183583 (596682), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

_{Цmin=1,25*(ЗT+ ЗАД+П׳),}

_{П׳=0,25*(ЗT+ЗАД).}

Таким чином,

Ц_min=1,25*(З_T+З_АД+0,25*(З_Т+З_АД))=690 грн. (3.8)

Ціна ПП повинна перебувати в проміжку 690Ц_ПП ≤ 5941.

Установимо ціну програмного продукту рівної 900 грн.

Під час рекламної кампанії щороку передбачається використати наступні канали поширення реклами:

– преса – вихід рекламного оголошення в щотижневій газеті протягом шести місяців (26 тижнів). Розмір оголошення – 20 см ;

– інтернет-реклама – демонстрація рекламних банерів на сайті пошукової системи протягом 4 тижнів.

Рекламна компанія проводиться протягом одного року реалізації.

Розрахуємо витрати на рекламу.

Вартість 1 cм у газеті становить 3 грн. Витрати на рекламу в пресі складуть:

грн. (3.9)

Вартість тижня демонстрації рекламного банеру становить 100 грн. Витрати на інтернет-рекламу складуть:

грн. (3.10)

Витрати на рекламу складуть:

грн. (3.11)

3.6 Побудова графіку беззбитковості

Виходячи з розрахунків, побудуємо графік досягнення беззбитковості.

За допомогою цього графіка можна знайти точку беззбитковості, що показує кількість програмних продуктів, необхідне для продажу, щоб прибуток рівнявся загальним витратам.

На рисунку 3.4 прийняті наступні позначення:

• Д – доходи від реалізації;

• В_змін – змінні витрати;

• В_пост – постійні витрати;

• Д-В_змін – дохід від реалізації мінус Взмін;

• ТБ – точка беззбитковості.

Розрахуємо точку беззбитковості:

_{Взм= грн, (3.12)}

_{TБ1=(ЗР+Зпост1)/(Ц – З´пер)=20 од. (3.13)}

де Ц – ціна ПП, грн.;

О – обсяг продажів при реалізації ПП, од.;

В_пост – постійні витрати, грн.;

В’_змін – змінні витрати, грн.;

В_р – витрати на розробку ПП до початку реалізації, грн.

_{0< TБ1 ≤ 01}

_{0<20 ≤ 29.}

Беззбитковість досягається в першому році реалізації ПП.

4. Безпека життя та діяльності людини

4.1 Аналіз умов праці

Питання БЖД людини розглядаються на етапі експлуатації розроблюваної програми.

Програма буде використана в приміщенні планово-економічного відділу. Розміри приміщення становлять 8х6х3,6 м, площа – 48 м , обсяг 172,8 , кількість працюючих – 3 (програміст і два оператори ЕОМ). Устаткування, застосовуване у планово-економічному відділі – 3 ПЕОМ, до складу однієї з яких входить принтер.

Норми на окремі робочі місця з використанням ПЕОМ згідно ДНАОП 0.00–1.31–99 становлять 6 м й 20 . З урахуванням зазначених норм, на одне робоче місце в даної фінансовому відділі доводиться 16 м

й 57,6 відповідно. Отже, за даними показниками приміщення планово-економічного відділу відповідає зазначеним вище вимогам.

Електропостачання устаткування у планово-економічному відділі здійснюється від трифазної чотирьохпроводної мережі змінного струму із глухозаземленной нейтралью напругою 380/220У частотою 50 Гц.

Проведемо аналіз системи «Людина – Машина – Середовище», утвореної в приміщенні планово-економічного відділу із вказівкою конкретних зв'язків у системі. Система містить 7 елементів. Складовими системи є:

а) 3 елементи «людина» – 3 працюючих у планово-економічному відділі;

б) 3 елементи «машина» – три ПЕОМ, до складу однієї з яких входить принтер;

в) 1 елемент «середовище» – виробниче середовище у планово-економічному відділі.

Кожен елемент «людина» умовно розділимо на функціональні частини:

– Ч1 – це людина-оператор;

– Ч2 – це людина, що впливає на середовище;

– Ч3 – це людина, з погляду фізіологічного стану.

Елемент системи «машина» можна умовно розділити на наступні функціональні частини: М1 – це машина, що виконує основну технологічну функцію; М2 – це машина, що виконує функції аварійного захисту; М3 – це машина, що впливає на навколишнє середовище й людину.

