20594 (597047), страница 21

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 21)

У приміщенні котельні повинні знаходитись:

змінний журнал; журнал по водопідготовцї; журнал контрольних перевірок манометрів;

журнал реєстрації заливки, випробування і встановлення легкоплавких пробок котлів.

Організація пожежної безпеки.

Пожежна безпека у військових частинах повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Пожежна безпека у військових частинах організується на підставі Закону України “Про пожежну безпеку”, згідно з вимогами військових Статутів Збройних Сил України та “Положення про пожежну охорону в Збройних Силах України”, введеного в дію наказом Міністра оборони України від 05.04.97. № 115.

У кожній військовій частині у відповідності з вимогами ст.188 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальником служби пожежної безпеки під керівництвом начальника штабу за участю начальників родів військ і служб розробляється план пожежної безпеки, який затверджується командиром військової частини, узгоджується з органами місцевої Державної пожежної охорони, доводиться до всього особового складу і зберігається: перший примірник - у начальника служби пожежної безпеки, другий - у стройовій частині.

Відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, з урахуванням специфічних питань, на кожний календарний рік у військовій частині видається наказ “Про організацію пожежної безпеки в частині”. Основні пункти наказу:

призначення позаштатного начальника служби пожежної безпеки (у військових частинах, де він непередбачений за штатом);

призначення позаштатного пожежного підрозділу в складі від 5 до 18 осіб (позаштатні пожежні команди, добровільні пожежні дружини) у військових частинах, які не мають штатного пожежного підрозділу;

призначення складу пожежно-технічної комісії;

призначення відповідальних за протипожежний стан будівель і споруд;

визначення порядку проведення тимчасових пожеженебезпечних робіт;

визначення місць для куріння;

визначення переліку приміщень, які підлягають обов’язковій перевірці протипожежного стану щоденно перед їх закриттям в кінці робочого дня;

призначення пожежних постів;

призначення осіб, відповідальних за правильну експлуатацію блискавкозахисних пристроїв і автоматичної пожежної сигналізації;

визначення порядку проходження посадовими особами інструктажів, навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки та призначення відповідальних за їх проведення.

Пожежно-технічні комісії військових частин проводять свою роботу відповідно “Типового положення про пожежно-технічну комісію”, введеного в дію в Збройних Силах України розпорядженням заступника Міністра оборони України від 30.01.1995 року №148/25к.

У штабах, казармах, клубах, медичних пунктах, навчальних закладах, гуртожитках, вартових і виробничих приміщеннях на випадок пожежі розробляється і вивішується план евакуації (у багатоповерхових будинках - на кожному поверсі).

Плани евакуації включають в себе графічну та текстову частини. Графічна частина повинна складатися з поверхового або посекторного плану будівлі чи споруди. На ній зазначаються евакуаційні виходи (сходові клітини, зовнішні відкриті сходи, виходи безпосередньо назовні), маршрути руху, а також умовне графічне позначення у вигляді символів місць розміщення кнопок ручних пожежних сповіщувачів, телефонних апаратів, первинних засобів пожежогасіння (пожежного інвентарю та інструменту, вогнегасників).

У текстовій частині докладно подається порядок і послідовність евакуації, обов’язки відповідальних осіб за евакуацію, організацію системи оповіщення людей про пожежу, з якими необхідно ознайомити всіх працівників, можливість використання спеціального обладнання, а також різноманітної техніки та інженерних систем (систем димовидалення, автоматичних установок пожежогасіння, внутрішнього телефонного зв’язку, радіостанцій тощо) для організації евакуації та її успішного проведення.

План евакуації підписується командиром підрозділу, узгоджується з працівниками об’єктової пожежної охорони та затверджується командиром військової частини.

На випадок відключення електроенергії чергові підрозділів, штабів, готелів, гуртожитків, лікувальних закладів, санаторіїв та інших оздоровчих закладів зі стаціонаром зобов’язані мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів і всіх приміщень будівлі, ручні електричні ліхтарі з розрахунку один на кожного військовослужбовця (працівника), які чергують у вечірній або нічний час. Чергові повинні знати кількість людей, що знаходяться в приміщеннях в нічний час, місце їх розміщення й повідомляти ці відомості по телефону у найближчу пожежну частину у разі виникнення пожежі.

Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у т. ч. венткамери, електрощитові), підвали будівель і споруд під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, майна, меблів та інших предметів.

Двері (люки) горищ, технічних поверхів, венткамер, підвалів, електрощитових повинні утримуватися зачиненими і запечатаними. На дверях слід вказувати місця зберігання ключів. Вікна горищ, техповерхів, підвалів повинні бути засклені. На дверях (люках) горищ і підвалів вивішуються покажчики.

Щоденно у встановлений командиром військової частини час усі майстерні, сховища, склади, парки, ангари та інші виробничі приміщення перевіряються начальниками майстерень, сховищ, складів, цехів, черговими парків й особами пожежного наряду військової частини, усі помічені недоліки усуваються до закриття приміщень (сховищ), а електричні мережі відключаються за допомогою зовнішніх рубильників.

Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки в таких випадках є пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі, що здає під охорону об’єкт.

Начальники сховищ, складів і черговий парку під час здавання об’єкта під охорону передають жетони начальникові варти. У встановлений командиром військової частини час начальник пожежного наряду одержує пожежні жетони від начальника варти. Облік проведення перевірок здійснюється в журналі перевірки протипожежного стану приміщення перед їх закриттям.

До журналу додається затверджена командиром військової частини Інструкція про порядок проведення огляду майстерень, сховищ парків (гаражів), ангарів і інших пожежонебезпечних приміщень перед їх закриттям.

Здавати під охорону приміщення (сховища), стан пожежної безпеки яких не перевірено, забороняється.

Всі приміщення режимно-таємних органів і місця зберігання таємних документів повинні бути обладнані в протипожежному відношенні. Для негайної евакуації таємних документів в секретному органі слід мати спеціальну тару (мішки, сумки, металеві ящики і т.п.), яка надійно закривається і має пристосування для опечатування. У кожній військовій частині відпрацьовується інструкція черговому військової частини (штабу, закладу) про порядок рятування таємних документів у випадку пожежі (стихійного лиха) у неробочий час

У кожній військовій частині та установі, згідно з вимогами керівних документів щодо організації пожежної безпеки, відпрацьовується наступна документація.

У штабі:

план пожежної безпеки (перший примірник - зберігається у начальника служби пожежної безпеки; другий - у стройовій частині).

річний господарський план (в ньому заходи пожежної безпеки плануються окремим розділом);

наказ "Про організацію пожежної безпеки в військовій частині на рік";

акти (приписи) органів служби пожежної безпеки та плани заходів щодо виконання пропозицій;

накази і директиви по службі пожежної безпеки. Плани заходів по виконанню даних наказів і директив;

донесення про стан пожежної безпеки військової частини;

накази командира військової частини про заохочення та притягнення до відповідальності особового складу за стан пожежної безпеки.

У голови пожежно-технічної комісії:

витяг з наказу командира військової частини про призначення пожежно-технічної комісії;

план роботи комісії на рік;

акти перевірок та плани усунення виявлених порушень правил пожежної безпеки;

облік раціоналізаторських пропозицій щодо покращання пожежної безпеки.

У чергового військової частини:

витяг з плану пожежної безпеки військової частини (загальна інструкція щодо пожежної безпеки у військовій частині; розрахунок сил та засобів, які залучаються для гасіння пожежі; порядок евакуації озброєння, техніки і майна при пожежі на об’єктах);

інструкція черговому військової частини про заходи пожежної безпеки;

інструкція черговому військової частини про порядок рятування таємних документів у випадку пожежі (стихійного лиха) у неробочий час;

схема території військової частини з позначенням місць розташування пожежних водойм і пожежних гідрантів.

У чергового парку:

інструкція черговому парку про заходи пожежної безпеки;

план виводу техніки при оголошенні тривоги (при виникненні пожежі);

схема парку з позначенням місць розташування пожежних водойм і гідрантів;

інструкція механіку-водію (водію) чергового тягача;

інструкція про порядок проведення огляду майстерень, сховищ, парків (гаражів), ангарів і інших небезпечних в пожежному відношенні приміщень перед їх закриттям;

журнал перевірки протипожежного стану приміщень перед їх закриттям;

пожежні жетони.

