183454 (596667), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Розрахунок коефіцієнтів еластичності попиту за доходом здійснювався окремо за послугами холодного і гарячого водопостачання за формулою:

, (3.1)

де - середній по місту обсяг спожитої холодної/гарячої води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);

Y - середньодушовий сукупний дохід по місту (грн.);

- символ, що позначає абсолютну зміну.

Розрахунки були виконані на базі даних комунальних підприємств про обсяги спожитих послуг домогосподарствами з лічильниками у лютому 2007 року [11].

Всі домогосподарства, які мають лічильники, були розшаровані медіанним доходом на дві рівні групи і розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної (гарячої) води та середньодушові доходи [12].

У таблиці 3.8 наведено результати розрахунків.

Таблиця 3.8 - Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної/гарячої води)

Вид послуги	Розрахунок показника
Холодне водопостачання
Гаряче водопостачання

Отже, як видно з наведених даних:

• платоспроможний попит на холодну і гарячу воду зростає з ростом доходів населення. Зокрема, значення коефіцієнта еластичності Einc=0,812 означає, що при зростанні рівня доходу домогосподарства на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зростає на 0,812%. Іншими словами, для домогосподарства з середньодушовим доходом 230 грн. на місяць при зростанні рівня доходу на 23 грн. на одну особу (на 10%) платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання підвищиться на 8,12%, або на 2,36*0,0812=0,19 м3 на особу на місяць;

• значення коефіцієнтів еластичності є меншим за одиницю (тобто попит зростає повільніше за доходи), що в цілому характерно для попиту на житлово-комунальні послуги.

3.2.1.2 Оцінка коефіцієнту еластичності за ціною

Оцінити еластичність попиту за ціною (тарифом) у даному випадку проблематично, оскільки тарифи на послуги, що розглядаються, фактично з 2005 року залишалися незмінними [13].

Для наближеної оцінки коефіцієнту еластичності попиту за ціною можна скористатися тим фактом, що починаючи з 2007 року було відновлено надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, в результаті чого домогосподарства фактично стали оплачувати послуги за різними тарифами. Розмір пільги складає переважно 50%, хоча є домогосподарства, які одержують 75-ти та 100-відсоткові пільги [13].

Розрахунок коефіцієнта еластичності попиту за ціною (тарифом) здійснювався за формулою:

, (3.2)

де - середній по місту обсяг спожитої холодної води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);

– фактична (з врахуванням пільг) ціна (тариф) на послугу холодного водопостачання (грн./ );

- символ, що позначає абсолютну зміну.

Всі домогосподарства, які мають лічильники холодної води, були розшаровані на дві групи – пільговики і непільговики. Розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної води та розмір пільги [11].

У таблиці 3.9 наведено результати розрахунків.

Таблиця 3.9 - Коефіцієнт еластичності попиту за ціною послуги (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної води)

Вид послуги	Розрахунок показника
Холодне водопостачання

Як видно з наведених даних, платоспроможний попит населення на холодну воду зменшується зі зростанням тарифів. Значення коефіцієнта еластичності = - 0,220 означає, що при зростанні тарифу на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зменшується на 0,220%.

Слід також зауважити, що для аналізу зміни попиту залежно від ціни можна використовувати той факт, що значення коефіцієнту еластичності за ціною для послуг холодного водопостачання, як правило, коливається в межах від -0,2 до –0,5.

3.2.2 Прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності

Модель було побудовано на базі даних вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг та баз даних комунальних підприємств про суми нарахувань за надані домогосподарствам послуги [12]. З цією метою в масивах мікроданих було створено нові змінні:

1. "Чи згодні Ви платити більше за холодне водопостачання та водовідведення?". Ця змінна приймала значення 1, якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами холодного водопостачання та водовідведення;

2. "Чи згодні Ви платити більше за централізоване гаряче водопостачання?" Ця змінна приймала значення 1 якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами гарячого водопостачання;

3. "Чи згодні Ви платити більше за централізоване опалення?". Змінна приймала значення 1 якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами централізованого опалення.

На основі цих змінних було створено результативну ознаку "бажання платити більше за послуги належної якості" по кожній групі домогосподарств, які визначаються обраними факторними змінними (дивіться нижче), і користуються відповідними послугами. Бажання платити більше по кожній групі визначалось як відношення кількості домогосподарств, які бажають платити більше, до всіх обстежених домогосподарств.