Аналіз зв'язків дозволяє виділити в системі, відповідно до ДСТУ 12.0.003–74, небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

а) фізичні: підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, недостатня освітленість, відсутність природного світла, напруженість магнітного поля.

б) психофізіологічні: фізичні перевантаження, перенапруга аналізаторів,

На рисунку 4.1 представлена структурна схема системи « «Л-М-С»» із вказівкою зв'язків між елементами системи.

Укажемо зв'язки в системі «Л-М-С» (див. рисунок 4.1):

– 1 – вплив «людини – оператора» на свій фізичний стан (тепловиділення, споживання кисню);

– 2 – вплив «людини – оператора», що виконує цілеспрямовані дії на свій психофізіологічний стан (розвивається стомлення);

– 3 й 4 – вплив «машини» на стан «середовища» й «середовища» на стан «машини» відповідно;

5 – вплив «середовища» на психофізіологічний стан «людини»;

6 – вплив «людини» як біологічного об'єкта на середовище (нагрівання середовища при виділенні тепла організмом людини),

7 – вплив «машини» на фізичний стан організму «людини» (шум, випромінювання),

8 – вплив психофізіологічного стану людини на виконання їм цілеспрямованих дій (внаслідок стомлення людини може робити помилки),

9 – вплив людей на психофізіологічний стан один одного, 10 – вплив «машини» на психофізіологічний стан «людини».

Розглянемо вплив на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Підвищений рівень шуму на робочому місці, джерелами якого є ПЕОМ, принтер, сприяє зниженню уваги й збільшенню числа помилок при виконанні роботи, зниженню швидкості реакції, може привести до порушення обміну речовин, виникненню серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби, зниженню слуху, головним болям.

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини, джерелами якого є електрична мережа, порушення ізоляції струмоведучих провідників, короткі замикання на корпус устаткування й ін., є причиною загальних і місцевих электротравм. При підвищеній або зниженій температурі, вологості й рухливості повітря робочої зони порушується теплова рівновага, людина почуває себе дискомфортно, знижується продуктивність праці.

Тривалий вплив високої температури в сполученні з підвищеною вологістю може привести до значного нагромадження теплоти в організмі й, як наслідок, головному болю, загальній слабості, нудоті. Джерелами надлишкового тепла у планово-економічному відділі є ПЕОМ, принтер, люди, сонячна радіація, що проникає через вікна.

Недостатня освітленість робочої зони, а також відсутність природного світла знижує швидкість сприйняття візуальної інформації, приводить до помилок при виконанні робіт, зниженню продуктивності праці. При недостатнім висвітленні може розвитися короткозорість.

Підвищена напруженість електричного й магнітного полів, підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні є причиною виникнення головних болів, млявості, розладу сну, зниження пам'яті, порушення ритму й частоти серцевих скорочень, функціональних порушень у центральної нервової системи, порушення обмінних процесів в організмі людини.

Перенапруга аналізаторів (зорових) є причиною розвитку стомлення, астенопії, а в окремих випадках – зниження їхньої чутливості.

Розумова перенапруга, викликана переробкою великої кількості інформації, приводить до зниження працездатності, стомленню.

Монотонність праці через одноманітні дрібні стереотипні рухи при роботі із клавіатурою й «мишею» приводить до стомлення, розвитку тахікардії, підвищенню кров'яного тиску.

Статичні перевантаження, обумовлені тривалим перебуванням у нерухомому положенні, неправильним положенням тіла людини на робочому місці приводить до виникнення статичної утоми, зниженню якості виконуваної роботи.

У планово-економічному відділі була проведена оцінка факторів виробничого середовища й трудового процесу, представлена в таблиці 4.1

Виходячи з оцінки, що домінує шкідливим виробничим фактором є підвищена температура повітря робочої зони, і для цього фактора розробимо необхідні організаційні й технічні заходи, метою яких є нормалізація мікроклімату у планово-економічному відділі.

