125516 (598621), страница 10
Текст из файла (страница 10)
1. термодинамічний процес; 2. тепловий процес; 3. термодинаміка; 4. теплообмінний процес;
11. Оборотним процесом може бути тільки процес:
1. врівноважений; 2. стислий; 3. внутрішній 4. зовнішній;
12. Перетворення теплоти в роботу здійснюється за допомогою:
1. робочого тіла; 2. робочого тиску; 3. робочого об’єму; 4. робочого впливу;
13. Кожна молекула, якщо вона рухається зі швидкість w, за одиницю часу здійснює:
1. 
ходів; 2. 
ходів; 3. 
ходів; 4. 
ходів;
14. Рівняння стану ідеального газу:
1. PV=mRT; 2. pw=mRT; 3. PV=RT; 4. PV=RT
Перший закон термодинаміки
1. Перший закон термодинаміки стверджує, що енергія не виникає і не зникає, вона лише переходить із однієї в іншу.
1. форму; 2. фази; 3. залежності; 4. температури;
2. Яке рівняння вірне?
1. dQ=dU+dL; 2. dQ=dP+dL; 3. dQ=dT+dP; 4. dQ=dT+pdV;
3. Абсолютна величина внутрішньої енергії:
1. v=∫(dQ+dL)+U0; 2. v=∫(dQ+dL)+V; 3. v=∫(dQ+dL); 4. v=∫dp+pdV;
4. Внутрішня енергія системи є однозначною функцією стану:
1. системи; 2. температури; 3. об’єму; 4. тиску;
5. Внутрішня енергія системи є однозначною функцією стану тіла:
1. U=φ(P,V); U= φ2(P,T); U= φ3(V,T); 2. U= φ(P,V); U= φ3(P,T);
3. U= φ(V,T); U= φ(P,T); 4. U= φ(p,V,T);
6. Робота виконана поршнем:
1. dL=Pdv; 2. dL=TdV; 3. dL=VdV; 4. dA=SdV;
7. Перший закон в диференціальній формі:
1. dg=du+pdυ; 2. dg=dT+pdυ; 3. dg=dv+dp; 4. dg=dv+dυ;
8. Величина:
1. h=v+рυ; 2. h=v-рυ; 3. h=dv+g; 4. h=v+pυT;
-є функцією стану системи і чисельно рівна всій енергії
9. Ентальпія є:
1. параметром; 2. тиском; 3. температурою; 4. станом системи;
10. Істинна теплоємність тіла:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
11. Середня теплоємність це:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
12. Показник адіабати це:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
Друний закон термодинаміки
1. Друний закон термодинаміки встановлює максимально можливу границю пертворенн2я:
1. теплоти в роботу; 2. риску в роботу; 3. густини потоку в роботу;
4. теплоти;
2. Робота в термодинамічних процесах можлива в результаті:
1. зміни внутрішньої енергії; 2. зміни тиску; 3. зміни об’єму;
4. зміни середовища;
3. Цикл, в результаті якого одержується позитивна робота, називається:
1. прямим циклом; 2. зворотнім циклом; 3. оборотнім циклом;
4. змішаним циклом;
4. Співвідношення між питомими кількостями теплоти і питомою роботою визначається:
1. першим законом термодинаміки g1-g2=u2-u1+L;
2. другим законом термодинаміки g1-g2=u2-u1+L;
3. термодинамічними законами; 4. станом тіла
5. Термічний коефіцієнт корисної дії:
1. 
; 2. 
;
3. 
; 4. 
