104792 (598219), страница 15

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 15)

3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Для сучасного виробництва характерним є вплив на організм людини різних технічних, хімічних, біологічних психологічних та інших факторів внаслідок застосування машин і механізмів, енергетики, матеріалів і речовин (пестицидів, мінеральних добрив, лаків, фарб, тощо), значні рівні шуму, вібрації, а також забрудненість повітря тощо. Конституційне право громадян нашої держави на охорону її життя і здоров’я у процесі трудової діяльності відображено у Законі України “Про охорону праці”. Закон відображає державну політику в галузі охорони праці, що базується на таких принципах:

- пріоритету життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення небезпечних і шкідливих умов праці;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- створення таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимальна продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а організм людини не зазнавав би шкідливої дії різних виробничих факторів.

В даному розділі необхідно висвітлити наступні питання:

• яке матеріально-технічне забезпечення підприємства /склад автопарку, тракторного парку/;

• забезпеченість господарства (підприємства) трудовими ресурсами і як вони використовуються;

• провести аналіз умов праці працівників /захворюваності, травматизму/.

3.1 Матеріально-технічне забезпечення

Навести склад машинно-тракторного та автомобільного парків підприємства чи господарства, на якому проходили виробничу практику, проаналізувати за тяговими класами, типом ходової частини та строками експлуатації та навести все це у таблицях 3.1-3.4.

Проаналізувати склад машинно-тракторного парку за зазначеними показниками та відмітити чи є він достатній для безпечного виконання різноманітних робіт у господарстві.

Аналогічно навести склад автомобільного парку за вантажопідйомністю, строками експлуатації та призначенням, дані занести у таблиці 3.5-3.8.

Провести аналіз автомобілів їх термінів експлуатації та визначити чи могли вони бути причиною виробничого травматизму чи професійного захворювання.

Ремонтно-обслуговуюча база підприємства містить ремонтну майстерню, склад запасних частин, пункт технічного обслуговування, біля них також розташовані тракторна бригада, парк сільськогосподарських машин, пункт зберігання і заправки паливом, санітарно-побутові приміщення.

3.2 Забезпеченість кадрами

Навести дані про трудові ресурси всього підприємства чи господарства, вказати вік, стаж, кількість працівників (службовці, постійні, сезонні чи тимчасові), їх кваліфікацію, дані показники занести до таблиці 3.9.

Таблиця 3.9.

Чисельність працівників

Працівники	2008	2009	2010
Всього працівників
з них постійні
сезонні
тимчасові
Службовці
з них керівники
спеціалісти

Провести аналіз чисельності працівників, як змінювалась їх кількість на протязі трьох років і вказати причини та шляхи вирішення проблеми.

3.3 Стан умов праці на окремих виробничих об’єктах

В даному підрозділі необхідно заповнити картку умов праці (додаток 15), а також:

1. Вказати основні трудомісткі процеси виконання роботи.

2. Відсутня чи присутня необхідна вентиляція чи встановлені витяжні повітропроводи.

3. Як здійснюється опалення приміщень.

4. Вказати рівень санітарно-побутових приміщень.

5. Контакти працівників з речовинами, що створюють небезпеку ураження, збільшують захворюваність органів дихання.

6. Вплив психологічних навантажень з боку керівництва.

7. Яке покриття, майданчиків для регулювання знарядь та робочих органів сільськогосподарських машин.

Вказати причини порушення умов праці та шляхи їх вирішення.

3.4 Аналіз захворюваності

Для порівняння захворюваності використовують різні методи і прийоми. Одним із них є – екстенсивні і інтенсивні показники захворюваності. Екстенсивні показники характеризують склад або структуру якого-небудь явища, але не дають уявлення про збільшення або зменшення явища. До інтенсивних показників захворюваності відносяться показники структури за віком, стажем роботи, професією.

В даному підрозділі необхідно провести аналіз захворюваності за первинними документами – листами часткової непрацездатності. Вказати коли була розпочата робота по аналізу і який період був досліджений.

Для аналізу причин захворюваності всі хвороби потрібно поділити на групи (таблиця 3.10):

А – хвороби, які мають прямий зв’язок з виробництвом;

Б – хвороби, частково пов’язані з виробництвом;

В – захворювання, не пов’язані х виробництвом;

Г – інші хвороби.

Проаналізувати листи тимчасової непрацездатності та вказати на який період припадає найбільша кількість захворювань, а також зазначити причини.

Для кращого аналізу розглянути зміну захворюваності груп А і Б, які пов’язані з виробничими чинниками. Дані для цього аналізу потрібно занести у таблицю 3.11.

