3501 (600102), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

Закон Іспанії Про відмивання грошей (від 23–12–19933) має за мету боротьбу проти відмивання грошей, отриманих в результаті здійснення організованого злочину, тероризму та торгівлі наркотиками.

• Франція

Закон №96–392 від 13–5–1996, який є доповненням до Карного Кодексу, розширив перелік злочинів з відмиванням грошей і відтоді до таких грошей належать кошти, отримані в результаті здійснення всіх видів злочинів («crimes» або «délits»).

• Ірландія

Акт кримінального законодавства 1994 р. визначає як злочин відмивання грошей, отриманих внаслідок «торгівлі наркотиками або отриманих в результаті іншої кримінальної діяльності.»

• Італія

Законом 328/1993 внесено зміни до статей 648біс та тер Кримінального Кодексу, внаслідок чого злочинним вважається відмивання грошей, отриманих в результаті всіх навмисних кримінальних дій («tutti i dellitti non colposi»).

• Люксембург

Чинне законодавство охоплює лише відмивання грошей, пов’язане із торгівлею наркотиками.

Втім, законопроект, який наразі розглядається в Парламенті Люксембурга, передбачає розширення переліку визначених злочинів і включатиме будь-який злочин (який тягне за собою ув'язнення протягом більш ніж 5 років), а також порушення («délits»), пов'язані з організованою злочинністю, а також певні порушення законодавства, зокрема проституцією, розтління молоді, а також із зброєю та військовим спорядженням.

• Нідерланди

Визначення злочину отримання у Кримінальному Кодексі (Статті 416–417біс) коштів охоплює кошти, отримані в результаті будь-якого тяжкого злочину («misdrijf»).

• Австрія

У Карному Кодексі Австрії (Статті 165 та 278а) злочином вважається відмивання будь-яких коштів, отриманих внаслідок скоєння тяжкого злочину, а саме всіх злочинів («Verbrechen»), які, згідно із Статтею 17 (1) Кримінального Кодексу, тягнуть за собою покарання у вигляді ув'язнення упродовж 3 років.

• Португалія

Згідно з Декретом 15/93 торгівля наркотиками та наркосировиною вважається кримінальним злочином, так само, як і відмивання грошей. Декретом 313/93 було введено директиви щодо відмивання грошей у законодавство Португалії, а Декретом 325/95 було розширено перелік заздалегідь визначених злочинів і включено до нього торгівлю зброєю, викрадення дітей, проституцію, корупцію та різноманітні тяжкі економічні та фінансові злочини.

• Фінляндія

У Карному Кодексі Фінляндії злочинами, тобто пов'язаними із відмиванням грошей (термін «відмивання грошей» не використовується) вважаються кошти, отримані внаслідок здійснення будь-яких злочинів.

• Швеція

Злочином вважається відмивання грошей, отриманих в результаті здійснення серйозного злочину. У Главі 9 Карного Кодексу Швеції про приховування викраденого майна стверджується, що злочином вважається умисне або не умисне відмивання грошей, отриманих в результаті будь-якого серйозного кримінального злочину, що тягне за собою покарання у вигляді ув'язнення терміном більш ніж 6 місяців. Співучасть у відмиванні грошей також вважається злочином. Втім, термін «відмивання грошей» у Карному Кодексі не використовується.

• Велика Британія

У базовому законодавстві немає загального визначення терміну «відмивання грошей.» Фактично злочином вважається відмивання коштів, отриманих внаслідок скоєння тяжкого злочину. Сюди включається торгівля наркотиками, тероризм, крадіжки та шахрайство, грабіжництво, підробка та виготовлення фальшивих документів тощо, незаконний прийом депозитів, шантаж і вимагання грошей (в основному будь-яка поведінка, яку можна вважати такою, що «підлягає судовому переслідуванню» у Великій Британії).

Проаналізуємо діяльність не фінансового сектора, яку охоплює законодавство країн-членів ЄС у сфері відмивання грошей

В багатьох країнах-членах ЄС законодавство у сфері боротьби з відмивання грошей уже охоплює професії та види діяльності не фінансового сектора або ж розроблено законопроекти, що передбачають таке розширення сфери їхньої дії.

• Бельгія

Законопроект передбачає розширення сфери дії закону і охоплення таких професій як нотаріуси, судові пристави («huissiers de justice»), бухгалтери та аудитори, агенти з нерухомості, казино та охоронні фірми, що перевозять гроші.

• Франція

Всі особи, які займаються наданням консультацій щодо операцій, які мають відношення до руху грошових коштів, здійснюють такі операції або контроль за ними, зобов'язані повідомляти компетентні органи про будь-які відомі їм операції, пов'язані з відмиванням грошей. Певні обмеження також накладаються на операції з грошовими коштами (такі як … купівля автомобілів).

• Італія

Операції на суму понад 20 мільйонів італійських лір повинні здійснюватися через фінансових посередників. Нове законодавство, прийняте в 1997 р., передбачає прискорену процедуру, завдяки якій не фінансові види діяльності можуть підпадати під законодавство, спрямоване на боротьбу з відмиванням грошей.

