20543 (597042), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Відомо, що 26 квітня 1986 р., внаслідок недотримання правил технічної безпеки та технологічного режиму роботи ядерного реактора на Чорнобильській АЕС сталася страшна катастрофа з великими людськими жертвами і серйозними моральними та економічними збитками. Вона супроводжувалась викидами величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Жодна надзвичайна ситуація цього сторіччя не мала такого згубного впливу на екологію величезного регіону, устрій, життя і здоров'я людей.

Після чорнобильської катастрофи сильним радіоактивним брудом вкрито 5 млн. га території України (32 района шести областей). Забруднено 1,5 млн. га лісів. Майже 1,5 млн. чоловік проживає на території, де радіоактивний фон у десятки разів перевищує допустимі норми (Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Рівненьська, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Івано-Франківська області). В Київському водосховищі назбиралося вже понад 60 млн. тон радіоактивного мулу.

Велику небезпеку для довкілля становлять 800 тимчасових могильників навколо АЕС і "саркофаг" над четвертим блоком. Могильники вже нині протікають. "Саркофаг" з роками стає дедалі радіоактивнішим.

Вплив чорнобильської катастрофи на здоров'я людей є дуже небезпечним і становитиме проблему не лише для нас, але й для кількох наступних поколінь.

Дуже великої шкоди завдають природному середовищу військові вчення й війни. У всі часи війни шкодили природі, винищували матеріальні та людські ресурси. Важко підрахувати збитки, яких зазнала біосфера планети від випробувань ядерної зброї, від таких війн, як війна в Кувейті, де протягом 8 місяців було пошкоджено близько 700 нафтових свердловин.

Велику небезпеку становлять бактеріологічна та хімічна зброя, освоєння військовими Космосу, військові заводи, аварії (катастрофи) на військових базах і полігонах.

Катастрофою для Землі може стати ядерна війна. Смертельні для людства наслідки викличе не тільки вибух ядерного потенціалу, а навіть локальний ядерний конфлікт. Де б він не відбувся, станеться катастрофа глобального масштабу, яка матиме такі наслідки: виникнуть ураганні вітри, вогняні смерчі, радіоактивні речовини поширяться по всій земній кулі, значно підвищиться температура Землі, зруйнується озонний шар, виникне забруднення атмосфери пилом, сажею та попелом. В результаті прозорість атмосфери зменшиться приблизно у 200 разів, буде мати місце спочатку пониження, а потім підвищення на 15-30⁰C вище від норми температури приземного шару, що викличе повені, селі, ураганні вітри та снігопади. Все це спричинить загибель усього людства.

З метою запобігання загибелі цивілізації і всього живого на Землі необхідно вжити термінових заходів з оздоровлення екологічної ситуації, головними з яких є:

- заборона випробування та використання ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї на всій нашій планеті;

- негайно розробити комплексні програми охорони природи;

- активізувати екологічне виховання всього населення;

- забезпечити високу надійність роботи радіаційно та хімічно небезпечних об'єктів;

- активізувати роботу правоохоронних і природоохоронних органів та інші.

Таким чином планета вже не витримує антропогенного тиску; подвоєння населення всього за декілька десятиріч та його концентрації головним чином у містах; п'ятидесятикратного приросту економічної активності менше ніж за століття; некероване зростання різних перетворень у сільському господарстві, енергетичних і промислових системах; супермілітарізація суспільства та накопичення величезної кількості небезпечної ядерної та хімічної зброї. Нові технології та потенціально необмежений доступ до інформації відкривають нові перспективи позитивного й негативного перетворення довкілля.

4. Осередок радіоактивного ураження

Осередком радіоактивного забруднення називають територію, в межах якої в результаті аварії (катастрофи) на радіаційно небезпечному об’єкті відбулося радіоактивне забруднення, що може бути причиною опромінення людей вище допустимих норм.

Згідно з міжнародною шкалою МАГАТЕ аварії на АЕС поділяються на 7 класів (рівнів):

1. Глобальна аварія – 7 клас (викид 3,510¹⁸ Бк по J¹³¹ – Чорнобильська АЕС).

2. Тяжка аварія – 6 клас (значний викид 1,410¹⁶ Бк по J¹³¹)

3. Аварія з ризиком для навколишнього середовища – 5 клас (обмежений викид - 10¹⁵ Бк)

4. Аварія 4 класу (невеликий викид в межах АЕС).

5. Події 1 – 3 класів з частковим опроміненням персоналу.

Зонування проводиться по Д (доза до повного розпаду) і р₁ (рівень радіації на одну годину після аварії).

Табл. 2.1

Розміри зон залежать від маси радіоактивних речовин, що викинуті при аварії і складають, наприклад, (для РБМК) при 10% виході радіоактивних речовин для зони А’: L=270 км, B=18 км; А: L=75 км, B=4 км; Б: L=18 км, B=0,7 км; В: L=6 км, B=0,6 км; Г – немає.

Розрахунок рівнів радіації і доз зовнішнього опромінення проводиться в залежності від часу що пройшов після аварії. Розглянемо варінти.

1. На час, що пройшов після аварії до 3-х місяців розрахунок ведеться за формулами:

1. Рівень радіації на будь-який час t.

