104792 (598219), страница 14

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 14)

2.3 Розрахунок площі майстерні

За своїм функціональним призначенням площа приміщення поділяється на дві основні групи виробнича і допоміжна.

До виробничих відносять площі зайняті технологічним обладнанням і є об'єктами ремонту та ТО, що знаходяться на робочих місцях, а також проходами і проїздами між обладнанням і робочими місцями.

До допоміжних відносять площі, зайняті санітарно-побутовими приміщеннями, складами, приміщеннями для культурного обслуговування, допоміжним і енергетичним обладнанням.

Площу дільниці будемо розраховувати за формулою:

,(2.57)

де – виробнича площа дільниці, м²;

– програма дільниці в умовних ремонтах;

В – питома площа, що припадає на один умовний ремонт, м²;

А – площа, що не залежить від програми дільниці, м².

Допоміжна площа майстерні визначається за формулою:

,(2.58)

де Р_Д – загальна чисельність персоналу дільниці;

– питома площа допоміжних приміщень на одного працюючого, м²/люд.

Значення залежить від кількості працюючих, воно знаходиться в межах = 4,0...8,0 м²/люд. Сумарна площа дільниці визначається за формулою:

,(2.59)

2.4 Енергетична частина

2.4.1 Розрахунок річної потреби в освітлювальній і силовій електроенергії

Для розрахунку сумарної річної потреби силової енергії, необхідної для даної дільниці по відомості устаткування визначити потужність електроприймачів ( ) розрахувати активну потужність по формулі:

(2.60)

де – коефіцієнт попиту, що враховує недовантаження (по потужності) і неодночасності роботи, електроприймачів, втрати в мережі й в електродвигунах, для електросталі =0,10, устаткування для миття деталей =0,25, верстат настільно-свердлильний =0,15, верстат точильно-шліфувальний =0,15.

Річна витрата силової енергії для виробничого підрозділу визначаємо за формулою:

, кВт(2.61)

– дійсний фонд часу обладнання;

– коефіцієнт завантаження устаткування за часом, = 0,75...0,8,

Річну витрату освітлювальної електроенергії на дільниці визначаємо за формулою:

Е_г.ос = (Тг.ос Fуч So)/1000,кВт(2.62)

де – річне число годин використання максимального освітлювального навантаження, для підприємств розташованих в одній географічній широті і працюючих в одну зміну: 40° широти - 650 годин, 50° - 800 годин, 60° - 850 годин; у двох змін відповідно 2300 годин, 2500 годин, 2700 годин;

Fуч – площа ділянки, м²;

So – питома потужність освітлювального навантаження, Вт/м.

2.4.2 Розрахунок річної витрати тепла на опалення і вентиляцію

Джерелами тепла на опалення і вентиляцію виробничих приміщень ремонтного підприємства можуть служити казанові установки і міські теплоцентралі.

,(2.63)

де – обсяг виробничого приміщення по зовнішньому обмірюванню;

q₀ і q_B – питома витрата тепла відповідно на опалення і вентиляцію при різниці внутрішньої і зовнішньої температур у 1°С, ккал/м³; (q₀ =0,45...0,55, q_B=0,15...0,25);

t_в – внутрішня температура приміщень, °С , для виробничих приміщень; t_в = 15 °С;

t_н – мінімальна зовнішня температура під час опалювального періоду.

Річна витрата палива, потрібного для опалення виробничого корпуса визначають по формулі:

(2.64)

де d – число днів опалювального сезону (опалювальний сезон починається 15 жовтня і закінчується 15 квітня наступного року), d=189 днів;

t_сер – середня температура зовнішнього повітря опалювального сезону (визначається по кліматичним таблицям для даного району) t_в= -3⁰С;

- ККД котельної установки ( = 0,6...0,7), приймаємо =0,7;

t_н – температура зовнішнього повітря;

Q_н – нижча теплота згорання палива, 8200 ккал/кг для газу;

2.5 Розрахунок вартості виробничих фондів

Вартість основних виробничих фондів ОВФ (кошторисна вартість) складається як сума вартості виробничих будівель, обладнання, приладів, пристосувань, інструменту і інвентарю.

ОВФ = С_буд + С_об + С_п1(2.65)

де С_буд , С_об , С_п1 – відповідно вартості виробничих будівель, обладнання, приладів, пристосувань, інструменту, інвентарю, які відносяться до основних фондів.

