20594 (597047), страница 22

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 22)

рекомендації, якщо в цьому є потреба.

Окрім автотехнічної експертизи може проводитися дактилоскопічна, психіатрична, хімічна, біологічна та інші експертизи.

11.3 Причини виникнення пригод з ВАТ та шляхи їх попередження

Найбільша кількість ДТП у Збройних Силах України трапляється через порушення правил маневрування, проїзд перехресть, обгону та управління несправним транспортним засобом, перевищення швидкості руху, невміння діяти у критичній ситуації, експлуатацію транспортних у часи доби, коли їх використання заборонено, низький рівень організації внутрішньої служби в парках. Особливу занепокоєність викликають випадки вживання спиртних напоїв, як старшими машин, так і водіями.

Причинами зростань кількості ДТП у окремі періоди є:

у квітні, травні та серпні - пік бойової підготовки та господарських робіт у військових частинах при зниженій відповідальності посадових осіб до забезпечення безпеки дорожнього руху;

у середу і четвер - пік інтенсивності використання ТрЗ. Понеділок, коли використання машин із-зі навчання водіїв з технічної підготовки повинно бути припинене, постійно приносить неоправдану множину ДТП;

з 07.00…08.00 - початок робочого дня, виїзд великої кількості машин, спішка із-за затримок при виїзді машин, а після 18.00 - через відсутність контролю за своєчасним поверненням машин у парк та спішка при цьому. В наявності також порушення посадовими особами вимог, щодо обмеження часу використання машин.

11.4 Робота ВІБДР Збройних Сил України і служби безпеки дорожнього руху (СБДР.) частин і з’єднань Міністерства оборони України

З метою подальшого зміцнення правопорядку, військової дисципліни в ЗС України забезпечення конституційних прав військовослужбовців та покладаючись на світовий досвід цивілізованих країн з цього напрямку, в 2002 році Верховною Радою України був вперше прийнятий Закон України “ Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України”. У структурі Військової служи правопорядку передбачена Військова інспекція дорожнього руху (ВІБДР.). Крім того, в структурі МО України окремим органом залишається служба безпеки дорожнього руху (СБДР.).

Основними завданнями Військової інспекції дорожнього руху Збройних Сил України є:

здійснювати в межах своєї компетенції нагляд за дорожнім рухом військових транспортних засобів (в тому числі зупиняти транспортні засоби з метою їх огляду і перевірки документів відповідності вантажу, що перевозиться, у разі порушення правил дорожнього руху, їх несправностей, забруднення довкілля, використання з протиправною метою або не за призначенням), контроль за виконанням у Збройних Силах України вимог законодавства з питань забезпечення безаварійного використання техніки; вести облік та розподіл номерних знаків, реєстрацію військових транспортних засобів Збройних Сил України. Проводити технічний огляд транспортних засобів Збройних Сил України;

регулювання дорожнього руху на автомобільних дорогах і вулицях під час проходження колон військових транспортних засобів;

направляти у разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів. Затримувати і відстороняти від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, вживати що для водіїв інші заходи передбачені законодавством, перевіряти в військових частинах виконання контрольних і профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

брати участь в розслідуванні ДТП, вчинених за участю водіїв транспортних засобів Збройних Сил України;

забезпечення погодження перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів транспортними засобами Збройних Сил України та забезпечувати їх супроводження та контроль за дотриманням особливих умов, правил, норм та стандартів з організації перевезення зазначених вантажів;

забороняти використання військових транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи довкілля або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах; затримувати і доставляти в установленому законодавством порядку військові транспортні засоби для тимчасового утримання на спеціальних майданчиках чи стоянках;

участь в створенні навчальних організацій щодо підготовки водіїв, організація та прийом теоретичних і практичних іспитів у них з метою їх допуску до складання іспитів у Державній автомобільній інспекції Міністерства внутрішніх справ України (ДАЇ України) на право керування транспортними засобам и відповідних категорій;

розгляд відповідно до чинного законодавства матеріалів про порушення водіями військових транспортних засобів вимог чинного законодавства, правил, норм і стандартів з безпеки дорожнього руху та порядку використання транспортних засобів та вжиття заходів з реагування щодо винуватців військовослужбовців водіїв і інші.

Основними завданнями Служби безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України є:

планування, організація та проведення заходів щодо запобігання ДТП з транспортними засобами підпорядкованих військових частин та підрозділів на основі аналізу ДТП;

облік і аналіз ДТП за участю транспортних засобів Міністерства оборони України та військовослужбовців Збройних Сил України, виявлених порушень ПДР, вживання заходів впливу на водіїв-військовослужбовців, які їх порушили;

забезпечення статутного використання транспортних засобів та допуску водіїв до керування транспортними засобами відповідних категорій, правильністю оформлення дорожніх документів;

організація та проведення зборів з техніками (з безпеки дорожнього руху) - начальниками КТП, організація роботи з водіями безпосередньо у військових частинах з метою запобігання передумовам ДТП, порушення вимог ПДР;

організація роботи комісій із всебічної перевірки водіїв безпосередньо у підпорядкованих з’єднаннях, військових частинах та військово-навчальних закладах;

пошук, узагальнення та поширення у військах прогресивних методів роботи з питань безпеки дорожнього руху;

представництво Збройних Сил України в органах виконавчої та законодавчої влади під час виконання покладених завдань з метою погодження пересування техніки, перевезення небезпечних великовагових та великогабаритних вантажів, згідно за планами заходів та навчань і інші.

11.5 Основні напрями в роботі з попередження ДТП

Основними напрямами в роботі з попередження ДТП є: підвищення надійності роботи водіїв, підвищення безпеки машин, покращення організації руху і контролю за експлуатацією машин, удосконалення методів розслідування, аналізу причин і обліку пригод.

Підвищення надійності роботи водіїв може забезпечуватися за рахунок упровадження методів психофізіологічного обстеження, інтенсифікації навчання і поліпшення виховної роботи.

Психофізіологічне обстеження проводиться з метою виявлення у водіїв психофізіологічних якостей, визначення відповідності їх для роботи на тій чи іншій машині і прогнозу успішності навчання водіїв. Психофізіологічне обстеження водіїв може проводиться за допомогою спеціальних апаратурних і бланкових методики (тестів).

Для вироблення у водіїв високої майстерності водіння необхідні систематичні цілеспрямовані тренування. Навички у водіїв формуються поетапно. Перший етап характеризується великими витратами часу на виконання завдання і великою кількістю помилок, великим напруженням уваги і волі, наявністю зайвих рухів і скутості у діях. Другий етап характеризується більш свідомими і швидкими діями, значним зменшенням кількості помилкових дій. На третьому етапі дії водіїв протікають більш впевнено і швидше, з незначною кількістю помилок, зникає почуття скутості і напруженості, увага переноситься в центр дії, однак результати за часом і надійністю дій ще не мають стабільного характеру.

Четвертий етап характеризується сформованістю динамічного стереотипу. Водії виконують дії легко, швидко і точно, увага цілком звільняється від контролю за діями. При відсутності відповідних тренувань і необхідної практики в керуванні машиною навички можуть утрачатися, для їхнього відновлення вимагаються додаткові зусилля.

Дослідження показали, що середній рівень навичок молодих водіїв за швидкістю дій у 1,5...2 рази нижче рівня навичок досвідчених водіїв.

Навчання в сполученні з психофізіологічним обстеженням грає велике значення у формуванні у водіїв високої майстерності водіння, що забезпечує ефективне використання і безпечне водіння машин.

Систематична виховна робота повинна бути спрямована на вироблення у водіїв таких якостей, як дисциплінованість, високе почуття особистої відповідальності, позитивне відношення до професії військового водія, сумлінність, відповідальність і акуратність, принциповість, активність і енергійність, обережність і обачність, самоволодіння і високу емоційну стійкість.

Підвищення безпеки машин може бути забезпечене за рахунок проведення комплексу конструктивних і експлуатаційних заходів.

У розробці конструкції сучасного безпечного автомобіля намітилися два важливих напрямки: упровадження пристосувань, які запобігають виникненню аварійних ситуацій (активна безпека); упровадження пристосувань, що зменшують вагу травм у випадку ДТП (пасивна безпека). Крім того, до прогресивних конструктивних рішень відносять також заходи із післяаварійної і екологічної безпеки.

Список використаних джерел

1. Основні керівні документи по службі.

2. Закон України “Про охорону праці”

3. Закон України “Про пожежну безпеку”

4. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"

5. Закон України “Про дорожній рух".

6. Закон України “Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України”, від 07.03.02 №3099/11.

7. Державна програма реформування та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року. (Затверджена Указом Президента України 28.07.2001 р).

8. Директива Міністра оборони України від 20.11.2001 р. №*5 “Про завдання Збройних Сил України щодо реалізації державної політики з питань оборони, їх реформування та розвитку у 2002-2003 роках і на перспективу до 2005 року".

9. Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 01.11.2001 р. №*10 “Про підсумки

10. Настанова з автомобільної служби.

11. Наказ Міністра оборони України від 2002 р. №219 “Про затвердження Керівництва з експлуатації автомобільної техніки в України".

12. Наказ Міністра оборони України від 16.03.1994 р. №70 “Про введення в дію Керівництва по визначенню норм напрацювання (строків служби) до ремонту та списання автомобільної техніки Збройних Сил України”.

13. Наказ Міністра оборони України від 21.06.1994 р. №165 “Про порядок списання з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України".

14. Наказ Міністра оборони України від 19.11.2001 р. №396 “Про запровадження річного технічного обслуговування озброєння і військової техніки в Збройних Силах України".

15. Наказ Міністра оборони України від 1999 р. №330 “Про затвердження Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України".

16. Наказ Міністра оборони України від 10.01.1995 р. №10 “Про порядок використання автомобільної техніки у Збройних Силах України" з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від25.04.2000 р. №118 “Про внесення змін та доповнень до наказів Міністра оборони України від10.01.1995 р. №10, від 13.02.1995 р. №28, від 23.07.1997 р. № 261, від 24.02.1998 р. №70”

17. Наказ Міністра оборони України від 13.02.1995 р. №28 “Про номерні, розпізнавальні та попереджуючі знаки, написи та позначення на транспортних засобах Збройних Сил України" з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від 25.04.2000 року №118 “Про внесення змін та доповнень до наказів Міністра оборони України від 10.01.1995 р. №10, від 13.02.1995 р. №28, від 23.07.1997 р. №267, від 24.02.1998 р. №70”.

18. Наказ Міністра оборони України від 11.05.1995 р. №115 “Про укомплектування автомобільної техніки запасними частинами і приладдям та забезпечення військових частин парковим устаткуванням".

19. Наказ Міністра оборони України від 02.12.1996 р. №378 “По затвердження Положення про проведення технічного огляду автомобілів, автобусів, автотранспорту та причепів у Збройних Силах України" з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від 20.04.2000 р. №107 “Про внесення змін до нормативно-правових актів, затверджених наказами Міністра оборони України від 2.12.1996 р. №378, від 10.01.1997 р. №5, від 15.12.1998 р. №455".

20. Наказ Міністра оборони України від 10.01.1995 р. №5 “Про затвердження Положення по підготовці водіїв та інших фахівців автомобільної служби у Збройних Силах України та допуску їх до керування транспортними засобами” з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від 20.04.2000 р. №107 “Про внесення змін до нормативно-правових актів, затверджених наказами Міністра оборони України від 02.12.1996 р. №378, від 10.01.1997 р. №5, від 15.12.1998 р. №455".