;
6. Степінь досконалості зворотнього циклу визначається холодильним коефіцієнтом:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
7. Термічний коефіцієнт циклу Карно:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
8. В зворотному процесі робоче тіло від т.1 розширюється до т.4 по адіабаті 1-4 без теплообміну з зовнішнім середовищем:
1. по адіабаті 1-4 без теплообміну з зовнішнім середовище
2. по ізохорі 1-4 без теплообміну з зовнішнім середовище
3. по ізотермі 1-4 без теплообміну зовнішнім середовище
4. по ізобарі 1-4 без теплообміну з зовнішнім середовище
9. В зворотному процесі робоче тіло
від т.4-3 підводиться тепло q2 по :
1. ізотермі;
2. ізобар;
3. ізохорі;
4. адіабаті
10. Для адіабатного процесу розшир енняі стиснення відповідн о маємо
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
Аналіз основних термодинамічних процесів ідеального газу
1. Вираз першого закону термодинаміки для ізохорного процесу:
1. qυ=∆u; 2. qυ=∆t; 3. qυ=∆Р; 4. qυ=∆Q;
2. Вираз першого закону термодинаміки для ізобарного процесу:
1. dgp=dh; . dgp=dТ; 3. dgp=dV; 4. dgp=∆u;
3. В ізохорному процесі dυ=0 і робота:
1. не виконується lυ=0; 2. виконується lυ≠0; 3. не виконується lυ>0; 4. виконується lυ<0;
4. Теплота в ізохорному процесі тільки на зміну:
1. внутрішньої енергії qυ=∆u= Сυm(t2-t1); 2. внутрішньої енергії qυ=du= Сυm(t2-t1);
3. внутрішньої енергії qυ=∆u= Сυm(t-t); 4. внутрішньої енергії qυ=∆h= Сυm(t2-t1);
5. Рівняння стану двох точок ізобарного процесу:
1. pυ1=RT1; pυ2=RT2; 2. p=RT1, p=RT2;
3. pυ1=RT; pυ2=RT; 4.1 υ=RT1; υ=RT2;
6. Заміна ентальпії в ізобарному процесі визначається:
1. 
; 2. 
3. 
4. 
;
7. Кількість теплоти в ізобарному процесі рівна зміні:
1. qp=Cpm(t2-t1)=∆h; 2. qp=∆u; 3. qp=∆h∆T; 4. qp=∆u =Cpn(t2-t1);
8. Теплота необхідна для здійснення ізотермічного прцесу:
1. 
; 2. 
;
3. 
; 4. 
;
9. Зміна ентропії в ізотермічному процесі:
1. 
; 2. 
;
3. 
; 4. 
10. Адіабатним називається такий процес, при якому робоче тіло не обмінюється теплотою з:
1. навколишнім середовищем g=0, dg=0; 2. навколишнім тілом;
3. навколишнім тиском; 4. навколишнім об’ємом;
11. Рівняння адіабатного процесу:
1. k∙lnυ+lnp=0; 2. k∙lgυ+lgp=0; 3. k∙lnυ-lnp=0; 4. k∙lgυ-lgp=0;
12. Робота в адіабатному процесі:
1. 
; 2. 
;
3. 
; 4. 
;
13. В TS координатах адіабата зображається:
1. вертикальною прямою; 2. горизонтальною прямою;
3. гіперболою; 4. параболою;
14. В TS координатах ізобара зображається
1. логарифмічною кривою; 2. горизонтальною кривою;
3. вертикальною кривою; 4. похилою;
Перший закон термодинаміки для потоку відкритої термодинамічної системи
1.Умова нерозривності потоку полягає в однаковості масової витрати m робочого тіла в будь-якому січенні:
1) m=F∙c/γ=const; 2) m=F∙l/ν=const; 3) m=F∙c/V=const; 4) m=F∙ ν /c=const.
2.Під відкритими розуміють термодинамічні ситеми, які крім обміну теплотою і роботою з навколишнім середовищем допускають ще й обмін:
1) масою; 2) об’ємом; 3) тиском; 4) швидкість.
3. Теплота ,яка надається тілу в процесі його проходження по каналу,
складається з:
1) зовнішньої теплоти і теплоти тертя; 2) зовнішньої теплоти; 3) теплоти тертя.
4. У теплообмінному апараті для 
, тому:
1) 
2)
3)
4)
.
5. У теплового двигуна, як правило 
тому
1) 
2)
3)
; 4)
.
6. У компресора процес стиснення газу проходить без теплообміну з навколишнім середовищем. 
то
1) 
2)
3)
4)
.
7.Канали в яких проходить збільшення швидкості газу, називаються:
1) соплами; 2) дифузорами; 3) турбінами.
8. масові витрати газу m через сопло:
1) m=f∙С2/V2; 2) m=f∙С2 ; 3) m=f∙С2∙V2; 4) m=f∙V.
