182699 (596628), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

- прискореної амортизації

- зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних витрат

- податкового інвестиційного кредиту, що дозволяє компаніям зменшувати податки на встановлений процент інвестиційних витрат

Перевагами такої альтернативи є:

1.Інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податкових ставок

2.Інвестиційні податкові відрахування для капіталу з тривалим строком використання (споруди, машини, обладнання) заохочують інвестиції, що можуть бути прибутковим протягом багатьох років. Тобто відрахування стимулюють довгострокове інвестиційне планування.

3.З інвестиційними податковими відрахуваннями компанія одержує доходи від зниження податкових ставок в результаті інвестицій. Податковий стимул має чітке спрямування – заохочувати інвестиції, а не створювати нові компанії.

Однак існує і ряд певних недоліків:

1.Якщо інвестиційні податкові відрахування не відшкодовуються, то існуючі компанії дістають вигоди у повному розмірі, тоді як нові фірми мають спочатку отримати достатній прибуток перед використанням відрахувань. Проекти з тривалим періодом розгортання потрапляють у невигідне становище порівняно з тими, що швидко починають отримувати доходи.

2.До певних типів капіталу, зокрема – до запасів, відрахування не застосовуються, то галузі в яких інтенсивно використовуються запаси, потрапляють у невигідне становище.

На мою думку, найефективнішим підходом до податкового стимулювання іноземних інвестицій в економіку нашої держави, слід віднести прискорене списання інвестицій у формі: прискореної амортизації, зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних витрат та податкового інвестиційного кредиту.

Ця альтернатива є найбільш прийнятною на сьогодні завдяки її чіткому спрямуванню на певний вид діяльності, а саме: нарощування виробничих потужностей. Крім того, відрахування стимулюють довгострокове інвестиційне планування. Не менш важливим є те, що інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податкових ставок. Цільове використання відрахувань зменшує відплив капіталу, а також заохочує нові інвестиції замість надання несподіваних прибутків власникам наявного капіталу, як це відбувається при зниженні ставок оподаткування.

2. Стратегічні орієнтири підвищення інвестиційної привабливості Київської області

Важливу роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону відіграє рівень його інвестиційного потенціалу, що залежить від обсягів інвестиційної діяльності та її результатів. Незадовільний стан фінансового забезпечення області потребує пошуку та залучення фінансових ресурсів із-за кордону, які дозволять покрити дефіцит у внутрішніх ресурсах, сприятимуть прискоренню євро інтеграційних процесів та підвищенню зовнішньоекономічної активності. Основною метою при цьому буде визначення стратегічних орієнтирів щодо діяльності області з метою покращення рівня її інвестиційної привабливості.

Тобто, я пропоную основні напрями діяльності Київщини, які б дозволили чітко сформулювати основні пріоритетні напрямки роботи на шляху збільшення обсягів іноземних інвестицій.

1.Забезпечити економічну безпеку регіону. Цей напрям полягає у захисті вітчизняних товаровиробників та недопущенні іноземних інвесторів до керівництва конкурентоспроможними виробництвами. Основними заходами в рамках даної стратегії є залучення в інвестиційний процес внутрішніх джерел формування інвестиційних ресурсів, а надходження зовнішніх повинно бути зорієнтоване переважно на розвиток підприємств тих сфер економіки, що є недостатньо розвинені в регіоні через відсутність сировини, яку необхідно імпортувати. Вкладення іноземного капіталу в регіон забезпечить доступність до іноземної сировини та полегшить процес її надходження.

2.Стати ринковим лідером. Це передбачає завоювання значної частки внутрішнього та зовнішнього ринку товарів і послуг, дасть усі можливості забезпечення конкурентних переваг і досягнення високих результатів у напрямку поставки продукції на національний та іноземні ринки, що дозволяє формувати привабливий інвестиційний клімат для іноземних інвесторів з позицій швидкої окупності вкладених ресурсів. Основними заходами є: збільшення виробництв, які б використовували наявні в області ресурси з метою досягнення їх конкурентних переваг та збільшення обсягів реалізації продукції, робіт і послуг.

3.Максимізувати вигоди від надходження іноземного капіталу. Тобто, здійснення інвестицій у будь-якому із напрямів повинно максимально сприяти економічному, соціальному та екологічному розвитку області, зниженню рівня безробіття та зростанню доходів населення. Слід зауважити, що вкладення іноземного капіталу у підприємства, що не створюють нових робочих місць, а їх діяльність не забезпечує доходів до місцевих бюджетів або загрожує екологічній безпеці регіону, не є привабливим для інвесторів.

