183088 (596650), страница 17

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 17)

На розвиток малих підприємств в Україні потенційно впливає вигідне економіко – географічне розташування держави на перетині торгівельних шляхів, наявність потужного виробничого потенціалу, висококваліфікованих трудових ресурсів, науково – дослідної бази, рекреаційних ресурсів.

Чим характеризується «цивілізоване підприємництво»? Чи властиві його риси українським підприємцям?

Відповідь: Сучасне цивілізоване підприємництво повинно грунтуватися на міцній моральній основі, на етичних нормах. Особливе місце серед критеріїв цивілізованого підприємництва посідають чесність і порядність у ділових стосунках. В сучасних умовах (як ніколи раніше) слово “підприємець” має народжувати суспільну повагу. Тільки культура бізнесової діяльності допомагає зберегти постійний інтерес партнерів і клієнтів. У практичній діяльності підприємця великого значення набувають неформальні контакти між бізнесменами, створення особливої атмосфери довіри, чесності, порядності у ділових стосунках, вірність слову, поважання законів і традицій, тобто тих неписаних правил поведінки і дій, котрі становлять суть поняття "етика підприємництва", що є складовим "цивілізованого підприємництва". Як показали результати соціологічних досліджень, на першому місці серед сукупності особистих якостей наших бізнесменів міцно тримається професійна безкультурність. Багато хто значно більш дбає про власну кишеню, ніж про власну репутацію. Тому нам треба прагнути до того, щоб і в нашій країні підприємництво здійснювалося виключно на моральних засадах та етичних нормах.

На чому має базуватися ефективне регулювання підприємницької діяльності: на посиленій ролі держави чи, навпаки, на відмові держави від регулювання більшості сфер підприємницької діяльності?

Відповідь: Держава і підприємництво вступають у відносини, в яких кожна зі сторін має значний вплив. Держава має потребу в підприємництві, оскільки ринкова система забезпечує її (без особливих додаткових витрат) матеріальними ресурсами, послугами і товарами, фінансовою підтримкою державних програм і т.п. В свою чергу, підприємництво має потребу в державі, оскільки йому необхідне законодавство, що регламентує правила економічної діяльності, її безпеки, захисту і стабільності, а також функціонування монетарної системи, стабільної економічної і соціальної інфраструктури. Підприємництво покладається на конституційний захист і державну підтримку підприємництва як основного інституту суспільства, що забезпечує одержання прибутку, зайнятість населення і підвищення його життєвого рівня. Результатом таких взаємин є «змішана» економіка, у якій взаємодіють її суспільний та приватний сектори.

Державні органи на різних рівнях впливають на підприємницьку діяльність, тому результати її здійснення залежать від держави. Держава встановлює «правила гри» на ринку. Відносини між державою і підприємництвом можуть виявлятися у конфліктах чи тертях, однак ці відносини не є настільки ворожими, як це іноді намагаються представити. Адже саме державне регулювання створює те середовище, у якому діють підприємці, забезпечуючи захист права власності, виконання договірних зобов'язань і т.п., що є істотним для діяльності підприємців.

Як відомо, одні вчені вважають, що для розвитку економіки є необхідною відмова держави від регулювання більшості сфер підприємницької діяльності. Інші вчені, навпаки, наполягають на значному посиленні ролі держави в регулюванні підприємництва для забезпечення суспільних (публічних) інтересів. На нашу думку, дійсно ефективне регулювання має бути побудоване на більш тісному співробітництві між державою і підприємництвом.

Найбільш прийнятним і оптимальним варіантом відносин між державою і підприємництвом варто вважати відносини співробітництва. Необхідність у відносинах співробітництва між державою і підприємництвом, зокрема, підтверджується досвідом і успіхами Японії, Кореї, Тайваню й інших держав, чиї національні стратегії характеризуються тісною співпрацею між державою і підприємництвом в ім’я досягнення визначених позицій в обраних галузях світового ринку. Ті ж країни, чиї стратегії характеризувалися твердими чи навіть антагоністичними відносинами держави і підприємництва, були, відповідно, менш успішними на світовому ринку.

