162999 (599113), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Інвестиційна активність держави і кожного підприємства є результатом та індикатором економічного зростання.

Фінанси відіграють вирішальну роль у притягненні інвестицій, створенні сприятливих умов для функціонування ринку капіталів.

Державні фінанси зорієнтовані на такі основні принципи:

єдність законодавчої і нормативної бази;

відкритість і прозорість;

розмежування повноважень і предметів ведення;

цільову зорієнтованість;

науковий підхід до реалізації намічених цілей;

економічність і раціональність;

управління фінансовими потоками на централізованій основі.

4. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ – ЦЕНТРАЛЬНА ЛАНКА СИСТЕМИ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

4.1 Сутність державного бюджету

Державний бюджет є особливою економічною категорією пере- розподільних відносин, яка пов’язана з відокремленням частини націо- нального доходу для використання державою з метою задовільнення по- треб суспільства і окремих його державно-територіальних формувань.

За допомогою бюджету здійснюється перерозподіл національно-

го багатства між галузями народного господарства, територіями краї- ни, сферами суспільної діяльності.

Сукупність бюджетних відносин щодо формування та викорис- тання бюджетного фонду країни складає також поняття Державного бюджету.

Державний бюджет – це сукупність соціально-економічних відносин, які складаються в суспільстві в процесі формування, розпо- ділу та використання централізованого грошового фонду держави.

Формування Державного бюджету здійснюється на основі різ- них дохідних джерел, основну роль серед яких відіграють податки юридичних та фізичних осіб.

Таким чином, Державний бюджет – грошові відносини держави з фізичними та юридичними особами в зв’язку із формуваннямцентралізованих фінансів, а також відносини, які пов’язані з розподі- лом і перерозподілом національного доходу держави, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних установ і заходів, які вони проводять.

Складові частини Державного бюджету подані на рис. 2.

Рис. 2. Державний бюджет

Поділ бюджету на два фонди впроваджений в 2000 році і визна- чається Законом про Державний бюджет України на поточний рік.

4.2 Бюджет як економічна категорія в системі вартісних категорій

Бюджет – вартісна категорія. Процес вартісного перерозподілу здійснюється завдяки різним економічним категоріям, кожна з яких відіграє свою специфічну роль у здійсненні відтворення.

Економічним інструментом, завдяки якому проходить розподіл створеного продукту, є ціна. Вона передбачає конкретну кількість грошових коштів, які поступають у той чи інший сектор економіки або в той чи інший грошовий фонд суб’єктів господарювання.

Однією з вартісних категорій є прибуток підприємств, який ви- ражає об’єктивну необхідність визначення і виділення конкретного розміру доходів господарюючих суб’єктів, що залишаються після їх розподілу в розпорядженні підприємств.

Податки – це обов’язкові платежі фізичних та юридичних осіб у різні види бюджетів для створення централізованих фондів, що йдуть на задовільнення суспільних потреб.

Заробітна плата – це форма грошових відносин, зумовлена не- обхідністю формування доходів у робітників підприємства, які приз- начені для задоволення індивідуальних потреб.

Кредит як категорія формується за рахунок тимчасово вільних

грошей підприємств, організацій, населення.

4.3 Роль бюджету в здійсненні розширеного відтворення

У бюджеті держави акумулюється значна частина знов створе- ної вартості – національного доходу, який розподіляється та викорис- товується відповідно до ринкових законів суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення і задовільнення загальнодер- жавних потреб.

Розподіл національного доходу через Державний бюджет зумов- лений необхідністю створення централізованого відтворення та задо- вільнення інших сукупних потреб суспільства шляхом перерозподілу коштів між галузями виробничої та невиробничої сфер суспільства, а також між економічними регіонами країни.

Перерозподіл національного доходу як між галузями, так і усе- редині галузей, здійснюється завдяки державним інвестиціям і пріо- ритетному фінансуванню окремих видів виробництва, високих техно- логій тощо.

Зважаючи на перспективи формування бюджету, основною за- кономірністю відтворення в умовах ринку має стати тенденція збіль- шення фонду накопичення при розподілі національного доходу Укра- їни.

Це дозволяє здійснювати більш цілеспрямовану інвестиційну політику, укріплювати матеріально-технічну базу виробництва і тим самим збільшувати дохідну частину Державного бюджету України.

4.4 Функції бюджету

Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через його функції:

розподільну;

контрольну;

зі забезпечення існування держави.

Зміст розподільної функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових коштів між різними підрозділами суспільного виробництва і верствами населення.

Важливо зазначити, що жодна ланка фінансової системи не здійснює такого багатовидового (міжгалузевий, міжтериторіальний та ін.) і багаторівневого (державний, республіканський, обласний, міський бюджети) перерозподілу грошових коштів, як бюджет.

Контрольна функція – це здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю народного господарства в процесі планування та використання бюджету.

Функція забезпечення існування держави ставить такі завдання:

створення матеріально-фінансової бази функціонування держави;

утримання апарату управління країною, президентської влади, законодавчої та виконавчої влади, правоохоронних і фінансових органів, податкової служби.

4.5 Державний бюджет – основний фінансовий план України

Треба розрізняти поняття Державний бюджет як економічна категорія і Державний бюджет як основний фінансовий план країни.

У першому разі йдеться про систему грошових відносин, яка має об’єктивний характер. У другому – про результат діяльності людей щодо формування та використання централізованих грошових коштів.