• Люксембург

Закон передбачає розширення переліку відповідних видів діяльності та професій і включатиме казино, азартні ігри, аудиторів та нотаріусів.

• Нідерланди

Казино. Нотаріуси заявили про добровільний намір повідомляти компетентні органи про вельми підозрілі операції, які свідчать про серйозні випадки відмивання грошей. Правники та бухгалтери вже взяли на себе такі добровільні зобов'язання.

• Португалія

Казино, агенти з нерухомості (брокери та дилери), компанії, що здійснюють управління нерухомим майном або компанії, що займаються організацією азартних ігор та лотерей, дилери, які займаються антикварними виробами або витворами мистецтв, ювеліри, дилери літаків, суден та автомобілів.

• Фінляндія

Законопроект поширюватиме свою дію на казино, букмекерські контори та агентів з нерухомості.

• Велика Британія

Базове законодавство поширюється на всіх фізичних осіб. Регулювання у сфері відмивання грошей охоплює всіх фізичних осіб та установи, включаючи правників та бухгалтерів, які працюють у банківській сфері, у сфері інвестицій або страхування.

Провідною країною по нагляду за дотриманням законності у сфері грошових потоків та протидії відмиванню коштів є США. Розглянемо як це забезпечується.

Кілька федеральних структур несуть відповідальність за дотримання законності у сфері відмивання грошей та виконання вимог Закону «Про банківську конфіденційність» стосовно обліку та повідомлення відповідної інформації.

Відповідно до 18 U.S.С. 1956 та 1957, Міністерство фінансів та Міністерство юстиції США – головні державні відомства, що відповідають за забезпечення законності у боротьбі з відмиванням грошей.

Міністр фінансів, за допомогою свого заступника, контролює діяльність міністерства по дотриманню законності у боротьбі з відмиванням грошей. До цієї діяльності залучені наступні підрозділи міністерства: Відділ систем боротьби з фінансовими злочинами (СБФЗ), Відділ кримінального розслідування Служби внутрішніх доходів (КР-СВД), Митна служба США (МС), Служба розвідки США (СР) та Управління алкогольно-табачних виробів та вогнепальної зброї (УАТВЗ).

Відділ систем боротьби з фінансовими злочинами (СБФЗ) розробляє, контролює та запроваджує заходи по запобіганню та виявленню злочинів з відмивання грошей. СБФЗ об’єднує управління органів правопорядку, фінансові та регулятивні структури в єдину систему обміну інформацією. Використовуючи дані, отримані від банків та інших фінансових установ згідно вимог Закону «Про банківську конфіденційність», СБФЗ є своєрідною кліринговою системою, що сприяє обміну різноманітною інформацією з проблеми відмивання грошей, і це допомагає слідчим органам вийти на слід злочинних елементів та їхніх кримінальних доходів. СБФЗ також надає органам правопорядку тактичні розвідувальні дані та аналітичну підтримку. Відділ СБФЗ опрацьовує дані, отримані за законом ЗБК, та порівнює їх з даними, що надходять до органів правопорядку від інших урядових та державних структур, та представляє результати у формі аналітичних звітів, які допомагають органам правопорядку у проведенні розслідувань та розробці нових методів боротьби з відмиванням грошей.

Виконання вимог про облік інформації та подання повідомлень згідно Закону «Про банківську конфіденційність» є важливою складовою програми боротьби з відмиванням грошей. Численні виконавчі установи та незалежні агенції стежать за тим, щоб банки та інші юридичні і фізичні особи дотримуватися цих вимог, включаючи державні органи регулювання діяльності банків, Комісію з цінних паперів та бірж, Відділ інспектування Служби внутрішніх доходів. Допомогу також надають інші структури та установи, включаючи Комісію з ф’ючерсних операцій у торгівлі, шляхом обміну інформацією та інших спільних заходів.

Велике значення щодо вдосконалення міжнародного співробітництва у сфері боротьби з фінансовими злочинами та порушенням законодавства надається «Великою сімкою «[279]

На Самміті у Денвері було ухвалено звернення до країн посилити міжнародне співробітництво між органами правопорядку та органами регулювання фінансової діяльності, у сфері боротьби з фінансовими злочинами та порушенням законодавства. З метою запровадження необхідних перетворень у цих галузях і вдосконалення обміну інформацією на міжнародному рівні як у спонтанному режимі, так і у відповідь на конкретний запит, країни «Великої сімки «взяли на себе зобов’язання дотримуватися таких основних принципів та зобов’язань.