9. Критична швидкість, це:
1) 
2)
3) 
4)
.
10. Дроселюванням називається необоротний процес, в якому тиск при проходженні газу через вузький отвір:
1) зменшується; 2) збільшується; 3) без змін; 4) без здійснення зовнішньої роботи.
11. Коефіцієнт корисної дії каналу, це відношення дійсної кінетичної енергії робочого тіла 
до:
1) теоретичної; 2) досліджуваної; 3) експериментальної. 4) витікаючої
12. Швидкість поширення звуку в середовищі, це:
1) 
; 2)
; 3)
; 4)
.
Променистий теплообмін
1.Променистий теплообмін це:
1) процес поширення теплоти за допомогою руху електронів; 2) процес поширення теплоти за допомогою мікрочастинок речовини; 3) процес поширення теплоти за допомогою електромагнітних хвиль; 4) процес поширення теплоти за допомогою руху елементарних астинок.
2.Густиною теплового потоку при променистому теплообміні називається:
1) тепловий потік, який відповідає вузькому інтервалу хвиль від λ до λ+dλ
2) тепловий потік, який відповідає всьому спектру від 0 до ∞;
3) тепловий потік, який випромінюється перпендикулярно до поверхні;
4) тепловий потік, який випромінюється з одиниці поверхні по всіх напрямках напівсферичного простору.
3.Коефіцієнт поглинання, це:
1) відношення пропущеної енергії до відбитої; 2) відношення поглинутої енергії до відбитої; 3) відношення поглинутої поверхні до падаючої;
4.Ефективне випромінювання, це:
1) 
2)
3)
4)
5.Закон Планка для променистого теплообміну має вигляд:
1) 
2)
3) 
4)
6. Згідно закону Віна, максимальна інтенсивність випромінювання спостерігається при:
1) λmax=0; 2) λmax ∙T = 2,898∙10 -3 м ∙ к; 3) λmax ∙T = 3∙10 8 м ∙ к; 4) λmax= 1,4 м ∙ к.
7.Густина інтегрального випромінювання для абсолютно чорного тіла визначається за формулою:
1) 
2)
3)
4)
8.Згідно закону Кіргофа відношення густини потоку випромінювання сірого тіла до його поглинаючої здатності
1) Залежить від природи тіла;
2) не залежить від природи тіла і рівне густині потоку випромінювання абсолютно чорного тіла при тій же температурі;
3) залежить від природи тіла і рівна коефіцієнту поглинання абсолютно чорного тіла;
4) не залежить від природи тіла і рівне коефіцієнту поглинання абсолютно чорного тіла.
9. Приведений коефіцієнт поглинання між двома плоско паралельними тілами рівний:
1
)
2)
3
)
4
)
10. Густину теплового потоку між двома плоско паралельними стінками можна визначити за рівнянням:
1) 2)
Теплопровідність
1.При теплопровідності передача тепла проходить за рахунок:
1) руху мікрочастинок речовини; 2) руху і взаємодії елементарних частинок;
3) електромагнітних хвиль; 4) дотику тіл з різною температурою.
2.В загальному вигляді температура тіла:
1) є функцією координат і часу; 2) є функцією координат;
3) залежить від коефіцієнту теплопровідності; 4) є функцією часу.
3.Ізотермічна поверхня це:
1) поверхня: з різною температурою; 2) поверхня паралельна граничним поверхням тіла;
3) поверхня, всі точки якої мають однакову температуру; 4) поверхня, в якій коефіцієнт теплопровідності має постійне значення.
4.Градієнт температури це:
1) зміна температури протягом певного часу,
2) границя відношення зміни температур між двома ізотермічними поверхнями до віддалі між ними, взятій по нормалі;
3) зміна температури між двома граничними поверхнями тіла;
4) зміна коефіцієнту теплопровідності тіла в різних точках.
5.Густина теплового потоку - це відношення теплового потоку до:
1) одиниці площі; 2) одиниці температури; 3) одиниці часу; 4) одиниці об'єму.
6.Закон Фур'є має вигляд:
1) 
2)
3)
4)
7. Коефіцієнт теплопровідності залежить від;
1) структури, густини, температури, вологості і тиску; 2) густини, температури, тиску;
3) густини, температури, вологості; 4)структури, температури, вологості і тиску.