Таблиця 4.1 – Оцінка факторів виробничого середовища й трудового процесу у планово-економічному відділі

Фактори виробничого середовища й трудового процесу		Значення фактора (ПДК, ПДУ)			3 клас – небезпечні й шкідливі умови праці						Тривалість дії фактора за зміну, %
		Норма	Факт			1 з	2 з		3 з
1		2	3			4	5		6			7
1. Шкідливі хімічні речовини:		-	Немає			-	-		-			-
2. Шум, дБ(А)		50	49			-	-		-			92
3. Неіонізуючі випромінювання: а) електрична складова у діапазоні 5 Гц- 2 кгц, В/м у діапазоні 2–400 кгц, В/м б) магнітна складова у діапазоні 5 Гц- 2 кгц, нтл у діапазоні 2–400 кгц, нтл		25	12			-	-		-			92
		2,5	1,7			-	-		-			92
		250	70			-	-		-			92
		25	8			-	-		-			92
4. Электростатич. потенціал, В		500	64			-	-		-			92
5. Рентгенівське випромінювання, мкр/ч		100	18			-	-		-			92
6. Мікроклімат: температура повітря (улітку), 0С швидкість руху повітря, м/с відносна вологість, %		23–25	31			-	+		-			100
		0,1	0,1			-	-		-			100
		40–60	54			-	-		-			100
7. Освітлення: природне – КЕО, % штучне, лк		2	2,7			-	-		-			80
		300	350			-	-		-			20
8. Вага праці: дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, за зміну робоча поза, перебування в похилому положенні протягом зміни переміщення в просторі, км	40000			33000				-		-			-	92
	Похиле положення до 300 25% зміни			Вільна				-		-			-	92
	до 10 км			0,7				-		-			-	100
9. Напруженість праці а) увага, тривалість зосередження, в% від зміни б) напруженість зорових аналізаторів, категорія робіт в) емоційна і інтелекту альна напруга	75			70				-		-			-	70
	Точна			Високоточна				-		-			-	92
	Робота за індивідуальним графіком			Робота за індивідуальним графіком				-		-			-	92
10. Змінність	1 зміна			1 зміна				-		-			-	-

4.2 Техніка безпеки

За ступенем небезпеки ураженням електричним струмом згідно ПУЕ, приміщення планово-економічного відділу відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки, тому що відсутня можливість одночасного дотику до корпусів ПЕОМ із однієї сторони й до заземлених металевих конструкцій будинку, у якому розміщена лабораторія (батареї опалення закриті дерев'яними гратами) – з іншого боку, немає підвищеної вологості, підвищеної температури, підлоги ізольовані (паркет).

Відповідно до вимог ПУЕ, ДСТУ 12.1.030–81 для забезпечення безпеки у планово-економічному відділі виконане занулювання ПЕОМ, оскільки електропостачання здійснюється від трифазної чотирьохпровідної мережі із глухозаземленою нейтральною напругою 380/220 У. Занулювання перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання, у результаті чого спрацьовує максимальний струмовий захист, що відключає ушкоджену ділянку мережі. Щоб виконати занулювання варто навмисно електрично з'єднати з нульовим проведенням мережі корпуса всіх ПЕОМ і принтера, які можуть випадково виявитися під напругою. Час спрацьовування автомата захисту повинне бути не більше 0,1–0,2 с. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ виконана як окрема трьохпровідная мережа, шляхом прокладки фазових, нульових робочих і нульового захисного провідників. Площа перетину нульових робочих і нульового захисного провідників не менше площі перетину фазового провідника.

Виконано повторне заземлення нульового проведення з метою зниження напруги на корпусі ПЕОМ у момент електричного замикання на корпус і при обриві нульового проведення. При цьому, необхідно використати природні й штучні. Величина опору повторного заземлення не повинна перевищувати 30 Ом.

Згідно ПУЕ необхідно проводити контроль активного опору ізоляції між нулем і фазою й між фазами. Контроль проводити не рідше 1 разу на рік при відключеному електроживленні за допомогою мегаомметра.

Згідно ДНАОП 0.00–4.12–99 необхідно проводити вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі.

Вступний інструктаж необхідно проводити при надходженні на роботу. Інструктаж організує й проводить служба охорони праці, факт інструктажу фіксується в журналі вступного інструктажу. Основні питання інструктажу – загальні питання охорони праці на підприємстві, режим роботи підприємства, можливі небезпеки, надання долікарської допомоги.

Первинний інструктаж необхідно проводити безпосередньо на робочому місці. Інструктаж проводить керівник планово-економічного вдділу, факт інструктажу необхідно фіксувати в журналі первинного інструктажу. Основні питання інструктажу – ОВПФ, що діють на робочому місці, захист від них, гігієна праці при виконанні робіт. Аналогічно, з періодичністю в півроку проводити повторні інструктажі.

