3501 (600102), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Етап 3. Аналіз ключових процесів. Сутність даного етапу полягає в аналізі тих процесів, реалізація яких приносить компанії найбільший прибуток, та які можуть бути використані у відмиванні грошей. Процес – це цикл дій від ініціації до завершення по виконанню роботи або наданню послуги, який включає дії працівників, обіг документів та забезпечення ІТ. Ми можемо стверджувати, що процес це є операція, яку здійснює фінансова установа

Стадія 3.1. Аналіз ключових процесів, що вразливі для їх використання у відмивання грошей.

Виявлення ключових процесів починається з аналізу фінансової звітності та номенклатури операцій фінансової установи. При цьому при аналізі фінансової звітності великі залишки за балансовими статтями фінансової звітності, а також обороти за статтями доходів та витрат можуть вказати на процеси, які охоплюють такі статті. Вважається, що ключових процесів в компанії не буде більше десяти. Дуже важливо проаналізувати фінансову звітність компанії на предмет нетипових статей доходів та витрат, або нетипових для виду діяльності фінансової установи – балансових статей. Такі нетипові статті необхідно добре вивчити.

Стадія 3.2. Оцінка результатів аналізу ключових процесів. Оцінка результатів аналізу повинна здійснюватись із визначенням кількісної характеристики виявлених характеристик. Також на основі систематизації вже здійснених оцінок, які застосовуються аудиторськими компаніями в міжнародній практиці [34, c. 20].

Етап 4. Аналіз стану взаємодії фінансової установи з суб’єктами державного фінансового моніторингу. Сутність цього етапу полягає у визначенні ступенів взаємодії фінансової установи в процесі здійснення моніторингу та виявлення сумнівних операцій з держаними суб’єктами діяльності по боротьбі з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом. В структурному плані цей етап поділяється на дві стадії, другий з яких є результуючим і полягає в оцінці стану такої взаємодії.

Стадія 4.1. Аналіз повідомлень про операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Законодавством України встановлена вимога повідомляти Державному департаменту фінансового моніторингу про фінансові операції, що підпадають під обов’язковий та внутрішній фінансовий моніторинг. Необхідно проаналізувати записи в реєстрі сумнівних фінансових операцій та оцінити судження менеджменту про фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу.

Стадія 4.2. Оцінка результатів аналізу стану взаємодії.

Етап 5. Аналіз стану програмно-технічного забезпечення. Сутність цього етапу полягає в оцінці на основі аналізу інформаційного середовища необхідних для виявлення автоматичних контролів або спеціалізованих модулів програм, розроблених для протидії відмиванню грошей.

Стадія 5.1. Аналіз програмно-технічного забезпечення. Такий аналіз рекомендується проводити шляхом опитування працівників та керівництва компанії з метою дізнатися, чи використовує компанія спеціалізоване програмне забезпечення для збору, аналізу та повідомлення про сумнівні фінансові операції.

Стадія 5.2. Оцінка результатів аналізу стану програмно-технічного забезпечення. З методичної точки зору оцінка повинна здійснюватись на припущенні, що при наявності підстав можна вважати, що інформаційне середовище компанії налагоджене для протидії відмиванню грошей і є ефективним.

Етап 6. Завершення оцінки. Даний етап є узагальнюючий, і на ньому повинна здійснюватись комплексна, завершена оцінка ризику відмивання грошей на підприємствах фінансового сектору. В структурному плані цей етап поділяється на дві стадії: розрахунок ризику відмивання грошей та підготовка акту оцінки.

Стадія 6.1. Розрахунок ризику відмивання грошей. Ризик відмивання грошей – це комплексний показник вразливості внутрішньої системи фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Враховуючи сутність цього, С.О. Синянський запропонував визначення ризику відмивання грошей (або, у термінах законодавчих норм України, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом) визначення цього поняття за формулою [34, c. 19]:

(3.1.)

Стадія 6.2. Підготовка акту для керівництва, власників, уповноважених органів. Дана стадія є завершальною. Акт оцінки має обмежене коло користувачів і видається замовникам оцінки, власникам, менеджменту або державним органам [36, c. 7].

• Підсумовуючи зазначемо, що в теперішній час банки, що здійснюють діяльність на території України досить активно розвивають методи протидії відмиванню грошей через банківську систему. Сприяє цьому прихід на український ринок банків з іноземним капіталом із високорозвинених країн, оскільки саме ці банки мають достатньо розвинену структуру і високі стандарти протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Контролюючим органом у сфері ФМ у банках виступає Національний банк і за перевірками, що здійснюються ним, фіксуються порушення.

