104792 (598219), страница 13
Текст из файла (страница 13)
де N – кількість тракторів і-тої марки в господарстві, шт.;
Ркі – ймовірність потреби в капітальному ремонті тракторів і-тої марки.
Ймовірність потреби в КР тракторів і-тої марки визначають за формулою:
Ркі = 1 – Fо(Х) (2.42)
де Fо – центрована інтегральна функція розподілення;
Х – аргумент інтегральної функції розподілення, яка визначає ймовірність потреби в КР тракторів і-тої марки.
Аргумент Х інтегральної функції розподілення розраховують по формулі:
Х = [Мк – (Вк + Вр)] [(Vк Вк)2 + (Vр Вр)2]-0,5 (2.43)
де Вк – середнє напрацювання тракторів і-ої марки від останнього ремонту до початку планового періоду, у м.ет.га;
Vк – коефіцієнт варіації розроблення напрацювання трактора і-ої марки від останнього капітального ремонту;
Vр – коефіцієнт варіації розподілення планового річного напрацювання.
При відсутності відомостей про середній ресурс машин можна використати відомості про нормативне напрацювання тракторів до капітального ремонту (табл. 2.2.).
Після визначення аргументу Х знаходять значення інтегральної функції F0 по таблиці.
Якщо отриманні значення аргументу не співпадають з табличними, інтегральну функцію знаходять з використанням лінійної інтерполяції.
Якщо отримане значення Х знаходять між табличними значеннями Х1 і Х2, то інтегральна функція визначається за формулою:
у = у1 + (х – х1)(у2 – у1)/(х2 – х1), (2.44)
де у1і у2 – найближчі значення функцій.
Визначення кількості поточних ремонтів.
Кількість поточних ремонтів Qn розраховують за формулою:
Qn = N · PР · П1 · П2, (2.45)
де Рп – ймовірність потреби в поточному ремонті тракторів і-ої марки.
Ймовірність потреби в поточному ремонті тракторів і-ої марки визначають за формулою:
Рп = 1 – Fо(Хп) (2.46)
де Хп – аргумент інтегральної функції нормального розподілення, який визначає ймовірність потреби в ПР тракторів і-тої марки.
Аргумент Хп інтегральної функції розподілення визначають формулою:
Хп = [Вп – (Вфп + Вп)][(Vфп Вфп)2 + (Vр Вр)2]0,5 (2.47)
де Вп – нормативне напрацювання до ПР тракторів і-тої марки, у м.ет.га;
Вфп – середнє напрацювання тракторів і-тої марки від останнього поточного ремонту до початку планового періоду, у м.ет.га;
Vфп – коефіцієнт варіації розподілення напрацювання тракторів і-тої марки від останнього ПР.
Якщо аргумент має від’ємне значення, центрова функція визначається із залежності:
Fо(-Х) = 1 - Fо(Х) (2.48)
В цьому випадку ймовірність потреби в ПР можна визначити із залежності: Рп = Fо(Хп)
Значення інтегральної функції знаходять в таблиці 2.3.
Приклад.
Визначити планову кількість капітальних і поточних тракторів ЮМЗ-6Л/М у фірмовому тех. центрі ремонту тракторів ЮМЗ.
Вихідні дані.
Кількість тракторів N =100шт. Вр =1100 у м.ет.га., Vфк=Vфт = 0,3.
Середній строк експлуатації складає 5 років.
Рішення.
Визначення кількості капітальних ремонтів розраховують за формулою. аргумент інтегральної функції розподілення:
Хк = [3360 – (1600+1100)]·[(0,3·1600)2 + (0,3·1100)2]-0,5 = 1,13.
В знаходять значення інтегральної функції для Хк = 1,13. F0(Хп) = 0,871.
Визначають ймовірність потреби тракторів в капітальному ремонті:
Рк = 1- 0,871 = 0,129.
Кількість капітальних ремонтів тракторів:
Кк = 100 · 0,129 · 1,07 ·1,25 = 17,25
Приймаємо Кк = 17
Визначення кількості поточних ремонтів.
Визначення аргумент інтегральної функції за формулою:
Хп = [1120 – (530+1100)]·[(0,3·530)2 + (0,3·1100)2]-0,5 = -1,39.
З таблиці 2.3 знаходимо F0(1,39) = 0,918.
Рт = F0(Хт) = 0,918.
Кількість поточних ремонтів складає:
Кр = 100 ·0,918 · 1,07 = 98,226
Таблиця 2.2
Нормативне напрацювання тракторів до капітального ремонту, у м.ет.га.
Марка трактора | Напрацювання до ремонту | ||||
Капітального | Поточного | ||||
1 | 2 | 3 | |||
К-700, К-701 | 12960 | 4320 | |||
Т-150, Т-150К | 9510 | 3170 | |||
Т-4М, Т-4А | 9120 | 3040 | |||
Т-100М | 8640 | 2880 | |||
ДТ-75М | 6720 | 2240 | |||
ДТ-75, ДТ-74 | 6240 | 2080 | |||
ЮМЗ-6Л/М | 3360 | 1120 | |||
МТЗ-80, МТЗ-82 | 4020 | 1340 | |||
Т-40А | 2880 | 960 | |||
Т-25 | 1920 | 640 | |||
Т-16М | 1440 | 480 |
Після проведення розрахунків об’ємів робіт проводиться їх розподіл між підприємствами різних рівнів, тобто виділяються роботи, які доцільно виконувати на спеціалізованих ремонтних підприємствах обласного або районного рівнів, роботи, які доцільно виконувати в центральній ремонтній майстерні господарства, а також роботи, які слід виконувати в майстернях пунктів технічного обслуговування дільниць, бригад, ферм або пересувними засобами технічного обслуговування і ремонту машин.
