20543 (597042), страница 10
Текст из файла (страница 10)
У випaдку зaрaжeння oб'єкту (рaйoну) oтруйними, cильнoдiючими oтруйними рeчoвинaми, хiмiчнa oбcтaнoвкa виявляєтьcя i oцiнюєтьcя oднoчacнo.
Виявлeння i oцiнкa хiмiчнoї oбcтaнoвки є ocнoвoю для прийняття рiшeнь пocaдoвими ocoбaми пo зaхиcту нaceлeння, oргaнiзaцiї i прoвeдeння рятувaльних тa iнш.нeвiдклaдних рoбiт.
ТЕМА 4. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОЇ І ПОЖЕЖНОЇ ОБСТАНОВКИ
1. Загальні положення
Під пожежною обстановкою розуміють маштаби і щільність ураженнянаселення пожежами населених пунктів, об'єктів і прилеглих до них лісових масивів, які впливають на роботу об'єктів народного господарства (ОНГ) та життєдіяльність населення, а також на хід рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (РІНАВР).
Під інженерною обстановкою розуміють сукупність наслідків дії стихійних лих, аварій (катастроф), а також первинних і вторинних уражаючих факторів ядерного вибуху, інших сучасних засобів ураження, в результаті яких, мають місце руйнування будівлі, споруди, устаткування, комунально-енергетичні мережі, засоби зв'язку і транспорта, мости, греблі, аеродроми і т.п., які впливають на стійкість роботи ОНГ і життєдіяльність населення.
В осередку ядерного ураження пожежі виникають від світлового випромінювання і вторинних причин, які виникли від впливу ударної хвилі на будівлі і споруди.
Масштаби і щільність ураження пожежами залежать в основному від таких факторів:
- вид вибуху, його потужність, координати епіцентру;
- щільність і характер забудови міста чи території об'єкта;
- категорії виробництва підприємств міста чи об'єкта;
- ступені вогнестійкості більшості будівель чи споруд міста (об'єкта);
- швидкість та напрямок середнього і приземного вітрів;
В зв'язку з характером технологічного процеса об'єкти розділяють на 5 категорій пожежної небезпеки [2, Дод.7]:
1) категорія А - нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, склади
бензину, цехи обробки та використання металічного натрія, калія, штучного волокна;
2) категорія Б - цеха виготовлення транспортування вугілля, муки з деревини, розмолочувальні дільниці млинів, цехи обробки синтетичного каучука, виготовлення цукрової пудри, склади кіноплівки та ін.;
3) категорія В - деревообробні, столярні, модельні та лісотарні цехи,
відкриті склади масла, масляне господарство електростанцій, цехи текстильного виробництва та ін.;
4) категорія Г - металеві виробництва, підприємства по обробці металів, термічні та інші цехи, а також котельні;
5) категорія Д - підприємства по холодній обробці металів і інші пов'язані із зберіганням і переробкою негорючих матеріалів;
Будівлі і споруди розрізняють на V ступеней вогнестійкості [2,Дод.6]: I- основні елементи виконані з негорючих матеріалів, а несучі конструкції мають підвищену стійкість до дії вогню; II- основні елементи виконані з негорючих матеріалів; III- з кам'яними стінами і дерев'яними відштукатуреними перекриттями; IV- відштукатурені дерев'яні будівлі; V- дерев'яні невідштукатурені будівлі.
Під окремою пожежею розуміють пожежу, яка виникла в окремій будівлі чи споруді. Пересування людей і техніки по забудованій території між окремими пожежами можлива без засобів захисту від теплового випромінювання.
Під суцільними пожежами розуміють одночасове інтенсивне горіння більшості будівель чи споруд на даній ділянці забудови. Пересування людей і техніки через територію з суцільними пожежами не можлива без засобів захисту від теплового випромінювання.
Суцільні пожежі можуть бути на участках з щільністю забудови будівлями і спорудами IV і V степеней вогнестійкості не менше 15%, III-не менше 20% і I і II- не менше 30%. Поширення пожеж на цих ділянках відбувається в основному за рахунок передачі тепла випромінюванням.
Під пожежею в завалах розуміють пожежу, яка виникла на участку забудови будівлями чи спорудами I, II, III степеней вогнестійкості, які опинились в зоні повних руйнувань. Як правило, пожежа в завалах супроводжується інтенсивним задимленням навколишнього середовища, виділенням оксиду вуглецю та інших токсичних газів.
Особливу форму непоширюючої суцільної пожежі являє вогняний шторм, який характеризується наявністю потоку продуктів згорання і нагрітого повітря, притоком свіжого повітря зі всіх сторін зі швидістю не менше 50 км/год у напрямку до кордон вогняного шторму.