8. Диференціальне рівняння теплопровідності:
1) 
2)
3) 
4)
9. Граничні умови бувають:
1) трьох родів; 2) двох родів; 3) чотирьох родів; 4) п´яти родів.
10. Що таке а:
1) коефіцієнт температуропровідності; 2) коефіцієнт теплопровідності;
3) коефіцієнт тепловіддачі; 4)коефіцієнт теплопередачі.
11. Оператор Лапласа це:
1) 
2)
3)
4)
12. Теплопровідністю плоскої стінки називають:
1) 
2)
3)
4)
13. Опором теплопровідності одношарової стінки називають:
1) 
2)
3)
4)
14. Тепловий потік через плоску стінку має вигляд:
1) 
2)
3)
4)
15. Тепловий потік для багатошарової стінки має вигляд:
1) 
2)
3)
4)
Конвективний теплообмін
1.Конвекцією називається процес поширення теплоти за допомогою:
1) мікрочастинок речовини; 2) макрочастинок речовини; 3) електромагнітних хвиль; 4) руху електронів.
2.Критерій Прандгля характеризує:
1) теплофізичні характеристики речовини; 2) режим руху речовини; 3) тепловіддачу в пограничному шарі;
4) зміну температури тіла протягом часу.
3.Критерій Прандтля можна визначити за формулою:
1
) 2)
3) 4)
4.Критерій Рейнольдса характеризує:
1) режим руху речовини; 2) теплообмін в пристінному шарі;
3) нестаціонарні явища теплопровідності; 4) теплообмін при вільній конвекції.
5.Критерій Рейнольдса визначається за рівнянням:
1) 
2)
3
) 
4)
6.Критерій Грасгофа характеризує:
1) режим руху речовини при вимушеній конвекції; 2) теплообмін в пограничному шарі;
3) кінематичну подібність явищ при вільній конвекції; 4) нестаціонарні процеси теплопровідності;
7.Критерій Грасгофа можна визначити за рівнянням:
1
) 2
)
3) 4
)
8.Перша теорія подібності формулюється так:
1) подібні між собою фізичні явища мають однакові критерії подібності;
2) подібні між собою фізичні явища мають різні критерії подібності;
3) залежність між фізичними явищами можна представити у вигляді залежності між числами подібності; 4) подібні між собою явища мають рівні між собою фізичні величини.
9.Друга теорія подібності формулюється так:
1) залежність між фізичними величинами можна представити у вигляді залежності між числами подібності, складеними із цих величин;
2) залежність між фізичними величинами необхідно знаходити експериментальним шляхом;
3) залежність між фізичними величинами необхідно встановити шляхом розв'язку диференційних рівнянь;
4) залежність між фізичними величинами можна встановити із умов однозначності диференційних рівнянь.
10.Вкажіть неправильне твердження:
1) обов' язковою умовою подібності явищ є геометрична подібність;
2) подібні явища описуються однаковими по формі і змісту диференційними рівняннями;
3) при аналізі подібних явищ співставляти між собою можна тільки однорідні величини;
4) для подібних явищ всі фізичні величини, взяті в відповідних точках простору і часу, рівні.