Позаплановий інструктаж варто проводити при зміні умов праці, введення в експлуатацію нової техніки, а також при нещасних випадках.

Зміст всіх інструктажів, які проводяться з персоналом, повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.00. – 4.12–99.

4.3 Виробнича санітарія й гігієна праці

Робота у планово-економічному відділі виконується сидячи й не вимагає систематичної фізичної напруги. Відповідно до ДСТУ 12.1. 005–88 робота ставиться до категорії легких фізичних робіт, а енерговитрати організму людини становлять 90–121 ккал/ч, що відповідно до нормативних вимог для даної категорії робіт дозволяє встановити оптимальні для роботи персоналу норми мікроклімату, які наведені в табл. 4.2

Таблиця 4.2 – Оптимальні норми мікроклімату

Період року	Температура повітря, град. С֠	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодн.	22–24	40–60	Не більше 0.1
Теплий	23–25	40–60	Не більше 0.1

Для підтримки в приміщенні встановлених норм мікроклімату варто застосовувати опалення в холодний період й кондиціонування – у теплий.

Фактичне значення температури в приміщенні перевищує нормоване значення на 6 градусів. Для нормалізації температури необхідно виконати розрахунок кондиціонування повітря й установити кондиціонер. Кондиціонування має на увазі попередню підготовку повітря – його охолодження.

Джерелами надлишкового тепла в приміщенні є люди, устаткування, джерела штучного світла, сонячна радіація. Визначимо ці доданки.

Кількість тепла , випромінювана встаткуванням, дорівнює

, (4.1)

де – сумарна потужність установленого устаткування, згідно паспортним даним (1,7 квт);

– коефіцієнт використання потужностей (0.95);

– коефіцієнт одночасної роботи устаткування (1).

ккал/ч

Тепло

, випромінюване людьми, дорівнює

(4.2)

де – кількість працюючих у приміщенні;

– кількість тепла, виділювана людиною (120 ккал/ч).

ккал/ч

Тепло , випромінюване джерелами штучного світла, визначається

Q_св = k*E*S, (4.3)

де k – питоме тепловиділення на 1 люкс освітленості, до=0,05 ккал/(люкс* м *ч);

Е – мінімальна нормована освітленість приміщення, приймається залежно від категорії виконуваних зорових робіт, люкс;

S – площа приміщення;

Q_св = 0.05 300 48 = 720 ккал / година

Тепло , виділюване за рахунок сонячної радіації, дорівнює:

, (4.4)

де – питома кількість тепла, що надходить через одиницю площі вікна (86 ккал/ч);

– поправочний коефіцієнт, залежить від виду скла вікна (1.15 – для вікон з подвійними плетіннями);

– площа вікон (10 м

).

Q_р = 86* 1.15 * 10 = 990 ккал / година

Кількістю тепла, що надходить у приміщення через стіни, приймемо рівним нулю (цегельні стіни).

Загальне виділення теплоти обчислюємо як суму результатів, отриманих в (4.1) – (4.4)

(ккал/ч).

Необхідний повітрообмін буде дорівнює

, (4.5)

де – питома теплоємність повітря (0.24 ккал/кг·град);

– щільність повітря (1.29 кг/ м3);

– температура повітря, що видаляє, (310С);

– температура приточного (з кондиціонера) повітря (200С).

Необхідна продуктивність по холоду з урахуванням зовнішньої температури 350С буде дорівнює

м³/ч

З урахуванням отриманих результатів, вибираємо мульти-сплит систему, що забезпечить повітрообмін й охолодження зовнішнього повітря.

Згідно СНіП II-4–79 зорова робота оператора ПЕОМ є роботою високої точності, оскільки найменший розмір об'єкта розрізнення становить 0.3–0.5 мм (відстань між пикселями на екрані ВДТ) і ставиться до III розряду зорових робіт. Згідно вимог СНіП II-4–79 величина коефіцієнта природної освітленості (КЕО) дорівнює 2%. Природне світло проникає в приміщення планово-економічного відділу через бічні світлопроєми, що відповідає вимогам. Штучне висвітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників, розташованих паралельно лінії зору операторів. Освітленість при роботі з екраном у сполученні з роботою над документами повинна бути в межах 300–500 лк. Фактичне значення освітленості у планово-економічному відділі становить 300 лк, що відповідає нормі.

