20594 (597047), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Приймальник перевіряє відремонтовану машину пробігом в межах, передбачених технічними умовами, і проводить випробування спеціального обладнання, якщо воно підпало ремонту.
Видача машин з ремонту оформлюється розпискою приймальника в акті приймання відремонтованої машини.
Один примірник акту видається приймальнику разом з інструкцією по обкатці машин і паспортом (формуляром) машини.
У паспорт (формуляр) вносяться записи: вид ремонту, основні агрегати, які були замінені при середньому ремонті, номери шасі і двигуна. Розміри циліндрів і шийок колінчатого вала двигуна записуються в паспорт (формуляр) двигуна, що додається до формуляру (паспорту) машини.
Записи в паспорті (формулярі) завіряються підписом і печаткою ремонтної частини.
Ремонтна частина заправляє машини, що видає, змащувальними матеріалами та спеціальними рідинами до норми, а паливом - в межах встановлених норм.
При відправці машин з ремонту залізничним (річковим, морським) транспортом транспортування їх до станції (порту) навантаження і їх завантаження виконується силами ремонтної частини.
При відправці відремонтованих машин (агрегатів) залізничним (річковим, морським) транспортом без здачі їх приймальникам командир ремонтної частини одночасно направляє військовій частині поштою акти приймання відремонтованих машин (агрегатів) та заповнені формуляри (паспорти).
Військові частини на машини (агрегати), отримані залізничним (річковим, морським) транспортом без приймання в ремонтній частині, висилають в триденний строк в ремонтну частину підтвердження про отримання машин (агрегатів).
Ремонт машин (агрегатів) виробляється у відповідності з технологічною документацією, що передбачає визначену послідовність робіт, встановлену для даного виду ремонту.
Технологічний процес ремонту машин встановлюється в ремонтній частині (підрозділі) з врахуванням типової схеми, особливостей розташування та інших умов роботи.
4. Порядок забезпечення автомобільної технікою та майном
4.1 Організація забезпечення військових частин автомобільною технікою і автомобільним майном.
Загальні положення.
Забезпечення Збройних Сил України автомобільною технікою та майном покладене на Департамент ресурсного забезпечення МО України, який є фондоутримувачем АТ і АМ Міністерства оборони України. Забезпечення АТ і АМ здійснюється згідно за Положенням про порядок постачання ЗС України АТ і АМ та Положенням про укомплектування АТ запасними частинами, інструментом і приладдям та забезпечення військових частин парковим устаткуванням.
Постачання військових частин АТ і АМ включає:
обґрунтоване своєчасне витребування і одержання АТ і АМ, яких не вистачає;
зберігання АТ і АМ на складах, базах, їх розподіл, видача, облік та перевезення;
збирання придатних до використання агрегатів, вузлів і деталей із списаних машин, а також децентралізована заготівля майна, виготовлення та реставрація запасних частин на автомобільних підприємствах та авторемонтних військових частинах, реставрація зношених шин, використання виготовлених і реставрованих запасних частин і автомобільних шин;
правильне використання коштів, що відпускаються на придбання майна і контроль за раціональним використанням техніки та майна за призначенням;
заходи щодо виявлення, перерозподілу та реалізації надлишкових АТ і АМ.
Ефективне вирішення завдань забезпечення військ АТ і АМ нерозривно пов’язане з такими важливими і відповідальними напрямками діяльності АС, як організація списання, обліку і звітності матеріальних засобів. Причому складність в організації обліку і звітності полягає в необхідності нововведення бухгалтерського обліку ОВТ ЗС України інтегрованого в єдину систему загальнодержавного бухгалтерського обліку (п. ХХ Посібника).
За технічним (якісним) станом АТ і АМ поділяються на п’ять категорій (додаток 37).
З першої категорії до другої автомобільна техніка переводиться після відпрацювання машинами встановленого строку служби (пробігу) (дод.37), про що зазначається у паспортах машин. Акти технічного стану при цьому не складаються. Переведення автомобільної техніки та майна з другої категорії до четвертої включно здійснюється за актами технічного стану, затвердженими командиром військової частини. Акти технічного стану переведення до п’ятої категорії (списання) затверджуються посадовими особами, яким надається право на списання відновленої техніки (додаток 38).