Вартість виробничої будівлі майстерні може бути визначене за наступною формулою:

С_буд = F _буд. ∙ С_F(2.66)

де F _буд. – загальна площа будівлі, м²;

С_F – середня вартість будівельно-монтажних робіт, 2000 грн./м²;

Вартість приладів, пристроїв, інструменту і інвентарю, віднесених до основних фондів, звичайно визначаємо за формулою:

С_п1 = (2.67)

де К_ін – процентне відношення вартості приладів, пристосувань, інструменту та інвентарю до вартості обладнання; К_ін=10...15%

Вартість обладнання можна визначити за формулою:

С_об = ( С_буд · к_о)/ 100(2.68)

2.6 Розрахунок собівартості ремонту

У зв'язку з тим, що в майстернях господарств ремонтується велика номенклатура техніки визначити собівартість ремонту кожного виду машини дуже складно, для дільниці визначимо собівартість умовного ремонту С_у по формулі:

С_у = ЗП + 34 + М + В_зв + В_зг , грн. (2 69)

Заробітна плата за один умовний ремонт визначається за формулою:

ЗП = ЗП₀ + ЗП_д + С_сои; грн, (2.70)

де ЗП₀ – основна заробітна плата виробничих робітників, грн.;

ЗП_д – додаткова заробітна плата виробничих робітників, грн.;

С_соц – відрахування на соціальні заходи (соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, пенсійне страхування), грн.

Основна заробітна плата виробничих робочих визначається за формулою:

ЗП₀ = Т_ср · С_год · К_т грн. (2.71)

де Т_СР – трудомісткість умовного ремонту рівна 300 люд-год.

С_год – середня година ставка (розцінка) робітників, грн./год., К_Т - коефіцієнт, що враховує доплату до основної заробітної плати за понаднормову і інші роботи, рівний 1,02... 1,03,

Додаткова заробітна плата визначається із співвідношення:

ЗПд = ЗПд · Кд, (2.72)

де К_д – коефіцієнт додаткової оплати, який дорівнює 0,2... 0,3.

Відрахування на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, пенсійне страхування складає 37% від суми основної і додаткової заробітної плати.

С_соц = (ЗП₀₊ЗП_д) · 0,37 (2.73)

де С_сои — відрахування на соціальні заходи включає відрахування на соціальне страхування 32% від суми основної і додаткової заробітної плати, відрахування на випадок безробіття – 2,5% від суми основної і додаткової зарплати відрахування на пенсійне страхування – 2,5% від суми основної і додаткової зарплати.

Витрати на запасні частини, що припадають на один умовний ремонт будемо розраховувати за формулою:

ЗЧ = П_р В_р,(2.74)

де В_р – вартість ремонту однієї одиниці (наприклад В_р двигуна = 4500 грн.).

На ремонт одного двигуна в середньому за нормами витрачають 48 люд.-год., звідси виходить, що на один умовний ремонт припадає 6,25 ремонтів двигунів.

П_р = 300/48 = 6,25(2.75)

Витрати на матеріали можна визнати з величини заробітної плати.

М = 0,18 ЗП (2.76)

де ЗП – заробітна плата за один умовний ремонт.

2.7 Розрахунок показників ефективності проектного рішення

Об’єм валової продукції по ремонтній дільниці може бути визначений за формулою:

ВП_у = , грн.(2.77)

де Т_м – сумарна річна трудомісткість робіт дільниці;

Ц_в – вартість одного капітального ремонту (20 % від С_у);

310 – середня трудомісткість ремонту.

Умовні витрати на гривню товарної продукції можу бути визначений за формулою:

грн. /грн.(2.78)

С_у – собівартість одного умовного ремонту;

W_у – програма ремонтної майстерні, W_у = 22.

Умовну продуктивність праці ремонтної майстерні підприємства, визначаємо за формулою:

; грн./грн.(2.79)

де Р_ср – середньорічна списочна кількість виробничих робітників.

Продуктивність праці визначаємо в натуральному виразі: кількість ремонтів у розрахунку на одного робітника:

, ум. рем./люд.(2.80)

Фондоозброєність виробничих робітників дільниці визначаємо за формулою:

; грн./люд.(2.81)

Технічну озброєність виробничих робітників дільниці визначаємо за формулою:

(2.82)

Умовна фондоємкість продукції визначається за формулою:

(2.83)

Умовний прибуток Т_у по дільниці підприємства може бути визначений за формулою:

Т_у = Ц_в · N_МТЗ – С_у · W_у(2.84)

Число умовно проведених до трактора МТЗ-80 ремонтів по майстерні визначається:

N_МТЗ = Т_м /310, ум. рем. (2.85)

Умовна рентабельність виробництва в ремонтній майстерні господарства визначається по собівартості R_с і по фондах R_ф за формулами:

R_с = (2.86)

R_ф = (2.87)

Термін окупності капітальних вкладень визначаємо за формулою:

t = , роки(2.88)

Характеристики

Список файлов книги