116629 (592513), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Перша команда придумує іменники, які містять один склад із трьох звуків, один з них – м’який приголосний, відповідають на питання що?.
Друга команда добирає такі ж іменники, але відповідати вони мають на питання хто?
(Що ? – ліс, йод, лід, ніс, рік, дім. Хто? – дід, віл, кіт, рись).
-
Гра “Істота чи неістота”.
На магнітофонній стрічці записані іменники. (Україна, кобра, українка, хліб, базіка, кобзар, байкар, спів, хлібороб, будівельник, співачка, будова, аптека, шахта, аптекар).
Учні слухають запис, на кожний іменник сигналізують картками
“Хто?” “Що?” або “Істота” “Неістота”.
-
Гра “Хто швидше?”.
Учні одночасно починають і пишуть протягом умовного часу (5 – 10хв) слова, що відповідають на питання що? (назви предметів у класній кімнаті або назви меблів чи одягу), слова, що відповідають на питання Хто?.
Скільки слів запише учень - стільки дістає очок. Знімається по два очка за допущені помилки.
-
Гра “Лото назв”.
На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.
Для гри можна використовувати такі слова (іменники): акваріум, метро, верблюд, гербарій, театр, вогнище, компас, ліщина.
Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акваріум).
2. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд).
3. Колекція засушених рослин. (Гербарій).
4. Приміщення, де відбуваються вистави. (Театр).
5. Купа дров або хмизу, які горять. (Вогнище).
6. Прилад для визначання сторін світу. (Компас).
7. Лісовий чагарник на кущах якого ростуть горішки. (Ліщина).
8. Підземна міська залізниця. (Метро).
Виграє той, хто першим закриє усі назви на своїй картці.
Вправи на визначення числа іменників.
-
Гра “Множина чи однина?”.
Учитель називає іменники в однині та множині. Учні картками, на яких написано “Множина”, “Однина”, показують число іменників.
Виграє той, хто найменше помилиться.
Для гри можна використовувати такі іменники: учитель, учні, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, море, книга, яблуко, сонце, вікн, сани, двері. Коріння.
-
Гра “Один - багато”.
На дошці запис.
Зимі кінець якщо заспівав жайворонок, зацвірінькали горобці, прилетіли дикі голуби, відлетіли в ліси, поля ворони, з’явилися шпаки.
Вийшов з барлоги ведмідь, застрибав на лісовій галявині заєць.
На які питання відповідають виділені слова?
Що вони означають?
Як називається слова, що відповідають на питання хто? і означають назви предметів?
Наведіть приклади іменників, що означають назви домашніх птахів.
Запишіть у дві колонки іменники, що є назвами птахів і звірів, за зразком:
Один Багато
Горобець Горобці.
Найактивніший ряд – переможець.
-
Гра “Хто більше”.
Учні поділяються на дві команди.
Перша команда добирає і записує іменники, які вживаються тільки в однині, друга – тільки в множині
(В однині – молодь, лічба, читання, ходьба, доброта, сміливість, хоробрість, радість, любов;
в множині – ножиці, граблі, ворота, дрова, макарони, гроші, канікули, іменники, жнива, харчі).
Перемагає команда, яка дібрала більше відповідних іменників.
Важливо під час формуванням поняття роду показати учням, що визначити рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині.
-
Гра “Якого роду?”
На магнітофонну плівку записані іменники різних родів. Включати запис. Учні у відповідь сигналізують картками “чол. р.”, “жін. р.”, “с. р.”.
Значні розбіжності під час вивчення іменника спостерігаються в уживанні закінчень. А саме:
Як виконуєш завдання,
Не забудь про чергування:
Як поріг – то «на порозі»,
Якщо ріг – кажи «на розі»,
Коли рух – то буде «в русі»,
А кожух – то «у кожусі»,
Як урок – то «на уроці»,
А як бік – кажи «на боці».
А. Свашенко
Хоча це орфографічний матеріал, але він пов'язаний з вивченням іменника, а тому ми приділяли йому серйозну увагу. Здійснювалося його вивчення теж шляхом опори на знання з російської мови завдяки порівняльному методу.
