116629 (592513), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Який з цих відмінків не має питань?

а) Місцевий;

б) давальний;

в) кличний;

7. Які закінчення мають в орудному відмінку іменники середнього роду із закінченням –я?

а) Закінчення -м;

б) -ям;

в) -ням.

8. Познач групу іменників, у яких в орудному відмінку відбувається подовження приголосних.

а) Молодість, старанність, честь;

б) мати, любов, кров;

в) тінь, медаль, синь.

9. Познач групу словосполучень, у яких іменники у множині мають закінчення –і.

а) сильна хуртовина, вузенька смужка, пухнаста хмарка;

б) літня подорож, зелена груша, солодка диня;

в) зелений берег, бурхливе море, чудовий водоспад.

Таблиця 1 - Результати контрольної роботи

Дані таблиці яскраво показують відмінність між рівнем засвоєння граматичних категорій іменника учнями експериментального класу, з одного боку, і учнями контрольного класу - з іншого.

Результати свідчать про те, що більшість молодших школярів справились із запропонованими завданнями (93,3 відсотки учнів експериментального і 83,3 відсотки контрольного класів). Учні експериментального класу в процесі роботи використовували схеми-опори, таблиці; вони краще володіють прийомами аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, у них багатше і емоційніше мовлення, словниковий запас, краще сформоване вміння висловлювати і обґрунтовувати власне міркування, знайти іменник, визначити число, рід, відмінок, ніж в учнів контрольного класу. Як виявилося, учням контрольного класу важко визначити взаємозв'язок слів у реченні, іменники, які вжиті в однині і множині, з групи іменників вилучити "зайве". У той час, як значна частина учнів експериментального класу (53,3 відсотки) добре справилась з цими завданнями. Бесіди, проведені з учнями контрольного класу, дають підстави стверджувати, що допущені помилки зумовлені не стільки недосконалим знанням мовного матеріалу, скільки одноманітністю навчальних вправ, використовуваних на уроці, які мають швидше тренувальне значення, однотипними видами навчальної діяльності, відсутністю знань про практичне використання матеріалу, що вивчається. Як наслідок дітям нецікаво вивчати іменник. Тому і кількість правильних відповідей у них нижча. Наочне уявлення цього дають нам графіки (рис. 5).

Рис. 5

В - Відсутня відповідь;

Н – неправильна відповідь;

ЧП – частково правильна;

НП – неповна правильна;

ПП – повна правильна.

Як бачимо, одержані результати в експериментальному і контрольному класах різні: якщо в експериментальному класі кількість правильних відповідей більша, а відсутніх відповідей немає, то в контрольному класі помітні різкі коливання відповідей за загальної тенденції до пониження. Таким чином, кількість повних відповідей є меншою на 10 відсотків, ніж в експериментальному класі.

Було також запропоновано скласти коротеньку розповідь на будь-яку з таких тем: "Що я знаю про іменник", "Казка про Іменник", “Чим цікавий іменник?”. Діти склали досить цікаві і змістовні розповіді. Аналізували їх в залежності від вибраної теми. Можна сказати, що 50 відсотків учнів експериментального класу обрали тему "Казка про іменник", 33,3 відсотки – ”Чим цікавий іменник?”, 16,7 відсотки - "Що я знаю про іменник".

У контрольному класі результати дослідження такі: 43,3 відсотка - тема "Казка про Іменник"; 30 відсотків - "Що я знаю про іменник"; 26,7 відсотка - "Чим цікавий іменник?".

Зведені результати у експериментальному і контрольному класах подані на діаграмі (рис. 6).

Рис. 6

Отже, внаслідок проведеного експериментального дослідження встановлено, що результативність роботи на уроках, рівень засвоєння вивчення іменника у значній мірі обумовлюється рівнем сформованості пізнавального інтересу учнів, який формується внаслідок порівняльного вивчення мовного матеріалу обох мов.

ВИСНОВКИ

Проведене експериментальне дослідження дає підставу зробити такі загальні висновки:

1. Методика вивчення українського іменника диктується його лінгвістичними особливостями.

2. Іменник - граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форм у початкових класах дається в елементарному вигляді і розподілене за класами.

3. Вивчення ознак українського іменника поглиблює знання учнів про значення цієї частини мови, і на уроках рідної мови, сприяє абстрактного мислення.

4. Застосування запропонованого комплексу вправ при вивченні розділу "Іменник", з урахуванням спільного і відмінного в матеріалі обох мов, сприяє успішному, цілеспрямованому і творчому потенціалу навчального процесу у початковій школі.

5. Основним методом вивчення української мови в російській школі є порівняльний метод у двох своїх формах – зіставлення і протиставлення.

6. Під час вивчення іменника, як, з рештою, й іншого граматичного матеріалу, слід враховувати інтерференцію і транспозицію знань, умінь і навичок. Інтерференція виникає, коли матеріал є спільним в обох мовах або коли він частково відмінний. Щоб попередити й усунути негативний інтерференційний вплив, слід забезпечити транспозицію знань.

7. Використання граматичних таблиць і алгоритмів сприяють стимулюванню пізнавального інтересу молодших школярів, а відтак кращому засвоєнню передбаченого програмою матеріалу, дають вчителю можливість розвивати логічне мислення учнів шляхом дослідження структури явищ, підвищувати граматико-орфографічну грамотність учня.

