20543 (597042), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження, для цього:

• визначаємо категорію стійкості атмосфери за табл. 2.4.

• визначаємо швидкість переносу хмари за табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Категорія стійкості атмосфери

Таблиця 2.6 - Швидкість (м/сек.) переносу переднього фронту хмари араженого повітря в залежності від швидкості вітру

– визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення за додатками 5–9 і наносимо їх в масштабі карти (схеми) у вигляді правильних еліпсів.

– виходячи із заданої відстані об’єкта від аварійного реактора і враховуючи утворені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, в яку потрапив об’єкт.

2. Визначення часу початку формування сліду радіоактивного забруднення після аварії на АЕС (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта) здійснюється за табл. 4.6.

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань). Для цього користуємося додатками 10–14.

Дози опромінення, які отримають робітники і службовці об’єкта визначаються за формулою:

,

де Д_відкр. – доза при відкритому розташуванні;

K_посл. – коефіцієнт послаблення радіації;

К_з – коефіцієнт, що враховує відхилення місця розташування від середини зони (див. примітку у додатках 10–14).

1. Визначення тривалості роботи робітників в умовах радіаційного забруднення робиться за додатками 10–14, знаючи час початку опромінення та задану дозу опромінення.

Таблиця 2.7 - Час початку формування сліду після аварії на РНО, год.

5. Знаючи дозу опромінення та необхідну тривалість проведення робіт, визначаємо початок роботи формувань на забрудненій території за додатками 10–14.

Приклад1.

Вихідні дані:

– тип і потужність ядерного реактора – РБМК-1000;

– кількість аварійних реакторів n = 1;

– частка викинутих РР із реактора h = 50%;

– відстань від об’єкта до аварійного реактора R_х = 24 км;

– час аварії реактора Т_ав.- 10.00;

– безперервність роботи на об’єкті Т_роб = 12 год;

– допустима доза опромінення Д_вст = 5 бер;

– коефіцієнт послаблення радіації виробничих приміщень К_посл. = 6;

– швидкість вітру на висоті 10 м V₁₀ = 4 м/сек.;

– напрям вітру – в напрямку об’єкта;

– хмарність – середня;

Необхідно: Оцінити обстановку, що може скластися на об’єкті та можливості проведення аварійних робіт тривалістю 1 година.

Рішення:

– за таблицею 4.4 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погоднім умовам та часу доби. За умовою: хмарність середня, день, швидкість приземного вітру V₁₀ = 4 м/сек. Згідно з таблицею категорія стійкості – ізотермія;

–за таблицею 4.5 визначаємо середню швидкість переносу (V_ср.) радіоактивної хмари. Згідно з таблицею для ізотермії і швидкості вітру на висоті 10 м (V₁₀ = 4 м/сек.) середня швидкість переносу хмари становить V_ср = 5 м/сек.;

– за додатком 6 для ізотермії та швидкості переносу хмари 5 м/сек., а також заданого типу ядерного реактора (РБМК-1000) і частці викинутих РР (h = 50%) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості, потім наносимо їх у масштабі на карту (схему). Враховуючи відстань об’єкта (R_х = 24 км) до аварійного реактора, розміри утворених зон, визначаємо, що об’єкт знаходиться на внутрішній межі зони “Б”;

– за таблицею 4.6 визначаємо час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта. Для R_х = 24 км, ізотермія, середня швидкість переносу хмари V_ср = 5 м/сек., знайдемо t_ф = 1,2 год.

Отже, об’єкт за 1,2 год. після аварії опиниться в зоні радіоактивного забруднення;

– за додатком 12 знаходимо дозу, яку може отримати людина у середині зони Б на відкритій місцевості за зміну (12 год.) – Д_ср = 17,1 рен. Оскільки ми знаходимося на внутрішній межі зони (К_з = 3,2) і роботи ведуться у приміщенні з К_посл. = 6, то

Характеристики

Список файлов книги