181815 (596550), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Детальний галузевий аналіз структурних змін у промисловості лише підтверджує висновок про те, що за тенденції до випереджаючих темпів спаду виробництва, а також зростання собівартості та оптових цін продукції галузі важкої індустрії продовжують залишатися "лідерами" як у загальнопромисловій, так і в народногосподарській структурах. Наприклад, паливна промисловість скоротила обсяг виробництва продукції більш як удвічі, а оптові ціни на паливо зростали щороку (за "ланцюговим" індексом) такими темпами: у 1991 р. - в 1,6 рази, в 1992 - у 23,7, у 1993 - в 52, в 1994 - в 11 і у 1995 р. - в 2,3 рази. У результаті (як не парадоксально, але факт) частка цієї галузі в промисловій структурі стала вдвічі вищою проти рівня 1990 р. Аналогічною є ситуація і в чорній металургії: виробництво в галузі скоротилося за ці самі роки на 59%, а оптові ціни щороку підвищувалися (порівняно з попереднім роком), відповідно, в 3, 55, 56, 14 і 2,3 раза. При цьому в структурі промислового виробництва чорна металургія - як найбільш енергомістка галузь - вийшла на перше місце, подвоївши свою частку. Зміни в структурі виробництва валової промислової продукції показані в таблиці 2.4 [29,114].

Таблиця 2.4

Зміни в структурі промисловості за вартістю продукції (%)

Галузі промисловості	Роки
	1990	1991	1992	1993	1994	1995
Промисловість (в цілому)	100	100	100	100	100	100
утому числі:
електроенергетика	3,2	3,6	6,4	9,4	11,5	11,0
паливна промисловість	5,7	3,8	14,3	8,5	11.2	13,2
чорна металургія	11,0	9,9	22,7	16,8	19,9	21,8
хімічна і нафтохімічна промисловість	6,0	5,9	6,7	6,0	6,9	7,4
машинобудування і металообробка	30,7	26,4	18,6	19,8	17,0	16,1
лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість	2,9	2,9	2,2	2,6	2,4	2,2
промисловість будівельних матеріалів	3,4	3,7	3,6	4,7	4,0	3,9
скляна і фарфоро-фаянсова промисловість	0,5	0,6	0,5	0,5	0,6	0,6
легка промисловість	10,8	12,3	6,7	6,1	4,4	2,8
харчова промисловість	18,6	24,4	13,6	19,7	17,1	15.1
борошномельно-круп'яна і комбікормова промисловість	4,0	2,8	2,3	2,7	1,5	2,7

Поряд з паливною промисловістю та чорною металургією, за рахунок діяння того самого цінового чинника, точніше - інфляційного буму, в 3,6 раза підвищено частку в промисловій структурі електроенергетики, хоча електроенергія при цьому (як на виробничі, так і на побутові цілі) перетворилася на дефіцитний та дорогий товар. Безумовно, тут спрацював чинник подорожчання імпорту енергоносіїв, зокрема - нафти й газу. До речі, ці продукти перетворилися на об'єкт небувалого збагачення корумпованих елементів і міжнародних спекулянтів. На реекспорті нафти та нафтопродуктів вони стали мільйонерами, залишивши переважну частину капіталу на рахунках закордонних банків, одночасно ще и енергетично паралізувавши розвиток національного товаровиробництва і можливості нормального побутового енергозабезпечення населення країни.

Досить стабільними залишаються місця в структурі промисловості лісової, деревообробної та целюлозно-паперової, скляної і фарфоро-фаянсової, хімічної та нафтохімічної промисловості, а також промисловості будівельних матеріалів. Це теж за умов спаду виробництва і зростання цін, які стали не доступними для основної маси споживачів. Проте особливу стурбованість викликає різкий спад виробництва в галузях машинобудування, які є найважливішими носіями НТП і технологічного переозброєння всього народного господарства. Неконкурентоспроможність власного машинобудування заганяє вітчизняних товаровиробників у глухий кут, зумовлює потребу у величезних валютних затратах на імпорт техніки і технологій. Незважаючи на помітні зрушення та високі темпи зростання економіки у 1999-2004 pp., структурні пропорції в Україні не тільки не поліпшились, але, як і раніше, перебувають у стані деградації. Безструктурно-технологічних змін, освоєння інноваційної парадигми економічного зростання неможливо розраховувати на успіхи в реалізації довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку України.