11.Критеріальне рівняння вимушеної конвекції має вигляд:
1) 
2)
3)
4)
Аналіз циклів теплових двигунів
1. Теплові установки поділяються на – двигуни, в яких здійснюється прямий цикл з віддачею роботи зовнішньому споживачу і на установки, які працюють по зворотньому циклу, з затратою роботи, яка підводиться ззовні:
1. теплові, холодильні; 2. особливі, захолоджувальні; 3. холодильні, особливі; 4. холодильні, теплові;
2. Теплові двигуни можна розділити на:
1. 3 групи; 2. 2 групи; 3. 4 групи; 4. 5 груп;
3. Двигуни внутрішнього згоряння, в яних процес підводу теплоти і перетворення її в роботу проходить в:
1. середині циліндра двигуна; 2. камері згоряння; 3. поршні двигуна; 4. ззовні циліндричного двигуна;
4. Степінь досконалості теоретичних циклів повністю характеризуються величиною термічного ККД, а саме:
1. ηt=l0/gi=1-g2/g1; 2. ηt=l0/gi=1+g2/g1; 3. ηt=l0/gi=1-g1/g2; 4. ηt=l0/gi=1-g1
5. Ефективнысть реального необоротнього циклуоцынюэться внутрышным ККД, а саме:
1. ηt=lі/g1; 2. ηt=l/g; 3. ηt=l1/g1; 4. ηt=lі/g2
6. Ефективним ККД буде відношення:
1. ηе=lе/g1; 2. ηе=lе/g; 3. ηе=l/g; 4. ηе=l0/gi;
7. Процес всмоктування називається:
1. першим тактом роботи д.в.з.; 2. другим тактом роботи д.в.з.; 3. тактом стиснення; 4. згорання газу;
8. Процес стискання проходить по:
1. політропі; 2. ізохорі; 3. ізобарі; 4. адіабаті;
9. Процес згорання в pv – координатах близького до:
1. ізохори; 2. ізобари; 3. ізотерми; 4. політропи;
10. Принципова відповідність дізеля від д.в.з. полягає в тому, що першому такті в циліндр поступає:
1. повітря; 2. паливо; 3. суміш; 4. горіння;
11. Які двигуни більш екологічні?
1. ізобарним підведенням теплоти; 2. ізохорним підведенням теплоти; 3. змішаним підведенням теплоти; 4. ізотермним підведенням теплоти;
Котельні агрегати
1. Котельним агрегатом називається:
1. пристрій, який служить для спалювання палива; 2. пристрій, який служить для спалювання палива і одержання пари або гарячої води підвищеного тиску; 3. пристрій, який служить для одержання пари підвищеного тиску за рахунок високотемпературних газів інших технологічних процесів; 4. немає правильної відповіді;
2. Пароперегрівач котельного агрегату служить для:
1. одержання водяної пари; 2. охолодження димових газів; 3. підігріву живильної води; 4. підвищення енергетичного потенціалу пари за рахунок теплоти димових газів;
3. Економайзер в котельному агрегаті служить від:
1. підігріву живильної води; 2. підігріву повітря; 3. перегріву пари; 4. відведення димових газів;
4. Для захисту обмурівки котла від високої температури використовують:
1. фестоні труби; 2. конвективний пучок труб; 3. екрані труби; 4. колонтери;
5. Температура димових газів на виході із котла становить:
1. 10000С; 2. менше 1000С; 3. 100÷1200С; 4. більше 3000С;
6. Робочим складом палива називається:
1. паливо в такому виді, як воно поступає до споживача; 2. паливо, з якого повністю відведена волога; 3. паливо, яке містить тільки горючі компоненти; 4. паливо, яке не містить органічних домішок;
7. Якщо з органічного палива вилучити неорганічні домішки, то отримаєм:
1. робочий склад палива; 2. абсолютно сухе паливо; 3. горючу масу палива; 4. органічний склад палива;
8. Паливо, з якого повністю видалена волога називається:
1. робочим паливом; 2. сухим паливом; 3. горючим складом палива; 4. органічним паливом;
Паливо. Процеси горіння
1. Паливом називаються речовини, які використовуються для одержання значної кількості:
1. теплоти; 2. тепловіддачі; 3. продукту горіння; 4. теплоносія;
2. Всі види палива по агрегатному стану можуть бути розділенні на:
1. тверді, рідкі, газоподібні; 2. рідкі, газоподібні; 3. рідкі, тверді, аерозольні; 4. тверді, рідкі, аерозольні
3. Основними хімічнимим елементами палива є:
1. 
; 2. 
; 3. 
;
4. 
