Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Особливості діяльності банків в ринкових умовах

1.1 Основи діяльності комерційних банків

1.2 Класифікація банківських операцій

2. Аналіз діяльності КБ “Приватбанк”

2.1 Загальна характеристика КБ “Приватбанк”

2.2 Оцінка фінансового стану та загальні показники діяльності КБ “Приватбанк”

2.3 Аналіз структури і перспективи розвитку внесків і депозитів

3. Підвищення ефективності банківських операцій КБ “Приватбанк”

3.1 Розвиток джерел залучення ресурсів у КБ “Приватбанк”

3.2 Шляхи підвищення ефективності кредитної роботи КБ “Приватбанк”

3.3 Управління кредитним ризиком

Висновки

Література

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Вступ

Банки – одне з центральних ланок системи ринкових структур. Розвиток їхньої діяльності – необхідна умова реального створення ринкового механізму. Комерційні банки – основна ланка кредитно-грошової системи країни, у яку входять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на засадах комерційного розрахунку. Для цього вони використовують не тільки свій власний, але і притягнутий фінансовий капітал, у виді внесків, депозитів, міжбанківських кредитів і інших джерел. Причому притягнуті засоби, як правило, значно перевищують обсяг власного капіталу.

Банк – це організація, створена для залучення коштів і розміщення їх від свого імені на умовах зворотності, платності і терміновості.

Основне призначення банку – посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців.

Банки як суб'єкти фінансового ринку мають дві типових ознаки. По-перше, для банків характерний подвійний обмін борговими зобов'язаннями. Вони розміщають свої власні боргові зобов'язання (депозити, сертифікати), а мобілізовані на цій основі засобу розміщають у боргові зобов'язання і цінні папери. Це відрізняє банки від фінансових брокерів і дилерів, що здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку. По-друге, банки відрізняє прийняття на себе безумовних зобов'язань з фіксованою сумою боргу перед юридичними і фізичними особами, наприклад, при приміщенні засобів клієнтів на рахунки і у внески при випуску депозитних сертифікатів. Цим банки відрізняються від інвестиційних фондів, мобілізуючих ресурси на основі випуску власних акцій.

В обстановці сучасної економіці комерційні банки працюють в області підвищеного ризику. Ситуація на фінансовому ринку ускладнюється і тим, що всі наростаюча нездатність комерційних банків здійснювати платежі, видавати довгострокові кредити для розвитку реального капіталу неминуче відіб'ється на платоспроможності підприємств і спровокує подальший спад виробництва.

Основною частиною активів будь-якого комерційного банку є кредитний портфель. Кредитний портфель служить головним джерелом доходів банку й одночасно - джерелом ризику при розміщенні тимчасово вільних засобів. Від структури і якості кредитного портфеля банку в значній мірі залежить стійкість банку, його репутація, його фінансовий успіх. В умовах спаду виробництва і нестабільності економіки, що визначають підвищений ризик кредитних вкладень, важливого значення набувають проблеми керування якістю кредитного портфеля банку, підтримки його ліквідності, а також шляху зниження частки прострочених, загублених і сумнівних кредитів.

Важливість і необхідність якісного керування кредитним портфелем підкреслює і те, що в структурі кредитних портфелів комерційних банків України зростає частка небезпечних і безнадійних кредитів, що при неприйнятті своєчасних мір може привести до погіршення фінансового стану банків, підриву їхньої репутації.

Основним принципом діяльності комерційного банку є робота в межах реально наявних ресурсів. Комерційний банк може здійснювати безготівкові платежі на користь інших банків, надавати іншим банкам кредити й одержувати гроші наявними в межах залишку засобів на своїх кореспондентських рахунках. Можливості самостійно створювати кошти на розрахункових рахунках своєї клієнтури понад наявні в них ресурсів обмежені. Робота в межах реально наявних ресурсів означає, що комерційний банк повинний забезпечувати не тільки кількісну відповідність характеру банківських активів специфіці мобілізованих їм ресурсів, але і домагатися відповідності між своїми ресурсами і кредитними вкладеннями. Насамперед це відноситься до термінів і тих, і інших. Так, якщо банк залучає засобу на короткі терміни ( внески короткострокові чи до запитання), а вкладає їхній переважно в довгострокові позички, те його здатність розплачуватися за своїми обов'язками під погрозою. Наявність в активах банку великої кількості позичок з підвищеним ризиком жадає від банку збільшення питомої ваги власних засобів у загальному обсязі його ресурсів.

1. Особливості діяльності банків в ринкових умовах

1.1 Основи діяльності комерційних банків

Першим основним принципом діяльності комерційного банку є робота в межах реально наявних ресурсів. Комерційний банк може здійснювати безготівкові платежі на користь інших банків, надавати іншим банкам кредити й одержувати гроші наявними в межах залишку засобів на своїх кореспондентських рахунках. Можливості самостійно створювати кошти на розрахункових рахунках своєї клієнтури понад наявні в них ресурсів обмежені.