Найгострішою проблемою структурної перебудови української економіки є розвиток обробної промисловості, передусім машинобудування. У 1990-2004 pp. частка обробної промисловості в структурі ВВП скоротилася з 44 до 23%, або в 1,9 рази. Незважаючи на пожвавлення економіки, в останні роки середньорічні темпи її падіння становили 9%. За орієнтовними оцінками, на обробну промисловість припадало 2/3 економічного спаду в Україні. Тим часом у розвинутих країнах у цей період відбувалося подальше зростання продукції обробної промисловості, передусім високотехнологічних її видів.

Безпосередньою причиною структурно-промислової кризи було обвальне скорочення інвестицій в основний капітал. Дані показують, що найбільше скоротилися інвестиції в основний капітал галузей, які, по-перше, визначають науково-технологічний прогрес, по-друге, виробляють кінцеву продукцію і, по-третє, мають відносно високий вміст доданої вартості. Хоча статистика свідчить про випереджаючі темпи збільшення інвестицій в обробну промисловість у 1999-2004 pp., стан справ принципово не змінився.

При падінні інвестицій в основний капітал машинобудування у 12 разів будь-які прирости виглядають зовнішньо немов би переконливо, а насправді - оманливо. У 2004 р.457 млн. грн. капітальних вкладень в основні фонди у машинобудуванні становили лише 0,27% ВВП.

Досить вражаючими є дані про випуск багатьох видів машин та устаткування в натуральному вимірі (див. табл.2.5).

Таблиця 2.5

Виробництво найважливіших видів машинобудівної продукції в Україні у 1993 – 2004 рр. [13,18]

Види продукції	Виробництво (шт)			Темп зміни (%)
	1993 р.	2000 р.	2004 р.	2000 р. до 1993 р.	2004 р. до 1993 р.	2004 р. до 2000 р.
Великі електромашини	4716	181	230	3,8	4,9	127,1
Металорізальні верстати	37728	2391	1156	6,3	3,1	48,3
Деревообробні верстати	9006	2563	1350	28,5	15,0	52,7
Ковальсько-пресові машини	10813	492	397	4,6	3,7	80,7
Автокрани	3698	67	80	1,8	2,2	119,4
Екскаватори	11162	330	124	3,0	1,1	37,6
Вантажні автомобілі	25096	3386	6271	13,5	25,0	184,7
Трактори	106200	4645	3642	4,4	3,4	78,4

За роки ринкового реформування в структурі економіки України відбулися негативні зміни, що свідчать про деіндустріалізацію виробництва та істотні міжгалузеві перекоси (див. табл.2.6).

Таблиця 2.6

Структура промислового виробництва у світі та в Україні (2004 р) [13, 20]

Галузі	Світ у цілому	Розвинуті країни	Росія	Україна
Промисловість	100	100	100	100
добувна	10,4	5,9	24,4	11,6
обробна	81,9	87,7	66,7	73,7
у тому числі:
харчова	10,9	9,5	11,1	18,0
легка	5,5	4,1	1,7	1,3
хімічна та нафтохімічна	13,2	13,3	8,4	6,7
металургія та обробка металу	5,8	4,2	21,6	22,8
машинобудування	35,9	45,3	8,0	11,3
виробництво та розподілення газу	7,7	6,5	8,9	15,2

Найбільші відмінності промислової структури України від світових показників полягають у надзвичайно низькій частці машинобудування, яка є основою науково-технологічного прогресу, а також легкої промисловості. Водночас питома вага паливно-сировинного комплексу є надто завищеною, що знижує ефективність економіки в цілому.

В умовах скорочення експортного потенціалу та дефіциту ВКВ купувати сучасні технічні засоби, здебільшого, немає за що, а іноземні кредити під державну гарантію - це надто обтяжливо й економічно невигідно. Машинобудівний комплекс України, даючи у свій час третину продукції загальнопромислового виробництва, опинився в досить скрутному становищі, бо випускає поки що обмежену кількість дорогих, громіздких, ненадійних машин та інших технічних засобів. Вони не знаходять своєчасного збуту або взагалі не купуються збіднілими споживачами. Місткість внутрішнього ринку, внаслідок штучного "заморожування" споживчого попиту, є дуже малою, а пропозиції з боку іноземних конкурентів - значно більшими. Українським машинобудівникам на ньому майже не залишається місця. Вони не рекламують свою продукцію навіть у тих випадках, коли вона не поступається перед іноземними аналогами.

Характеристики

Список файлов ВКР