21. Наказ Міністра оборони України від 23.07.1997 р. №261 “Про додаткові заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільної техніки в Збройних Силах України" з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від 25.08.2000 р. №118 “Про внесення змін та доповнень до наказів Міністра оборони України від 10.01.1995 р. №10, від 13.02.1995 р. №28, від 23.08.1997 р. №261, від 24.02.1998 р. №70”.

22. Н аказ Міністра оборони України від 01.11.2002 р. №310 “Про затвердження Керівництва щодо визначення річних норм витрати моторесурсів автомобільної техніки у Збройних Силах України на мирний час”.

23. Наказ Міністра оборони України від 10.02.1994 р. №29 “Про введення в дію Положення про порядок постачання Збройних Сил України автомобільною технікою та майном”.

24. Наказ Міністра оборони України від 1994 р. № 65 “Про впровадження Керівництва про визначення річних норм витрати ресурсів автомобільної техніки у Збройних Силах України на мирний час".

25. Наказ Міністра оборони України від 1999 р. № 01 “Про впровадження Норм витрати ПММ та інших матеріалів при експлуатації озброєння і військової техніки”.

26. Наказ Міністра оборони України від 01.11.1999 р. №330 “Про затвердження Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України".

27. Наказ Міністра оборони України від 2001 р. № 245 “Про введення в дію Методики розподілу озброєння і військової техніки по групах для експлуатації, відчуження та утилізації у Збройних Силах України".

28. Наказ Міністра оборони України від 19.09.1996 р. № 264 “Про затвердження Положення про службу охорони праці у Збройних Силах України"

29. Наказ Міністра оборони України від 28.01.1998 р. № 20 "Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства Оборони України”

30. Наказ Міністра оборони України від 05.04.1997 р. № 115 “Про введення Положення про пожежну охорону в Збройних Силах України”.

31. Наказ Міністра оборони України від 28.03.2000 р. № 80 “Про організацію навчання та підвищення рівня підготовки посадових осіб з питань охорони праці".

32. Наказ Міністра оборони України від 26.12.2000 р. № 476 “Про затвердження Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України".

33. Наказ Міністра оборони України від 06.02.2001 р. № 36 “Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України".

34. Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 19.09.2001 р. №**2 “Про затвердження норм безповоротних втрат, виходу у ремонт ОВТ, витрат інших матеріальних засобів в операції Збройних Сил України".

35. Директива начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 16.08.1994 р. №*55 “про введення Тимчасової настанови з мобілізації Збройних Сил України" (частина 1 та 2).

36. Збірник зразків та форм документів (Додаток до тимчасової настанови з мобілізації Збройних Сил України).

37. Наказ заступника Міністра оборони України з озброєння - начальника Озброєння Збройних Сил України від 22.08.1998 р. №72 “Про введення в дію Керівництва по зберіганню автомобільної техніки та майна у Збройних Силах України”.

38. Наказ заступника Міністра оборони України з озброєння - начальника Озброєння Збройних Сил України від 07.12.1999 р. №120 “Про затвердження Інструкції про організацію перевезення великогабаритних, великовагових та небезпечних вантажів автомобільним транспортом Збройних Сил України".

39. Наказ Міністра оборони СРСР від 02.08.1980 р. №210 “О введении в действие Инструкции по учету и хранению ремонтного фонда и отремонтированной автомобильной техники на авторемонтных предприятиях МО”.

40. Наказ Міністра оборони СРСР від 14.01.1985 р. №5 “О введении в действие Руководства по техническому обслуживанию, регламентированному ремонту и доработке (модернизации) подвижного вооружения и военной техники в СА и ВМФ”.

41. Наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 12.04.2001 р. №12 “Про затвердження інструкції про порядок перевірки та оцінки бойової та мобілізаційної готовності з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ і військових комісаріатів Збройних Сил України".

42. П останова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442. “Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці"

43. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. №1094 “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві".

44. Військові статути Збройних Сил України. - Київ: Варта, 2000 р.

Характеристики

Список файлов книги