На нашу думку, найоптимальнішим порядком проведення оцінки ризику відмивання грошей, є порядок, запропонований Синянським С.О.:

Етап 1. Аналіз діяльності фінансової установи

Етап 2. Аналіз нормативного забезпечення фінансового моніторингу

Етап 3. Аналіз ключових процесів

Етап 4. Аналіз стану взаємодії фінансової установи з суб’єктами державного фінансового моніторингу

Етап 5. Аналіз стану програмно-технічного забезпечення

Етап 6. Завершення оцінки ризику відмивання грошей.

3. Участь банківських систем у протидії легалізації доходів, отриманих злочинних шляхом у зарубіжних країнах

3.1 Вимоги міжнародних організацій до національних систем протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом

Першою міжнародною організацією створеною для боротьби з відмиванням грошей стала Financial Action Task Force on Money Laundering (FATF) – створена у 1989 році країнами великої сімки, як міжурядовий орган боротьби з відмиванням грошей. На даний час FATF досить потужна організація яка виступає світовим координатором боротьби з відмиванням грошей і включає більше 30 країн: Аргентина, Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Данія, Країни Європейської комісії, Фінляндія, Франція, Германія, Греція, Об’єднані Арабські Емірати, Гонконг (Китай), Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Люксембург, Мексика, Королівство Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Російська Федерація, Сінгапур, Південна Африка, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Великобританія, США. Основні задачі, що ставить перед собою Комісія наступні:

• контроль за виконанням 40 рекомендацій, а також 9 спеціальних рекомендацій FATF. Всі країни-члени FATF самостійно виконують рекомендації, при цьому контроль за їх виконанням 2х-рівневий: кожного року проходить самоаналіз, а також аналіз з боку іншої країни-учасниці FATF;

• розгляд тенденцій у сфері боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, і прийняття контрзаходів. Оскільки відмивання грошей знаходиться у постійному розвитку, тенденції якого необхідно постійно відслідковувати, то країни-члени постійно збирають і оброблюють найновішу інформацію, щодо сучасних методів відмивання грошей;

• розповсюдження ідеї боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, по всьому світу. Організація підтримує встановлення міжнародної системи протидії відмивання грошей, яка базується на збільшенні країн-учасниць FATF. Також, для збільшення ефективності протидії відмиванню грошей і протистоянню міжнародним злочинним угрупованням, створюються міжнародні регіональні організації за типом всесвітньо визнаної FATF. Завданням, що стоять перед даними організаціями є протидія відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідному регіоні, здійснення взаємних оцінок членів на відповідність вимогам 40 рекомендаціям FATF та 9 спеціальним рекомендаціям FATF, а також вивчення тенденцій і методів відмивання грошей саме для цього регіону.

На травень 2007 року FATF офіційно визнала 8 регіональних організацій, це:

• Карибська група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням доходів (КФФТФ);

• Азійсько-Тихоокеанська група по боротьбі з відмиванням доходів (АПГ);

• Спеціальний експертний комітет Ради Європи по оцінці заходів у сфері боротьби з відмиванням доходів («MONEYVAL»);

• Група Східної та Південної Африки по боротьбі з відмиванням доходів (ЄСААМЛГ);

• Група Південної Америки по розробці фінансових заходів боротьби з відмиванням доходів (ГАФІСУД);

• Євразійська група по протидії легалізації кримінальних доходів та фінансуванню тероризму (ЄАГ);

• Група Близького Сходу та Північної Америки по розробці фінансових заходів боротьби з відмиванням доходів (МЕНАФАТФ);

• Міжурядова група по розробці заходів боротьби з відмиванням доходів в Африці (ГІАБА).

Окрім вищеназваних організацій, існує поки офіційно не визнана FATF Група по боротьбі з відмиванням доходів у Центральній Африці (ГАБАК), а також Офшорна група банківських наглядів (ОГБС), яка виконує подібні до регіональних організацій функції і є офіційним спостерігачем у FATF [31, c. 54].

У методологічному плані основою розробки такої методики для оцінки української національної системи послужила методологія оцінки прийняття країнами Рекомендацій FATF, яка встановлювала загальні засади проведення перевірок та індикатори відповідності національної системи рекомендаціям Групи.

В червні 2003 року Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) (далі – Група) була прийнята нова редакція Сорока Рекомендацій FATF. На XIII пленарній сесії Групи було прийнято рішення про необхідність імплементації країнами Сорока Рекомендацій в новій редакції, та здійснення Групою оцінок прийняття Сорока Рекомендацій в новій редакції [21].

