20543 (597042), страница 13
Текст из файла (страница 13)
Доповнення.
Оцінка стійкості ведеться в такій послідовності:
-
Визначається ступінь вогнестійкості,
-
категорія виробництва,
-
визначаються елементи, або цеха в цілому, які можуть загорітися.
-
По табл.5 визначають величину імпульсу, при яких він може загорітись. Заноситься в табл. 3.
Елементи цеху | U св. гран кДж/м2 |
Дах Вікна Двері і т.д. | 600 300 |
-
При мінімальному значенні визначається границя стійкості роботи об’єкта в цілому. Якщо невідома щільність забудови. То вона визначається за формулою 1.
-
По отриманих даних по пунктах 1-5 робляться висновки.
6.1 U св. Екв..мах кДж/м2
6.2 U св. гран, кДж/м2
Якщо U св. гран, кДж/м2 ≥ U св. Екв..мах кДж/м2 – ОНГ стійкий
Якщо U св. гран, кДж/м2 < U св. Екв..мах кДж/м2 – ОНГ не стійкий
6.3 Дається можлива пожежна обстановка.
6.4. Дається рекомбінації по підвищенню U св. гран
Розробляються заходи по підвищенню стійкості.
Оцінка стійкості ОНГ в умовах дії іонізуючих випромінювань
За критерій стійкості роботи ОНГ береться допустима доза опромінювання людей. Ддоп, Р
Оцінка стійкості ведеться окремо для кожного цеху.
Початкові дані:
-
Р1 ек. Мах Р/г,
-
Характеристика виробничих приміщень, сховищ,
-
Допустима доза опромінення
-
Час початку роб tn, год.
-
Трив. роботи tp, год.
Така послідовність оцінки:
-
Визначається Косл. приміщенням і сховищам.
Сховища
,
Кр – креф., що залежить від розташування сховища (Косл=2h/d табл.. 25);
hi – шар стіни, грунту.
di – половинного послаблення.
-
можлива доза опромінення людей визначається по формулі:
-
Граничне значення радіації до якого можлива робота.
-
Якщо на ОНГ є елементи радіосист. і електричні мережі, то ведеться їх стійкість
-
отримані дані реалізуються:
-
Р1 екв. мах >Ргр. – нестійкий.
-
Ргр.≥ Р1 екв. мах. –стійкий
-
розробляються заходи по підвищенню стійкості.
-
-
Підвищення герметичності
-
Екранування приміщення.
-
Розробка реж. радіаційного захисту.
-
Провести евакуацію.
Оцінка стійкості роботи радіо електричних систем
За критерій стійкості цих систем можна прийняти допустиму дозу опромінення цих систем. Дгран. Або граничний рівень: Ргр.
Початкові дані:
Р1 екв. мах
Косл. вир. приміщень
Порядок оцінки:
4.1. Система аналізується і визначаються елементи від яких залежить її функціонування: м.сх., транзистори. Діоди.
4.2. По табл. 11.2 (Л-2), або по табл.. 5 (Л-3) визначаються експозиційні дози (потужність дози) при яких в елементах можуть виникнути незворотні зміни.
Дані заносяться до табл. 4.
Елементи РЕА | Д гр., Р |
м\сх резистор .... | 103 105 |
4.3. Дані табл. 4 аналізується і визначається самий уразливий елемент. Це значення і буде границею стійкості роботи РЕА.
4.4.визначається можлива доза опромінення.
4.5. Допустимий час роботи РЕА можна визначити:
4.6. Отримані дані аналізуються і робляться висновки:
6.1. Дможл, Р1 мах екв – визн.
6.2. Ддоп або граничний рівень радіації.
Якщо Дгран.≥ Дможл, – то апаратура стійка в цих умовах
Якщо Дгран.< Дможл, – то апаратура нестійка в цих умовах
6.3. розробляються заходи по підвищенню стійкості роботи:
-
Екранування
-
Зміна приміщення
-
Використання схемних рішень
Оцінка стійкості роботи РЕ систем в умовах дії ЕМІ
За критерій стійкості роботи приймається коефіцієнт:
- допустимі коливання напруги
- напруга наводки у вертикальних (горизонтальних) частинах Кв≥40
Початкові дані:
Вертикальна складова напруженості Ев, кВ/м.
5.1. визначається складова: Еτ
=10-3 Ев, кВ/м
5.2 РЕ системи діляться на окремі ділянки: системи живлення, пульт управління, і т.ін., кожній ділянці визначається максимальна довжина струмопровідної частини Iτi, IBi, м
5.3. За допомогою формул:
, кВ
, кВ
визн. Напруги наводок.
5.4. визначається коеф. Безпеки КБві КБrі
5.5 Аналізуються і вибираються критерії стійкості по мінімальному критерію.