Наведемо приклади планів-конспектів уроків, на яких вивчається цей матеріал.
Урок 1
Тема. Чергування приголосних [г], [к], [х] із [з`], [ц`], [с`] в основі іменників, вжитих у давальному і місцевому відмінках однини.
Мета: ознайомити учнів з явищем чергування приголосних у формах давального і місцевого відмінків, вчити правильно вживати слова в зазначених відмінкових формах.
Обладнання: малюнки із зображенням предметів, що є відгадками загадок, кодопроектор, таблиця.
Хід уроку
-
Перевірка домашнього завдання.
Учитель показує по черзі малюнки із зображенням жаби, сонця, моркви. Учні читають відповідну загадку з домашньої вправи, визначають у ній іменники чоловічого і жіночого родів, вжиті в місцевому відмінку.
II. Актуалізація вмінь вживати іменники у давальному, місцевому і родовому відмінках.
1. Утворити словосполучення, додавши іменники чоловічого, жіночого роду однини.
2. Перевірка роботи.
Учні зачитують словосполучення і визначають відмінок іменників.
III. Новий матеріал. Оголошення теми і завдань уроку
-
Спостереження за новим матеріалом(таблиця)
-
Бесіда.
-
Які звуки змінилися в основі іменників при їх змінюванні? (Учитель запису їх на дошці).
-
У яких відмінках спостерігається явище чергування приголосних?
-
Формування вмінь змінювати приголосні. Для цього доцільно використовуємо вправу з підручника.
Учитель говорить:
-
Сьогодні ми з вами спробуємо складати вірші. У вірші, який я буду вам читати, не вистачає окремих слів. Їх нам підкаже останнє слово попереднього рядка (при потребі слід підказати слово у початковій формі).
Наприклад:
Зима. Тумани сизі.
І річка спить у кризі (крига - лід).
Тепер будемо складати вірш разом:
Замерзла на морозі
Берізка при …(дорозі).
І холодно у лісі
Кленку, калину, …(вільсі).
З зимою наодинці
Не страшно лиш…(ялинці).
Учитель демонструє складений вірш на кодокартці чи пропонує прочитати в підручнику.
-
Прочитайте складений нами вірш. Які слова ми з вами додали? У якому відмінку їх поставили? Які приголосні в них чергуються?
Учитель записує на дошці або демонструє на таблиці:
[г] - [з`]
[х] - [с`]
[к] - [ц`]
IV. Закріплення вивченого матеріалу – виконання вправ 102-103 (останню учні виконують спочатку усно, потім письмово. Звертають увагу на побудову словосполучення із словами дякую, вибачати).
V. Розвиток умінь вживати вивчену граматичну форму в мовленні (вправа 104).
-
Розгляньте малюнки (вправа 104). Хто на них зображений? Як називаються професії людей, зображених на малюнках? Ким працюють ваші мами? тата? Які професії людей ви знаєте?
-
Прочитайте подані іменники чоловічого роду: піаніст, артист, учитель. Які з них є назвами професій людей? Чи можуть мати такі професії жінки? А який іменник не є назвою професії?
-
Утворіть від поданих іменників чоловічого роду іменники жіночого роду, додаючи суфікс -к-.
-
Іменники якого роду ви утворили? Складіть речення з утвореними словами. Визначте, в якому відмінку вжиті іменники.
VI. Формування умінь правильно вживати відмінки іменників у словосполученнях типу дякувати (кому?)
Учитель демонструє кодозапис з текстом:
Ти російську мову знаєш,
Форми правильно вживаєш:
«Настю нужно звинить,
Маму - поблагодарить».
В українській мові, брате,
Іншу форму слід вживати:
«Дякуймо (кому?) матусі.
Вибачте (кому) Настусі».
-
Прочитайте текст. Визначте, в яких відмінках стоять іменники в підкреслених словосполученнях у російській і українській мовах. Зробіть висновок про те, якого відмінка в українській мові вимагають від іменників дієслова дякуймо і вибачте.