В якості факторних змінних використовувалися такі бінарні ознаки:

1. HSIZE_2 – домогосподарство складається з двох осіб (1 – так, 0 - ні);

HSIZE_3 – домогосподарство складається з трьох осіб (1 – так, 0 - ні);

HSIZE_4 – домогосподарство складається з чотирьох та більше осіб (1 – так, 0 - ні);

1. INC_2 – домогосподарство належить до другої квінтильної групи (1 – так, 0 - ні);

INC_3 – домогосподарство належить до третьої квінтильної групи (1 – так, 0 - ні);

INC_4 – домогосподарство належить до четвертої квінтильної групи (1 – так, 0 - ні);

INC_5 – домогосподарство належить до п’ятої квінтильної групи (1 – так, 0 - ні);

1. ID_PENS - наявність в домогосподарстві пенсіонерів (1 – так, 0 - ні);

2. ID_CH3 - наявність в домогосподарстві дітей віком до 3 років (1 – так, 0 - ні).

Окрім цих змінних, які за результатами виконаних досліджень увійшли до кінцевих моделей, було розглянуто чимало інших бінарних змінних (наявність в домогосподарстві дітей, наявність працюючих осіб, місце розташування домогосподарства, тип житла тощо), вплив яких на готовність платити більше виявився відносно незначним.

Загальний вигляд лінійної імовірнісної моделі для кожної послуги задається формулою:

, (3.3)

де - емпірична імовірність готовності сплачувати більше за більш якісну послугу;

- бінарні факторні змінні (група за доходом, розмір домогосподарства тощо), ;

- вільний член, який має значення емпіричної імовірності готовності сплачувати більше для групи домогосподарств, яка відповідає нульовим значенням всіх бінарних факторних ознак;

- коефіцієнти регресії, які відображають вплив кожної факторної змінної (при =1) на емпіричну імовірність готовності сплачувати більше, .

Результати моделювання. Моделі будувались для домогосподарств, які споживають послуги холодного водопостачання та водовідведення, централізованого гарячого водопостачання, центрального опалення.

Кінцевий вигляд моделей, які були побудовані на даному етапі дослідження, наведено у таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 - Готовність населення оплачувати за більш високими тарифами послуги кращої якості

№	Модель	Середня готовність сплачувати	Характеристики якості моделі
1	Для домогосподарств, які споживають послуги холодного водопостачання та водовідведення :	0,285	( )
2	Для домогосподарств, які споживають послуги централізованого гарячого водопостачання:	0,290	( )
3	Для домогосподарств, які споживають послуги центрального опалення:	0,284	( )

Слід пам'ятати, що всі незалежні (факторні) ознаки в цій моделі є бінарними змінними, тобто вони можуть приймати лише одне із двох можливих значень (0 або 1) (додаток Д).

Необхідно звернути увагу, що в окремих моделях, наведених у таблиці 3.10, використовуються не всі факторні ознаки, перелічені вище. Наприклад, модель за послугою холодного водопостачання та водовідведення не містить змінних INC2, INC3, HSIZE_2. Це відображає той факт, що вказані змінні несуттєво впливають на значення результативної ознаки (коефіцієнти при них значно менші від коефіцієнтів при інших факторних змінних), а їх використання погіршує якість моделі.

Крім того, при моделюванні слід враховувати, що відсутність змінних INC2, INC3 означає, що домогосподарства з доходами, які відповідають першій, другій і третій квінтильним групам розглядаються як домогосподарства однієї групи за доходами. Аналогічно відсутність змінної HSIZE_2 означає, що домогосподарства, які складаються з 1 або 2 осіб, розглядаються як домогосподарства однієї групи за розміром.

Основними характеристиками якості обрано коефіцієнт детермінації R2 та F-відношення.

Коефіцієнт детермінації показує частку змін результативної ознаки (дисперсії результативної ознаки), яка пояснюється регресійною моделлю. змінюється від 0 до 1. Чим ближчі значення до 1, тим краще лінійна модель апроксимує результативну ознаку.

- відношення відображає ступінь взаємозв’язку між результативною і факторними ознаками. Якщо розрахункове значення F- відношення перевищує критичне , то це свідчить про наявність взаємозв’язку між результативною та факторними ознаками. У таблиці 3.10 наведено також критичні значення F- відношення для 95-ої процентілі F- розподілу. Це відповідає 95% імовірності наявності взаємозв’язку між результативною та факторними ознаками.

Характеристики

Список файлов ВКР