5259 (596824), страница 8

Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об’єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації.

внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО;

внаслідок вибухової ядерної реакції.

відчуження;

безумовного (обов’язкового) відселення;

гарантованого (добровільного) відселення

підвищеного радіоактивного контролю

за дозою випромінювання –кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища.

Експозиційна доза визначається лише для повітря при гама і рентгенівському випромінюванні.

Поглинута доза визначається для речовин.

Еквівалентна доза - дозиметрична величина для оцінки шкоди, нанесеної здоров’ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь якого складу. Вона == добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

надзвичайно небезпечного забруднення (Г);

небезпечного забруднення (В);

сильного забруднення (Б);

помірного забруднення (А);

радіаційної небезпеки (М);

в зоні “М” та інших повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей,, дезактивація одягу, техніки..

В зоні “А” перміщення людей в бронетехніці.

У зонах Б, В, Г в мирний час ніякі роботи не проводять

методом прогнозування

за фактичними даними (розвідки) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення території і атмосфери

визначення та нанесення на карту зон забруднення;

визначення часу початку падіння радіаційних опадів

доз опромінення для людини

тривалості перебування на цій території

можливих санітарних втрат при цій аварії

тип та потужність реактора;

кількість аварійних реакторів -n

частка викинутих радіоактивних речовин

координати РНО;

астрономічний час аварії

метеоумови

відстань від об’єкта до аварійного реактора

час початку роботи працюючих на об’єкті

тривалість дій (роботи)

коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання – К посл

час ядерного вибуху

рівні радіації в районі дій

коефіцієнти послаблення захисних споруд, техніки

допустима доза опромінення людей (з врахуванням раніше отриманої

поставлені завдання та терміни їх виконання

визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення та під час їх долання

визначення допустимого часу знаходження, роботи або долання відстаней в зонах зараження;

визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення

визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.

На карті-схемі спочатку позначаємо місце вибуху та проводять лінію в напрямку середнього вітру.

Потім знаходять розміри зон і наносять їх на карту.

Оскільки прогноз дає значні похибки то обстановка додатково уточнюється за допомогою розвідки.

гранично-допустима

симтоми отруєння ще не наступають.

середня порогова

викликає початкові симтоми отруєння у 50%

середня вивідна приводить до втрати працездатності до 50% уражених

смертельна

загибель 50%

зона заражен

ня СДОР – де небезпечно

глибина зараження – протяжність від місця аварії

глибина розповсю

дження -хмари СДОР

зона розповсю

дження – вся;;

тривалість хім.. зараження –час випаровування СДОР, коли існує небезпека

первинна хмара СДОР – пароподібна частина СДОР в атмосферу під час аварії

вторинна хмара сдор – випаровування СДОР з поверхні;

визначення напрямку за метеоданими;

визначення розмірів зон забруднення за очікуваними значеннями доз ураження;

визначення часу підходу зараженого повітря до об’єктів і тривалості дії ураження СДОР;

визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження; порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

довгострокове - заздалегідь

для визначення можливих масштабів та засобів

ліквідації, вихідні дані:

вид СДОР і його кількість; СДОР у кожній цистерні; середні щільність населення для даної місцевості; метеорологічні дані;

оперативне – здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій. Використовують дані: кількість СДОР на момент аварії; характер розливу (вільно чи в піддон); висота обвалування; реальні метеоумови.

5.3.Оцінка інженерної обстановки. Ступені руйнування: повні (збитки більше 70% вартості основних фондів, відновлення не можливе); сильні (від 30 до 70% вартості основних фондів, відновлення після капремонту); середні (руйнування другорядних елементів споруд – 10-30% вартості ОВФ, кап ремонт – обладнання середній ремонт), слабкі (руйнування віконних та дверних заповнень, перегородок – збитки до 1ё0% ОВФ, середній ремонт)

визначається за формулою та за таблицями враховуючи слідуючи дані:

ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності

втрати населення

аварії на інженерних мережах та комунікаціях

потребу особового складу медичних формувань та сил ЦО для проведення РІНР

повне руйнування (збитки складають до 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше використання неможливе)

сильне ( збитки від 30 до 70 % , відновлення після капремонту);

середнє ( від 10 до 30 % відновлення після середнього або капремонту)

слабке (до 10%, відновлення середній або поточний ремонт)

полягає у визначені показників, що характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш несприятливих умов об’єкта.

Проводиться оцінка достатності захисних споруд за місткістю, яка повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни

Проводиться оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження в слідуючому порядку:

визначається коефіцієнт послаблення дози радіації сховища – Кпосл.;

визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості при одноразовому опроміненні за 4 доби; визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховища, при умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген.

Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з з тим, що вимагається. Якщо К посл.роз \= К посл.що вимаг. , то за захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо менше не забезпечує.

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, електропостачання, каналізація та зв’язок. Вибираються вихідні дані і за спеціальними формулами вираховують можливість забезпечення перебування не менше 2 діб.

під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби та щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, організацію і проведення РІНР.

Попередня оцінка – виявлення можливих осередків суцільних пожеж і вогневих штормів.

Оперативна оцінка – визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежним сил необхідних для ліквідації пожежі.

Оперативна оцінка виконується на плані міста. Проводять розрахунки потреб кількості сил і уточняють швидкість розповсюдження пожеж від швидкості приземистого вітру та характеристики району можливої пожежі. Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом.