5259 (596824), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Спеціальна обробка поділяється на часткову і повну
Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу І формувань і населення самостійно. | Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань - ЦО СОЛІОО — санітарної обробки людей і обеззараження одягу Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: збірні загони (команди, групи) РХЗ; команди, групи знезараження; санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні); станції знезараження одягу (СОО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки); станція обеззаражування траспорту (СОТ) (на базі мийних). |
Часткова санітарна обробка
проводиться при радіоактивному, хімічному або біологічному забрудненні. Це механічне видалення РР з відкритим частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту. |
Послідовність:
знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином); |
не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. |
коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують. |
обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза. знімають протигаз і старанно миють водою обличчя, прополіскують рот і горло. |
При зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання. |
Повна санітарна обробка
обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу, санітарній обробці підлягають усі після виходу з осередку ураження (зони зараження) не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його витрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину. |
4.12 Дезактивація
Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації. |
При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.
Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів |
змивання РР струменем води під тиском |
знищення РР газокрапельним потоком |
знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками |
змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо |
знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування. |
Дезактивація споруд
проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку. |
Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць
проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2—3% содовим розчином. |
Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття
може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами. |
Ділянки територій, які не мають твердого покриття
дезактивуються шляхом зняття зараженого шару грунту товщиною 5—10 см, дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8—10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в'яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню. |
Дезактивація води
проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з них води і знищенням грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15—20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням її не забрудненим піском. |
Для поліпшення дезактивації користуються
дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом'якшення води, що дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами. З цією метою розчини можна підігріти. |
4.13 Дегазація може проводитися:
Хімічний спосіб взаємодія хімічних речовин з отруйними речовинами, що знімає токсичність. Користуються дегазаційними розчинами або водними кашками ДТС ГК (хлорне вапно), можна використовувати промислові відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії. Відходи обробки вовни, льону, бавовни, віскози; від мийки склянок з-під пива, вина і безалкогольних напоїв; |
Фізико-хімічний засіб змиванні ОР за допомогою мийних речовин або розчинників. Порошки "Дом", "Єва" та інші мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку) або розчину в аміачній воді (взимку). При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються з зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути — бензин, гас, дизельне пальне, діхлоретан, спирт |
Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин. |
Дегазація території:
Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин. Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірнонаривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна. |
Механічний спосіб — зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7—8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо. |
4.14 Дезінфекція
Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами — основний спосіб дезінфекції. |
Фізичний спосіб дезінфекції — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях. |
Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або використання мастил. |
4.15 Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація
Необхідно насамперед ізолювати їх від зовнішнього середовища. шляхом збереження їх у тарі, яка герметичне закривається, чи укрити захисними матеріалами (поліетиленова плівка, щільний папір, клейонка тощо). |
Хліб, сухарі, кондитерські вироби загорнути в щільний папір і вкласти в металеві каструлі, поліетиленові мішки. |
