168811 (595697), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Санітарно-захисна зона підприємства становить 1000 м.
Рівненський район знаходиться в межах двох фізико-географічних зонах: Мішано-лісова, воно-широколиста волога, помірно-тепла зона та лісостепова волога та недостатньо зволожена тепла зона. Північ району лежить в Поліські провінції в області Волинського Полісся, інші частини району лежать в Західноукраїнські лісостепові провінції у Волинські височині області. Клімат району, де знаходиться підприємство є помірно-континентальний. В середньому за рік на земну поверхню надходить близько 92,7 ккал/кв. см. (3,89 МДж сонячного тепла, причому основна частина припадає на весну і літо -87%). Річний радіаційний баланс району позитивний і становить 1,43–1,60 МДж/кв. м.
Пересічна температура січня -5º, липня +18,5º. Перехід температури понад +10º становить 160 днів. Відносна вологість повітря в осінньо-зимовий період змінюється мало, пересічно становить близько 80%.
Навесні, коли різко зростає температура повітря, а інтенсивність випаровування зростає не стрімко, відносна вологість починає зменшуватись – 51-60%.
Середня річна кількість опадів на даній території становить 570–629 мм., основна частина випадає у теплий період року. Найменша кількість опадів спостерігається протягом березня (близько 30 мм.). Середня тривалість бездощових періодів становить 4 дні на півдні.
Сніговий покрив в цілому нестійкий, що пояснюється частими глибокими відлигами. Висота снігового покриву складає 14 см.
Серед основних факторів, що зумовлюють формування й особливості клімату області, відзначимо сонячну радіацію, атмосферну циркуляцію та характер підстиляючої поверхні. Всі вони діють постійно, але кліматотворча роль кожного з них проявляється неоднаково у різні сезони року та у різних частинах області.
Температура повітря області. Перехід середніх добових температур через 0 C спостерігається, як правило, у середині березня. Власне і середня місячна температура березня становить близько 0 C, змінюючи по окремих роках від – 5–10 C до 5–10 С (Табл. 1). У квітні в зв’язку із збільшення інтенсивності сонячної радіації та повним звільненням поверхні від снігового покриву, середня температура зростає до 6,5–7 С.
Середні багаторічні температури літніх місяців типові для території з помірно континентальним кліматом: у червні 17 С, у липні 18,5 С, у серпні 17 -17,5 С.
Таблиця 1.1. Показники температурного режиму повітря, ˚С
Показники/ Місяць | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | Х | XI | XII | Рік |
Середня місячна і річна ˚ t | -5,5 | -4,4 | -0,3 | 7,5 | 13,3 | 16 | 18,1 | 17,4 | 13,2 | 7,3 | 2,2 | -2,5 | 6,9 |
Абсолютний максимум ˚t | 9 1975 | 13 1977 | 23 1974 | 31 1952 | 32 1958 | 35 1963 | 36 1959 | 37 1952 | 33 1946 | 27 1966 | 19 1957 | 15 1961 | 37 1952 |
Абсолютний мінімум ˚t | -34 1950 | -29 1963 | -25 1963 | -7 1952 | -4 1965 | 1 1978 | 6 1951 | 2 1966 | -3 1977 | -10 1979 | -20 1965 | -26 1969 | -34 1950 |
Атмосферні опади. Середня річна кількість опадів на території області за багаторічний період спостережень змінювались у межах від 600 до 700 мм, при чому дещо більша частина опадів випадає на південному заході області (Табл. 2).
Основна маса опадів випадає протягом теплого періоду року з чітко виявленим максимумом у липні. Найменша кількість опадів спостерігається протягом березня. Найбільші місячні суми опадів в окремі роки сягають 200–250 мм, а добові максимум – до 120–170 мм. В області нерідко бувають зливи і зливові дощі, коли за короткій проміжок часу може випадати понад 100 мм опадів. Такі зливи носять катастрофічний характер і приводять до порушень у природі, завдаючи великих збитків.
Таблиця 1.2. Середня місячна та річна кількість опадів за багаторічний період, мм
Види опадів | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
Рідкі | 4 | 5 | 7 | 36 | 57 | 74 | 84 | 74 | 54 | 38 | 28 | 9 | 470 |
Тверді | 18 | 17 | 11 | 2 | - | - | - | - | - | 1 | 5 | 15 | 69 |
Мішані | 9 | 10 | 11 | 9 | 2 | - | - | - | 1 | 6 | 10 | 16 | 74 |
Разом | 31 | 32 | 29 | 47 | 59 | 74 | 84 | 74 | 55 | 45 | 43 | 40 | 613 |
Вітер. Вітровий режим зумовлюється головним чином атмосферною циркуляцією і характером підстиляючої поверхні. У холодну пору року, коли описувана територія знаходиться під впливом антициклонів (особливо Сибірського) та атлантичних циклонів, переважають південно-східні, південні, південно-західні та західні вітри (Табл. 3). Навесні, коли зменшується циклонічна діяльність і зростає вплив місцевих факторів, здебільшого панують вітри південно-східного та північно-західного напрямків. [4]
В літню пору, в зв'язку з посиленням фронтальної діяльності на заході, на території області домінують вітри західних та північно-західних румбів, які восени поступаються спочатку південним та західним вітрам (вплив Азовського антициклону), а з другої половини осені починають переважати вітри з південного сходу, які знаменують перехід до зимового типу атмосферної циркуляції.
Таблиця 1.3. Середня місячна і річна швидкість вітру, м/с
Метеостанції | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Рік |
мст Сарни | 3,6 | 3,7 | 3,8 | 3,3 | 3,0 | 2,7 | 2,6 | 2,4 | 2,5 | 2,9 | 3,6 | 3,6 | 3,1 |
АГМС Рівне | 5,9 | 6,1 | 5,7 | 4,9 | 4,3 | 4,0 | 3,8 | 3,7 | 3,9 | 4,5 | 5,5 | 5,5 | 4,8 |
Суттєву кліматотворча, загально природничу і господарську роль відіграє швидкість вітрових потоків. Середня швидкість вітрів у поліській області становить 2,4–3,6 м/с, а на півдні вона зростає до 3,7–6,1 м/с. Проте в окремі дні, особливо у холодну пору року, швидкість вітру може сягати 10–15 м/с. Такі буревії, не зважаючи на короткочасний прояв. Завдають відчутних збитків народному господарству області.
Рис. 2 Роза вітрів
1.3 Рельєф
В цілому Рівненщина характеризується рівнинною поверхнею основу сучасного рельєфу утворюють моноклінальні структури Волино-Подільської плити та її північної окраїни – Поліської плити. Безпосередню участь у формуванні поверхні Волинського Полісся беруть карбонатні відклади туринського ярусу верхньої крейди.
Основне місце в сучасному рельєфі займають долинні форми, створенні річковими системами крупних приток Прип’ять – Стир та Горині. По долинах цих річок чітко простежуються широкі заболочені заплави, супіщано-суглинисті перші надзаплавні тераси та фрагменти вкритих лесовими комплексами других надзаплавних терас.
Підприємство знаходиться на території Рівненського району і лежить на Волино-Подільській плиті. Однією з характерних ознак Волино-Подільської плити можна вважати чіткий багатоповерховий характер її будови: на урвистих східцях кристалічного фундаменту послідовно залягають моноклінальні пласти осадових і вулканічних утворень пізнього протерозою, раннього і середнього палеозою та мезозою. Верхній поверх Волинської плити складають кайнозойські утворення (палеоген, неоген), які майже суцільно перекриваються нашаруванням четвертинного періоду.
Серед четвертинних утворень є алювіальні утворення, що складають заплави річок. Нерозчленовані еолово-делювіальні утворення представлені породами лесового комплексу вкривають майже всю частину району, перериваючись лише вузькими смугами річкових долин, глибоких ярів і балок.