Особливо великої уваги заслуговує співпраця між органами фінансової розвідки. Директива передбачає, що країни-члени ЄС повинні призначити орган або органи, які здійснюватимуть прийом повідомлень про підозрілі операції. Такі органи часто називаються органами фінансової розвідки або ОФР. Втім, у різних країнах-членах ЄС такі органи називаються по-різному: деякі є адміністративними або посередницькими органами, водночас інші наділені повноваженнями поліцейського або судового характеру, або ж змішану природу:

Посередницький орган: Бельгія, Фінляндія (FSA), Франція, Греція, Італія, Нідерланди, Іспанія

Установа, наділена повноваженнями поліції: Австрія, Фінляндія (MLID), Німеччина, Ірландія, Швеція, Велика Британія

Судові повноваження має відповідний орган таких країн: Люксембург, Португалія. Орган, що має змішані поліцейські та судові повноваження: Данія

Органи фінансової розвідки – ОФР (підрозділи фінансової розвідки – ПФР): по перше, забезпечують швидкий обмін інформацією між банківськими установами та правоохоронними органами; по друге, співпрацю між правоохоронними органами різних країн світу; по – третє, співпрацюють з аналогічними структурами по розкриттю економічних злочинів у сфері боротьби з відмиванням грошей; по-четверте, ведуть слідчі дії на підставі зібраної інформації; по – п'яте, виконують регулюючі та наглядові функції у сфері боротьби з відмиванням грошей. В багатьох країнах для співпраці з ОФР були створені обмінні пункти фінансової інформації.

Внаслідок різного юридичного характеру органів фінансової розвідки можуть виникнути проблеми співпраці та обміну інформацією між ними. Деякі з таких проблем можна подолати, уклавши двосторонні угоди про співпрацю, але певні країни-члени ЄС не можуть укласти подібні угоди, оскільки їхнє законодавство передбачає можливість співпраці поліцейських органів лише з поліцейськими органами інших країн (з використанням існуючих каналів). Такі перешкоди для вільного обміну інформацією можуть ставати на заваді при здійсненні заходів, спрямованих проти відмивання грошей, і вони мають бути предметом розгляду Комісії у контексті чинної Директиви (див. IP/98/). Наразі є такі можливості для співпраці та обміну інформацією:

Укладення двосторонніх угод або прямий обмін інформацією загалом можливі:

1. з метою розвідки в таких країнах: Італія, Португалія, Швеція

2. з метою розвідки та з метою здійснення кримінального розслідування або судового переслідування в таких країнах: Бельгія, Франція, Нідерланди, Іспанія, Велика Британія

Обмін інформацією обмежений:

Австрія: ніякого обміну інформацією з адміністративними органами; ніякої інформації про контроль за дотриманням законодавства

Данія, Німеччина, Люксембург: ніякого обміну інформацією з адміністративними органами

Ірландія: ніякого обміну інформацією з адміністративними та судовими органами

Фінляндія (FSA): ніякого обміну інформацією з поліцією або судовими органами; ніякої інформації про контроль за дотриманням законодавства

Рада міністрів та Європейський парламент закликали до додаткових заходів, аби підсилити заходи Європейського Співтовариства по боротьбі з відмиванням грошей. Від часу прийняття Директиви у 1991 році еволюціонувала як загроза відмивання грошей, так і реакція на цю загрозу. Комісія за підтримки Європейського парламенту та держав-членів ЄС вважає, що ця реакція повинна вдосконалюватись.

Європейський Союз не одинокий у проведенні активної кампанії проти відмивання грошей. Створення ефективної глобальної кампанії проти відмивання грошей знаходить всебічну підтримку у світі. Не будуть обмежувальними за природою та перешкодою лібералізації, успішні заходи проти відмивання грошей в дійсності є важливою передумовою посилення міжнародної торгівлі та бізнесу, лібералізації фінансового ринку та вільного руху капіталу при оптимальних умовах.

Висновки

В курсовій роботі узагальнено наукові та практичні доробки у сфері діяльності банків по боротьбі із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Для цього було надано економіко-правову характеристику легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; запропоновано найбільш оптимальну типологію засобів «відмивання грошей»; проаналізовано систему та функції міжнародних організацій, що займаються боротьбою з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом; визначено рівень відповідності національної системи з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом вимонам міжнародних стандартів; проведено аналіз діяльності банків з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; досліджено механізм діяльності банку з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; виокремлено найбільш ефективну методику оцінки ризику відмивання грошей у фінансових установах.

Відмивання грошей – це надання правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами або іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Було зокрема визначено, що відмивання грошей є логічним супутником «підпільної економіки».

Під поняттям «легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом» слід розуміти надання правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами чи іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом, є складовою частиною кримінально-економічного циклу, що складається з трьох структурно послідовних дій: а) генерування кримінального доходу через здійснення предикатних злочинів; б) надання правомірного вигляду кримінальним доходам з використанням легальних засобів; в) використання легалізованих кримінальних доходів (як для задоволення власних потреб, так і для потреб інших осіб);

Процес легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, необхідно поділяти на три етапи: «розміщення», яке включає розміщення кримінальних коштів у фінансові інструменти; «шарування», яке полягає у відокремленні кримінальних доходів від їх джерел шляхом створення складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування аудиторського сліду цих доходів; «інтеграція», яка пов’язана з наданням видимості легальності злочинно отриманим доходам;

Характеристики

Список файлов курсовой работы