Цукор, борошно, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу, уклавши в коробки, шухляди, викладені зсередини клейонкою чи іншим плівковим матеріалом. |
М'ясо, ковбаси, рибні вироби у холодильники. |
Масло, молоко, рослинні жири зберігають в металевих чи скляних банках із кришками, які щільно закриваються. |
Овочі зберігають у дерев'яних шухлядах, укривши їх брезентом або іншою щільною тканиною. |
Для укриття продуктів харчування в умовах сільської місцевості:
Використовують льохи, підвали, овочесховища замазавши в них щілини в стінах, дверях, закривши вентиляційні отвори і вікна щитами, толем, чи цеглою. Двері ущільнити цупким матеріалом. |
Овочі, що зберігаються поза приміщеннями, вкривають матами з очерету, соломи, а потім засипають ґрунтом товщиною 15-20 см. |
Для захисту води:
Весь посуд повинний закриватися щільними кришками, а відра і ванни — накриватися щільним матеріалом. |
Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кожну людину на добу тільки для готування їжі від 3 до 5 літрів. |
Для захисту колодязів навколо зрубу насипають глиняний шар товщиною до 50 см і шириною 1,5-2 м., зверху насипають шар щебеню товщиною 10-15 см. Верхню частину дерев'яного зрубу оббивають дошками або багатошаровою фанерою. Над колодязем улаштовують навіс, а шахту закривають щільною кришкою, оббитою листовим залізом або толем. Бажано із шахти колодязя викачати воду й очистити дно. |
Продукти харчування, які зазнали радіоактивного зараження
Підлягають дезактивації, а ті, що зберігаються в герметичної тарі, можуть бути використані після ретельного обмивання посуду теплою водою. |
М'ясо, сир, масло, які знаходяться в негерметичній тарі, обробляються шляхом зняття ножем зараженого шару товщиною не менше 2-3 см. |
Картоплю, моркву, буряк та інші овочі і фрукти ретельно миють струменем води, при дво-триразовому промиванні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів з наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіонуклідів. Найбільше наповнення стронцію-90 відбувається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільш ретельній обробці. |
Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у домашніх умовах на вживається, воно підлягає переробці у сир або масло. |
Олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній шар вживають у їжу. |
Для очищення води від радіоактивних речовин застосовують кілька способів:
відстоювання - виділення тільки нерозчинні радіонукліди | фільтрування (пісок, торф, гравій) досягається очищення до 70%. | коагулювання (глина, кальцинована сода, фосфати) з наступним відстоюванням можна видалити до 40% радіонуклідів стронцію і цезію. | перегонку |
Очищену воду із заражених водойм
можна отримати шляхом улаштування спеціальних колодязів на відстані від берега водойми 5-10 м. При цьому дно колодязя повинне бути нижче поверхні рівня води у водоймі. |
Якщо ґрунт берега не пропускає вод, то між водоймою і колодязем обладнують фільтруючу траншею або трубу. |
Найкращі результати для видалення радіонуклідів з води досягаються при перегонці чи пропущенні її через іонообмінні смоли. |
4.16 Радіація і харчування
Насамперед у раціон харчування повинні входити такі речовини, які перешкоджають засвоєнню організмом радіонуклідів, найкраще природні, органічні, котрі не дають побічних негативних явищ. Це пектини або полісахариди, органічні речовини, які вступають у контакт з радіонуклідами, позбавляють їх можливості розчинятися в клітинах живого організму. |
Пектини входять до складу багатьох продуктів, а тому слід більше вживати яблук, гарбузи, ріпи, моркви, буряка, капусти, сливи, полуниці, вишні, чорноплідної горобину, обліпихи. |
Засвоєнню радіонуклідів в організмі перешкоджають і фруктові соки (гранатного, яблучного, грушевого, сливового, томатного, виноградного), до складу яких входять органічні кислоти, здатні вступати в тісну взаємодію з радіонуклідами і, утворивши з ними ряд сполук, видаляють їх з організму. |
Для підтримки потрібної кількості калію в організмі слід споживати петрушку, шпинат, цибулю, часник, брюссельську і цвітну капусту, турнепс, щавель, селеру та інші види зелених культур. |
Зменшення радіоактивного впливу дає нормальне співвідношення в організмі кальцію і магнію. Для цього треба систематично вживати молоко і сир, а також бобові культури — квасолю, горох та ін. |
Не виключена можливість потрапляння в організм людини «гарячих» часток — дуже руйнівних для живих клітин радіоактивних елементів. Несучи великі дози радіації, вони руйнують навколо себе усі тканини, викликаючи їх злоякісне переродження. Важливо для цього вживати продукти, де є волокнисті речовини: капусту, буряк, моркву, житній хліб. |
Продукти, які мають яскраво-жовті і червоні пігменти, зменшують імовірність появи раку. Це помідори, червона морква, вишня, смородина. При цьому важливо, щоб вживались вони систематично, створюючи своєрідний бар'єр загрозливим хворобам. |