;
4. Абсолютно сухе паливо є:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
5. Органічна маса палива є:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
6. Теплота згорання – це кількість теплоти, яка виділяється при повному згоранні одного кілограма твердого палива і при охододжені продуктів горіння до:
1. початкової температури процесу; 2. температури 800С; 3. кінцевої температури процесу; 4. середньої температури процесу;
7. Реакція горіння є:
1. 2Н2+О2=2Н2О; 2. Н+О2=2Н2О; 3. Н2+О2=2Н2О; 4. Н2+О2=Н2О;
8. Теплота згоряння палива є:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
9. Умовне паливо, теплота згоряння якого прийнята рівною:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
10. Температура запалювання – це температура,до якої необхідно нагріти паливо і необхідно для його горіння повітря, щоб почалося інтенсивне з’єднання елементів палива з:
1. кинем повітря; 2. вуглецем; 3. відкритим вогнем; 4. повітрям;
11. швидкість протікання хімічних реакцій це:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
Ідеальний газ
1. Рівняння стану ідеального газу:
1. PV=mRT; 2. PR=mT; 3. Vm=RT; 4. mR=PVT;
2. Температура є функцією:
1. питомої газової сталої; 2. теплоти; 3. внутрішньої енергії; 4. ентальпія;
3. Питома газова стала рівна:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
4. Виберіть відповідь, яка не справедлива для газової суміші:
1. кожний газ, який входить в суміш, має туж температуру що і вся суміш; 2. Кожний з газів займає об’єм, який займає суміш; 3. тиск суміші рівний суміші парціальних тисків окремих компонентів; 4. суміш не підпорядковується рівнянню стану ідеального газу.
5. Перший закон термодинаміки:
1. δq=du+pdv; 2. δq=du-pdv; 3. δq=du+vdp; 4. δq=dh+ pdv;
6. Вкажіть не рівні залежності:
1. 
; 2. Cp=Cv+R; 3.
; 4. 
;
7. Вкажіть правельну залежність:
1. 
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
8. Ентальпія рівна:
1. h=u+pv; 2. h=u-pv; 3. h=u+R; 4. h=q-R;
9. В якому термодинамічному процесіідеального газу кількість теплоти qv=Cvm(t2-t1):
1. ізобарному; 2. ізотермічному; 3. ізохорному; 4. адіабатному;
10. В якому термодинамічному процесі dq=Cpm(t2-t1):
1. ізобарному; 2. ізотермічному; 3. ізохорному; 4. адіабатному;
11. Для якого термодинамічного процесу справедлива формула 
;
1. ізобарному; 2. ізотермічному; 3. ізохорному; 4. адіабатному;
12. Для якого термодинамічного процесу робота lv=0:
1. ізобарному; 2. ізотермічному; 3. ізохорному; 4. адіабатному;
13. Для якого термодинамічного процесу роботу можна обчислити за формулою 
1. ізобарному; 2. ізотермічному; 3. ізохорному; 4. адіабатному;
14. Покази політропи n рівний:
1. n=0; 2. n=1; 3. n=k; 4. -∞ 15. Рівнянння політропного процесу має вигляд: 1. PV=const; 2. PVn=const; 3. PVk=const; 4. P=const; Реальні гази 1. Чи виконується рівняння Менделєєва-Клапейрона для реальних газів: 1. так; 2. Ні; 3. частково в області визначених температур; 4. немає правильної відповіді; 2. Коефіцієнт стислості 1. зміну температури при зміні тиску; 2. зміну тиску при нагріву газу; 3. відхилення властивостей реальних газів від властивостей ідеального газу; 3. В рівнянні Ван-дер=Вальсса 1. швидкість руху молекул; 2. густину газу; 3. вплив взаємодії між молекулами; 4. об’єм молекул і між молекулярним проміжком; 4. В рівнянні Ван-дер=Вальсса 1. швидкість руху молекул; 2. густину газу; 3. вплив взаємодії між молекулами; 4. об’єм молекул і між молекулярним проміжком; 5. Якщо ступінь сухості пари х=1, то пара: 1. суха; 2. волога ненасичена; 3. перегріта; 4. рідина; 6. Трійна точка речовини характеризує: 1. початок кипіння рідини; 2. початок плавлення; 3. стан коли тіло може існувати в рідкому, твердому чи газоподібному стані; 4. завершення кипіння; 7. Насиченою називається пара, яка: 1. має більшу температуру, чим температура кипіння при даному тиску; 2. має меншу температуру чим температуру кипіння при даному тиску; 3. знаходиться