Використовуючи дані результатів обробки, побудувати графік зміни захворюваності за виробничими чинниками (групи А і Б) за три роки.

Провести аналіз кількості випадків захворюваності за професіями та побудувати графік зміни захворюваності за три роки (рисунок 3.1).

Навести динаміку зміни професійної захворюваності від виробничих чинників (рис. 3.2.).

Описати причини різкого підвищення захворюваності.

Розглянемо розподілення захворюваності в залежності від віку (таблиця 3.12).

Проаналізувати дані таблиці та зазначити найбільшу частину днів непрацездатності в господарстві за період, що розглядається, які вікові групи, а також, які характерні захворювання для даних груп. Описати захворювання пов’язані із зором, слухом, шлункові хвороби, схильність до застуди та ін.

Окрім аналізу захворюваності за віковими групами потрібно зробити аналіз захворюваності за неперервним стажем роботи (таблиця 3.13).

Примітка: чисельник – кількість випадків захворюваності, знаменник – кількість днів непрацездатності.

Проаналізувати дані таблиці та визначити, яка найбільша кількість днів непрацездатності випадає на робітників зі стажем роботи до 3 років, від 3 до 5, від 5 до 8, від 8 до 10, від 10 до 15, від 15 до 20 років і понад 20 років. Вказати, які припускаються помилки в роботі, можливо це порушення правил техніки безпеки і особистої гігієни, що в кінцевому підсумку призводить до різних захворювань і втрати працездатності на певний час.

За даними таблиці потрібно побудвати графік зміни захворюваності в залежності від стажу роботи (рис. 3.3).

Проаналізувати графік спостерігаємо тенденцію збільшення кількості захворювань у робітників зі стажем роботи від 10 до 20 років з причин, що були зазначені раніше.

Більш важливим для аналізу і порівняння захворюваності є наступні показники (коефіцієнти):

1. Показник середньої кількості випадків захворюваності за один рік на 100 працівників, який визначаємо за формулою: К_с = с 100 ∕ р (3.1)

де с – кількість випадків захворюваності;

р – середньосписочне число робітників

2. Показник середньої кількості днів непрацездатності на 100 середньосписочних працівників за визначений період часу.

К_з = Д_з 100 ∕ р (3.2)

де К_з – коефіцієнт захворюваності:

Д_з – число днів непрацездатності;

р – середньосписочна кількість робітників.

3. Показник середньої тривалості одного випадку захворюваності визначаємо за формулою:

К_д = Д ∕ с ; (3.3)

де Д – число днів непрацездатності;

с – число випадків захворюваності за цей самий період часу.

Дані розрахунків коефіцієнту захворюваності К_з заносимо в таблицю 3.14.

Проаналізувати дані таблиці та описати як змінюється коефіцієнт захворюваності по рокам.

Використовуючи дані результатів обробки листів тимчасової непрацездатності потрібно побудувати графік зміни захворюваності працівників у залежності від груп хвороби (рис. 3.4).

Проаналізувати графік (рис. 3.4) та вказати якими характерними захворюваннями серед робітників є хвороби, частково пов’язані з виробництвом, і хвороби, які мають прямий зв’язок з виробництвом.

3.5 Аналіз травматизму

Аналіз виробничого травматизму дозволяє виявити причини нещасних випадків і „вузькі” з точки зору безпеки місця роботи, помітити і виконати профілактичні заходи по зниженню травматизму.

Розрізняють наступні методи виробничого травматизму: статистичний, груповий, монографічний, топографічний, екологічний та інші.

Проводимо аналіз травматизму статистичними та груповими методами за первинним документом – актом про нещасні випадки на виробництві, складеним за формою Н – 1, а також за листами тимчасової непрацездатності.

Аналіз травматизму проводимо за три останні роки роботи господарства. За період, що досліджується потрібно розглянути акти про нещасні випадки, які відбулися в господарстві чи на підприємстві.

Визначити коефіцієнт травматизму К_ч, коефіцієнт тяжкості травматизму К_т, коефіцієнт втрат від травматизму К_в.

Коефіцієнт чистоти травматизму К_ч – середнє число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих:

К_ч = Т 1000 ∕ р ,(3.4)

де Т – кількість потерпілих від нещасних випадків за звітний період, люд.;

р – середня кількість працюючих, люд.

Коефіцієнт тяжкості травматизму К_т – середня кількість днів непрацездатності, що припадають на одного потерпілого:

К_т = Д ∕ Т’ , (3.5)

де Д – кількість робочих днів, втрачених у зв’язку з непрацездатністю в результаті нещасних випадків;

Т’ – кількість травмованих робітників за звітний період, за виключенням загиблих.