Припустимі рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСТУ 12.1.003–83 і ДСН 3.3.6.037–99. Еквівалентний рівень звуку при виконанні робіт у планово-економічному відділі не перевищує 50 дб(А), що відповідає нормі. Норми напруженості полів (згідно ДНАОП 0.00–1.31–99): електричне поле: у діапазоні 5 Гц-2 кгц – не більше 25 У/м, у діапазоні 2 кгц-400 кгц -2,5 У/м, магнітне поле: у цих діапазонах – не більше 250 нтл й 25 нтл відповідно. Рентгенівське випромінювання не повинне перевищувати 100 мкр/год на відстані 5 див від екрана ВДТ. Фактичні значення у планово-економічному відділі не перевищують норм.

Кожне робоче місце оператора ПЕОМ відповідає вимогам ДСТУ 12.2.032–78, ДНАОП 0.00–1.31–99. Робочі місця розташовані щодо світлових прорізів так, щоб природне світло падало ліворуч. Організація кожного робочого місця забезпечує відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічним вимогам. Висота робочої поверхні стола для ПЕОМ – у межах 680–800 мм, ширина стола – 600–1400 мм, глибина стола – 800–1000 мм. Робочий стіл має простір для ніг висотою не менш 600 мм і шириною не менш 500 мм. Сидіння підйомно-поворотне, регульоване по висоті, куту нахилу, відстані спинки до переднього краю сидіння, висоті підлокітників. Правильний вибір параметрів стола й сидіння, дозволяє знизити статичні перевантаження м'язів.

Для зменшення перевантаження зорових аналізаторів екран відеотермінала розташований на відстані 800 мм від очей користувача (розмір екрана по діагоналі-17»).

Для зменшення дії психофізіологічних ОВПФ варто встановити перерви по 15 хв через 2 ч після початку робіт, через 1,5 ч й 2,5 ч по 15 й 10 хв. відповідно після обідньої перерви. Загальна тривалість перерв (без обліку обіднього) за 8-часовий робочий день повинна становити 40 хв. Під час технологічних перерв рекомендується виконувати спеціальні вправи для зняття зорового стомлення, розумової перенапруги й статичних перевантажень.

4.4 Пожежна профілактика

Обчислювальна лабораторія розташована в цегельному будинку, при роботі тут застосовуються тверді спаленні матеріали, у приміщенні перебувають тверді й волокнисті горючі речовини. Згідно СНіП 2.01.02–85 будинок має 1 ступінь вогнестійкості, виробництво у планово-економічному відділі з пожежної безпеки ставиться до категорії В, а по ПУЕ приміщення ставиться до класу П-IIа.

Причинами пожежі у планово-економічному відділі можуть бути короткі замикання електропроводки; несправність ПЕОМ й іншого електроустаткування; нагрівання провідників, більші перехідні опори в місцях з'єднань, контактів.

Для попередження пожежі необхідно проводити ряд технічних й організаційних заходів, спрямованих на дотримання встановленого режиму експлуатації електричної мережі, устаткування й дотримання правил пожежної профілактики.

Відповідно до вимог ДСТУ 12.1.004–91, ДСТУ 12.4.009–83, а також вимог, у приміщенні планово-економічному відділі встановлені:

– димові пожежні пристрої в кількості 5 штук (з розрахунку 2 пристроя на кожні 20 м площі приміщення);

– вуглекислотні переносні вогнегасники (ОУ-2,ємністю 2 л у кількості 5 штук (з розрахунку 2 вогнегасники на 20 м площі, але не менш 2 у приміщенні з ПЕОМ);

– ящик з піском, обсяг 0,25 .

Необхідно призначити відповідального у планово-економічному відділі за пожежну безпеку, включати питання з пожежної профілактики в усі інструктажі з техніки безпеки, проводити контроль ізоляції й стану електроустаткування.

Висновки

Метою дипломної роботи є висвітлення теоретичних аспектів сучасних проблем економіки підприємства та надання особі, яка приймає рішення щодо політики кадрів економічно обґрунтованої інформації щодо можливих меж її зміни на підставі використання моделі оптимізації трудових ресурсів.

В результаті аналізу підходів була виявлена необхідність удосконалення методик оцінки обсягів персоналу на підприємстві. На підставі розрахунків здійснено визначення економічно обґрунтованих меж кількості робітників на ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой».