в теродинамічній рівновазі з рідиною; 4. немає правильної відповіді; 8. Суха насичена пара це пара, яка має: 1. більшу температуру чим температуру кипіння при даному тиску; 2. немає рідини і температура рівна температурі кипіння при даному тиску; 3. двофазна система, яка складається з пари і рідини; 4. немає правильної відповіді; 9. Вологою насиченою парою називають пару, яка: 1. має більшу температуру, чим температура кипіння при даному тиску; 2. має меншу температуру чим температуру кипіння при даному тиску; 3. складається із пари і рідини, як ізнаходяться в термодинамічній рівновазі при температурі кипіння; 4. пара в якій не має рідини; 10. Стан вологої насиченої водяної пари характеризується на діаграмі лінією: 1.АК; 2. КВ; 3. АА’; 4. АКВ; 11. Стан сухої насиченої водяної пари характеризується на діаграмі лінією: 1. АА’; 2. АК; 3. КВ; 4. АКВ 12. Степінь сухості пари це відношення: 1. маси рідини до маси пари; 2. відношення маси вологої пари до маси сухої пари; 3. відношення маси сухої пари до маси вологої пари; 4. немає правильної відповіді; 13. Кількість теплоти яку необхідно підвести до рідини, щоб нагріти її до температури кипіння: 1. qp=VvtН; 2. qp=VntН; 3. qp=VptН; 4. немає правильної відповіді; Вологе повітря 1. Вологим повітрям називається: 1. суміш сухого повітря і водяної пари; 2. суміш води і сухого повітря; 3. суміш води і вологого повітря; 4. немає правильної відповіді; 2. Відносною вологістю повітря називається: 1. кількість водяної пари, яка знаходиться на 1 м3; 2. відношення абсолютної вологості ρп до максимально можливої ρmax при даному тиску і температури 3. густина пари в повітрі; 4. кількість водяної пари в одному кілограмі повітря; 3. Маса водяної пари в 1 кг сухого повітря називається: 1. абсолютною вологістю; 2. відносна вологість; 3. вологовмістом; 4. немає правильної відповіді; 4. Вологовмістом вологого повітря називають: 1. маса волого, яка міститься в одному кілограмі вологого повітря; 2. маса волого, яка міститься в одному кілограмі сухого повітря; 3. маса вологи в насичені й водяній парі; 4. правильної відповіді нема; 5. Температура мокрого тармометра співпадає з температурою сухого термометра при: 1. відносній вологості φ=100%; 2. відносній вологості φ<100%; 3. відносній вологості φ=15%; 4. при постійному вологовмісті; 6. Точка роси це: 1. температура до якої необхідно нагріти водяну пару, щоб почався процес кипіння; 2. температура до якої необхідно нагріти водяну пару, щоб почався процес конденсації води; 3. тиск при якому температура кипіння 1000С; 4. тиск при якому лід утворюється при 00С; 7. Кількість теплоти, яку затрачають на нагрів повітря можна визначити за H-d діаграмою як: 1. різницю ентропій в двох точках; 2. різницю ентальпій в двох точках; 3. як зміну температури помножену на теплоємність; 4. не має правельної відповіді. 8. Процес нагріву в калорифері проходить на H-d діаграмі по лінії: 1. φ=const; 2. d=const; 3. t=const; 4. tм=const; 9. Змыну ентропыъ пари в процесі нагріву до температури насичення можна визначити за рівнянням: 1. 10. Кількість теплоти, яка необхідна для переходу речовини з рідкого стану в газоподібний називається: 1. питомою теплоємністю; 2. питомою теплотою пароутворення; 3. питомою газовою сталою; 4. питомою ентальпією; 11. Питому теплоту пароутворення можна визначити за рівнянням: 1. 12. Питомий об’єм вологої насиченої пари можна визначити за формулою: 1. Х – степінь сухості; V’ – питомий об’єм води; V’’ – питомий об’єм водяної пари. 13. Виберіть графік, який відповідає ізобарному процесу водяної пари: 14. Виберіть графік, який відповідає ізохорному процесу водяної пари: 15. Виберіть графік, який відповідає ітермічному процесу водяної пари: 
характеризує:
поправка b враховується: поправка а враховується:
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
; 2. 
; 3. 
; 4. 
;
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