Коефіцієнт втрат від травматизму К_в визначається за формулою:

К_в = К_ч К_т , (3.6)

де К_ч – коефіцієнт частоти травматизму;

К_т – коефіцієнт тяжкості травматизму.

Умовні показники виробничого травматизму приведені в таблиці 3.15.

Проаналізувати таблицю та вказати причини підвищення тяжких травм.

Використовуючи дані таблиці побудувати графік травматизму за три роки (рис. 3.5).

Провести аналіз графіку (рис. 3.5) та зазначити найбільшу кількість показників травматизму і у якому роц.

Аналізуючи характер травматизму за три роки вказати чи відбулось повторення причин нещасних випадків, пов’язаних з травматизмом на тих чи інших гілках виробничих процесів, дані занести до таблиці 3.16.

Проаналізувати кількість травм з організаційних і технічних причин за три роки, і вказати їх зміни та причини. Приймаючи до уваги дані таблиці потрібно побудувати графік зміни травматизму за основними причинними чинниками (рис. 3.6).

Вказати, які чинники та на яких ділянках впливають на зміну травматизму працівників (незадовільна освітленість, підвищення рівня шуму, висока запиленості повітря, шкідливі виділеннями та випромінюванням).

Наступним кроком проводимо аналіз даних про розподіл нещасних випадків у залежності від стажу роботи працівників господарства за останні три роки (таблиця 3.17).

Проаналізувати дані таблиці та вказати, яка найбільша кількість потерпілих від нещасних випадків припадає на працівників з різним стажем, і як змінюється частота травматизму зі збільшенням стажу роботи.

Далі наводимо дані потерпілих за професією, які заносимо в таблицю 3.18.

Вказати, на яких роботах працівники травмуються через несправний стан техніки, через неуважне керування транспортними засобами, які енергомістких машини створюють підвищений рівень шуму, забруднюють повітря.

Примітка: чисельник – кількість потерпілих; знаменник – кількість днів непрацездатності від травматизму.

Проаналізувати дані таблиці та вказати в якому періоді найбільша кількість нещасних випадків. Зазначити, які відбуваються порушення правил режиму роботи і відпочинку робітників, що спонукає залишати господарство, знижується чутливість, порушується увага, пам’ять працюючих.

Аналіз даних про вік потерпілих проводимо у таблиці 3.20.

Таблиця 3.20.

Розподіл нещасних випадків за віком потерпілих

Роки	Вік потерпілих
	18-30 років	30-40 років	40-50 років	50-60 років	Всього
2008 2009 2010	1 5 3	1 3 3	3 5 4	4 11 10	9 24 20

Вказати, яка найбільша кількість потерпілих від травматизму за досліджуваний період, а також зазначити причини.

3.6 Атестація робочих місць

У даний час атестація робочих місць пов’язана з тим, що в господарствах приходить нова і більш вдосконалена техніка, підвищуються вимоги до праці, підвищується продуктивність праці, також підвищились вимоги до техніки безпеки, організації праці і відпочинку.

Атестація робочих місць являє собою сукупність заходів комплексної оцінки кожного робочого місця на його відповідять передовому науково-технічному і організаційному рівні, який забезпечує підвищення продуктивності праці і високу якість виробленої продукції, збереження здоровя і працездатності працюючих.

Основна мета атестації робочих місць виробленої продукції, збереження здоровя і працездатності працюючих.

Основна мета атестації робочих місць – підвищення ефективності виробництва, якості продукції на сільськогосподарських підприємствах з наступним:

• скороченням застосування ручної і важкої праці, підвищення змістовності і привабливості праці;

• покращенням використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць і місць із застарілим обладнанням внаслідок прогресивної техніки;

• покращенням умов праці і техніки безпеки на кожному робочому місці.

Оцінка кожного робочого місця проводиться по трьох рівнях: технічному, організаційному, умов праці і техніці безпеки.

Кожне робоче місце атестується за 3 бальною системою (1; 0,5; 0). При цьому один бал ставиться робочому місцю, яке відповідає технічному нормативу і які можуть бути усунені, 0,5 балів – місцю, яке має деякі несуттєві відхилення і які можуть бути усуненні, 0 балів – показник, який має значні відхилення від норми, що має негативний вплив на хід трудового процесу.

Атестованим вважається місце, коли сума набраних балів рівна 14 балів, частково атестованим – 14-12, менше 12 балів – місце вважається не атестованим, але є хоча б один показник з оцінкою в 0 балів, то місце вважається не атестованим.

Приклад. Робоче місце коваля.

Характеристики

Список файлов книги