Вогняний шторм може виникнути після появи суцільної пожежі на ділянці забудови площею не менш 2.5 км2, в якій вписується коло радіусом 0.9 км, при швидкості приземного вітру не більш 5м/с, вологості повітря не більш 30% і при наявності не менш 100 кг горючих матеріалів на 1м2 забудови. В забудові будівлями та спорудами ІV і V ступеней вогнестійкості вогняний шторм можливий на ділянці 0.25км 2. Пересування через ділянку, охоплену вогняним штормом не можливе як для техніки так і для людей.
Вогняні шторми можуть бути на ділянках із щільністю забудови будівлями і спорудами III,IV і V ступенем вогнестійкості не менше 20%.
Під щільністю пожеж в осередку ядерного ураження розуміють відношення у відсотках одночасно палаючих будівель і споруд від світлового випромінювання до їх загальної кількості на даній ділянці забудови.
Орієнтаційні радіуси розподілу щільності пожеж визначаються по табл.1[1].
Кордон суцільної пожежі на яку вогонь поширюється з найбільшою швидкістю називається фронтом суцільної пожежі. Швидкість переміщення фронту суцільної пожежі називається швидкістю її поширення.
При швидкості приземного вітру до 5 м/с швидкість поширення вогню в міській забудові будівлями і спорудами IV і V ступеней вогнетривалості слід приймати до 300 м/год, II і III степеней вогнетривалості -120 м/год. В населених пунктах забудованих будівлями і спорудами V ступені вогнетривалості з крівлями які горять, швидкість поширення вогню слід приймати до 900 м/год. При свіжому приземному вітрі (9 – 10 м/с) швидкість поширення вогню в забудові слід збільшити в два рази, при дуже свіжому приземному вітрі (18-20м/с) - в три рази. Розвиток масової пожежі в очазі ядерного ураження приведено в табл.2 [1].
2. Оцінка пожежної обстановки
Оцінку пожежної обстановки в осередку ядерного ураження поділяють на попередню і оцінку пожежної обстановки після ядерного вибуху.
Попередню оцінку пожежної обстановки проводять на перед, в мирний час в цілях проведення інженерно-технічних заходів ЦО по підвищенню протипожежної стійкості міста, а також розрахунку сил для протипожежного забезпечення РIНАВР.
Попередня оцінка пожежної обстановки включає:
- виявлення в міській забудові ділянок на яких можливе виникнення окремих, суцільних пожеж і вогневих штормів;
- визначення можливої пожежної обстановки на маршрутах введення підрозділів ЦО і на об'єктах проведення РIНАВР;
- визначення можливих кордонів локалізації суцільних пожеж;
- визначення забезпеченості міста водою для гасіння пожеж;
- розрахунку сил і засобів для протипожежного забезпечення РIНАВР.
Виявлення в міській забудові ділянок, на яких можливе виникнення окремих, суцільних пожеж та вогневих штормів, виконується на плані міста (об'єкта) шляхом виділення їх за допомогою встановлених умовних позначень (див. таблицю).
Кожній ділянці забудови дається порядковий номер. Нумерація ділянок проводиться від геометричного центра міста по спіралі за ходою годинникової стрілки. Результати попередньої оцінки пожежної обстановки ділянок міської забудови заносяться в таблицю 3 [1].
Щільність міської забудови, ступінь вогнестійкості, кількість поверхів будівель і споруд визначається за даними архітектурно-планувального управління виконкому міськради безпосередньо на місті, або за допомогою топографічного плана міста. Визначення можливих кордонів локалізації суцільних пожеж в міській забудові (на об'єкті) проводиться з метою попередження їх поширенню на об'єкти РIНАВР і організації боротьби з пожежами.
В результаті попередньої оцінки пожежної обстановки повинні бути розроблені:
- план міста з нанесеними кордонами міських районів, маршрутами введення сил ЦО, місцезнаходженням пожежонебезпечних об'єктів, міських сховищ, пожежних підрозділів, пожежних водоймищ, природних водоймищ, річок та під'їздів до них, ділянки забудови на яких можливе утворення зон суцільних пожеж і вогняних штормів, а також таблицею з результатами попередньої оцінки пожежної обстановки міської забудови і списком об'єктів;
- картки протипожежного забезпечення міста і маршрутів введення сил ЦО.
Оцінка пожежної обстановки після ядерного вибуху проводиться з метою визначення об'ємів і термінів робіт по протипожежному забезпеченню РIНАВР, відновленню джерел протипожежного водозабезпеченю, а також розрахунку сил і засобів на їх використання.
