116629 (592513), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Учитель пропонує порівняти записані в кожному стовпчику російські і українські пари слів. Зробити висновок, знайомить із термінологією: однина, множина.

Оскільки учні при визначенні числа звертають увагу лише на смисловий бік поняття (один–багато), слід зорієнтувати їх на врахування формального показника однини і множини – закінчення (книга – книги, ліс – ліси).

Визначаючи число іменників, учні дотримуються певної послідовності дій, засвоєної на уроках російської мови: 1) встановити, один чи більше предметів називає слово; 2) визначити закінчення іменників у множині. Це полегшує роботу вчителя над формуванням у дітей уявлення про число українських іменників, головна увага зосереджується на іменниках, які мають форму множини, але називають один предмет, або, маючи форму однини, називають сукупність предметів, що є відмінним від російської мови (корни – коріння, листья – листя та інші)

Наведемо фрагмент уроку, на якому формувалися знання про число іменників.

Етап сприймання та усвідомлення нового матеріалу

• Робота з текстом, записаним на дошці.

• Простежте за змінюванням закінчень іменників у зв'язку з іншими словами в реченні.

Україна - це тихі (вода) і ясні (зоря), зелені (сад) і білі (хата) лани золотої (пшениця).

Україна - розкішний вінок з (рута) і (барвінок).

• Що ви помітили?

• Щодо кількісного вираження, які бувають іменники?

• Чи змінюються іменники за числами?

• Що означає іменник у формі однини?

• Як ви розумієте вислів «Іменник стоїть у множині»?

• Зробіть висновок. (В українській мові, як і в російській, іменники мають два числа – однину і множину).

а) Читання і запам'ятовування правила нас. 45.

б) Самостійне виконання впр. 95 (о. 45).

в) Виконання впр. 96 (с. 45) з частковим коментуванням.

- Спишіть вірш, підкресліть іменники, визначте їхнє число.

I. Закріплення та осмислення знань

• Чи всі іменники в російській мові змінюються за числами? А як ви гадаєте, в українській мові теж є такі іменники? Давайте проведемо невеличке дослідження.

- Послухайте і відгадайте загадки.

- Запишіть відгадки, визначте число.

Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)

У зимову веселу пору ми-кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас на гору, а ми веземо їх з гори. (Сани)

- А тепер складніше завдання і загадка складніша:

Хто входить і виходить, той першим нам руку подає,

ми стоїмо завжди при вході,

нас у хаті кілька є. (Двері)

- Яку відповідь ви б дали в російською мовою? (Дверь).

- А українською?

• Повідомлення вчителя.

В українській мові, як і в російській, є іменники, що вживаються тільки в однині: масло, сонце, ходьба, сміливість, золото, дітвора, молоко, цукор, чавун, мошкара, молодь, знання, любов, мудрість, давнина, честь, добро, лічба та ін..

А є іменники, що вживаються тільки в множині: ножиці, ворота, дрова, сани, штани, окуляри, граблі, макарони, гроші, канікули жнива, харчі, Суми, Чернівці, Черкаси, Афіни. Є іменники, у яких, число іменників в українській і в російській мові не збігається (дверь – двері, листья - листя).

Читання правила (с. 46 підручника).

Окремо звертаємо увагу на випадки розбіжності у числових формах російських і українських іменників.

З цією метою дітям пропонуються розглянути таку порівняльну таблицю:

На основі поданого в таблиці матеріалу, діти роблять висновок про розбіжності у числі: учні знають: щоб визначити число іменників в російській мові, потрібно вживати слова: он (она, оно) або они. Показуємо, що в українській мові теж підставляємо такі слова.

На закріплення пропонуємо такі вправи:

• Прочитай. Визнач число іменників.

1. Двері школи відчинені для всіх, хто хоче навчатись.

2. Вже облетіло все листя з дерев.

3. Вусате колосся води напилося.

• Переклади речення українською мовою і запиши їх.

1. Раньше писали чернилами и носили их в чернильнице.

2. Мы купили новую мебель.

3. В сутках 24 часа.

4. У Мальвины голубые волосы.

Граматичне поняття роду іменників формується в 4 класі переважно на основі використання порівняльного методу, шляхом корекції знань. Опрацьовуючи тему «Рід іменників», учитель має пригадати, що російські іменники бувають трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього; для того щоб визначити рід іменників, слід поставити їх у формі однини.

У шкільній практиці традиційно розпізнавання роду іменників здійснюється підстановкою особових займенників – він, вона, воно чи присвійних – мій, моя, моє. Це має нагадати вчитель дітям перед виконанням вправ на розрізнення роду українських іменників.

Важливо під час формування поняття роду показати учням, що визначити рід іменників можна тільки тоді, коли вони вжиті в однині. З цією метою вчитель може запропонувати дітям визначити рід іменників у такому, наприклад, реченні: До годівниці прилітають горобці і синиці. Учні переконуються, що відомий їм прийом визначення роду (підстановка слів він, вона, воно) до слів горобці і синиці не допомагає. Тоді учитель пропонує інший варіант речення: До годівниці прилетіли горобець і синиця. Так учні повинні дійти висновку, що визначити рід українського іменника можна, як і в російській мові, тільки за формою однини.

Основну ж увагу слід приділити іменниками, у яких рід в українській і російській мовах не збігаються.

З цією метою використовуємо роботу за підручником у парах (впр. 89, с.43).

• Прочитайте російські та українські словосполучення. Чим різняться іменники, ужиті в них?

• Запишіть два перших українських словосполучення.

Домашний адрес – домашня адреса;

аккуратная запись – охайний запис;

высокая насыпь – високий насип;

четкая подпись – чіткий підпис;

интересное название – цікава назва;

пушистый медвежонок – пухнасте ведмежа;

острое зрение – гострий зір.

• Робота над словниковим словом адреса.

Перекладіть українською мовою таке речення: Витя написал свой адрес. Підказка. Адреса, ж.р.1. Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місце знаходження чого-небудь. 2. Напис на конверті, посилці, що вказує на місце призначення й одержувача.

Отже, як ви переклали речення? Що помітили?

• Усна робота за підручником (впр. 91, с. 44).

• Виконання завдання в робочому зошиті (завдання 1, с. 20).

• Робота у парах (впр. 92, с. 44).

• Побудуйте діалог на тему: «Чи всі іменники в російській та українській мовах однакового роду? ».

Наприклад:

Пушистий медвежонок -... (пухнасте ведмежа, ведмежатко)

прозрачный тюль -... (прозора тюль)

широкая степь -... (широкий степ)

маленькая сирота -... (маленька, маленький сирота)

• Назвіть підкреслені іменники та визначте їхню родову приналежність.

• Зачитайте речення зі словами двері, колосся, волосся, листя.

• У якому числі вжито ці іменники?

• Гра «Визнач рід іменника».

(Демонстрування вчителем малюнків із зображенням тварин, рослин, людей, речей, транспорту та ін. У відповідь учні сигналізують картками з написом: «ч. р.», «ж. р-», «с. р.»-). Виграє той, хто зробить якнайменше помилок.

Наприклад: літак, олень, книжка, верба, ромашка, свиня, сукня, вікно, дерево, пір'я.

• Читання вірша, записаного на дошці, учнями.

- Прочитай. Назви іменники. Визнач їхній рід.

Мама - кохане слово, Камінь - вагоме слово,

Небо - високе слово,

Учень - старанне слово,

Друг - задушевне слово,

Вітчизна - найкраще слово.

М. Алімбаєв

• Розподільний диктант.

(Іменники слід записати у два стовпчики: у перший – іменники, у яких рід збігається з родом російських іменників, у другий – ті, що відрізняються.)

Вила, спідниця, окуляри, рушник, острів, чоботи, олія, золото, читання, порося, кошеня, путь, собака, дитина.

З метою розвитку мовлення і формування вміння правильно вживати іменники різного роду пропонуємо учням побудувати речення, використовуючи подані словосполучення: сильний біль, широкий степ, дальня путь, цікаве кошеня.

Іншою вправою, що вимагала самостійного визначення роду українських іменників, була вправа на переклад:

Куст шиповника, веселый щенок, прозрачный тюль, новый шампунь, стройный тополь, новая посуда.

Щоб полегшити виконання цієї вправи, дітям дозволялося користуватися російсько-українським словничком.

На завершення роботи над вивченням роду іменників учням пропонувалося таке завдання: Розглянути малюнок і усно скласти за ним розповідь (рис. 1).

Рис. 1

Під час вивчення відмінювання іменників вдаємося до формування знань, оскільки новим для учнів є і назви іменників, і запитання, на які вони відповідають, і наявність кличного відмінка.

Наведемо фрагмент уроку.

Під час вивчення відмінювання іменників, доцільно починати з аналізу записаного на дошці тексту, в якому слово хліб уживається в усіх відмінках.

Учитель керує спостереженням учнів у ході такої, наприклад, бесіди:

Хліб – усьому голова, – так віддавна в народі казали, Не раз без хліба люди вмирали. Хлібові шану, як рідним батькам, віддавали, Пісню про хліб на весіллі й обжинках співали, З хлібом і сіллю гостей дорогих зустрічали, В хлібові силу й могутність народу вбачали. Хлібе, без тебе не прожите нам і дня.

– Прочитайте текст. Скажіть, яке слово повторюється в кожному реченні (Слово хліб.)

– На яке питання це слово відповідає? (Що ?) Що сказано про хліб у другому реченні? (Без хліба вмирали.)

– На яке питання відповідає це слово? (Без чого?)

– Випишіть форми слова хліб з першого й другого речення і скажіть, чим вони відрізняються? (У другому слові з'явилось закінчення -а.)

– Чому не можна, щоб у другому реченні слово хліб було вжите в тій самій формі, що й у першому? (Не буде зв'язку між словами.)

Аналогічно проводиться робота з наступними реченнями. Після чого учитель повідомляє: в українській мові, на відміну від російської, є сім відмінків. Кожний відмінок, крім кличного, відповідає на певне питання, має своє значення і форму його вираження.

1. Робота за підручником (впр. 101, с. 47).

а) Аналіз змінювання закінчень іменника у зв'язку з іншими словами в реченні.

б) Виконання вправи з коментуванням біля дошки.

в) Виписування у стовпчик за зразком різних форм іменник море разом зі словами, із якими він пов'язаний (позначена в дужках питання).

2. Робота над правилом на с. 47.

• Що називається відмінюванням?

• Прочитайте і вивчіть напам'ять назви відмінків і відмінкових її питань.

Під час відмінювання іменника можна запропонувати учням такі завдання:

Вправи на визначення предметності:

1. Встановіть, яким членом речення (головним чи другорядним) виступає кожен іменник. Випишіть іменники разом з тими словами, від яких вони залежать.

Інколи для встановлення логічних зв'язків між словами доводиться користуватись не лише відмінковими, а й більш природними і звичними смисловими питаннями (найчастіше - де?, куди?, звідки?). Слід пояснити учням, що за допомогою таких питань не вдасться встановити відмінка. Усвідомити це їм допоможуть вправи:

Характеристики

Список файлов ВКР