, Р/г

1. Доза опромінення за час від t_п до t_к дорівнює:

, Р/г

1. На час, що пройшов після аварії від 3-х місяців до 3-х років.

   1. Рівень радіації на час t.

1. Доза поромінення за час від t_п до t_к дорівнює:

, Р

3. На час після трьох років після аварії:

3.1. Рівень радіації на час t

, де

Р₃ – рівень радіації через 3 роки після аварії;

- період напіврозпаду ізотопу, для якого ведуться розрахунки, в роках

t – час після аварії, в роках.

3.2. Доза опромінення буде визначатись довгоживучими ізотопами (цезій, стронцій, плутоній)

; ;

де

Приклад №1. Визначити рівень радіації через 10 діб після аварії на АЕС.

Початкові дані: Р_вим=50мР/год, t_вим = 5 год;

Розв’язок задачі:

мР/г

Приклад 2. Визначити дозу опромінення населення, яке проживає в житлових будинках з К_осл=2 протягом 10 годин.

Початкові дані: В = 10 мР/год, t_п = 1 год

Розв’язок задачі: Р1. Визначення Р₁, Р₁₁

, мР/г; , мР/г;

Визначення дози опромінення:

мР.

Після радіаційної аварії встановлюються 4 зони по статусу проживання населення:

Зона відселення, в якій D_еф > 5 бер за рік;

Зона добровольного відселення, D_еф = 2 – 5 бер за рік;

Зона обмеженого перебування, D_еф = 0,5 – 2 бер за рік;

Зона радіаційного контролю, D_еф = 0,1 – 0,5 бер за рік

5. Дії населення в зоні осередку радіаційного ураження

За сигналом “Увага всім” і мовною інформацією “Радіаційна небезпека” населення і персонал повинні:

• застосувати негайно ЗІЗ;

• загерметизувати вікна, двері, вентиляційні отвори, закрити продукти і запаси води, не покидати приміщення;

• провести іодізацію сім’ї (3 – 4 краплі йоду на склянку води для дорослого населення, 1– 2 краплі на 100 г води для дітей);

• приміщення залишати тільки за командою органів евакуації.

6. Осередок ураження при землетрусах

Головними характеристиками землетрусів, що визначають розміри осередку ураження є: енергія (Е), магнітуда (М), інтенсивність енергії на поверхні землі (І), глибина епіцентру (h).

Енергія землетрусу визначається:

Магнітуда – потужність землетрусу, що виражається lg максимального значення амплітуди зміщення грунту в мікрометрах на відстані 100 м від епіцентру, яка вимірюється в балах за шкалою Ч. Ріхтера (0 – 9 балів)

Інтенсивність землетрусу на поверхні землі (характеризує ступінь руйнування) залежить від магнітуди, глибини осередку, складу грунту і вимірюється за шкалою MSK (0 – 12 балів), визначається за формулами:

в епіцентрі: ,

на віддалі: ,

де R – віддаль до епіцентру, км.

Сигнальні стрясання грунту будуть спостерігатись на великих віддалях від епіцентру. Наприклад, при М = 8 – 9 балів стрясання будуть на віддалі 100 – 160 км протягом 0,5 – 1,5 хв.

Прояв наслідків землетрусу поділяється на дві фази:

Перша фаза – час приходу повздовжніх хвиль, коли відчуваються поштовхи і будинки отримують незначні руйнування. Час приходу першої фази визначається за співвідношенням:

де V_пр – швидкість повздовжніх хвиль. Для осадних порід V_пр = 6,1 км/с, R i h в км.

Друга фаза – час приходу поперечних поверхневих хвиль. Ця фаза є головною і визначає ступінь руйнувань будинків, споруд і обчислюється за формулою:

де V_пов – швидкість поверхневих хвиль:

• для піщаних грунтів V_пов = 1,2 км/с

• глини, V_пов = 1 км/с

• насипного грунту, V_пов = 0,35 км/с.

Інтервал часу між першою і другою фазами складає 30 - 60 секунд, що дозволяє вжити екстрені заходи захисту населення.

Прогнозування землетрусів може бути довгостроковим і короткостроковим. Воно здійснюється мережею сейсмічних станцій. Предвісниками землетрусів є ріст малих поштовхів, підйом води в свердловинах, деформація поверхні землі, підвищення рівня радіації (за рахунок родону), незвичайна (неспокійна) поведінка тварин і птахів.

Приклад №3. Визначити інтенсивність землетрусу на території міста “N”, яке знаходиться на віддалі 40 км від епіцентру.

Початкові дані: М = 4б, h = 20 км.

Розв’язок задачі:

.

Висновок: Руйнувань будинків і споруд в місті “N” не буде.

Приклад №4. Визначити час приходу першої фази землетрусу.

Початкові дані: R = 40 км, h = 20 см, V_пр = 6,1 км/с.

Розв’язок задачі.

Приклад №4. Визначити час приходу поверхневих сейсмічних хвиль.

Початкові дані: R = 40 км, h = 20 см, V_пр = 6,1 км/с, V_пов = 1 км/с.

Розв’язок задачі.

Характеристики

Список файлов книги