У складах, сховищах і виробничих приміщеннях:

інструкція про заходи пожежної безпеки;

дошка пожежної обслуги.

11. Робота щодо попередження дорожньо-транспортних пригод з військовою автомобільною технікою

11.1 Класифікація дорожньо-транспортних пригод

Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - це подія, яка виникла у результаті порушення нормального режиму руху механічного транспортного засобу і сприяла загибелі, травмуванню і пораненню людей, пошкодженню транспортних засобів, споруд вантажів чи спричинила інші матеріальні збитки.

Усі ДТП поділяються на катастрофи, аварії, поломки, нещасні випадки.

Катастрофа - пригода з машиною, за якої незалежно від пошкодження загинули люди. Загиблими при дорожньо-транспортних пригодах вважаються особи, які померли на місці пригоди чи після отриманих ран і ушкоджень протягом 7 діб з моменту пригоди. До поранених належать люди, які отримали тілесні ушкодження і потребують госпіталізації або амбулаторного лікування після надання їм першої медичної допомоги.

Аварія - пригода, за якої машина отримала пошкодження і підлягає списанню, або для її відновлення потрібно провести капітальний чи середній ремонт або заміну (капітальний ремонт) одного з основних агрегатів, а також ДТП з машиною, що призвела до тілесних ушкоджень людей незалежно від пошкодження машини.

Поломка - пошкодження машини, для усунення якого потрібно виконати поточний ремонт без заміни або капітального ремонту основних агрегатів.

Катастрофа і аварія, що відбулися за відсутності вини водія та інших осіб військової частини, належать до нещасних випадків.

Пригоди, що спричинили за собою загибель або тілесні ушкодження людей у результаті набігання на машину, падіння під машину і випадання з машини через необачність потерпілого, а також пригоди під час обслуговування (ремонту) машин, навантажуванні (вивантажуванні) на машину (із машини), навантажуванні (вивантажуванні) і перевезенні машини водним чи залізничним транспортом, за стихійного лиха та в інших аналогічних випадках до анастроф і аварій не належать.

Природний знос деталей і окремих вузлів, який не викликав за собою додаткових пошкоджень машини або її агрегатів, а також бойові пошкодження до аварій і поломок не належить. Пошкодження озброєння і спеціального обладнання, що змонтовано на машинах, класифікуються у відповідних керівництвах і інструкціях.

11.2 Розслідування дорожньо-транспортних пригод

Катастрофи, аварії, поломки і нещасні випадки розслідуються негайно, але не пізніше трьох днів після того, як вони були здійснені або виявлені. Розслідування катастроф командир військової частини проводить особисто. Причини аварій, поломок і нещасних випадків вивчає призначена командиром військової частини особа.

Результати розслідування катастроф, аварій і нещасних випадків оформляються протоколом, а поломок - рапортом. Поломки обліковуються у частині, а катастрофи, аварії і нещасні випадки - у частині і з’єднанні в книзі обліку катастроф, аварій, поломок і нещасних випадків. Донесення про пригоди надаються за встановленими термінами.

В тих випадках, коли причини пригод з автомобільної техніки важко установити проводиться автотехнічна експертиза. Автотехнічна експертиза, як правило, проводиться коли проведене розслідування, автомобілі з місця пригод уже прибрані, сліди пригоди відсутні. При експертизі збирається додатковий матеріал до того, що раніше складений на місці пригод. До нього відносяться різні довідки, характеристики, допити свідків, матеріали проведення різних слідчих експертиз. Експертизу проводять професійні експерти із застосуванням обладнання, приладів переносних або рухомих засобів експертизи. Для участі в проведенні автотехнічної експертизи при пригодах з ВАТ можуть залучатися посадові особи АС.

Висновки з автотехнічної експертизи повинні мати такі дані:

указані автомобілі, які приймали участь в ДТП, їх володарі, час, місце пригоди і ступінь пошкодження машини;

опис пошкоджень повинен давати повне уявлення нанесеному збитку, можуть додаватися фотографії;

дані випробувань, якщо вони проводились;

обґрунтування і чітке визначення, що трапилося, послідовність пригоди, розподіл відповідальності усіх сторін;

Характеристики

Список файлов книги