182699 (596628), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Формування інституціональної інфраструктури в Україні включає створення законодавчої і нормативної бази, забезпечення рівних економічних можливостей для вітчизняних і закордонних інвесторів, утворення спеціальних органів, що координували б інвестиційну інфраструктуру на всіх рівнях, від регіонального до міждержавного, Консультативної ради іноземних інвестицій, Ради незалежних експертів з питань іноземних інвестицій, Агентства інвестиційного сприяння. Робота цих органів повинна підвищити привабливість української економіки для іноземних інвесторів, прискорити просування інвестиційних проектів з моменту їхнього розгляду і до реалізації[20; с.10].
Серед першочергових заходів для поліпшення економічної ситуації в Україні можна назвати наступні: розвиток ринкових відносин; проведення приватизації; забезпечення випереджального росту інвестицій; інтенсивне відновлення основного капіталу; скорочення частки тіньового сектора; забезпечення відкритості економіки; поліпшення інвестиційного клімату. Пріоритетною задачею поточного етапу є створення правових і економічних умов функціонування ринкового механізму; лібералізація законодавства по прямих іноземних інвестиціях буде стимулювати приплив приватних вкладень у прибуткові галузі економіки і ріст ефективності виробництва. Створення правових, економічних інститутів, розвиток банківської, фінансової інфраструктури, формування середнього класу і прихід нового покоління підприємців обумовлять становлення в Україні інституціональної системи ринкового типу[21; c. 33].
Правове середовище є одним з найважливіших факторів формування інвестиційного клімату. З досвіду багатьох країн стало очевидним, що збалансованого бюджету, сучасних технологій та сильного Національного банку недостатньо щоб гарантувати нормальну інвестиційну діяльність. Повинні бути також ефективні суди, контракти, що мають правову силу, справедливі закони, захист прав власності, передбачувані правила та процедури [22; c. 7].
Країни, де законність не є основою життя, залишаються "країнами з великим потенціалом" і не більше. Сприяння розвиткові законності у цьому напрямку також є ключем до успішної боротьби з корупцією. Підприємці в усіх країнах мають труднощі з податками, митними процедурами, стандартами та іншими вимогами. Однак, привабливий інвестиційний клімат пропонує підприємцям певні права і гарантії: право на отримання попереднього повідомлення про запропоновані зміни у правилах, нормативах, стандартах та законах, що регулюють економічну і комерційну діяльність, право публічних коментарів та відкритих дебатів, право вимагати підзвітністності і подавати апеляції[23; c. 31].
У цій сфері "ясність" є ключовим словом. Кожна країна створює власну правову систему, і всі вони досить складні. Але юрист зобов’язаний пояснити інвестору на простих прикладах ризики, з якими він зустрінеться. Якщо не вдасться, то це означатиме або помилку юриста, або недосконалість законів, які погано сформульовані через політичні компроміси чи брак часу.
Для інвестора важлива наявність:
цивільного, контрактного і корпоративного права як основи правил гри (в Україні особливо недосконале корпоративне право);
права власності на землю і нерухомість, оскільки ніхто не захоче вкладати інвестиції, якщо ці права у будь-який момент можуть бути заперечені;
надійної системи земельної реєстрації;
права на використання землі як додаткового забезпечення (застави) під кредит, який надає банк або кредитор дебітору;
гарантії на випадок неспроможності дебітора, наприклад, щоб кредитор зміг за борги відсудити у дебітора приміщення у власність. У разі необхідності суд має винести належний вирок з цього питання, а уряд забезпечити виконання рішення суду. Все це дуже хитке в Україні.[24; с.24]
Створення клімату, сприятливого для розвитку бізнесу, та відповідного іміджу, посилення законності, збільшення прозорості - це вирішальні чинники для того, аби українці отримали більші економічні можливості.
Розділ 2.Аналіз залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України
2.1 Сучасний стан іноземного інвестування в Україні
В умовах сучасної фінансово-економічної кризи та посткризового відновлення економіки Україні не вистачає коштів Державного бюджету, внутрішніх інвестиційних ресурсів, тому є необхідним залучення іноземних інвестицій. Основною метою цього процесу є насичення інвестиційними потоками пріоритетних напрямів розвитку економіки держави для повного її функціонування.
Іноземні інвестиції є сьогодні тим ресурсом, який найбільше сприяє підвищенню ефективності функціонування українських підприємств, а відтак і розвитку відповідних територій та міст, поліпшенню соціального захисту громадян [25;с. 6].
Забезпечення зростання обсягу надходжень у країну іноземних інвестицій залежить, по-перше, від поліпшення макроекономічної ситуації в країні в цілому. Зокрема це: розвиток фінансового становища держави, включаючи скорочення дефіциту бюджету, зменшення внутрішнього та зовнішнього державного боргу, реформування відносин власності, вдосконалення податкової системи, зміцнення економічної стабільності з подальшим зростанням темпів ВВП.
По-друге, зростання обсягів іноземних інвестицій визначається здійсненням заходів економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного механізмів залучення іноземного капіталу, які здатні забезпечити стабільні умови для інвесторів [26; с.24].
Важливим кроком на шляху до активізації процесів іноземного інвестування в економіку України, вважається впровадження дійових механізмів приватизації підприємств стратегічними іноземними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціональні компанії (наприклад, із США, Німеччини та ін.).
Загальні обсяги ПІІ в економіку України на 2010 рік показані на рис.2.1.
Рис.2.1. Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України за станом на 01.04.2010
Отже, можна помітити, що найбільша частка іноземних інвестицій в економіку України припадає на Кіпр(22,8% загального обсягу інвестицій)[27].
Що стосується галузевого розподілу інвестицій, то на підприємствах промисловості зосереджено 13135,3 млн. дол. США (32,8%загального обсягу прямих інвестицій в Україну), у т.ч. переробної – 11745,9 млн. дол. США та добувної – 1089,6 млн. дол. США. Серед галузей переробної промисловості у
металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів внесено 5612,3 млн. дол. прямих інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 1788,7 млн. дол., машинобудування – 1118,2 млн. дол., хімічну та нафтохімічну промисловість – 1116,9 млн. дол., виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції – 777,8 млн. дол. У фінансових установах акумульовано 12637,5 млн. дол. (31,6%) прямих інвестицій, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – 4323,3 млн. дол. (10,8%), в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям, – 4221,1 млн. дол. (10,6%).
Якщо ж порівнювати наведені показники з показниками попередніх років, можна прослідкувати позитивну динаміку збільшення ПІІ, які залучаються в економіку України (рис.2.2).
Рис.2.2. Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну за 1996-2010 роки (за станом на початок року).
З рис. 2.2 чітко видно, що протягом останніх років обсяг ПІІ в Україну збільшився. До того ж залучилися нові інвестори, такі як Італія та Швеція, розміри вкладених інвестицій яких з кожним роком зростають.
Таблиця 2.3
Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України 2008 р.- І квартал 2010 р.
| Країна-інвестор | За станом на початок року, млн. дол. США | |||||||
| 01.04.2010 | у % до підсум-ку | 01.01.2010 | у % до підсумку | 01.01.2009 | у % до підсум-ку | 01.01.2008 | у % до підсумку | |
| Усього | 40007,4 | 100,0 | 40026,8 | 100,0 | 35723,4 | 100,0 | 29489,4 | 100,0 |
| у тому числі | ||||||||
| Кіпр | 9105,1 | 22,8 | 8593,2 | 21,5 | 7682,9 | 21,5 | 5941,8 | 20,1 |
| Німеччина | 6644,4 | 16,6 | 6613,0 | 16,5 | 6393,8 | 17,9 | 5917,9 | 20,1 |
| Нідерланди | 3841,0 | 9,6 | 4002,0 | 10,0 | 3180,8 | 8,9 | 2511,2 | 8,5 |
| Російська Федерація | 2661,0 | 6,7 | 2674,6 | 6,7 | 2445,6 | 6,8 | 2075,2 | 7,0 |
| Австрія | 2569,8 | 6,4 | 2604,1 | 6,5 | 2273,5 | 6,4 | 1968,8 | 6,7 |
| Сполучене Королівство | 2229,3 | 5,6 | 2375,9 | 5,9 | 1851,6 | 5,2 | 1462,2 | 5,0 |
| Франція | 1698,9 | 4,2 | 1640,1 | 4,1 | 1471,5 | 4,1 | 1436,8 | 4,9 |
| Вiрґiнськi Острови, Британські | 1333,8 | 3,3 | 1387,1 | 3,5 | 1316,1 | 3,7 | 1046,2 | 3,5 |
| Швеція | 1275,1 | 3,2 | 1371,0 | 3,4 | 1263,0 | 3,5 | 1045,7 | 3,5 |
| Сполучені Штати Америки | 1244,2 | 3,1 | 1272,3 | 3,2 | 1226,1 | 3,4 | 1006,6 | 3,4 |
| Італія | 980,1 | 2,4 | 992,2 | 2,5 | 914,3 | 2,6 | 670,5 | 2,3 |
| Польща | 888,0 | 2,2 | 864,9 | 2,2 | 715,6 | 2,0 | 583,8 | 2,0 |
| Швейцарія | 799,4 | 2,0 | 805,5 | 2,0 | 694,7 | 1,9 | 400,9 | 1,4 |
| Інші країни | 4737,3 | 11,9 | 675,1 | 1,7 | 595,5 | 1,7 | 3421,8 | 11,6 |
Сьогодні з’явилися загальні тенденції до поліпшення економічної ситуації. Окрім того, інвестиційний потенціал України зростає, зважаючи на підготовку до Євро-2012. Не слід забувати, що в країні вже затверджено нову програму підготовки до чемпіонату, в якій збільшено загальну суму фінансування з 15 млрд. 790,67 млн. грн. до 142 млрд. 448,4 млн. грн. При цьому, якщо раніше на 2010 рік передбачалося виділити Кабміном 32 млрд. грн. на підготовку до Євро-2012, то згідно нової програми ця сума становить 49 млрд. 45,91 млн. грн[28]. Тобто урядом створюються всі умови, які необхідні для проведення чемпіонату на високому європейському рівні.
Проте прогнози щодо майбутнього дуже обережні, бо економічна невизначеність зберігається. Існує значна розбіжність у думках експертів щодо змін інвестиційного клімату України.















