96152 (598059), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Еміграція практично не регулюється, здійснюється вільно. Імміграцію почали регулювати з 20-х років в США, Канаді шляхом квотування. Практично в усіх країнах є різні методи регулювання: адмін., орг. прав., основний принцип їх використання – селективно-заборонений, тобто приймають тих, в кому зацікавлені і обмежують в‘їзд іншим.

В усіх країнах діють відповідні органи: інтернаціональні служби; міністерства праці; міністерства закордонних справ і внутрішніх справ.

Основні напрями і вимоги при регулюванні імміграції:

• якісні вимоги до іноземної РС;

• додаткові професійні вимоги;

• віковий ценз;

• стан здоров‘я;

• обмеження особистого характеру (людей, які були в соц. партіях, засуджених);

• прямі квотування за професію (квота може бути єдина для країни, для галузі, для конкретної фірми);

• економічні (треба мати суму грошей для в‘їзду);

• тимчасові обмеження (термін праці);

• пряма заборона роботи іноземців в галузі;

• нац.- географічні пріоритети;

• жорсткі санкції до мігрантів-нелегалів;

• процедури дозволу на проживання.

35. Проблеми міграції робочої сили в Україні.

Офіційна статистика – 2 млн. громадян

Не офіційно – 7 млн. громадян (Н. Карпачова)

Еміграція:

• В основному в 90-х рр. втікали у зв’язку з розбалансованістю економіки, наслідком було приховане безробіття.

• Якщо економіка буде розвиватися такими же темпами, то повернення цих емігрантів практично не можливе.

• Інтенсивний рост економіки може сприяти поверненню робочої сили

• 2004р. – Аргентина, Великобританія, Канада, ФРН, Польща, Росія – 3 млн. чол., США – 500 тис. Чол..

• Мігранти інвестують в Україну 19 млрд. $ на рік, 1,5 млрд. $ на місяць – грошові перекази.

Організації з міграції в Україні:

• Державний комітет по справам націоналізації та міграції

• Державна митниця

• Міністерство праці

• Держкомкордон

З приводу емігрантів допомога: укладання угод про нормальні умови праці з приймаючими країнами.

Іммігранти: Україна – країна ЄС, угода реадмісії, щодо повернення робочої сили в країну з якої вони приїхали.

36. Валютна система, її сутність і основні елементи.

Валюта – 1) грошова одиниця країни;

1. грошові знаки іноземних держав

2. наднаціональні розрахункові одиниці, платіжні засоби (ЕКЮ, СДР, ЄВРО)

Ліквідність валюти – мобільність ресурсів їх рухомість платежу по міжнародним обов’язкам. Ліквідні засоби – це готівка ВКВ, цінні папери в ВКВ, золото.

Ступінь ліквідності країни = сума ліквідних засобів / сума обов’язків

Євро валюта – це конвертована валюта країни яка переведена на рахунки Європейських банків і використовується їм для операцій в усіх країнах. Євро ринок , Азія ринок, Американо ринок.

Валютна система є:

1. національна валютна система

2. міжнародна валютна система

• світова валютна система

• колективна валютна система (ЄС)

Національна валютна система: заснована на національному законодавстві і на нормах міжнародного права. ЇЇ елементи:

• національна валютна одиниця

• режим валютного курсу

• умови конвертації валюти

• наявність/відсутність валютних обмежень

• порядок міжнародних розрахунків

• система управління золотовалютними резервами

• система національних установ які виконують ці функції

37. Світова валютна система, її еволюція і сучасні особливості.

Світова валютна система – це:

1. Організація міжнародних валютних відносин в відповідності з міжнародними угодами. Вся сукупність національних, колективних валют.

2. Режим обміну валют, режим міжнародних розрахунків валюти і інших ліквідних засобів

3. Міжнародні установи, які регулюють валютно-кредитні відносини.

Міжнародні валютні відносини – це сукупність економічних відносин пов’язаних з функціонуванням єдиних грошей як світових, проведенням валютних операцій суб’єктами різних країн.

Міжнародні фінансові і кредитні відносини – це сукупність економічних відносин зв’язаних з рухом капіталу на світових кредитних і фінансових ринках.

В зв’язку з цим існують:

• валютні ринки – операції купівлі-продажу іноземної валюти.

• фінансові ринки – це купівля-продаж цінних паперів і купівля продаж валютно фінансових ризиків.

• кредитні ринки – це ринок грошей (короткострокові депозитно-позичкові операції) та ринок капіталу (це середньо і довгострокові кредити а також ЄВРО кредити.

Ці ринки складаються з національних регіональних ринків і концентруються, як правило в світових фінансових центрах: Нью Йорк, Лондон, Токіо, Цюріх, Франкфурт на Майні, Париж, Гонконг, Сінгапур.

Світова валютна система – це сукупність норм організації міжнародних розрахунків.

Етапи світової валютної системи

1. система золотого стандарту (1867р. – Паризька конференція). Основні риси:

• золотий стандарт.

• всі валюти мали золотий вміст в залежності від чого і складався паритет між ними. Тройська унція = 31,1 гр. Унція = 28 гр.

• Вільний рух золота.

• Плаваючи курси.

Етапи золотого стандарту:

1. золотомонетний стандарт.

2. Золото-зливковий стандарт (зливок = 12 кг.).

3. Золотовалютний (золотодевізний).

1. Генуезька валютна система 1922р.

• світові гроші – золото, девізи (іноземна валюта).

• золотий паритет зберігається, але конвертація золота здійснюється не лише безпосередньо, я й через іноземну валюту.