В ході роботи були використані наступні методи дослідження: метод послідовного аналізу варіантів, метод коригування базової чисельності.

Під час аналізу персоналу ми користувалися звітними даними за 2008 рік.

В першому розділі було виявлено, що віковій склад працівників ЗАТ БМФ «Азовстальстрой» більшістю складає працівниками віком від 24 до 50 років.

Освітній рівень при кількості 1087 працівників за станом на 01.01. 2009 року становила середньоспеціальна освіта 51%.

Під час аналізу показників використання робочого часу було з΄ясовано, що у звітному році відробіток одного працівника фірми зменшився на 8 робочих днів (3,2%). Якщо в 2007 г. кожен працівник фірми відпрацював 246 днів у році при нормі 251 днів, то в звітному році при нормі 252 днів, відпрацьовано 238 днів, менше на 17 днів, при цьому невідпрацьований час збільшився на 10 днів (43–33) за рахунок збільшення нез'явлень з дозволу адміністрації і переведенням працівників фірми з 08.12.2008 на неповний робочий день.

В другому розділі розглянуті питання оцінки обсягів персоналу, які є необхідними для формування та оптимізації трудових ресурсів

Застосування економіко-математичної моделі на основі метода послідовного аналізу варіантів дозволяє без значних витрат розглянути можливості коригування обсягів персоналу в сторону збільшення або зменшення.

У результаті розрахунку економічної частини дипломної роботи було видно, що розроблений продукт посідає перше місце в рейтингу конкурентноздатності серед аналогів.

У розділі «Безпека життя й діяльності людини» розглянуті питання охорони праці працівників планово-економічного відділу ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой». На основі виконаного аналізу умов праці була визначена наявність і можливість появи в приміщенні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, розроблені заходи для їхнього попередження, зменшенню й ліквідації їхнього впливу. Проаналізовано питання техніки безпеки при роботі з ПЕОМ, наведені необхідні заходи щодо техніки безпеки. З питань виробничої санітарії проаналізовані шкідливі виробничі фактори, що впливають на працездатність співробітників. Зроблено розрахунок шумопоглинання в приміщенні відділу. При розгляді пожежної безпеки наведені заходи, спрямовані на зниження ймовірності виникнення пожежі в приміщенні.

Отримані результати було запропоновано до використання ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой», де знайдено схвальний відгук серед спеціалістів.

Перелік посилань

1. Стивенсон, В. Дж., Управление производством [Текст]: пер. с англ.: навч. підручник / В. Дж. Стивенсон. – М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. – 928 с. – Бібліогр.: с. 802.

2. Генкин, Б.М. Экономика и социология труда [Текст]: учебн. для вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 399 с. – Бібліогр.: с. 179.

3. Герасимчук, В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність [Текст]: навч. посібник / В.Г. Герасимчук. – К.: Вища школа, 1995. – 265 с. – Бібліогр.: с. 201.

4. Гупалов, В. К. Управление рабочим временем [Текст]: навч. посібник/ В.К. Гупалов. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 240 с. – Бібліогр.: с. 178.

5. Завіновська, Г. Т. Економіка праці [Текст]: навч. посібник/ Г.Т. Завіновська. – К.: КНЕУ, 2000. – 200 с. – ISBN 966–1255–248.

6. Покропивний, С.Ф. Економіка підприємства [Текст]: зб. практ. задач і конкретних ситуацій: навч. посібник / Покропивний С.Ф. – К.: КНЕУ, 1999. – 328 с. – Бібліогр.: с. 264.

7. Покропивний, С.Ф. Економіка підприємства: підручник [Текст] / С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с. – Бібліогр.

8. Каменецкий, М. И. Инвестиционная сфера и строительный комплекс: ситуация, государственное регулирование и рыночное взаимодействие [Текст] /М. И. Каменецкий // Проблемы прогнозирования. – 1997. – №6. – С. 135–142. – Бібліогр.: с. 142.

9. Карапінський, Б.А. Інноваційно-технологічний потенціал підприємств регіону: аналіз формування та фінансування [Текст] / Б.А. Карапінський, Т.Б. Шира. – К.: Регіональна економіка, 2007. – 278 с. – Библиогр.: с. 152.

10. Кожекин, Г. Я. Организация производства[Текст]: учеб. пособие. / Г.Я. Кожекин, А.М. Синица. – Минск: Экоперспектива, 1998. – 334 с. – Библиогр.: с. 298.