Початковими даними для оцінки пожежної обстановки в осередку ядерного ураження є:
- вид вибуху, його потужність, координати місця вибуху (чи аварії), тип вибуху (чи тип аварії);
- час початку вибуху чи аварії (час, число, місяць);
- швидкість та напрямок середнього і приземного вітрів;
- матеріали попередньої оцінки пожежної обстановки.
Оцінка пожежної обстановки в осередку ядерного вибуху проводиться в слідуючому порядку:
- на плані міста, де вже є дані попередньої оцінки пожежної обстановки, показуються вид, потужність, центр (епіцентр) і дата (години, хвилини, число, місяць) вибуху;
- в залежності від потужності вибуху по даним табл.1 на плані навколо епіцентру наносять кола з радіусами, які відповідають 0, 50 та 100% щільності пожеж;
- з врахуванням даних попередньої оцінки пожежної обстановки, табл.3 і метеоданих визначаються ділянки суцільних і окремих пожеж, вогняних штормів і пожеж в завалах, швидкість і напрямок поширення суцільних пожеж, уточнюється пожежна обстановка на маршрутах введення сил ЦО і на об'єктах РIНАВР.
Після оцінки пожежної обстановки на план міста і на карту установленим порядком наносять круги з радіусами, які відповідають надлишковим тискам ударної хвилі 0.1; 0.2; 0.5 кгс/см2, для визначення ступені руйнувань будівель, споруд і сліду радіоактивної хмари з врахуванням швидкості і напрямку середнього вітру.
В результаті оцінки пожежної обстановки повинні бути розроблені:
- план міста і карта області з нанесеною на них пожежною, інженерною і радіаційною обстановкою, а також з розстановкою сил і засобів протипожежної служби;
- пропозиції начальнику ЦО по питанню протипожежного забезпечення РIНАВР;
- проект наказу начальника протипожежної служби ЦО по забезпеченню РIНАВР.
3. Оцінка інженерної обстановки при застосуванні ядерної зброї
Оцінку інженерної обстановки будемо проводити на прикладі ядерного вибуху, як найскладнішого випадку з надзвичайних ситуацій.
В такому плані під інженерною обстановкою розуміють сукупність наслідків первинних і вторинних вражаючих факторів ядерного вибуху, інших сучасних засобів ураження, в результаті яких, мають місце руйнування будівлі, споруди, устаткування, комунально-енергетичні мережі, засоби зв'язку і транспорту, мостів і т.п., які впливають на стійкість роботи ОНГ і життєдіяльність населення.
Оцінка інженерної обстановки включає: а) визначення масштабів та степені руйнувань елементів і об'єкта в цілому, розмірів зон завалів, об'єму і трудоємності інженерних робіт та ін.;
б) аналіз їх впливу на стійкість роботи окремих елементів і об'єкта в цілому, а також на життєдіяльність населення;
в) висновки про стійкість окремих елементів і об'єкта в цілому до дії уражаючих факторів, пропозиції по проведенню РIНАВР і відновленню виробництва.
Оцінка інженерної обстановки проводиться на основі даних прогнозу і інженерної розвідки. Від стану інженерної обстановки на об'єкті чи в місті залежить склад підрозділів і порядок роботи РIНАВР. Основною руйнівною дією на інженерні конструкції є ударна хвиля (УХ). Характер руйнувань елементів об'єкта залежить від навантаження, заподіяного дією ударної хвилі і реакції предмета на дію цього навантаження.
Загальну оцінку руйнувань викликаних УХ прийнято давати по степені важкості цих руйнувань. Для більшості елементів об'єкта, як правило, розглядається чотири степені - повне, сильне, середнє, слабке руйнування. Використовуючи до цивільних і промислових об'єктів степені руйнування характеризуються слідкуючим станом конструкцій.
Слабкі руйнування. Руйнуються дверні і віконні заповнення, легкі перегородки, частково руйнуються дахи, можливі тріщини в стінах верхніх поверхів. Підвали і нижні поверхи зберігаються повністю.
Середні руйнування проявляються в руйнуванні дахів, внутрішніх перегородок, вікон, а також виникнення тріщин в стінах, обвалів окремих ділянок перекрить і стін верхніх поверхів. Підвали зберігаються. Відновлення будівель можливе при проведені капітального ремонту.
Сильні руйнування характеризуються руйнуванням несучих конструкцій і перекрить верхніх поверхів, винекненням тріщин в стінах і деформацією перекрить нижніх поверхів. Використання приміщень стає неможливим, а ремонт недоцільним.
Повні руйнування. Руйнуються всі основні елементи будівлі, включно з несучими конструкціями, використання будівлі неможливе.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