4. Мінімізувати ризики. Тобто, необхідна підтримка підприємств з боку органів місцевої влади, податкових та фінансових органів, що дозволить зменшити ризики, пов’язані з недоотриманням прибутків, і сприятиме виведенню частини доходів із тіньового сектора бізнесу. Основними заходами є: у випадках фінансової нестабільності суб’єкта господарювання необхідно надавати фінансову допомогу за рахунок бюджетних коштів, що зосереджуються у спеціальних фондах, або створювати окремі фонди грошових коштів, джерелом формування яких є доходи місцевого бюджету. У процесі залучення іноземного капіталу є необхідною допомога в оформленні документів та під час нарахування і сплати мита, проведення роз’яснювальної роботи щодо податкового законодавства в країні тощо.

5.Важливим також має бути розподіл наявних ресурсів у ті сфери економіки, що можуть забезпечити високий рівень рентабельності місцевих суб’єктів господарювання. Необхідно сприяти росту підприємств роздрібної (супермаркетів), оптової торгівлі, що дадуть змогу швидше реалізовувати інвестиційні продукти, а це в свою чергу забезпечуватиме збільшення доходів виробничих підприємств та ріст їх інвестиційних можливостей. Необхідно забезпечувати розвиток ринку товарів та послуг з метою росту попиту на робочу силу, що зменшить її відплив за кордон. Розвиток підприємств роздрібної та оптової торгівлі зумовить також ріст попиту на продукцію, а це сприятиме розвитку виробничих підприємств, які її поставляють, та стимулюватиме іноземних інвесторів здійснювати інвестиції у ті види діяльності, які розвиваються на низькому рівні.

6.Необхідно інтенсивно використовувати ресурси (фінансові, трудові) з метою спрямування їх на інвестиційні цілі та розвиток промислових підприємств. Основними заходами є: розвиток фінансово-кредитних інститутів, які б змогли залучати вільні кошти населення і акумулювати в інвестиційні ресурси; забезпечувати спрямування прибутків підприємств на фінансування інвестиційної діяльності та зниження їх частки, що споживається, у вигляді дивідендів; сприяти зниженню рівня міграції населення через забезпечення їх робочими місцями; модернізація виробничих потужностей, що дасть змогу збільшити рентабельність місцевих підприємств і сприятиме росту конкурентних переваг продукції, а це в свою чергу забезпечуватиме нарощення експортного та фінансового потенціалів вітчизняних підприємств, що є вагомим у процесі розвитку та становлення на ринку. Інтенсивне використання внутрішніх ресурсів забезпечить ріст рівня інвестиційної привабливості області та стимулюватиме іноземних інвесторів вкладати кошти.

7. Використовувати робочу силу як основний чинник інвестування. Тобто, необхідним є сприяння підвищення кваліфікації працівників, збільшення частки населення з вищою освітою, зменшення темпів міграції населення. Основний акцент треба зробити на розвитку трудомістких виробництв, що є привабливим для іноземних інвесторів, які мають бажання вкладати кошти у виробництва, функціонування яких залежить від наявності трудових ресурсів.

8. Нарощувати економічний потенціал: створення нових підприємств у регіоні, модернізація виробничих потужностей існуючих суб’єктів господарювання, що дозволить наростити матеріально-технічні ресурси області, забезпечити ріст трудового потенціалу. Це сприятиме покращенню інвестиційного клімату та залучення іноземних коштів у необхідних розмірах.

9. Органам місцевої влади треба розробити комплекс заходів, які дозволятимуть зацікавити інвестора у регіональних об’єктах інвестування та отриманню ним віддачі на вкладенні фінансові ресурси. Важливим є надання дозволів на використання природних ресурсів у досягненні інвестиційних цілей, знижок у сплаті за використання паливно-енергетичних ресурсів у перші роки функціонування підприємств, розвиток яких сприятиме росту економічних показників регіону. З боку існуючих в регіоні підприємств необхідно розробляти інвестиційні проекти з наперед обумовленим терміном їх окупності та визначеними показниками ефективності використання інвестиційних ресурсів.

Наведені вище заходи пропонується використати у галузях Київської області, які мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності економіки. До них відносяться: промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, металообробка, приладобудування, електронна, електроенергетична, хімічна, нафтохімічна галузі, а також порівняно нові для області виробництва – мікробіологічне та картонно-паперове. Це дозволить покращити рівень інвестиційної привабливості даних виробництв, збільшить обсяги продукції, що випускається, кількість робочих місць. Отже, можна зробити висновок, що для забезпечення інвестиційного розвитку Київської області, для підвищення рівня її інвестиційної привабливості, важливо провести ряд стимулюючих та відтворювальних процесів, які б забезпечили зацікавленість інвестора у фінансуванні коштів в підприємства області. Запропоновані заходи допоможуть сформувати інвестиційну привабливість регіону щодо вкладення іноземних інвестиційних ресурсів, дадуть змогу визначати необхідність залучення іноземного капіталу в контексті його впливу на забезпечення обраних стратегічних орієнтирів інвестиційного розвитку, також сприятимуть швидким темпам досягнення цілей за наперед обумовленими орієнтирами.