Переведення автомобільної техніки чи майна до нижчої категорії у зв’язку з неправильним зберіганням або використанням проводиться згідно з матеріалами розслідування.
Крім того, у Міністерстві оборони України з метою підвищення бойової готовності частин та з’єднань, систематизації ОВТ, визначення їх технічного стану, запасу ресурсу та прийняття рішення щодо подальшої експлуатації, відчуження та утилізації, автомобільна техніка розподіляється за наступними групами:
група 1 - перспективні вироби автомобільної техніки, нові або модернізовані, що знаходяться в експлуатації, придатні до використання за призначенням;
група 2 - непрацездатні вироби автомобільної техніки або які відпрацювали ресурс до наступного планового ремонту (СР, КР, РР), морально застарілі, що мають перевищені терміни експлуатації, для приведення яких у працездатний стан (переведення у групу 1 або для відчуження) необхідні незначні матеріальні та фінансові ресурси, які не перевищують вартості КР;
група 3 - непрацездатні та непридатні до бойового використання зразки автомобільної техніки, відновлення або модернізація яких економічно неможлива або недоцільна. Ці зразки автомобільної техніки підлягають утилізації.
До перспективних зразків автомобільної техніки відносяться зразки, що передбачається утримувати на озброєнні у ЗС України до 2010 року. Їх перелік визначається Головним управлінням логістики ГШ ЗС України.
Кожна військова частина до 1 березня щорічно подає за підпорядкованістю до автомобільної служби армійського корпусу, пропозиції щодо розподілу виробів АТ за групами для експлуатації разом з актами технічного стану.
Загальними підставами військ для визначення потреби і витребування АТ є:
штатна (табельна) потреба і стан укомплектування;
виділення кредитів на закупівлю автомобільної техніки;
плани виробництва військової техніки на підприємствах МО України;
плани науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконуються організаціями та закладами Міністерства оборони;
план капітального будівництва Міністерства оборони України;
організаційні заходи за планами Генерального штабу Збройних Сил України.
Військові частини, у тому числі і частини центрального підпорядкування, заявки щодо потреби в автомобільній техніці для штатного укомплектування подають тільки у ті органи, в яких вони перебувають на обліку.
Військові частини при зміні дислокації одержують у постачальному органі автомобільної служби атестат на автомобільну техніку. Атестат є основним документом, за яким військова частина ставиться на облік і постачання автомобільною технікою та майном. До атестату на автомобільну техніку додаються відомості наявності обігових агрегатів, верстатного і основного паркового обладнання.
Автомобільна техніка, вивільнена з перевищенням штатної потреби, ставиться на зберігання до одержання вказівок щодо подальшого її використання.
Військові частини забезпечуються автомобільним майном за підпорядкованістю та за територіальним принципом через відповідні постачальні органи. Кожна частина закріплюється за постачальним органом.
Вихідними даними для витребування автомобільного майна є: наявність та технічний стан машин; річні плани експлуатації та ремонту машин; виробничі плани ремонтних частин (підрозділів); плани закладання майна до НЗ; норми витрати АМ на ремонт та експлуатацію машин; укомплектованість військових частин АМ, яке входить до експлуатаційних комплектів; укомплектованість парковим устаткуванням та його стан. При розробці планів постачання враховуються можливості військових частин щодо виготовлення та ремонту складальних одиниць та деталей своїми ремонтними засобами.
Забезпечення військових частин автомобільним майном для виробів ОВТ, в конструкції яких є автомобільні та тракторні агрегати, вузли, деталі, електроустаткування, акумуляторні батареї, автомобільні шини, гумовотехнічні вироби здійснюється відповідною автомобільною службою військової частини, з’єднання чи об’єднання, де зазначені вище вироби перебувають на обліку (за підпорядкованістю чи територіальним принципом).
