104792 (598219), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

- обґрунтування матеріального i морального стимулювання за розроблення i впровадження заходів з охорони праці.

Економiчнi результати заходів щодо поліпшення умов i охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликані аваріями, нещасними випадками i професiйними захворюваннями як в економiцi загалом, так i на кожному пiдприємствi зокрема.

Розрахуємо ефективність витрат на охорону праці у СТОВ „Вереси”.

Показник ефективності витрат підприємства Еп на заходи щодо охорони праці це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов i безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства в охорону праці:

,(1.87)

де Ер – річна економія від поліпшення умов i охорони праці на підприємстві (доход або зменшення втрат);

В – загалънi витрати (вкладення) підприємства в охорону праці.

Визначення ефективності витрат пiдприємства на охорону працi передбачає врахування двох алътернативних класифікцiй економії з поліпшення умов i охорони працi:

– за економiчними показниками, обов’язковими для облiку i звiтностi – форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови працi), № 7-ТНВ та iн;

– за показниками, що базуються на зiставлевнi зміни основних соцiально-економiчних результатів за певний перiод часу (зниження рiвня травматизму i захворюваності, пільг i компенсацій за роботу в несприятливих умовах працi, скорочення плинності кадрiв тощо).

У СТОВ „Вереси”, де працює 89 осiб, складники витрат на профілактику травматизму та професiйних захворювань у 2010 роцi були наступнi:

В1 = 2375 грн. Це рiчнi вiдрахування у Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань (ФССНВВПЗ) становлять 89 × 1088 × 12 × 0,2 × 0,01=2324 грн. (страховi щомiсячнi внески у ФССНВВПЗ 0,2% вiд фонду заробiтної платнi МФЗП = 89×1088 = 96832 грн.); В2 = 3×240 = 720 грн. (директор, його заступник та iнженер з охорони працi пройшли у лютому 2010 р. навчання з охорони праці та отримали посвiдчення про задовiльний рiвень знань у Навчально-методичному центрi з охорони працi (м. Житомир) — вартiстъ навчання за 40-годинною програмою становить 240 грн. на одну особу);

В = 1704 грн. (придбання спецодягу та засобiв iндивiдуального захисту було профiнансовано через фонд охорони працi господарства).

Тобто безпосередньо на потреби охорони працi у господарстві було спрямовано В2 + В3 = 720 + 1704 = 2424 грн. У розрахунку на одного працівника це становило трохи більше 27 грн. у рік. Тобто майже у півтора рази менше середньогалузевих показникiв (близько 45 грн.).

В = ∑Ві= 2324 + 720 + 1704 = 4748 грн.

Разом з тим СТОВ „Вереси” повинно згiдно з вимогами Закону „Про охорону праці” витрачати на потреби охорони працi у рiк не менше нiж 0,5% вiд суми реалізованої продукції 0,005×1263000 = 6315 грн. Тобто питомi витрати на охорону праці мають становити не менше 6315 / 89 = 70,9 грн.

На 2011 рiк витрати на профілактику травматизму та професiйних захворювань у господарстві запропоновано збільшити (з розрахунку 75 грн. на кожного працівника в рік без страхових внесків до Фонду соціального страхування вiд нещасних випадків та захворюваності, якi вважаємо незмінними порівняно з 2010 р.) до В = ∑Ві= 89×75 + 2324×8999 грн. І хоча це майже у два рази бiльше, нiж витрати на потреби охоров‛я працi у 2010 р., але таке збільшення вiдповiдає середнім показникам питомих витрат на охорону праці у сільському господарстві України.

Рiчну економiю витрат пiдприємства вiд покращення стану охорони працi визначають як різницю сум складникiв основних витрат з охорони працi до i пiсля запровадження комплексу заходiв щодо покращення стану охорони працi.

3 2001 року компенсації виробничого травматизму взяв на себе Фонд соціального страхування вiд нещасних випадків та професiйних захворювань на виробництві. Тому відшкодування потерпілим внаслiдок травм i професійних захворювань обумовлені страховими внесками. Оскільки пiдприємства сiльськогосподарсъкого профiлю користуються пільгами щодо страхових внесків (0,2 % вiд фонду заробітної платні підприємства), то рiчнi вiдрахування у Фонд за 2010 рiк становлять 2324 грн.

У СТОВ „Вереси” пiльги та компенсацій працiвникам за роботу у важких та шкідливих умовах визначені у колективному договорі. За підсумками 2010 року вони буди наступними:

• додаткові відпустки у кiлькостi 3 днiв отримували 9 працiвників, П = 1148 грн.;

• лiкувально-профiлактичне харчування (молоко) отримували 11 працiвникiв, П3 = 2999 грн.;

• доплати за шкiдливi умови та iнтенсивнiсть працi (10%) отримували 7 працiвникiв, П6 = 8568 грн.

Отже ∑Пі = 1148 + 2999 + 8568 12715 грн.

Оскiльки в попереднi роки у СТОВ „Вереси” аварiй не було, то:

∑Аі =0.

Згiдно з чинним законодавством з охорони працi штрафи, що можуть бути накладені на пiдприємство за порушення нормативів з охорони праці та виробничi нещаснi випадки з важкими наслідками, не повинні перевищувати 5% мiсячного фонду заробiтної плати пiдприємства. Для СТОВ „Вереси” мiсячний фонд заробітної плати становить 89 × 1088 = 96832 грн., а тому, вважаючи, що такi штрафні санкцій будуть за наявності виявлених порушень в галузі охорони працi, ∑Ші = 4842 грн. одноразово.