Під Державним бюджетом України як фінансовим планом розуміється бюджетний план руху централізуємої частини сукупного суспільного продукту. Державний бюджет України – єдиний план створення доходів і здійснення будь-яких витрат держави на суспільні потреби у визначених розмірах і за цільовим призначенням.

5. ДЕРЖАВНІ ДОХОДИ

5.1 Сутність і джерела створення державних доходів

Державні доходи – це система грошових відносин, яка пов’язана з формуванням фінансових ресурсів у розпорядження держави і державних підприємств.

Доходи є фінансовою базою діяльності держав. Треба розрізняти поняття «державні доходи» і «доходи державного бюджету», які не є ідентичними одне одному. У першому разі мова йде про більш широ- ку групу відносин, тому що до складу державних доходів, крім дохо- дів державного бюджету, входять доходи державних підприємств і фінансові ресурси державних позабюджетних фондів.

Фінансові ресурси, які акумулюються державою, називаються централізованими і формуються за рахунок податкових надходжень і неподаткових доходів, наприклад, доходів від зовнішньоекономічної діяльності, державного майна, митних зборів, платежів населення тощо. Ресурси, які залишаються в розпорядженні підприємств, нази- ваються децентралізованими, вони утворюються з грошових доходів і накопичень самих підприємств.

Державні доходи виражають відносини розподілу та перерозподілу національного доходу. Водночас державні доходи являють собою сукупність грошових коштів, які концентруються в руках держави для виконання нею її функцій.

Всі джерела доходів поділяються на дві групи – внутрішні та зовнішні.

Внутрішні джерела – національний дохід і національне багатство, які створюються усередині країни та використовуються для здійснення.

Таблиця 1. Структура джерел фінансових ресурсів держави

Джерело	Фінансові ресурси держави
Чистий національний продукт (ЧНП)	Непрямі податки на підприємництво
Національний дохід (НД)	Податок на прибуток. Внески на соцстрахування. Внески до Пенсійного фонду. Внески до Фонду загальнообов’язкового Державного страхування на випадок безробіття. Доходи від зовнішньоекономічної діяльності держави
Особистий дохід	Податки на особистий та інший дохід. Прибутковий податок з громадян. Податок на майно. Непрямі податки: а) податок на додану вартість; б) акцизний збір; в) місцеві податки та збори
Відрахування, що включаються до собівартості продукції	Амортизаційні відрахування державних підприємств. Відрахування на геологорозвідування. Плата за воду, за землю, тощо

Зовнішні джерела – національний дохід іншої країни (зовнішні позики), а у виключних випадках – національне багатство.

Основними методами перерозподілу національного доходу з ме- тою мобілізації державних доходів є податки, позики, емісії. Централь- не місце в системі державних доходів займають податки, які є голов- ним інструментом перерозподілу національного доходу, та забезпечу- ють мобілізацію значної частини фінансових ресурсів щодо форму- вання як бюджетних (від 80 до 90 %), так і позабюджетних фондів.

5.2 Зміст і основи класифікації державних доходів

Державні доходи класифікуються за основними ознаками:

1. За джерелами утворення доходів:

отримані від розподілу новоствореної вартості; що входять до складу фонду відшкодування; від реалізації національного багатства.

2. За соціально-економічними ознаками:

від господарської діяльності;

від використання природних ресурсів; від зовнішньоекономічної діяльності; від банківської діяльності;

від реалізації дорогоцінних металів;

державне мито;

митні платежі;

збори та інші неподаткові доходи;

від громадян тощо.

3. За методом залучення коштів: податкові надходження; державні цільові фонди;

доходи від операцій з капіталом;

офіційні трансферти.

4. За умовами формування: безповоротні; поворотні.

За рівнем централізації: централізовані; децентралізовані.

Основними видами державних доходів є податки. Податкова система України базується на поєднанні прямих і непрямих податків.

Дохідна частина бюджету не є величиною постійною.

Існують і інші види класифікації доходів, наприклад, юридична та фінансова.

5.3 Склад доходів державного бюджету

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним ко- дексом України та Законом про Державний бюджет на відповідний рік.

До доходів загального фонду Державного бюджету належать ті, що призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету. Доходи спеціального фонду Державного бюджету призначені лише для цільового фінансування.

Доходи бюджетів формуються за рахунок уплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та інших обов’язкових платежів, надходжень з інших джерел, які встановлено законодавством України.

Структура державного бюджету залежить від економічного і соціального розвитку держави.

У розпорядженні держави перебувають централізовані фінансові ресурси:

а) бюджетної системи;

б) державних фінансових інститутів (Центрабанку, державних фінансових органів, державних кредитних установ);

в) централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення.

З метою визначення обсягів фінансових ресурсів країни і напрямів їх використання складається баланс фінансових ресурсів і витрат держави. Відмінність балансу від зведеного бюджету полягає в тому, що крім централізованих фінансових ресурсів, які мобілізуються через фінансову систему, в ньому відображаються і децентралізовані фінансові ресурси, зосереджені у суб’єктів господарювання і населення.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави є фінансовою програмою економічного та соціального розвитку держави. Метою розробки балансу фінансових ресурсів держави є балансування доходів та витрат держави, перевірка економічного обґрунтування розрахунків державного бюджету, балансу грошових доходів і витрат населення, платіжного балансу та інших фінансових балансів.

Зведений фінансовий баланс держави – це система фінансових планів, що містить:

а) фінансові плани підприємств (баланс доходів і видатків) усіх форм власності;

б) кошториси господарських організацій, які повністю фінансуються за рахунок Державного бюджету;

Характеристики

Список файлов книги