Автомобільне майно дозволяється використовувати тільки за прямим призначенням. Відпуск автомобільного майна військовим частинам здійснюється на основі планів постачання, що розробляються відповідними постачальними органами.
Потреба в автомобільному майні визначається за існуючими коефіцієнтами змінності і нормами витрат для забезпечення таких заходів:
здійснення КР, СР, ПР автомобільної техніки та її ТО;
виробництво на підприємствах МО України нової техніки, до конструкції якої входять автомобільні та тракторні агрегати, вузли і деталі;
доукомплектування військ АМ, установленим за штатами і табелями;
створення і поповнення установлених перехідних та недоторканих запасів;
експлуатація та ремонт виробів ОВТ, що мають автомобільні і тракторні агрегати, вузли, деталі;
виробничо-операційна діяльність ремонтних підприємств, складів та баз АС;
технічна підготовка військ і підготовка фахівців АС.
Автомобільне майно витребується у відповідних постачальних органах у терміни і за формами, встановленими Табелем термінових повідомлень з автомобільної служби.
Розрахунок утримання ремонтних комплектів №1, №2, №3 у військовій частині:
РК №1 на 15-40 автомобілів однієї марки;
РК №1 на 5-15 гусеничних машин однієї марки;
РК №2 на 30-70 машин однієї марки;
РК №3 на 150-200 машин однієї марки.
Комплект матеріалів утримується 1/3 частина від кількості РК №3.
Комплект агрегатів для ПАРМ-1М - 1 комплект для СР,
Комплект агрегатів для ПАРМ-3М - 4 комплект для СР,
(1 комплект агрегатів для СР включає 1 двигун і 3 інші агрегати).
4.2 Списання та утилізація автомобільної техніки і майна
Списання матеріальних засобів АС здійснюються згідно за Інструкцією про порядок списання з обліку матеріальних та грошових засобів у ЗС України. Переведення в нижчу або вищу категорію та списання АТ і АМ у ЗС України здійснюється згідно за вимогами Керівництва про порядок списанням з обліку матеріальних та грошових засобів у ЗС України.
Матеріальні засоби автомобільної служби, які враховуються за номерами та технічним станом, засоби безстрокового використання, що прийшли до непридатного (граничного) стану, списуються за актами технічного стану. Матеріальні засоби, які не обліковуються за номерами, і прийшли до непридатного (граничного) стану, списуються за актами списання.
Списання втрачених матеріальних цінностей у випадках, коли має місце часткове або повне віднесення збитків за рахунок держави, проводить за інспекторськими посвідченнями.
За актами технічного стану списується ВАТ, які обліковуються за номерами та технічним станом, що прийшли до непридатного (граничного) стану:
після відпрацювання встановлених норм напрацювання (строків служби) до списання;
у процесі випробувань або дослідницьких робіт, проведених згідно за планом;
після закінчення встановленого строку зберігання при дотриманні встановлених умов зберігання, порядку освіження та ТО, якщо вони за своїм технічним станом не можуть бути відремонтовані та використані за прямим призначенням.
За актами технічного стану списуються:
матеріальні цінності безстрокового використання, що прийшли до непридатного (граничного) стану у процесі правильної експлуатації, якщо вони за своїм технічним станом не можуть бути відремонтовані та використані за прямим призначенням;
позаштатні озброєння та військова техніка, які відпрацювали встановлений до чергового ремонту ресурс (за умовами, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані);
вироби АТ, які незалежно від термінів експлуатації та технічного стану і які зараховані для забезпечення військ, використання яких за цільовим призначенням у ЗС України неможливе і вони не можуть біти реалізовані.
За актами списання (зняття залишків) списуються матеріальні цінності що прийшли до непридатного (граничного) стану і які не враховуються за номерами, після закінчення встановлених строків експлуатації (зберігання); використані за встановленими нормами на ТО; виробничі та господарські потреби; у випадках натурального зменшення під час транспортування, приймання, зберігання та видачі; після закінчення встановлених строків експлуатації, коли списання не передбачене іншими обліковими документами.