Якщо КБ (вибране) беде ≥40дБ, то апаратура в цих умовах буде працювати стійко
Якщо КБВ < 40дБ, то апаратура в цих умовах буде працювати не стійко.
Розробляються заходи:
-
Екранування ЛЗ- ст. 85.
-
Різні схемні рішення.
-
Розташування Ре систем в захищених приміщеннях.
Таблиця визначення часу початку роботи (Аварія на АЕС)
tn | A |
0 | 1,41 |
1 | 0,73 |
2 | 0,59 |
3 | 0,51 |
4 | 0,45 |
5 | 0,4 |
6 | 0,38 |
7 | 0,36 |
8 | 0,33 |
9 | 0,31 |
10 | 0,3 |
11 | 0,29 |
12 | 0,28 |
13 | 0,27 |
14 | 0,26 |
15 | 0,25 |
16-17 | 0,24 |
18 | 0,23 |
19-21 | 0,22 |
22-25 | 0,2 |
ТЕМА 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ РІНР НА ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТАХ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ МИРНОГО ТА ВIЙСЬКОВОГО ЧАСІВ
1. Мета і зміст РІНР
Мета РІНР -рятування людей, життю яких загрожує небезпека під час великих аварій, катастроф, стихійних лих, а також впливу факторів військового часу. Проведення РІНР-головна задача невійськових формувань.
РІНР включають: 1) розвідку маршрутів руху формувань і ділянок робіт; 2) локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках робіт; 3) розшук потерпілих і врятування їх із завалів, пошкоджених і палаючих будинків, задимлених, загазованих і затоплених приміщень або ділянок місцевості; 4)розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених або затоплених захисних споруд і урятування розміщених в них людей; 5)подачу повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтро-вентиляційною системою; 6)подача першої медичної і першої лікарської допомоги потерпілим і евакуація їх в лікарські установи; 7)вивід (вивезення) населення із небезпечних місць в безпечні райони; 8) сакнітарну обробку людей, ветеринарну обробку с/г тварин, дегазацію, дезактивацію і дезінфекцію техніки, транспорту, засобів захисту, одягу, територію, споруд, прдовольства, води фуражу.
Інші невідкладні роботи мають на меті створення умов для успішного проведення рятувальних робіт.
Невідкладні роботи включають:
1) прокладку шляхів в завалах і зонах зараження;
2) локалізацію аварій на КЕМ;
3) закріплення або руйнацію конструкцій, що загрожують обвалом і перешкоджаючим руху і рятувальним роботам;
4) ремонт ліній зв'язку;
2. Умови успішного проведення РІНР
1) завчасна організація і безперервна розвідка;
2) швидке прибуття в осередок;
3) психолог. стійкість і практ. підг-ка;
4) знання правил безпеки;
5) проведенням робіт безперервно і широким фронтом;
6) наданням мед.допомоги у перші 12-14 г. після події;
7) закінченням робіт до кінця доби.
Склад сил і засобів утворюється завчасно і уточнюється відповідно обстановці.
При наявності загрозливого періоду основу сил і засобів складають об'єктові формування ЦО. Можуть притягатись і війська.
При раптовому нападі-за рахунок "приписаних" до об'єкта формувань загального призначення і служб ЦО заміської зони, а також військ ЦО.
В обох випадках організуються зміни. 1 зміна повинна робити у швидкому темпі на широкому фронті.
В склад рятувальних сил ЦО входять:
1) розвідка;
2) загін забезпечення руху;
3) 2-3 ешелони сил ЦО;
4) резерв сил і засобів ЦО.
3. Питання організації РІНР закладаються в планах ЦО і виключають наступні пункти
1)порядок і строки приведення в готовність формувань і забезпечення їх технікою;
2) організація оповіщення і збору особового складу формувань;
3) розподіл формувань по змінам і районам.
Дії начальника ЦО об'єкту (командира формування) після отриманні задачі від старшого начальника:
1) з'ясовує задачу;
2) оцінює обстановку;
3) приймає рішення;
4) ставить задачі підлеглим (наказ);
5) організує взаємодію і управління.
З'ясування задачі включає розуміння:
1) мети робіт;
2) замислу старшого начальника;
3) задачі формування.
Оцінка обстановки включає:
1) характер і обсяги руйнувань;
2) рад., хім і бакт. обст-ку;
3) можливості свого формування;
4) положення, дії і задачі сусідніх формувань;
5) стан маршрутів руху;
6) вплив погоди, пори року і доби.
Прийняття рішення:
1) який обсяг робіт треба виконати;
2) послідовність робіт;
3) задачі формувань, способи і строки їх виконання;
4) порядок висунення в осередок;
5) порядок взаємодії;
6) заходи по організації управління і забезпечення.
Потім дається наказ, який включає:
1) короткі висновки з оцінки обстановки
2) задачі всьому формуваню;