При розподіленні ремонтно-обслуговуючих робіт слід враховувати, що:
- на спеціальних ремонтних підприємствах обласного і районного рівнів, як правило, планується проведення капітального ремонту тракторів. Автомобілів, зернозбиральних комбайнів поточних ремонт і складні види технічного обслуговування енергонасичених тракторів типу Т-150К, К-700, МТЗ-100 та інші, ремонт складних сільськогосподарських машин, металообробного і ремонтно-технічного обладнання, пресувальних насосних установок, обладнання тваринницьких ферм, нафтоскладів, електродвигунів; ремонт складної закордонної техніки можуть виконувати машинно-технологічні станції;
- в центральних ремонтних майстернях господарств передбачають проведення капітальних ремонтів деяких тракторів, поточних ремонт і технічне обслуговування тваринницьких ферм;
- на пунктах технічного обслуговування відділків /бригад/ передбачається проведення першого, другого і сезонного технічних обслуговувань тракторів, комбайнів сільськогосподарських машин, поточного ремонту нескладних сільськогосподарських машин. При цьому слід мати на увазі, що ПТО відділків, /бригад/ не являються обов’язковими при формуванні ремонтно-обслуговуючих баз господарств, тобто, в певних умовах такі пункти не передбачаються, проведення вказаних видів ремонтів планується в центральній майстерні. Рекомендації по раціональному розподілу об’ємів робіт між підприємствами різних рівнів наведені у додатку.
Результати розрахунків трудомісткості робіт по ремонту і технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку і обладнання тваринницьких ферм зводяться в таблицю 2.4.
Підсумовуючи трудомісткості по всіх видах робіт і типах машин, визначаємо сумарну трудомісткість робіт по ремонту і технічному обслуговуванню машинно-тракторного парку господарства Тсум, а також трудомісткість робіт Тм, виконанням яких передбачається проводити в ЦРМ.
i j z m n
Тсум =∑Ттр + ∑Тк + ∑Та + ∑Тсх + ∑Тф, (2.49)
1 1 1 1 1
де, ∑Ттр, ∑Тк, ∑Та, ∑Тсх, ∑Тф – сумарна трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт по тракторам, комбайнам, автомобілях, сільськогосподарських машинах, обладнанню тваринницьких ферм, люд.-год;
i, j, z, m, n – кількість типів марок тракторів, комбайнів, автомобілів, с/г машин, обладнання тваринницьких ферм.
В зв’язку з тим, що в ЦРМ, крім вказаних, виконуються додаткові роботи, пов’язані з ремонтом й виготовленням деталей для інших підрозділів господарства, загальна річна трудомісткість робіт ЦРМ визначається із виразу:
Тмг = К Тм, люд.-год, (2.50)
де К – коефіцієнт, враховуючий додаткові роботи. він приймається рівним 1,15…1,20.
Виробнича програма ЦРМ виражається в умовах ремонтах і визначається по формулі:
Wy = Tмг/300 ум. рем. (2.51)
2.2 Обґрунтування режиму і розрахунок річних фондів часу майстерні, робочих, обладнання
Режим-роботи ремонтної майстерні визначається числом робочих днів на протязі тижня, тривалістю зміни і кількістю змін.
Тривалість зміни, згідно з трудовим законодавством встановлюється із розрахунку роботи 41 час на тиждень для нормальних умов праці.
Кількість змін роботи відділків майстерні встановлюється згідно з виробничими умовами і програмою ремонту.
Під фондом часу розуміється час в годинах. Що затрачується на протязі плануємого періоду року, кварталу, місяця, робочим місцем, робочим станком.
Фонд часу ділиться на номінальний днів за запланований період без врахування можливих затрат. Він визначається за наступними формулами:
-
номінальний фонд часу робочого місця /майстерні/ Фм
Фм = [(dк – db - dn)t - dnn]n; год (2.52)
-
номінальний фонд часу робочого Фнд
Фнд = (dк – db - dn)t - dnn; год (2.53)
-
номінальний фонд часу обладнання Фно
Фно = [(dк – db - dn)t - dnn]n; год (2.54)
де dк, db, dn – кількість календарних, вихідних і святкових днів за плануємий період;
t – середня тривалість робочої зміни, год. при одному вихідному дні в неділю t = 6,83 год, при двох вихідних днях t = 8,20 год;
dnn – число передсвяткових днів за запланований період;
n – кількість робочих змін.
Дійсний фонд часу враховує в вимушені втрати часу по різних причинах. Він визначається по формулах:
дійсний фонд часу Фдр
Фдр = [(dк – db - dn - dо)t - dnn]nр; год (2.55)
дійсний фонд робочого часу Фдо
Фдо = Фно n0; год (2.56)
де dо – тривалість відпустки робочого за запланований період, днів;
nр – коефіцієнт, враховуючий втрати робочого часу за поважними причинами, приймається рівним 0,96;
nо – коефіцієнт, враховуючий простої обладнання при ремонті і технічному обслуговуванні, приймається рівним 0,95-0,98.