського права та ін.). Крім того, через підвищення платні за навчання, обмеження вступу в університет осіб єврейської національності й відкриття в Харкові Технологічного інституту (1885 р.). Таким чином, всі вказані причини стосувались політики уряду щодо університетів.
Кількість студентів історико-філологічного факультету до 1884 р. була не високою (в 1863 р. – 31 студент) і посідала третє місце і в 1825 р. після юридичного (тоді етико-політичного) та медичного відділень. Кількість студентів за 23 роки збільшується лише до 95 (в 1886 р.). До кінця 90-х рр. XIX ст. кількість абітурієнтів рідко перевищувала 10 осіб і стабілізувалась в середньому на 42 студентах, що навчалися кожен рік на факультеті з 1894 по 1904 р. Таким чином, історико-філологічний факультет в другій половині XIX ст. – на початку XX ст. не був багатолюдним. Але з 1906 р. по 1909 р. на історико-філологічному факультеті значно зростає кількість студентів і пік припадає на 1907 р. (1906 р. – 306, 1907 р. – 557, 1908 р. – 518, 1909 р. – 481). Такий небувалий наплив студентів пояснюється різними причинами. У першу чергу, дозволом керівництва і факультету, і університету на умовний прийом студентів на факультет. Так, в 1906 р. історико-філологічний факультет поставив питання про дозвіл особам, що закінчили середні учбові заклади, але в яких не викладалася грецька мова, поступати до університету. Вони мали пройти програму гімназичного курсу з грецької мови в університеті. У вересні 1908 р. міністерство схвалило пропозицію факультету, мотивуючи це незначною кількістю гімназій, де вивчалися дві стародавні мови. Хоча на засіданні ради Харківського університету зазначили, що цей циркуляр суперечить всім наступним циркулярам міністерства, які вимагали відмови від умовного прийняття всіх осіб, тільки в Правилах прийняття до Харківського університету на 1910–1911 рр., питання про умовний прийом на факультет без оцінки з грецької мови, вже не піднімалося.2.16; 87
Того ж часу на юридичному, фізико-математичному з відділеннями математичних та природничих наук, що мали рекомендований міністерством 1901 р. склад курсів у 200, 100, 75 студентів відповідно, йшов процес збільшення кількості студентів. Так, з 1894 по 1904 р. кількість студентів зросла вдвічі, а на природничому відділенні втричі стосовно встановленої норми. За період з 1906 по 1909 рр., як і на історико-філологічному факультеті, значно зростає кількість студентів на юридичному факультеті (з 312 в 1906 р. до 1532 в 1909 р.). Але кількість студентів на фізико-математичному факультеті знижується: на його математичному відділенні з 429 студентів в 1906 р. до 250 в 1909 р., на природничому з 1131 в 1906 р. до 523 в 1909 р. На цей період припадає низка циркулярів, що певною мірою пояснює вказані явища. Так, міністерство надало право кожному факультету встановлювати самостійно, але з ухвалення ради, умови, за якими семінаристи мали право поступати до університету. Юридичний факультет Харківського університету скористався цим і постановив приймати семінаристів без будь-яких іспитів як після 4, так після 6 класів. Зі свого боку Синод не дозволив семінаристам поступати тільки на медичний факультет та природниче відділення фізико-математичного факультету. Однак вже з 1910 р., згідно нових: правил вступу до Харківського університету, вихованці православних семінарій повинні були складати додаткові іспити з математики, фізики та двох нових мов в обсязі гімназичного курсу. І це одразу відбилося на кількості студентів. Так, На історико-філологічному факультеті в 1910 р. було 399 студентів, а в 1913 р. вже 223; на юридичному факультеті – в 1910.р – 1350, а в 1913 р. – 1102. Безумовно, не можна абсолютизувати вплив вихованців семінарій на кількісний склад студентства Харківського університету, але їх частка серед студентів історико-філологічного та юридичного факультетів була значною і залежала від рішення факультетів про прийняття семінаристів без іспитів.2.16; 87
На кількісний склад студентства факультетів впливали також вихованці комерційних училищ (в Харкові існувало комерційне училище імені Олександра III), які отримували право вступу до університету після складання додаткового іспиту з латинської мови. До університету допускались особи, що закінчили 7 класів реального училища. Їх звільняли від додаткового іспиту з грецької мови, але обов'язковим залишався іспит з латинської. Таким чином, знання стародавніх мов було необхідно не тільки для вступу на історико-філологічний факультет, а й на інші факультети, що не заважало майбутнім студентам, які хотіли поступити саме в університет, а не в технічні вузи.
На зниження кількості студентів Харківського університету на всіх факультетах з 1911 р. вплинули також циркуляри міністерства освіти 1906, 1911 рр., якими встановлювався максимальний термін перебування в університеті при 5 та 4 роках навчання: для медичного факультету – 7,5 рр., для інших – 6,5. Таких осіб, що знаходились в Харківському університеті більше вказаного терміну, і яких потрібно було звільнити, найменше було на медичному факультеті – 2 студенти, а на інших – 200. Зазначимо, що міністерство освіти нагадувало про необхідність звільнення, але університетське керівництво не виконало поставленої вимоги.