Крім того, сучасний період розвитку нашого суспільства характеризується глобалізацією підприємництва, створенням міжнародних об'єднань підприємців, а також підсилюється можливостями використання передових технологій для економічного розвитку держав, внаслідок чого багато держав допомагають, направляють, регулюють і контролюють підприємництво для досягнення технологічної переваги. Таким чином, зростання конкуренції на світовому ринку, глобалізація бізнесу і підвищення значимості інновації підсилюють, у свою чергу, необхідність розвитку відносин співробітництва між державою і підприємництвом.

При розгляді питаннь на семінарі найдоцільніше використати метод фронтального опитування.

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання викладачем об’єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності тих, хто навчається. Цю інформацію викладач отримує в процесі контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів. Тому після того, як всі питання будуть розглянуті і обговорені, доречно провести письмову роботу, в яку включені завдання, що розкривають рівень знань з теми «Підприємство в системі ринкових відносин. Підприємництво» і зокрема з питання «Підприємництво в Україні». Для закріплення пройденого матеріалу доцільно також використати практичний метод.

Задача:

Відомо, що капітал авансований становить 400 тис. грн., в тому числі капітал оборотний 200 тис. грн. Оборотний капітал обертається 5 разів на рік, а термін експлуатації основного капіталу – 4 роки. Розрахуйте річний оборот капіталу, розмір річних амортизаційних відрахувань та розмір амортизаційного фонду на початок 3 року експлуатації основного капіталу.

Розв’язання:

Оборот капіталу = капітал авансований / термін експлуатації + капітал оборотний * кількість оборотів за рік.

Капітал авансований = капітал основний + капітал оборотний.

Капітал основний = капітал авансований – капітал оборотний = 200 тис. грн.

Оборот капіталу = 200 000 / 4 + 200 000*5 = 50 000 + 10 00000 = 1050 000 грн.

Амортизаційні відрахування річні = капітал основний / термін експлуатації = 200 000 / 4 = 50 000 грн.

Амортизаційний фонд на початок 3 року = амортизаційні відрахування річні * 2 = 50 000 * 2 = 100 000 грн.

Для того щоб перевірити рівень засвоєння пройденого матеріалу, можна запропонувати студентам попрацювати над такими тестовими завданнями:

1. Державні підприємства створюються, як правило, в тих галузях економіки, які:

А. займаються виробництвом суспільних благ;

Б. мають високотехнічне виробництво;

В. забезпечують значні прибутки;

Г. є стратегічно важливими для розвитку національної економіки.

2. Яке підприємництво пов'язане з формуванням грошових фондів та їх використанням для відшкодування збитків та допомоги фізичним та юридичним особам?

А. страхове; Б. фінансове; В. виробниче; Г. комерційне.

3. Існування малого бізнесу зумовлене:

А. невеликим капіталом окремих підприємств;

Б. галузевими особливостями;

В. географічними та територіальними потребами;

Г. специфікою виробничого циклу окремих підприємств.

Д. всі відповіді вірні.

На заключному етапі семінару, підводяться підсумки у вигляді контрольних запитань, які дозволять перевірити та контролювати знання студентів.

Пошукові питання:

1. Обґрунтуйте, чим зумовлене швидке зростання в економіці багатьох країн малих підприємств? У чому полягають їх сильні та слабкі сторони?

2. Розглянувши переваги і недоліки основних видів підприємства, спробуйте визначити, які з них мають найбільше значення для учасного стану реформування економіки в Україні.

3. Які основні причини зміни поглядів економістів щодо поняття «підприємництво»?

4. Зробіть психологічний аналіз особистості підприємця. Чи можливо виховати необхідні якості підприємця?

Контрольні запитання:

1. Що таке підприємство та які функції воно виконує в ринковій економіці?

2. Які є види підприємств?

3. В чому полягає сутність підприємництва та які його види?

4. Охарактеризуйте переваги та недоліки організаційно-правових форм підприємництва. Які з них передбачені українським законодавством?

5. Які риси притаманні сучасному підприємцеві?

6. Дайте характеристику малого підприємства. Які особливості малого бізнесу і в чому його переваги і недоліки?

7. Як співвідносяться між собою великий і малий бізнес в економіці України? [59]

Після контрольних запитань викладач коротко аналізує якість їх з’ясування, визначає питання для самостійної роботи, аналізує відповіді студентів та виставляє оцінки. Після цього визначає домашнє завдання на наступний семінар.