11. Курочкин, А. С. Организация производства [Текст]: учеб. пособие / А.С. Курочкін – К.: МАУП, 2001 – 216 с. – Бібліогр.: с. 143.

12. Краснокутська, Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка [Текст]: навч. пос. / Н.С. Краснокутська – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 352 с. – Бібліогр.: с. 79.

13. Мазаракі, А.А. Економіка будівельного підприємства [Текст]: підручник для вузів /А.А. Мазаракі. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с. – Бібліогр.: с. 705.

14. Крушельницька, О.В Управління трудовими ресурсами [Текст]: навч. посібник / О.В. Крушельницька, Г.В. Осовська. – Житомир: ЖІТУ, 2000. – 304 с. – Бібліогр.: с. 194.

14. Лібанова, Е. О. Ринок праці та соціальний захист [Текст]: / Е.О. Лібанова, О.Д. Палій. – К.: Видавн. Соломії Павличко «Основи», 2004. – 491 с. – Библиогр.: с. 357.

15. Макаренко, М. В. Производственный менеджмент [Текст]: учеб. пособие для вузов / М.В. Макаренко. – М.: ПРИОР, 1998. – 384 с. – Библиогр.: с. 380.

16. Наливайко, А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку [Текст]: монографія / А. П. Наливайко. – К.: КНЕУ, 2001. – 227 с. – Бібліогр.: с. 148.

17. Новицкий, Н. И. Основы менеджмента: Организация производства на предприятиях [Текст]: навч. посібник / Н.И. Новицкий. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 208 с. – Бібліогр.: с. 154.

18. Новицкий, Н. И. Организация и планирование производства [Текст]: учеб.–метод. пособие / Н.И. Новицкий. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 392 с. – Бібліогр.: с. 800.

19. Данюк, В.М. Нормування праці: підручник [Текст]: / В. М. Данюк і В. М. Абрамов. – К.: 1995. – 208 с. – Библиогр.: с. 154.

20. Васильков, В.Г. Організація виробництва [Текст]: навч. посібник/ В.Г. Васильков. – К.:КНЕУ, 2003. – 273 с. – Бібліогр.: с. 800.

21. Туровец, О.Г. Организация производства на предприятии [Текст]: учеб. для техн. и екон. спец. / О. Г. Туровец, Сербиновский Б.Ю. – Ростов-н/Д: МарТ, 2000. – 464 с. – Библиогр.: с. 325.

22. Сачко, Н. С. Теоретические основы организации производства [Текст]: / Н.С. Сачко – Минск.: Дизайн ПРО, 1997. – 320 с. – Бібліогр.: с. 129.

23. Тугай, Л.В. Економічна сутність трудового потенціалу підприємства та його оцінка [Текст]: / Л.В. Тугай // Регіональна економіка. – 2007, №1. – С. 245–249. – Бібліогр.: с. 132.

24. Запуний, О.Й. Управління якістю продукції [Текст]: навч. посібник / О. Й. Запуний. – К.: ІЗМН, 1998. – Бібліогр.: с. 800.

25. Бєлов М.А. Управління виробничою інфраструктурою [Текст]: навч. посібник / Бєлов М.А. – К.: КНЕУ, 1997. – 208 с. – Бібліогр.: с. 800.

26. Устюжанина, Е.Д. Внутрифирменное реформирование [Текст]: учеб. пособие / Устюжанина Е.Д. – М.: Акционер, 1999. – 104 с. – Бібліогр.: с. 57.

27. Плоткін, Я. Д. Виробничий менеджмент [Текст]: навч. посібник; збірник вправ / Я.Д. Плоткін, І.Н. Пащенко – Львів, 1999. – 258 с. – Библиогр.: с. 135.

28. Фатхутдинов, Р. А. Организация производства [Текст]: учебник / Р.А. Фахутдинов – М.: ИНФРА-М, 2000. – 672 с. – Бібліогр.: с. 424.

29. Чейз, Р. Б. Производственный и операционный менеджмент [Текст]: пер. с англ. / Р.Б. Чейз, Н. Дж. Эквилайн, Р.Ф. Якобс. – 8-е изд. – М.: Вильямс, 2001. – 704 с. – Бібліогр.: с. 269.

Характеристики

Список файлов ВКР