На зменшення кількості студентів Харківського університету вплинуло також те, що багато з них, чекаючи в 1912 р. збільшення терміну військової служби від одного до двох років, залишали вуз в 1911 р. для дострокового проходження служби.2.16; 88
Стосовно медичного факультету, треба відзначити, що для нього завжди стояла проблема підвищеної кількості студентів, або навпаки, недостатньої забезпеченості учбово-допоміжними закладами для навчання цих студентів. Так, згідно складу курсів, рекомендованих міністерством в 1901 р., факультет повинен був мати комплект в 175 студентів. Однак тільки в 1894 р. на ньому навчалось 770 студентів. У 1907 р. медичний факультет ставив питання на засіданні ради університету про збільшення комплекту з 250 до 350 студентів на умовах збільшення учбового персоналу й негайного розширення учбово-допоміжних закладів. Прохання відхилили, того часу як 1907 р. на медичному факультеті вже нараховувалося 1422 студенти. У 1908 р. сучасник відзначав: «Лабораторії та клініки надто тісні, у професорів немає достатньої кількості помічників. До ліжка хворого професор вимушений з'являтись з групою в 40–60 студентів, а за такій кількості слухачів лекція походить на публічну страту хворого». За таких умов не дивно виглядають дані анкети, проведеної серед випускників медичного факультету 1910 р. Так, хоча в ній брали участь лише 34% випускників, однак і серед них лише 8,9% вважали себе достатньо підготовленими до лікарського звання, а 62% зовсім не підготовленими. Таким чином, на медичному факультеті кількість студентів визначала університетська адміністрація, яка свідомо пішла на зниження підготовки спеціалістів. Від уряду залежало пристосування учбово-допоміжної бази факультету до зростаючої зацікавленості молоді в медичній освіті.
За релігійною належністю більшість студентів Харківського університету відносилась до православних християн. З 1894 р. до 1914 р. їх частка підвищилась з 63% до 82%. Невеликий відсоток складали католики та вірмено – григоріанці (3–5%). Представники інших християнських, мусульманської та не християнської релігій складали від 0,2% до 3,4%. Стосовно представників іудейського віросповідання, то щодо їх прийняття в студенти університету адміністрація повинна була керуватися встановленою у 1887 р. 5% нормою, а з 190Ір. 3%. Однак на практиці, для Харківського університету відсоткова норма з 1894 до1901 р. становила від 27% до 15,7% і лише в 1914 р. вона дещо наблизилась до встановленої міністерством (4,1%). Таким чином, і щодо постанов міністерства за національним складом студентів, адміністрація Харківського університету, мала протилежну від урядової точку зору і втілювала її на практиці.2.16; 89
В звітах університету, міністерства відсутня національна характеристика студентства. Однак релігійна характеристика лише деякою мірою відбивала національний склад. Це пов'язано з тим, що до православних могли належати не тільки студенти росіяни та українці; але також грузини, вірмени, євреї та представники інших національностей.
Характеризуючи становий склад студентства Харківського університету, зазначимо, що сини дворян та чиновників становили в університеті з 1886 до 1896 рр. 37%. З 1894 р. до 1904 р. їх частка зростає з 40,6% до 48,8%. А з 1906 р. до 1915 р. знижується з 35,7% до 25,4%.2.17; 89
Кількість студентів, що походили з духовного стану, з 1894 по 1904 рр. поступово знижувалась – з 4,3% в 1894 р. до 3,2% в 1903 р. З 1906 р. по 1910 р. йде підвищення – з 13% до 18%, а потім знов зниження: з 1911 р. – 11,4% до 1915 р. -6,9%. За переписом 1909 р. таких студентів нараховувалось 20,7% (по відношенню до 46,4%, які брали участь у анкетуванні).
Постійне збільшення кількості студентів, що походили з селянства, йде поступово з 1903 р. (з 6,2% 1903 р. до 16,6% 1915 р.). Саме ця категорія студентства, на думку Г.В. Касьянова, народжувала українську національно – свідому інтелігенцію. Так, етнічна самосвідомість цієї категорії студентства під впливом зовнішніх обставин могла трансформуватись, особливо на рубежі XIX–XX ст., у національну свідомість.
До різночинців (сини почесних громадян, купців, міщан, цехових та ін. відносилась значна кількість студентів, чисельність яких змінювалась з часом. Зазначимо, що у 1887 р. різночинці становили приблизно 53% (вказується цифра 63%, але не виключається відсоток вихідців з селянства та духовного стану, чисельність яких і через 10 років становила 9–10%). З 1894 р. до 1904 р. їх кількість знижується з 54,2% до 40,7%. З 1906 р. по 1915 р. частка студентів – різночинців підвищується на 8%, не зазнаючи суттєвих коливань (крім 1906/1907 рр.) (з 42,8% 1906 р. до 50,8% 1915 р.). Таким чином, з 1887 р. до 1915 р. частка студентів, що походила з недворянського, не чиновницького, не духовного та не селянського звання майже не змінилася (різниця становитиме 3–5%). Тому, якщо враховувати, що циркуляр 1887 р., який мав обмежити вступ до університетів студентів з недворянських станів, і таким чином сприяти припиненню студентських виступів, на Харківський університет впливає не в 90-х рр. XIX ст., а саме напередодні та під час революції 1905–1907 рр., коли саме університетські колегії користувались значною самостійністю у вирішенні внутрішніх справ.
Слід зазначити різке зниження кількості студентів – різночинців у 1907 р. (якщо у 1906 р. їх кількість складала 42,8%, то у 1907 р. лише 35,7%). Теж саме стосується і студентів – дітей дворян та чиновників (з 35,7% 1906 р. до 25,3% 1907 р.). Зниження їх чисельності в цей період відбулося за рахунок різкого збільшення студентів, що походили з духовного стану (з 13% 1906 р. до 21% 1907 р.). Ці цифри демонструють наслідки введення правил 27 серпня 1905 р. щодо управління університетів, яке з того часу «покладалось на обов'язок та відповідальність рад». Кількісні показники свідчать, що вплив ради не дав можливості поступати в Харківський університет більшому, ніж це було до революції 1905–1907 рр., числу дітей козаків, селян, міщан, тобто переважно незаможних верств суспільства, а відкрив дорогу в першу чергу семінаристам.2.16; 90
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
