182699 (596628), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Знову ж таки, у зв'язку з проведенням Євро-2012 обсяги прямих іноземних інвестицій зростатимуть: в 2010 році до 1700 млн. дол., в 2012 році − до 2650 млн. дол..

Кількість інноваційно-активних підприємств зросте з 34 у 2009 році до 77 в 2010 році та до 91 в 2012 році, що суттєво збільшить їх частку у загальній кількості промислових підприємств регіону. Треба зазначити, що подібний прогноз є надто оптимістичним. У цілому можна підсумувати, що в 2010-2012 роках збережеться позитивна динаміка інвестиційної діяльності в Київській області(табл.2.4) [34].

Однак, інвестиції в основний капітал на придбання машин та устаткування, можна вважати негативною тенденцією, оскільки зменшення витрат на переобладнання та купівлю нових технологій гальмує процес появи нових видів продукції та зменшення витрат на відновлення народногосподарського комплексу Київської області.

Таблиця 2.5

Результати прогнозування інвестиційної діяльності в Київській області на 2010-2012 р. р. (млн. грн.)

Отже, нерівномірний розподіл іноземного капіталу за регіонами України спричиняється низькою привабливістю регіонів, внаслідок фінансової, політичної, економічної нестабільності.

Регіональна влада в процесі залучення інвестицій повинна зводитися до виконання таких функцій:

• Формування привабливого для інвестора іміджу територіальної громади;

• Створення сприятливих умов для надходжень та ефективної реалізації інвестицій;

• Конденсування та створення ефективних каналів для поширення інформації про інвестиційний потенціал відповідної території;

• Посередництво в налагодженні контактів та співпраці між представниками місцевого бізнесу і потенційними інвесторами[35; c. 32].

Як зазначалося на початку, залучення інвестицій на регіональний рівень є показником стабільності й успішності соціально-економічного розвитку певної територіальної громади.

В Україні ж, через переважно низький рівень розвитку місцевого бізнес-середовища та недалекоглядність і консервативність регіональної влади, обсяги залучення залишаються незначними для українських регіонів та ще й з високою диференціацією їх розподілу.

Частково виправити цю ситуацію можна завдяки реалізації таких заходів:

• поширення діючих програм з бізнес – та менеджмент-освіти на рівень регіонів;

• розробка локальних інформаційних стратегій щодо залучення інвестицій;

• впровадження місцевими компаніями принципів прогнозування та стратегічного планування;

• проведення реструктуризації та оптимізації малоефективних місцевих підприємств;

• лібералізація відносин «влада – бізнес» на регіональному рівні[36; c. 42].

Саме такі стратегічні плани поряд з розвитком регіональної інфраструктури та загальнодержавним сприянням можуть забезпечити рівномірний приплив інвестицій у регіони України.

2.3 Програма залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області

Оскільки Київ є найбільш привабливим регіоном України для іноземних інвесторів, хотілося б більш детально розглянути основні пріоритетні завдання області на шляху залучення інвестицій.

На сьогодні Київщина належить до десятки найбільш індустріально розвинених областей України. Основу промислового потенціалу області становлять близько 400 великих та середніх підприємств.

Головним напрямом інвестиційної політики в Київській області є створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, подальше поліпшення інвестиційного клімату, допомога суб’єктам господарювання в реалізації економічно і соціально важливих інвестиційних проектів із залученням усіх джерел фінансових ресурсів.

Одним з актуальних завдань в області є активізація інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій. Саме збільшення притоку іноземних коштів є пріоритетним напрямом діяльності. Обласна державна адміністрація виходить із того, що поєднання інтересів інвестора з інтересами області може стати основою для плідного взаємовигідного співробітництва.

Так, було розроблено Програму залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2010-2012 роки, яка спрямована на вирішення проблеми активізації інвестиційного забезпечення економіки та визначає заходи, спрямовані на створення сприятливих організаційних та економічних умов для збільшення надходжень інвестицій в економіку області,для більш ефективного використання індустріального, аграрно-технологічного, наукового та інтелектуального її потенціалу.[37]

Головна мета Програми передбачає формування сприятливих умов для поліпшення інвестиційного клімату, активізацію інвестиційних процесів для залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів у розвиток економіки та соціальної сфери області.

Об’єктом реалізації Програми є весь соціально-економічний комплекс області, об’єкти виробничої сфери, агропромисловий комплекс, комунальне господарство, об’єкти господарювання інших форм власності, що знаходяться на її території.