Банківські ресурси – це сукупність коштів, що знаходяться в розпорядженні банків і використаних для виконання активних і інших операцій. Акумулюючи грошові нагромадження, доходи і заощадження юридичних і фізичних осіб, банки перетворюють їх у позичковий капітал, тобто грошовий капітал, наданий у позичку власникам на умовах зворотності за плату у вигляді відсотків. Тому банківські ресурси банківським капіталом. Діяльність комерційних банків полягає в залученні коштів і наданні їх у позичку, або інвестуванні по більш високих процентних ставках. Вони виступають посередниками між тими, хто має у своєму розпорядженні тимчасово вільні кошти, і тими, хто в них бідує. Метою і рушійним мотивом здійснення такого посередництва є одержання банківського прибутку. Операції, за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Суть пасивних операцій полягає в залученні різних видів внесків у рамках депозитних і ощадних операцій, одержанні кредитів від інших банків, емісії різних цінних паперів, а також проведенні інших операцій, у результаті яких збільшуються кошти в пасиві балансу комерційного банку.

Існує безліч різний класифікацій ресурсів комерційних банків, побудованих на основі визначених критеріїв, однак усі вони не позбавлені визначених умовностей. По своєму економічному змісті ресурси дуже різноманітні. Власні засоби комерційних банків складаються зі статутного фонду, а також утворених у процесі банківської діяльності резервного й іншого фондів. До власних засобів прирівнюється прибуток, що до її поширення знаходився в обороті комерційного банку і використовується як банківський ресурс. Важливим банківським ресурсом є засоби клієнтів на рахунках у комерційному банку і засобу в розрахунках: залишки засобів на розрахункових і поточних рахунках підприємств, організацій і установ усіх форм власності; залишки фондів економічного стимулювання; засобу, депоновані з метою забезпечення гарантії платежу при акредитивній формі розрахунків, розрахунків чеками; засобу в розрахунках між установами одного комерційного банку; засобу бюджетних і громадських організацій.

До банківських ресурсів відносяться грошові заощадження населення, що формуються за рахунок скорочення поточного особистого споживання і призначаються для забезпечення його потреб у майбутньому. Ресурсами також є кредити, надані іншими банками, включаючи іноземні, а також засоби інших банків, що знаходяться на їхніх кореспондентських рахунках у комерційному банку. До ресурсів відносяться інші кошти, що утворяться в результаті проведення інших видів операцій. У залежності від місця мобілізації банківських ресурсів їх підрозділяють на: мобілізируємі і придбані в інших банків. На місці комерційними банками мобілізирується значна частина ресурсів, наприклад, внески населення, депозити підприємств і організацій. Для оперативного задоволення додаткових потреб у коштах комерційні банки залучають ресурси , мобілізировані, іншими банками.

Керування банківськими ресурсами являє собою діяльність, зв'язану з залученням коштів вкладників і інших кредиторів, визначенням величини і відповідної структури джерел коштів у тісному ув'язуванні з їхнім розміщенням. Керування ресурсами можна умовно підрозділити на два рівні – рівень держави і рівень самого комерційного банку. При цьому на кожнім рівні керування використовуються як економічні, так і організаційні методи. Самі ж чи методи прямо, чи побічно впливають на ресурси комерційних банків. На рівні держави керування ресурсами відбувається через різні установи, в основному, через НБУ з використанням різних інструментів. У регулюванні ресурсів важливе місце приділяється показникам ліквідності банку максимального розміру ризику на один позичальника. Дотримання даних показників вимагає дотримання між термінами, на які залучаються і розміщаються засоби. При розміщенні ресурсів комерційні банки виходять зі ступеня кредитоспроможності клієнтів. При цьому не виключається можливість розміщення ресурсів серед одного чи декількох позичальників, а також випадки неплатежів одним чи декількома позичальниками. Уникнути цього дозволяють установлені НБУ обмеження по видачі кредитів одному позичальнику. Важлива роль у керуванні банківськими ресурсами належить самим комерційним банкам. При цьому їм необхідно виконувати вимоги НБУ про дотримання комерційними банками встановлених економічних нормативів, а також проводити активну і пасивну політику.

Одним з напрямків роботи комерційного банку є використання різних видів цінних паперів, зокрема, сертифікатів. Варто також розвивати спектр послуг для вкладників, що буде стимулювати внесення коштів на рахунки в комерційних банках. Основна мета банку – вибрати таку структуру банківського капіталу, що при найменших витратах на формування банківських ресурсів буде сприяти підтримці стабільного рівня дивідендів і доходів, а також репутації комерційного банку на рівні, достатньому для залучення потрібних їм грошових ресурсів на вигідних умовах.