При проведенні занять викладач переважно використовує словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда), індуктивні і дедуктивні методи та метод навчальної дискусії (за допомогою проблемно-пошукових питань), а також пояснювально-ілюстративний метод, при розгляді різноманітних схем та графіків. При цьому викладач повинен спланувати навчальний процес таким чином, щоб студенти не були перевантажені теоретичним матеріалом.

Таким чином, запропонована тема дасть змогу сформувати ґрунтовні знання у студентів та учнів про підприємництво, його функції та передумови існування, виробити необхідні навички та вміння.

Висновки

Проведене дослідження дозволило нам дійти таких висновків та обґрунтувати такі пропозиції:

1. Невід’ємним елементом ринкового господарювання, однією з найактивніших форм економічної діяльності є підприємництво, або особливий тип господарювання. На сьогодні не існує єдиного визначення терміну підприємницької діяльності. Сутність цього терміну розкривають за допомогою ознак, що властиві підприємницькій діяльності. Отже, підприємництво – це особливий вид діяльності, в основі якого такі ознаки, як: свобода вибору термінів і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень; постійна наявність фактора ризику; орієнтація на досягнення комерційного успіху; відповідальність, активний пошук, інноваційний характер діяльності [29, с.211].

2. Основними функціями підприємництва є: ресурсна (формування і продуктивне використання капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів); організаційна (організація маркетингу, виробництва, збуту і реклами та інших господарських прав); творча (новаторські ідеї, генерування та активне використання ініціативи, уміння ризикувати).

3. Розрізняють такі види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове, консультативне; підприємництво з участю юридичної особи, підприємництво без участі юридичної особи; індивідуальне, сімейне, партнерське (приватне), акціонерне, орендне, колективне (народне), інноваційне, спільне; мале, середнє, велике. Мета підприємництва зводиться, з одного боку, до отримання прибутку або особистого доходу, а з іншого – до найбільш ефективного використання факторів, прагнення реалізувати творчі потенції людини.

4. Правовою основою розвитку малого й середнього бізнесу в Україні є Конституція, Господарський Кодекс України, Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» («регуляторний»), Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» («контрольний»), Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» («реєстраційний») і Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» («дозвільний») та низка інших законодавчих актів.

5. Загальний стан підприємництва в Україні характеризується значною кількістю системних проблем, серед яких виділяють такі: відсутність цілеспрямованої державної політики розвитку підприємництва в Україні, обмеження фінансових ресурсів, значний рівень тіньової діяльності, недостатня інноваційна спрямованість підприємництва, відсутність повноцінно діючих інфраструктурних елементів підтримки розвитку підприємницького сектора тощо.

6. В Україні вже завершено етап трансформації, метою якого було механічне нарощення суб’єктів підприємництва. Порівняно з 2004 роком кількість суб’єктів підприємництва в 2007 році зросла на 17 %. Станом на перше січня 2007 року в Україні функціонувало 2379,4 тисяч суб’єктів підприємництва [21].

Протягом 2007р. збитково працювало 28,9% підприємств. Найбільше таких підприємств у наданні комунальних та індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту (37,3% від загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності), на транспорті та зв’язку (37,0%), у промисловості (34,0%), по операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям (31,7%), у будівництві (29,8%).

За видами економічної діяльності найбільша частка інноваційно активних підприємств у переробній промисловості, зокрема на підприємствах з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення (33,3%), хімічній і нафтохімічній промисловості (21,6%) та машинобудуванні (23,3%). Питома вага інноваційних підприємств серед відкритих акціонерних товариств становила 22,7 %, закритих акціонерних товариств - 20,9 %, спільних товариств - 20,8 %, державних підприємств - 19,4 % [22].

1. Основні причини, що сповільнюють розвиток інноваційного підприємництва в Україні: недосконалість законодавчої й інституційної бази розвитку інноваційного підприємництва; відсутність ефективної системи стимулювання та моральної мотивації винахідництва; значна неадекватність між наявними джерелами фінансування та потребами інноваційного розвитку; недостатня державна підтримка інноваційної діяльності, зокрема науки, освіти, наукових фундаментальних і прикладних досліджень та ін. Вирішення цих проблем в основному покладається на державу.

Система державного регулювання підприємництва на практиці реалізується через створення механізму регулювання підприємництва, який являє собою певний спосіб організації відносин між державою та підприємницьким сектором, і формується за допомогою сукупності засобів державного впливу на економічну активність господарюючих суб’єктів.

Характеристики

Список файлов ВКР