Ця Програма є основою довгострокової політики області у сфері залучення і реалізації інвестицій. План заходів щодо її реалізації також опрацьований на перспективу, однак може щорічно коригуватись і наповнюватись новим змістом у залежності від змін внутрішніх і зовнішніх умов реалізації іноземних інвестицій та при виникненні нових завдань.[37]

Враховуючи те, що область має дефіцит фінансових ресурсів, але разом з тим володіє промисловим потенціалом, відносно розвиненою інфраструктурою, має висококваліфіковану робочу силу та вигідне географічне положення, залучення інвестицій для розвитку її економіки є дуже важливим і виконання комплексу заходів дасть можливість досягнути поставленої мети.

Основним завданням Програми є забезпечення виконання заходів щодо її реалізації, які спрямовані на:

• поліпшення інвестиційної привабливості та іміджу області;

• стимулювання розробки і реалізації проектів, спрямованих на активізацію підприємницької діяльності та вирішення соціальних проблем області;

• вивчення пропозицій та аналіз інвестиційних проектів;

• створення системи координації взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємствами, діловими та фінансовими структурами, консалтинговими та інвестиційними фондами;

• проведення інформаційної пропаганди потенційних можливостей підприємств області серед вітчизняних та іноземних інвесторів з метою залучення інвестиційних капіталів;

• підтримку власного товаровиробника;

• розвиток агропромислового комплексу;

• реконструкцію та реформування житлово-комунального господарства;

• розробку інвестиційних пропозицій та проектів;

• розвиток інфраструктури туризму в області;

• створення нових конкурентоспроможних видів продукції з впровадженням передових технологій і виробництво.

Саме до даних заходів буде здійснюватися інвестиційна політика в області.(Додаток Б)

Реалізація Програми передбачає зростання загального обсягу іноземних інвестицій в економіку області до 2,8 млрд. дол. США, обсягів виробництва продукції, створення 10 000 нових робочих місць, підвищення випуску експортно-орієнтованої продукції та виконання соціальних програм.

В ході реалізації Програми має бути забезпечено створення інвестиційного паспорту Київської області, каталогу інвестиційних пропозицій підприємств області; розширення і зміцнення кооперативних зв’язків між підприємствами області та інших регіонів України;розширення міжнародних двосторонніх зв’язків із зарубіжними інвесторами; створення позитивного іміджу Київської області; залучення інвесторів до реалізації інвестиційних проектів інноваційної спрямованості; забезпечення підвищення рівня професійної підготовки працівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері іноземного інвестування.

Розділ 3. Напрями удосконалення політики залучення прямих іноземних інвестицій (на прикладі Київської області)

3.1 Створення сприятливих умов для розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності

Реалізація напрямів удосконалення політики залучення ПІІ буде реалізовуватись в розрізі Програми по залученню інвестицій в економіку Київської області.

З метою ефективного розміщення промислових об’єктів у 2010-2012 роках, буде продовжуватись робота по створенню в районах промислових зон різних форм власності (державні, муніципальні, приватні). У результаті - інвестори отримають готові промислові земельні ділянки в оренду, або шляхом викупу,зі створеною інфраструктурою, що спрощує впровадження інвестиційного проекту.

Для створення сприятливого клімату у сфері інноваційної діяльності та з метою стимулювання залучення високотехнологічних інвестиційних проектів, передбачається створення промислово-технологічних парків або технологічних центрів. Промислово-технологічний парк – це концентрування малих інноваційних підприємств та бізнес-інкубаторів із пільговими умовами функціонування. Головна мета промислово – технологічного парку – розробка та впровадження інноваційних ідей та створення механізму впровадження інновацій у виробництво, створення центру наукових досліджень та впровадження наукомістких технологій. Він може бути створений на базі наукових або університетських центрів. Для підтримки технологічних ініціатив на першій стадії розвитку при технологічних центрах будуть створюватись інноваційні бізнес-інкубатори[38; c. 4].

З метою запровадження світового досвіду щодо розвитку новітніх технологій, передбачається створення кластерних об’єднань, що дозволять використати можливості основних галузей для прискорення розвитку економіки та забезпечать можливість випуску конкурентоздатної продукції.

Для виконання цього розділу заходів пропонується здійснити наступні кроки:

• для підтримки ініціатив щодо інвестиційної діяльності в області, створити обласний інвестиційний фонд, згідно з чинним законодавством;

• запровадити механізм надання консультативної та фінансової допомоги за рахунок обласного інвестиційного фонду щодо стимулювання створення інноваційних центрів, інвестиційних бізнес-інкубаторів, технологічних парків за спеціалізацією, для спрямування інвестиційних пропозицій;

• запровадити механізм надання грошових грантів, за рахунок обласного інвестиційного фонду, для стимулювання інвесторів, щоб створити нові робочі місця в районах та містах області із високим рівнем безробіття;

• розвиток інститутів спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) щодо створення умов для більш широкої участі венчурних фондів у фінансуванні інноваційної діяльності;

• удосконалити порядок проведення реєстрації іноземних інвестицій у процесі здійснення інвестиційної діяльності, у тому числі при реінвестуванні та поверненні інвестицій.

Також важливим завданням держави та каталізатором прискорення притоку капіталу є створення системи страхування, забезпечення її виходу на міжнародні страхові ринки, залучення великих страхових компаній на регіональний ринок області, з метою страхування та перестрахування інвестиційних ризиків комерційного і некомерційного характеру. Для цього необхідно забезпечити підготовку відповідних висококваліфікованих кадрів.

Крім того, однією з важливих складових процесу залучення інвестицій є створення сприятливого інвестиційного іміджу області в засобах масової інформації. Образ динамічної, з добре розвинутим потенціалом економіки області, інформація про залучені інвестиції, розробка та реалізація інвестиційних проектів, участь у них провідних міжнародних фінансових організацій – все це принесе відповідні економічні результати позитивного характеру. Співпраця із ЗМІ, інформаційними агентствами сформує позитивний образ області, її економічний потенціал та перспективи. При цьому, головну роль у формуванні іміджу відкритої області відіграє інформація про інвестиційну привабливість області (інвестиційний паспорт), перелік інвестиційних пропозицій обласних підприємств та організацій, обласного бюджету у мережі Інтернет, підтримка та просування сайту Київської області www.invest-koda.org.ua, створення та розповсюдження фільму про інвестиційний потенціал області.

3.2 Основні альтернативні шляхи вдосконалення механізму залучення прямих іноземних інвестицій

Як показано вище, непривабливий інвестиційний клімат негативно впливає на можливості активізації процесу залучення прямих іноземних інвестицій в економіку країни. Також серед основних факторів, які погіршують процес залучення інвестицій можна виділити:

• залучення іноземних інвестицій відбувається в період кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість і подальшому співробітництві, подаючи запити щодо економічної політики уряду;

• нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;

• темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;

• низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих з допомогою іноземного капіталу підприємствах.

Самі ж інвестори, в наданні консультацій щодо розвитку інвестиційного потенціалу України визначають, що залученню ПІІ сприятимуть процеси формування інституційного середовища. Тобто наша країна, з одного боку, поступово включається в діяльність міжнародних економічних структур, а з другого – досить інтенсивно розвиває внутрішні ринкові організаційні структури та інститути.

Оскільки на даний час метою політики у сфері іноземного інвестування є створення сучасної політичної системи регулювання, яка б підвищила інвестиційну привабливість економіки та забезпечила потужні мотивації нерезидентів щодо вкладення коштів, то ефективним важелем успішного вирішення цього завдання може стати податкова політика щодо іноземних інвестицій. Влада має впроваджувати найпривабливіші для іноземних інвесторів податкові стимули в такий спосіб, щоб не втратити бюджетні надходження.

Таким чином, можна запропонувати три основні альтернативні шляхи щодо розв’язання проблеми:

1. Податкові канікули

2. Низькі податкові ставки

3. Прискорена амортизація основних фондів, зменшення оподатковуваного прибутку на суму інвестицій чи використання податкового інвестиційного кредиту

Під час податкових канікул прибутки підприємств оподатковуються за зниженими ставками чи не оподатковуються взагалі. Запровадження канікул вимагає уважного нагляду з боку податкової інспекції за підприємствами з іноземними інвестиціями, оскільки існує заборона щодо трансформації у нову компанію для продовження податкових канікул.

Вадою такої альтернативи, з точки зору уряду, є зменшення бюджетних надходжень і те, що канікули є ефективнішими у залучені капіталу до мобільних виробництв, ніж до галузей, що впливатимуть на економіку країни протягом тривалого часу. Також слід зазначити, що податкові канікули заохочують утворення нових компаній, а не інвестиції в нові виробничі потужності. Україні ж потрібне саме останнє.

Іншим варіантом заохочення прямих іноземних інвестицій є загальне зменшення податкової ставки. При такому підході значно спрощується процес розрахунку податків, крім того, інвесторів приваблюють країни з низькими ставками оподаткування, що дозволяє залишити їм більшу частину прибутку.

Однак, існують і недоліки такого підходу: міжнародні зв’язки здатні звести нанівець зусилля країни у формуванні нейтральної податкової системи. Фактично країна з податковою системою, яка суттєво відрізняється від систем інших країн, може мінімізувати ринкові викривлення, запровадити менш нейтральну податкову систему. Коли база оподаткування не є уніфікованою, то ТНК можуть скористатися відмінностями в податкових законодавствах різних країн. Наприклад, ТНК може отримати позику в країні з високими податками для фінансування інвестицій в країні з низькими податками. Це збільшить прибутки ТНК, тоді як місцевий бізнес не матиме таких можливостей.

Альтернативою попереднім податковим стимулам є прискорене списання інвестицій у формі:

Характеристики

Список файлов ВКР