VII. Домашнє завдання
Урок 2
Тема. Відмінювання іменників чоловічого і жіночого роду у закінченнях
–а(-я) в однині.
Мета: формувати уміння вживати в мовленні і на письмі іменники чоловічого і жіночого роду із закінченнями –а(-я) в орудному відмінку однини. Розвивати навички усного і писемного мовлення.
Обладнання: кодоскоп, таблиця.
Хід уроку
I. Взаємоперевірка домашнього завдання.
-
Хто яку загадку вивчив напам`ять ? (Учні розповідають). У якому відмінку були вжиті іменники, що стояли в дужках?
II. Новий матеріал.
1. Оголошення теми та завдань уроку.
2. Порівняння закінчень іменників, ужитих в орудному відмінку, в російській і українській мовах (запис на дошці або таблиця) і виконати так, як це рекомендовано завданням до вправи.
3. Бесіда
-
Які закінчення мають іменники жіночого і чоловічого родів в орудному відмінку? Поставте ці іменники в називному відмінку і запишіть їх поруч за зразком: листуватися з Ольгою-Ольга. Спробуйте пояснити, іменники з основою на який приголосний мають закінчення –ою, а на який –ею, -єю. Свій висновок перевірте за правилом.
III. Формування умінь правильно вживати закінчення іменників у формі орудного відмінка в усному мовленні і на письмі.
1. На дошці записано вірш, який учні читають хором. Потім проводиться списування з орфографічним завданням – записати потрібні закінчення.
Пливе туман долиною
над вільх.., калин..,
над білою берез..,
над кленом і ліщин…
а) перевірка написаного;
б) пояснення розділових знаків.
2. Вправи у підручнику(спочатку усно, потім письмово).
3. Удосконалення мовленнєвих умінь. Розгляньте малюнки. З яких казок ці герої? Розкажіть, хто з чим намальований.
IV. Домашнє завдання.
V. Підсумок уроку.
-
Яку тему ми сьогодні вивчали? У яких випадках іменники в орудному відмінку мають закінчення –ою, а в яких - еє, -єю
2.2 Перевірка ефективності використаного комплексу вправ
З метою перевірки стану сформованості знань і умінь четверокласників із розділу «Іменник» було проведене опитування учнів.
Експериментальне дослідження було проведене у 4-А і 4-Б класах СЗОШ I-III ст. №123 м. Харкова. 4-А визначався як експериментальний клас, 4-Б – контрольний. В експериментальному класі було 30учнів і стільки ж у контрольному. Рівень мовної підготовки учнів в обох класах практично однаковий.
У контрольному класі навчання здійснювалося традиційно за допомогою переважно пояснювально – ілюстративного методу. В експериментальному класі в основу вивчення другої мови було покладено порівняльний метод, а також використовувався комплекс описаних вище вправ.
Після вивчення даної теми нами був проведений підсумковий контроль знань умінь і навичок учнів, з теми «Іменник». Учні обох класів виконували такі контрольні вправи.
1. Визнач групу, до якої входять тільки іменники.
а) Висловлювати, плутатися, дзюркотіти;
б) висловлений, заплутана, дзюркотливий;
в) плутанина, висловлювання, дзюркіт.
2. Познач групу іменників, які вживаються тільки в однині.
а) Волосся, колосся, коріння;
б) ножиці, двері, окуляри;
в) стіл, полиця, гілка.
3. Познач групу іменників, у яких відбувається чергування приголосних у давальному та місцевому відмінках.
а) Береза, сестра, земля;
б) свято, дятел, питання;
в) підлога, музика, стріха.
4. Із поданих слів склади речення. Підкресли іменники, визнач їх відмінок.
Кумедний, знайшли, під, їжачок, стара, груша.
5. Зміни подані іменники за позначеними в дужках відмінками.
Гілка (М. в.) –
Завірюха (Д. в.) –
Зозуля (О. в.) –
Мама (Кл. в.) –
6. Познач правильну відповідь.