Вважаємо, що одразу протягом 2010 р. покращити умови працi всiм робiтникам не можна (потрібно багато коштів, яких господарство не має), а тому річна економія господарства вiд покращення стану охорони працi становитиме суму вiдмiни доплат для 2 працiвників за шкiдливi умови та iнтенсивнiсть працi, на додатковi вiдпустки i молоко, а також вiдсутнiсть штрафів за порушення охорони праці у господарстві. Тоді показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці дорівнює

Еп = (2 × 1148 / 9 + 2 × 2999 / 11 + 2 × 8568 / 7 + 4842) / 8999 = 0,90; тобто протягом 12 / 0,90 ≈ 13,3 (мiсяцiв) заходи з охорони працi окупляться.

Такий показних окупності коштів, витрачених на потреби охорони працi, цілком прийнятий, оскільки соцiалъно-економiчний ефект вiд бiльшостi запропонованих заходiв довготермiновий.

Результати обчислення економічної ефективності запропонованих заходiв з охорони працi було зведено у табл. 1.34.

ПРИКЛАД 2

Фінансовий план

Прогноз обсягів реалізації

Прогноз обсягів реалізації по кварталах першого року, а також за другий і третій роки наведені в таблиці 1.35. Оскільки дана продукція, тобто картопля, буде зібрана у вересні то й реалізація її почнеться з IІІ кварталу.

Таблиця 1.35

Прогноз обсягів реалізації, т.

Продукція	Квартали першого року				Роки			За три роки разом
	I	II	III	IV		2	3
Картопля	-	-	1000	1000		3200	4400	9600

Калькуляція собівартості продукції

Калькуляція собівартості складається для кожного виду продукції з урахуванням позавиробничих витрат та ринкових цін.

Повна собівартість містить виробничу собівартість, позавиробничі витрати та податок на землю:

, грн. (1.88)

де С₁₅ – виробнича собівартість вибраного варіанту технології;

С₁₆ – позавиробничі витрати на збут продукції та інші непередбачені статті витрат. Їх розраховують за формулою (90) і розподіляють пропорційно між виробничими собівартостями окремих видів продукції:

, грн. (1.89)

де К_ПОЗ.В. – відсоток від виробничої собівартості. Приймаємо К_ПОЗ.В.=5%.

грн.

С₁₇ = П_З – податок на землю розраховують за формулою, грн.:

, грн. (1.90)

де К_ЗП – ставка фіксованого податку на землю від її вартості. Приймаємо К_ЗП=0,5%

В_ЗМ – вартість землі, грн. /га. В_ЗМ=5000 грн. /га.

грн.

Тоді: грн.

Повна собівартість одиниці продукції дорівнює:

, грн./т (1.91)

де n – загальний обсяг продукції за обліковий період, т.

грн./т.

Баланс грошових витрат та надходжень

Цей документ дозволяє оцінити, скільки грошей необхідно вкласти в проект у розбивці за часом, тобто до початку реалізації проекту і в процесі виробництва.

Задача цього документу – показати, як буде формуватись і змінюватись прибуток.

Прогнозований прибуток – сума виручки від реалізації продукції та інших доходів

, грн. (1.92)

де В – виручка від реалізації продукції, грн.;

Д_інші – доходи від реалізації вибулих основних фондів, доходи по акціях та інші доходи, грн.

Виручка від реалізації продукції дорівнює:

, грн. (1.93)

де Ц_р – ціна реалізації одиниці продукції, грн..;

n – обсяг реалізованої продукції, т.

, (1.94)

де Р – плановий рівень рентабельності, %;

С – розрахункова повна собівартість одиниці виробленої продукції, грн./т;

Ц_min – мінімальна ринкова ціна, грн./т.

грн./т

Приймаємо Ц _р= Ц_min=1000 грн./т

Тоді виручка від реалізації буде складати:

грн.

Прибуток дорівнює:

, грн. (1.95)

де С₁₇ – повна собівартість, грн.;

П_З – податок на землю, грн.

, грн.

Рівень рентабельності виробництва:

, % (1.96)

де С – повна собівартість одиниці продукції.

%.

Термін окупності капіталовкладень:

, (1.97)

де К_К – капіталовкладення, грн. К_К – рівні сум коштів, вкладених на придбання слідуючої техніки К – 701, КамАЗ –55102, 1ПТС – 9Б. Тобто КК = 701711 грн.

Тоді:

року.

Розрахунок рівня беззбитковості

Графік досягнення беззбитковості показує, як впливають на прибуток обсяги виробництва, ціни і витрати на виробництво продукції (з поділом на умовно-змінні і умовно-постійні). За допомогою цього графіка можна знайти так звану зону беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, за якого витрати на виробництво будуть рівні, або менші за дохід від продажу товару. Точка перетину лінії, що показує змінювання виручки з лінією, що показує зміну витрати на виробництво, називають точкою беззбитковості.

Розрахунок рівня беззбитковості можна проводити двома методами: математичним та графічним.

Математичний метод

, (1.98)

Характеристики

Список файлов книги