Для кожної Рекомендації було визначено чотири можливих рівня відповідності національної системи протидії. А саме, національна система протидії відмиванню грошей: відповідає рекомендації, загалом відповідає рекомендації, частково відповідає рекомендації, не відповідає рекомендації. У виняткових випадках Рекомендація може бути визначена як така, що не застосовується. Рейтинги ґрунтуються на ключових критеріях і мають наступні тлумачення [34, c. 12].

Структура Сорока Рекомендацій складається з чотирьох розділів, які згруповують рекомендації відносно різних складових національної системи протидії відмиванню грошей. Кожен із розділів складається з декількох секцій, які в свою чергу згруповують рекомендації [21].

Розділ А. Правові системи (включає 3 рекомендації).

Розділ B. Фінансові системи. Заходи, яких необхідно вжити фінансовим установам, суб’єктам нефінансового сектору і представникам деяких категорій професій, щоб запобігти відмиванню грошей та фінансуванню тероризму (включає 22 рекомендації).

Розділ С. Інституціональні системи. Інституціональні та інші заходи, які необхідні у системах для боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (включає 9 рекомендацій).

Розділ D. Міжнародне співробітництво (включає 6 рекомендацій).

Як свідчить аналіз даних наведеної нижче таблиці (табл. 2.1.), національна система відповідає вимогам рекомендацій FATF за рейтингами відповідності таким чином: повністю відповідає 10 рекомендаціям; загалом відповідає 19 рекомендаціям; частково відповідає 7 рекомендаціям; повністю не відповідає 3 рекомендаціям; до національної системи не застосовується одна рекомендація.

Таблиця 2.1. Оцінка відповідності національної системи України вимогам FATF в структурі рейтингів відповідностям (кількість рекомендацій)

Рейтинг відповідності	Розділ рекомендацій FATF				Всього
	А (правові системи)	B (фінансові системи)	C (інституційні системи)	D (міжнародне співробітництво)
Відповідає рекомендації	1	5	3	1	10
Загалом відповідає рекомендації	2	8	4	5	19
Частково відповідає рекомендації		5	2		7
Не відповідає рекомендації		3			3
Рекомендація не застосовується		1			1
Всього	3	22	9	6	40

Рекомендації, що не виконуються Україною або виконуються частково, в основному зосереджені в Розділі В Сорока Рекомендацій FATF – «Фінансові системи».

FATF-модель ґрунтується на вивченні методів кількісного аналізу, що використовуються Держказначейством США при проведені оцінок дотримання вимог законодавства до фінансової звітності підприємств, та Офшорною групою банківських спостерігачів при оцінці прийняття учасниками групи рекомендацій щодо здійснення банківських операцій.

Розділ А Сорока Рекомендацій щодо вимог до правових систем, що охоплює 2 секції та 3 рекомендації, виконується на 83%. Це найбільший показник по розділах. Такій результативності спряла криміналізація злочину відмивання грошей в Україні, визначення кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності для фізичних та юридичних осіб за здійснення злочинів з відмивання грошей або недотримання вимог законодавства з питань протидії відмиванню, а також чітко визначені законодавством заходи конфіскації, стосовно злочинів з відмивання грошей та інших предикатних злочинів.

Розділ В Сорока Рекомендацій щодо вимог до фінансових систем включає 5 секцій та 22 рекомендації. Розділ виконується на 68%, що згідно з міжнародними вимогами є недостатнім для ефективної системи протидії відмиванню грошей. На результат в основному вплинуло невиконання (повна невідповідність) трьох рекомендацій. Зокрема Рекомендації №6 (щодо вимог про належну увагу до високопоставлених політичних осіб), Рекомендації №20 (щодо необхідності встановлення контролю над використанням для цілей відмивання грошей визначених категорій нефінансових установ та професій) та Рекомендації №22 (щодо дотримання вимог національної системи протидії закордонними філіями фінансових установ). Також на оцінку вплинула часткова відповідність Рекомендаціям №7, №12, №16, №24 та №25. В свою чергу, повністю відповідала національна система протидій відмиванню грошей Рекомендації №10 (щодо необхідності зберігання документів за фінансовим моніторингом протягом п’яти років), Рекомендації №11 (щодо наявності мінімального переліку критеріїв сумнівності фінансових операцій), Рекомендації №14 (про юридичний захист осіб, що за умов виконання фінансового моніторингу, розкрили комерційну та/або банківську таємницю), та Рекомендації №21 (про підвищену увагу до фінансових операцій з установами, походженням з країн, що не виконують або недостатньо виконують рекомендації міжнародних організацій щодо побудови національної системи протидії відмиванню грошей).

Характеристики

Список файлов курсовой работы