Висновки

При написанні випускної кваліфікаційної роботи мною були досліджені прямі іноземні інвестиції, які залучаються в економіку України, напрями інвестиційної діяльності держави, стан інвестиційного клімату як країни в цілому, так і окремих її регіонів.

При визначенні теоретичних засад залучення інвестиційних коштів, було з’ясовано, що на даному етапі інвестиційна політика держави перебуває у стані активного впровадження. Однак, існує ряд негативних факторів, які впливають на прискорення цього процесу – це недосконалість судової гілки влади, корпоративного управління,земельних відносин, функціонування аграрного ринку, фондового ринку, банківської системи.

Тобто, держава має забезпечити цілеспрямовану інвестиційну політику для розвитку всіх сфер діяльності країни. Врешті-решт, інвестиційна політика покликана сформувати у державі сприятливий інвестиційний клімат, який є необхідним елементом стабілізації економіки в найближчі часи на Україні.

На сьогодні в умовах світової фінансової кризи внутрішніх інвестиційних ресурсів катастрофічно не вистачає. Тому галузі держави в певній мірі потребують залучення іноземних коштів. Однак, обсяги іноземних інвестицій не відповідають тій нормі, яка забезпечує нормальне функціонування держави (за підрахунками експертів, річний обсяг інвестицій до країни протягом року має дорівнювати 20 млрд. дол. США,при тому, що в Україні такий обсяг за останні три роки становить лише 4 млрд. дол.). Однак, з кожним роком спостерігається позитивна тенденція з боку збільшення кількості коштів, які залучаються до України. Крім того, проведення фінальної частини чемпіонату світу з футболу «Євро-2012» підвищує рівень інвестиційної привабливості держави, що дає надію на покращення економічної ситуації.

Що стосується регіонів, то тут ситуація досить суперечлива. Рівні інвестиційної привабливості, а отже, і обсяги інвестицій розподіляються досить нерівномірно. Так, найпривабливішим регіоном залишається Київ, оскільки він є столицею Європейської держави. Тут обертається значна готівкова маса країни, активно розвивається ринкова інфраструктура, досягнуто помітного зростання промислового виробництва, з кожним роком поліпшується тенденції будівництва і розвитку транспорту.

Тому основну увагу у дипломній роботі присвячено саме Києву та Київській області – основним напрямам політики, які мають забезпечити покращення рівня інвестиційної привабливості столиці.

Так, Головним управлінням промисловості, транспорту та зв’язку було складено програму інвестиційного розвитку регіону на 2010-2012 роки, головним завданням якої є формування сприятливих умов для поліпшення інвестиційного клімату, активізацію інвестиційних процесів для залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів у розвиток економіки та соціальної сфери області.

Враховуючи те, що область має дефіцит фінансових ресурсів, але разом з тим володіє промисловим потенціалом, відносно розвиненою інфраструктурою, має висококваліфіковану робочу силу та вигідне географічне положення, залучення інвестицій для розвитку її економіки є дуже важливим і виконання комплексу заходів дасть можливість досягнути поставленої мети.

Також було запропоновано альтернативні шляхи вдосконалення механізму залучення інвестицій: податкові канікули, низькі податкові ставки, прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподатковуваного прибутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційного кредиту.

Однак, на мою думку, найефективнішим підходом до податкового стимулювання іноземних інвестицій в економіку нашої держави, слід віднести прискорене списання інвестицій у формі: прискореної амортизації, зменшення оподатковуваного прибутку на певний процент інвестиційних витрат та податкового інвестиційного кредиту.

Ця альтернатива є найбільш прийнятною на сьогодні завдяки її чіткому спрямуванню на певний вид діяльності, а саме: нарощування виробничих потужностей. Крім того, відрахування стимулюють довгострокове інвестиційне планування. Не менш важливим є те, що інвестиційні відрахування коштують урядові менше, ніж податкові канікули чи загальне зменшення податкових ставок. Цільове використання відрахувань зменшує відплив капіталу, а також заохочує нові інвестиції замість надання несподіваних прибутків власникам наявного капіталу, як це відбувається при зниженні ставок оподаткування.

Характеристики

Список файлов ВКР