147707 (594404), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Проблеми розвитку морського транспорту зв'язані, насамперед, зі значним моральним і фізичним зносом судів і портового устаткування (особливо засобів обробки вантажів). Середній вік судів торговельного більш 15 років, а деякі порти західних країн забороняють вхід судів з таким терміном експлуатації. Портова інфраструктура не розрахована на нові технології портових робіт, що істотно знижує продуктивність як портів (до 50 % від продуктивності портів західних країн), так і інших видів транспорту (особливо залізничного), зв'язаних з обробкою вантажів.

Річковий транспорт

Річковий транспорт хоча не грає визначальної ролі в обсягах вантажних і пасажирських перевезень, однак перевершує всі інші види транспорту за рівнем доходів від своєї діяльності, в основному — за рахунок закордонних перевезень вантажів. Географія функціонування річкового транспорту установилася й в основному обмежується басейнами рік Дніпра і Дунаю, а також прибережними водами Чорного моря, що дозволяє доставляти вантажі і пасажирів у річкові і морські порти ряду країн Центральної і Південно-Східної Європи. У системі транспортних комунікацій річковий транспорт більше інших видів піддається впливові природних сезонних змін, тому його діяльність варто тісно погоджувати з роботою автомобільного і залізничного транспорту.

У даний час основними стримуючими факторами інтенсивного використання річкового транспорту в плані європейської інтеграції є застаріла матеріально-технічна база, невисокий рівень механізації перевантажувальних робіт, значний фізичний і моральний знос судів, мала частка пакетованих вантажів у загальному їхньому обсязі, недостатні обсяги перевезень з використанням системи «буксир-штовхач /баржа». Річковий транспорт держави має допоміжний характер, орієнтований на великі партії вантажів (в основному будівельних матеріалів) і не може конкурувати по тарифах і послугам із залізничним транспортом. Ефективність функціонування річкового транспорту України значно нижче (близько 20 %) у порівнянні з розвитими країнами, що мають подібні ресурси цього виду транспорту.

Повітряний транспорт

Повітряний транспорт не грає істотної ролі в загальному обсязі вантажних і пасажирських перевезень, хоча він поза конкуренцією серед інших видів транспорту у відношенні швидкості доставки пасажирів і термінових вантажів на великі відстані (середня відстань доставки 1 пасажира повітряним транспортом у 10—15 разів більше аналогічного показника в найближчого конкурента — залізничного транспорту — і має тенденцію до росту). Саме цей показник є домінантним у визначенні перспектив розвитку авіаційного транспорту.

Проблеми, що очікують свого рішення у відношенні цього виду транспорту, стосуються насамперед комплектації парку літаків їх конкурентноздатними типами (АН-70, АН-140, АН-228, ЯК-42, У-737/400, У-757 і ін.), будівництва і реконструкції ряду об'єктів авіаційно-виробничої інфраструктури (у першу чергу злітно-посадочних смуг), структурної реорганізації керування авіаційним транспортом у напрямку створення конкурентного середовища усередині даної галузі, налагодження системи постачання, узгодження земельних тарифів і т.д.

Тому для України, що об'єктивно усе більш цілеспрямовано інтегрується в європейську і світову економіку, базові проблеми розвитку повітряного транспорту зв'язані з розширенням міжнародних авіаційних перевезень, де має місце тверда конкуренція могутніх авіаліній світу (Американських авіаліній Дельта, Об'єднаних авіаліній, Ю. С. Ейр, Авіакомпанії «Северозападная», Ниппон авіалінії й ін.). Таке конкурентне середовище ставить високі вимоги до технічних характеристик літаків, аеродромів, системи керування повітряним рухом, сервісному обслуговуванню, до системи обробки вантажів, розвиткові інфраструктурних об'єктів і т.д.

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт протягом останніх 10 років стабільно нарощує свою частку в загальному обсязі транспортних вантажів, що складає в даний час більш 23 %. По вантажообігу він у 1997 р. вийшов на перше місце (47 % від загального обсягу), випередивши постійного лідер-залізничний транспорт. Трубопровідний транспорт володіє достатніми виробничими потужностями для забезпечення України енергоносіями — нафтою і газом, а також для виконання функцій транзиту російської нафти і газу в країни Південно-Східної Європи. Однак уся мережа трубопровідного транспорту в Україні орієнтована на постачання нафтою і газом з однієї країни — Росії (лише 5 % загальної потреби газу — з Туркменістану), що, відповідно до загальноприйнятих стратегічних підходів до цього питання, недоцільно. Труднощі, зв'язані з наявністю єдиного джерела постачання енергоресурсами, Україна відчуває вже тепер, тому об'єктивною необхідністю є розширення економічних орієнтирів.

Нові пріоритети щодо джерел постачання енергоносіями безпосередньо позначаються на функціонуванні і перспективах розвитку трубопровідного транспорту. Найбільш істотний вплив при цьому будуть мати наступні основні фактори: орієнтація на нафту з країн Середньої Азії, Закавказзя, Близького Схід і Південного Середземномор'я; доставка нафти через балтійські порти Польщі і Латвії. Їсти необхідність здійснити на території України будівництво окремих ділянок нафтопроводів найбільш істотний з яких — сполучний нафтопровід від порту Південний біля Одеси до м. Броди в Західній Україні проектною вартістю близько 0,5 млрд. діл., крім того, продовження цього нафтопроводу до міста Полоцьк (Польща) дозволить з'єднати систему з відгалуженням нафтопроводу «Дружба» , що забезпечить надходження нафти від Чорного моря на ринки Польщі, Німеччини й інших балтійських країн. Відродження ж будівництва нафтопроводу Одеса – Снигиревка - Кременчук дозволило б завантажити потужності Херсонських, Кременчуцьких і Лисичанського НП заводів. Варто також реконструювати і переоснастити окремі нафтопереробні заводи і нафтоперегонні станції й ін.

1.2 Сутність організації і технології перевезень

Загальні обсяги перевезених вантажів у січні-лютому 2005р. становили 126,0 млн.т і практично залишилися незмінними у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Див таб.1.2.1

Таблиця 1.2.1 Загальні обсяги перевезень вантажів за 2005 рік

Назва виду транспорту	Перевезено вантажів, млн.т		Вантажооборот, млрд.ткм
	січень–лютий 2005р.	у % до січня– лютого 2004р.	січень – лютий 2005р.	у % до січня– лютого 2004р.
Всіма видами транспорту	126,0	100,1	76,4	100,8
у тому числі
залізничним	68,3	99,4	35,2	98,1
автомобільним	14,7	111,4	2,3	133,1
водним	2,3	112,8	2,1	110,1
трубопровідним	40,7	97,0	36,8	101,5

Вантажооборот. Навіть при незначному збільшенні вантажообороту (на 0,8%), різко змінилася тенденція його динаміки. Через скорочення обсягів перевезення вантажів залізничним та трубопровідним транспортом, доля яких у загальних обсягах перевезень займає понад 85%, у січні-лютому поточного року темпи вантажообороту мають прямо протилежну тенденцію проти минулого року.

Рис . 1.2.1Вантажооборот підприємств транспорту (кумулятивно у % до відповідного періоду попереднього року)

Перевезення вантажів залізницями порівняно з січнем–лютим 2004р. зменшилося на 0,6% за рахунок транспортування імпортних і транзитних вантажів. У той же час відправлення вантажів (внутрішнього призначення та експортних) зросло на 1,9%. На Одеській залізниці відправлення вантажів зросло на 13,1%, Придніпровській – на 7,0%, Південно-Західній – на 4,6%, Південній – на 3,9% та Львівській залізниці – на 0,1%. Незначне зростання відправлень вантажів в цілому пояснюється зменшенням відправлень на Донецькій залізниці на 3,1%, яка виконує 43,6% загальних обсягів відправлень. Збільшилося відправлення основних номенклатурних груп вантажів: зерна і продуктів перемолу – у 1,9 раза, цементу – на 28,5%, хімічних і мінеральних добрив – на 27,3%, лісових вантажів – на 11,8%, залізної та марганцевої руди – на 9,3%, брухту чорних металів – на 2,7%, чорних металів – на 1,4%. Одночасно зменшилися відправлення таких важливих господарських вантажів як кам’яного вугілля на 4,8%, коксу – на 13,5% та нафти і нафтопродуктів – на 20,6%. Середньодобове вивантаження вагонів зменшилося в цілому на 1,5%, у т.ч. на Південно-Західній залізниці на 1,9%, Придніпровській – на 10,3%. Разом з тим середньодобове вивантаження вагонів зросло на Південній залізниці – на 4,7%, Львівській – на 3,4%, Донецькій та Одеській залізницях – на 0,7%. Порівняно з січнем–лютим 2004р. поліпшилися основні показники використання рухомого складу залізниць: середньодобова продуктивність вантажного вагона зросла на 12,3%, локомотива – на 2,5%, середній час обороту вантажного вагона скоротився на 12,5 годин та майже на добу зменшився простій вагона під однією вантажною операцією.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) перевезено 14,7 млн.т вантажів, що на 11,4% більше порівняно з січнем–лютим 2004р., та виконано вантажооборот у обсязі 2,3 млрд.ткм, який зріс на 33,1% за рахунок міжміських та міжнародних перевезень.

Магістральними трубопроводами транспортовано 40,7 млн.т вантажів, що на 3,0% менше, ніж за січень–лютий 2004р. Це пов’язано зі зменшенням перекачки газу – на 0,9%, нафти – на 9,9% та аміаку – на 9,1%. Транзит газу зріс на 2,0%, нафти – на 2,7%, аміаку – на 4,7%.

Про результати роботи щодо пасажирських перевезень звітувало 1,2 тис. підприємств, з яких 96,7% - автоперевізники. Річкові перевезення виконувало 2 підприємства, морські – 6 підприємств. Послуги авіаційного транспорту надавало 26 підприємств. Крім того, на маршрутній автомобільній пасажирській мережі працювало 16,6 тис. фізичних осіб-підприємців (на 7,9% менше, ніж у лютому 2004р.), які експлуатують 26,8 тис. автобусів загальною пасажиромісткістю 479,8 тис. місць. Кількість автоперевізників-фізичних осіб зменшилося у зв'язку зі зміною маршрутної мережі та проведенням нових тендерів на виконання пасажирських перевезень.

За січень–лютий 2005р. послугами пасажирського транспорту скористалися 667,9 млн. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 15,2 млрд.пас.км, що відповідно на 6,9% та на 3,0% більше порівняно з січнем–лютим 2004р.

Залізничним транспортом за січень–лютий 2005р. відправлено 67,8 млн.

Пасажирооборот підприємств транспорту (кумулятивно у % до відповідного періоду попереднього року)

Скорочення обсягів відправлень пасажирів відбулося за рахунок зменшення приміських перевезень, які виконують 88% загальних обсягів відправлень. Скорочення відбулося у зв'язку зі зменшенням розміру пільг в оплаті пасажирських послуг окремим категоріям пасажирів. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 0,6 млрд. пасажирів, що на 9,1% більше, ніж за січень–лютий попереднього року. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців зросли на 17,2%. Перевезення пасажирів морським транспортом за 2 місяці 2005р. зросли на 0,9% порівняно з 2 місяцями 2004р. Підприємства м. Севастополя, на які припадає 97,2% загальних обсягів морських перевезень пасажирів, збільшили перевезення на 0,6%. У січні–лютому 2005р. навігацію річкового пасажирського транспорту відкрили підприємства Миколаївської та Одеської областей. Перевезення пасажирів річковими шляхами порівняно з січнем–лютим 2004р. знизилися на 20,1%. Не зменшується попит на послуги авіатранспорту.

Зростають далекомагістральні польоти, розширюється географія перевезень, закуповується нова техніка, успішно виконується програма розвитку внутрішніх перевезень. Авіаційним транспортом перевезено 0,5 млн. пасажирів, що на 36,9% більше порівняно з січнем–лютим минулого року.

1.3 Правове забезпечення організації міжнародних вантажних перевезень

Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються між пунктами відправлення та призначення, один з яких або обидва розташовані за межами території України.

Характеристики

Список файлов ВКР