• Курси валюти плаваючи.

• Активна політика держави в валютному регулюванні.

1. Бреттон-Вудська система 1944р.(засновник Кейнс).

• світові гроші - $.

• курс валют фіксований до золота.

• фіксований курс валют однин до одного.

• Фіксована ціна золота ( $35 = 1 т.у.)

• Центральні банки повинні були підтримувати стабільний курс власних валют шляхом валютних інтервенцій.

1. Ямайська валютна система 1976р.:

   • здійснилась демонетизація золота (золото втрачає функцію грошей), відміна офіційного золотого паритету

   • відмова від фіксованої ціни золота.

   • Курси валют формуються попиту і пропозиції тому вони плаваючі.

   • Основні засоби міжнародних розрахунків це вільноконвертовані валюти. Є над національні валюти: €, СПЗ [SDR] (спеціальні права запозичення) – це валюта, яку використовує міжнародний валютний фонд.

   • Країна сама обирає режим валютного курсу, але не може виражати його через золото.

   • МВФ стежить за політикою країн в сфері валютних курсів

1979р. – формується Європейська валютна система, ЕКЮ – безготівкова основна валюта.

1992р. – приймається рішення про створення Європейського валютного союзу.

Коефіцієнт інтернаціоналізації валюти = доля валюти в світовій торгівлі / питома вага країна в світовому експорті.

$ = 4, € = 1, YEN = 1,1

38. Платіжний і розрахунковий баланси країни. Баланс міжнародної

заборгованості.

Баланс міжнародних розрахунків – це співвідношення вимог і зобов‘язань, надходжень і платежав однієї країни у відношенні до іншої країни.

Є: торговий баланс, баланс послуг і некомерційних платежів, розрахунковий баланс (обчислюється або за визначений термін або на визначену дату) – співвідношення за визначений термін вимог і зобов‘язань країни у відношенні до інших незалежно від сторони надходжень платежів. Якщо він активний, то країни є нетто – кредитором, якщо пасивний – нетто-боржник.

Розрахунковий баланс на визначену дату наз-ся баланс міжнародної заборгованості.

Заборгованість буває: капітальна (термін платежу ще не настав), поточна (термін платежу настав або настає).

Розрізняють заборгованість:

• за позики на комерц. Основі;

• за пільгові кредити;

• за офіційні позики;

• за приватні позики;

• за позики міжнародних організацій;

• державна;

• приватна (але гарантована державою – боржника);

За термінами:

• короткотермін. (до 1р.);

• середньо- (до 10р.);

• довго- (більше 10р.).

Основним балансом є платіжний баланс – це співставлення платежів, які країна одержала і які здійснила.

Буває: активний (коли країна отримала більше ніж виплатила), пасивний (навпаки). В ньому відображається всі економічні операції між резидентами країни та суб‘єктами ін. країн, іншими країнами за певний період.

Структура балансу:

1 розділ – зовнішня торгівля товарами (торговельний баланс)

2 розділ – послуги та односторонні перекази

3 розділ – доходи від інвестицій

4 розділ – рух довготермінових капіталів

5 розділ – рух короткотермінових капіталів,

6 – Зміни в золотовалют. резервах, помилки, пропуски.

Розділи 1-3 наз-ся балансом поточних операцій. Розділи 4-5 – балансом руху капіталів і фін. операцій. Останні статті – регулюючі статті, тобто кредити.

39. Міжнародний кредит, його форми і значення.

Міжнародний кредит це позичка в грошовій або товарній формі надана кредитором однієї країни позичальнику із іншої на умовах .

Суб’єкти :

1. Фірми

2. Банки

3. Уряди

4. Фінансові організації

Функції

1. перерозподіл коштів

2. інтернаціоналізації економіки

3. прискорення реалізації продукції

Форми:

За терміном :
1. короткостроковий

2. середньостроковий до7 років.

3. довгостроковий

За кредитором

• приватний

• державний

• фінансових організаціях

За об’єктами:

• цільовий

• зв’язаний

• фінансовий не має цільового характеру

За формою надання

• товарний

• грошовий

Умови:

• сума-ліміт – розмір позички яка надається позичальнику або сума платежу на який надається відстрочка.

• Строк – це період протягом якого позичальник використовує кредит + термін відстрочки погашення кредиту + термін погашення кредитую

• Процент – фіксований і плаваючий. Плаваючий залежить від інфляції або залежить від якоїсь події.

Кредитування експортерів:

• банки

• посередник

• імпортери

Овердрафтовий кредит – це кредит який надає банк своєму клієнту без забезпечення, про це укладається угода контокорентна угода між банком і клієнтом в тому що клієнт може користуватись таким видом кредиту.

Кредитування імпортера –

• банк і експортер

• експортер

Основний документ: вексель. Урахування векселю – це купівля векселю банком

Форми кредиту:

- Факторинг. Фактор-фірма (доньки банків) викупає у своїх клієнтів експортерів вимоги до покупця на протязі 2-3 днів оплачує в виді авансу, а залишок клієнт отримає після надходження грошей від покупця товару.

Прихований (тихий) при якому імпортер не знає про цю домовленість

Відкритий при якому він знає про цю операцію

Факторинг здійснюється при строку платежах на строк не більший за 180 днів

- Форфейтінг від 6 місяців до 6 років – середньостроковий. Всі операції супроводжуються гарантіями банків.

- Симбійований кредит – це кредит кількох банків кредиторів які дають кредит одному позичальнику.

40. Міжнародні організації з регулювання валютних відносин.

Характеристики

Список файлов книги