8. Стимулюванню вивчення іменника сприяє також різноманітність форм роботи. Тому вчитель, котрий прагне розвивати пізнавальні інтереси учнів, повинен кожного разу вносити у методику проведення уроку щось нове і використовувати кілька різниз форм роботи, зокрема пізнавальні, ігрові і цікаві вправи і завдання.

Важлива роль у формуванні рівня засвоєння граматичних категорій іменника належить самостійній роботі. Звичайно, учні ще не можуть повністю обійтися без допомоги вчителя, але ця допомога повинна носити лише спрямовуючий характер і враховувати рівень розвитку школярів. Проте діти повинні навчатись розраховувати на власні сили.

Таким чином, цікаві матеріали є найціннішими і найевективнішими методами навчальної діяльності учнів на уроці української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаркова І.П. Українська мова. 4 клас: Зошит для контрольних та перевірочних робіт. - X.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. - 64 с.

2. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити/ За загальною редакцією Олександри Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1994.

3. Бадер В.І. Граматично-стилістична робота при вивченні іменника //Поч. школа.-1987. - №3.

4. Бурденюк Г.М., Григоревский В.М. Языковая интерференция и методы ее выявления. Кишинев, 1978.

5. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. – К.: Наукова думка, 1987. – 232 с.

6. Воскресенська Н.О., Воскресенська К.О., Кобзар О.Г. Українська мова. 3 клас: Розробки уроків/ Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 344 с.

7. Воскресенська Н.О., Свашенко А.О., Хорошковська О.Н. Українська мова в 4 класі чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителя.- К.: Рад.шк., 1989. – 128 с.

8. Демченко Г.С. Урок «Числа іменників»// Поч. школа. – 1994.-№3.

9. Державна підсумкова атестація. Підсумкові контрольні роботи з української мови для шкіл з російською мовою навчання. 4 клас». Укл. Шереметьєва Н.М., Мартиненко Т.Г. 2009, 2010.

10. Державний стандарт початкової загальної освіти. // Поч. шк.. – 2006. -№2

11. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кащук А.Г. Сучасна українська мова. – К.: Радянська школа, 1964. – 364 с.

12. Изучение украинского язика во 2-3 классах: Сб. ст./ Сост. А.И. Мельничайко; (Б-ка перед. опыта. Нар. образование). – Под ред. О.Н. Хорошковской. – К.: Рад. шк., 1984. – 104 с.

13. Канюка С.М. Вопросы методики работы учителя с учебником украинского языка для 4 класса с русским языком обучения. Автореферат канд. пед. Наук. – К., 1958.

14. Кобзар О.Г. Буду мову я вивчати: Зошит для 4 класу у 2ч. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007.- Ч.2.- 56 с.

15. Коваль А.П. Методика обучения русскому языку в начальных классах школ с украинским языком преподавания. – К., 1990.

16. Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови. «Частини мови» // Поч. школа. - №2. – с. 14-16.

17. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 302 с.

18. Кутенко Л.О. Особливості роботи над збагаченням і активізацією словникового запасу молодших школярів в умовах спорідненої двомовності. Автореферат, дис. канд. пед. наук. -К., 1986.

19. Кучеренко І.К. Категорія відмінка в сучасній українській мові. - Львів: Вид-во Львівського університету, 1961.

20. Ломака О.В. Загальне поняття про іменник (питання, значення). Іменники, що означають назви істот і неістот//Розкажіть онуку, 2006. - № 23-24.

21. Общая психология / Под ред. А. Петровського. – М., 1086. –464 с.

22. «Программы для средней общеобразовательной школы с русским языком обучения» 1-4 классы. – К.: Початкова школа, 2006.

23. Словник української мови: В 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. - Київ: Наукова думка, 1972.

24. Сокирко М.В. Вивчення української мови в 3 класі шкіл російською мовою навчання. – К.: Рад. школа, 1982.

25. Ступеньки к вершинам: Тетрадь для тематического оценивания в 4 классе / Н.В. Диптан, А.А. Назаренко. – Х.: Веста, 2009.

26. Трунова В.А. Розвиток мовлення молодших школярів в умовах білінгвізму. - К.: Вища шк., 2001.

27. Фанок Г.Г. Наступність і перспективність при формуванні граматичного поняття «Іменник» // Поч. школа. – 1991. - №10.

28. Хорошковська О.Н., Воскресенська Н.О., Свашенко А.О. Вивчення української мови в 4-му класі шкіл з російською мовою навчання. – К.: Рад. школа, 1985.

29. Хорошковська О.Н. Лінгводидактична система початкового навчання української мови у школах з російською мовою викладання. - К., 1999.

30. Хорошковська О.Н. Методика навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання. – К.: Промінь, 2006.

31. Хорошковська О.Н., Воскресенська Н.О., Свашенко А.О.Українська мова: Мова і мовлення. Правопис. Підруч. для 4кл. загальньоосвіт. шк. з рос. мовою навчання. – К.: Промінь, 2004. - 144 с.

32. Хорошковська О.Н., Охота Г.І. Українська мова: Мова і мовлення. Правопис. Підруч. для 3кл. загальньоосвіт. шк. з рос. мовою навчання. – К.: Промінь, 2003.- 128 с.

33. Шевченко Е.Ф. Граматичні казки на уроках рідної мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007.

34. Шкільник М.М. Формування в учнів граматичних понять та категорій іменника. – К.: Радянська школа, 1962.

Размещено на Allbest.ru

Характеристики

Список файлов ВКР