Таким чином, керування банківськими ресурсами – складна і багатогранна проблема, що не має однозначної відповіді і потребуюча щоденного аналізу не тільки банківських активів, але і перспектив розвитку країни в цілому.

Вступ у ринок значною мірою зв'язано з реалізацією потенціалу кредитних відносин. Створення фінансового ринку означає зміна ролі кредитних інститутів у керуванні народним господарством і підвищенні ролі кредиту в системі економічних відносин.

Кредит в умовах переходу до ринку являє собою форму руху позичкового капіталу, тобто грошового капіталу, наданого в позичку. Капітал фізично у виді засобів підприємства не може переливатися з одних галузей в інші. Цей процес звичайно здійснюється у формі руху грошового капіталу. Тому кредит у ринковій економіці потрібний насамперед як еластичний механізм переливу капіталу з одних галузей в інші, а також для порівняння норми прибутку. Кредит дозволяє протиріччя між необхідністю вільного переходу капіталу і закріпленістю виробничого капіталу у визначеній натуральній формі. У той же час кредит потрібний для підтримки безупинного кругообігу фондів діючих підприємств, обслуговуванні процесу реалізації виробничих товарів, що особливо важливо в умовах становлення ринкових відносин. Кредит виконує перерозподільну функцію, що носить суспільний характер і активно використовується державою в регулюванні виробничих пропорцій і керуванні сукупним грошовим капіталом. Кредит здатний впливати на обсяг і структуру грошової маси, платіжного обороту, швидкість звертання грошей. Завдяки кредиту відбувається більш швидкий процес капіталізації прибутку, а отже, і концентрації виробництва. Він може зіграти помітну роль в акціонуванні підприємств. Умовою розміщення акцій на ринку є нагромадження значних грошових капіталів і їхнє зосередження в кредитній системі. Кредитна система в особі комерційних банків приймає саму активну участь у самому випуску і розміщенні акцій.

1.2 Класифікація банківських операцій

Сучасна економіка використовує гроші, що є засобом обміну, нагромадження, платежу і мір вартості. Гроші можуть мати вид розмінної монети, паперових грошей і банкових депозитів, що є основою чекового звертання. Тому першою економічною функцією комерційних банків складається в акумулюванні безстрокових депозитів (ведення поточних рахунків) і оплата чеків, виписаних на ці банки; друга економічна функція складається в наданні кредитів суб'єктам економічної діяльності країни.

Комерційний банк - це багатофункціональний фінансовий інститут, що здійснює широкий спектр послуг кредитного, страхового і платіжного характеру і виконує різноманітні фінансові функції у відношенні будь-якого підприємства в економіці з метою одержання прибутку.

Банківський продукт — спосіб надання послуг клієнту банку; регламент взаємодії службовців банку з клієнтом при наданні послуги, тобто комплекс взаємозалежних організаційних, інформаційних, фінансових і юридичних заходів, об'єднаних єдиною технологією обслуговування клієнта.

Банківська послуга — форма задоволення потреби (у кредиті, у розрахунково-касовому обслуговуванні, у гарантіях, у покупці-продажі і збереженні цінних паперів, іноземної валюти і т.д.) клієнта банку.

Банківська операція — система погоджених по цілям, місцеві і часу дій, спрямованих на рішення поставленої задачі по обслуговуванню клієнта.

Пасивними називають операції, за допомогою яких банки утворять ресурси грошового капіталу, активними - операції, за допомогою яких вони використовують ці ресурси з кінцевою метою витягу прибутку. Головні пасивні операції - формування власного капіталу і прийом депозитів (внесків). Власний капітал складається з акціонерного первісного капіталу, резервів і накопиченого прибутку.

Серед активних операцій виділяють два головних види - кредитні (обліково-позичкові) і інвестиційні (операції з цінними паперами). При перші активи банку мають форму позичок, при других вони представлені цінними паперами, звичайно облігаціями компаній і державних органів. Кредитні операції можуть відрізнятися по терміновості позички, характеру забезпечення, тип позичальника, способу стягування відсотка й ін.

Найважливіші посередницькі операції комерційного банку інкасовий, акредитивний, перекладний, торгово-емісійні, лізинг і факторинг.

Особливе місце в діяльності комерційних банків мають довірчі операції для приватних осіб, різних організацій. При їхньому здійсненні банк формально виступає тільки як агента, одержуючи доход у виді комісійних. Тим часом довірчі операції істотно збільшують вплив великих банків. За дорученням банки керують капіталами своїх клієнтів, причому ці засоби в гнітючій частині вкладаються в цінні папери, головним чином в акції.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы