Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Доберіть до неї заголовок.

Запишіть свій заголовок до кожної частини.

• Перевірте себе за підручником, чи відбиває заголовок зміст.

Як коротко переказати прочитане.

Перечитайте текст, виділяючи в ньому основний зміст і запам’ятовуючи його послідовність;

виділіть основні смислові частини тексту;

складіть план і запишіть його;

перечитайте весь текст, зазираючи до книжки;

• перекажіть своїми словами так, щоб на кожний пункт плану була відповідь з трьох речень.

Уміння відтворювати прочитане (словесне малювання).

Перечитайте розповідь;

визначте тему картинки та її назву;

встановіть, які особи, предмети, події будуть зображені і як;

знайдіть слова, що допоможуть намалювати картинку точно і образно;

уявіть її;

• перевірте текст, перегляньте й намалюйте словесну картину.

Читання – настільки складний процес, що суть його важко чи й неможливо визначити однозначно. Адже є стільки різновидів діяльності, які звуться багатозначним словом читання. Скажімо: читання невідомого твору, перечитування вдруге, втретє добре відомого («для себе»), читання вголос («для когось»), перегляд тексту в пошуках певної інформації, читання з метою виконати певне завдання.

Основою всіх різновидів читання є спроможність перекласти, перекодувати графічні знаки у зміст, втілений у друкованому чи писаному матеріалі. Адже це справжнє диво, що за допомогою невеликої кількості значків (букв, цифр, розділових знаків) люди можуть передавати один одному найрізноманітніші повідомлення, можуть розказати, попередити, застерегти, поділитися враженнями та ін. Взявши до рук цілком невідомий текст (скажімо, свіжу газету або щойно одержаного листа) ми можемо довідатись про те, що там написано.

І очевидно, що такі повідомлення та й інші читаються мовчки. Тому так важливо сформувати в учнів високу техніку мовчазного читання. Пригадаємо, як опрацьовуємо на уроці новий текст. Учитель робить невеличке вступне слово, пояснює значення окремих слів із тексту і читає. Потім він ставить кілька запитань для перевірки розуміння, а далі текст починають читати школярі. Для цього є різні способи читання. Та всі вони об’єднані важливою ознакою – йдеться про читання вголос тексту, з яким учні вже ознайомлені попереднім слуханням.

Добре це чи погано? Чи складно дітям працювати за такої умови? Мабуть так. Досить великий (більший за 3–4 речення текст) важко запам’ятати під час слухання. Тому учень мусить вдивлятись у букви, складати з них слова, із слів – речення, об’єднувати відповідною інтонацією речення в тексті.

Зважаючи на великі «технічні» труднощі, що стоять перед читачем – початківцем, вчитель, по суті перебрав на себе проблему першого ознайомлення з текстом. Це нормально для перших кроків формування навички читання. Але не для наступних.

Дитину, що вже навчилася складати з літер слова, а з них – речення, потрібно вести далі. І перш за все – вчити мовчки читати будь-який текст. Вже з перших кроків навчання школярі мають усвідомити, що читати – означає думати, намагатися зрозуміти написане. Треба прагнути усвідомити матеріал. Інакше читання перестає бути читанням у повному розумінні цього слова.

А це можливо лише в тому випадку, коли в учнів буде сформована висока техніка читання. Як не парадоксально, але факт, що розвиток в учнів артикуляції за голосного читання стає потім гальмівним фактором. Адже людині в своєму житті частіше доводиться читати мовчки, ніж уголос. Отже, тому й такою важливою є проблема формування в учнів техніки мовчазного читання.

Над цим багато працюють зарубіжні педагоги. Зокрема, американські вчені, які надають перевагу читанню мовчки. Бруке навіть зробив висновок, що читання вголос не те, що не допомагає, а навіть заважає читанню мовчки. Тому він і радить цілу систему вправ для розвитку техніки мовчазного читання. Всі ці вправи побудовані на принципі тестів: учням дають певне завдання і певний час, щоб виконати його.

У своїй роботі використовую всі види вправ, ним запропоновані.

Перша вправа.

Учням дають запитання, книжний текст, що в ньому є відповіді на них і пропонують знайти відповіді на запитання.

Друга вправа.

Учням дають текст, поділений на частини, причому кожний абзац поділений на окремі речення. Кожне речення має своє місце, занотоване цифрою, але всі вони розташовані неправильно. Завдання в тому, щоб учень у правильному порядку розташував думки автора, ставлячи відповідно цифри на початку кожного речення.

Наприклад, легенда «Про Богдана Хмельницького» («Читанка», 2 клас).

1. Одного разу чують вони, що коло ганку плаче дитина.

2. В селі Суботові жили дід та баба.

3. Вони вибігли швиденько і побачили немовля.

4. Дітей у них не було.

5. Лежить під хмелем, що оповив ганок.

Третя вправа.

Учні отримують текст оповідання з пропущеними словами, надрукованими на початку цього оповідання. Учень повинен заповнити пропуски.

Наприклад.

(Садок, двора, садку, платок, живуть, радій, сніжок).

Наталя Забіла «Ведмедикова хатка».

Пухнастий та білесенький засипав все…………. Біжить малеча весело в засніжений………… З лопатами, санчатами працює дітвора. Збудуєм з снігу хати ми посеред…………… Качають сніг, втрамбовують, – робота аж кипить. Ось хатка вже й збудована. А хто в ній буде жить?

Малесенькими ніжками вгрузаючи в сніжку, іде-бреде доріжкою Ясюня по…………. А на руках у Ясочки найкраща із цяцьок – ведмедик волохатенький, закутаний в………….

– Диви, який будиночок: як чисто й гарно тут. В таких хатках на півночі і люди теж………. Як гарно тут, ведмедику, у хатці сніговій! Залазь мерщій всередину, сиди собі й………

Учні спочатку читають визначення слів у тексті, а потім читають текст, щоб знайти слово, відповідне визначенню.

Можливий ще і такий варіант цієї вправи. Учням пропонуються на картках тексти із прономерованими реченнями з недописаними:

а) закінченнями в окремих словах;

б) частинами прислів’їв.

(1. – их, – ою, – и, – а; 2. -ів, – а; 3. – ами, – я.)

1. Вільшанки швиденько назбирали повні долоні роси з живильн… трав – звіроб…, материнк… й безсмертник… 2. Все це злили в шапочки з жолуд…-

і хутко до Равлик… 3. Кропили його росою, махали над ним листочк…, щоб вітерець приносив більше повітр… Равлик ожив.

(1. робить; 2. змовчати; 3. пісні; 4. льодок; 5. об’їхати; 6. плодами).

1. Хто багато говорить, той мало….

2. Вмієш сказати, вмій і….

3. Де слова масні, там пироги….

4. На словах медок, а на серці…

5. Лиха конем не….

6. Весна красна квітами, а осінь…

Четверта вправа.

Завдання цієї вправи – збагатити дитячий лексикон, не вдаючись до словника.

Учні спочатку читають визначення слів у тексті, а потім читають текст, щоб знайти слово відповідне визначенню.

(Читанка, 2 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко «Початки української держави).

Це місто – найстаріше і найцікавіше українське місто. Воно завжди було головним містом, або столицею України.

(Первоцвіт, 1 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савенко. За В. Запорожець «Сонечковий словник»)

Це сонечкові сльози. Воно плаче, коли хмарки не пускають його на Землю. (Дощик)

Це стежка, якою Сонечко опускається на Землю. (Райдуга)

Інший можливий варіант цієї вправи – проведення гри «Загадка».

Кожна група учнів одержує карточку, на якій записано 5 слів. Вони мовчки перечитують загадку, записану на іншій карточці, визначають, чи є на їхній карточці відгадка. Якщо є, то слово – відгадка закривається фішкою. Загадки не звичайні, а роз’яснення значень слів.

Слова на картках

Перша картка: кобза, кобзар, бас, співанка, фон.

Друга картка: віхола, мряка, повінь, хурделиця, озимина.

Третя картка: так-сяк, химера, сушняк, хмиз, китиця.

Текст на кожній фішці

Щось сухе.

Низький чоловічий голос.

Скупчення квітів або плодів на одній гілці.

Старовинний український народний струнний інструмент.

Український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі.

Посіяне восени буде зимувати під снігом як-небудь.

Снігова буря.

Заметіль.

Розлив річок.

Сухе гілля.

Основний колір, на якому намальована картина.

Пісня.

Дрібний густий дощ.

Щось вимріяне.

П’ята вправа.

Дає можливість розвинути в дітей концентрацію уваги. Для цього їм дають текст із реченнями, що мають порушену чергу слів, через що втрачається зміст речення. Завдання в тому, щоб відновити правильну чергу слів в реченні.

(Читанка, 2 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко. М. Романіка «Як хліб ходить»

хата, Оленки, для, бабусина, – наче, музей, тільки, немає, Чого, тут! У миснику. Лежать саморобні, давні, ложки, стоять, глечики, мальовані, та, макітерки.

(Первоцвіт, 1 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко. В. Сухомлинський «Все в лісі співає».

Ми, до, Весною, пішли, лісу. Сонце, Зійшло, вітерець, легенький, подихнув, дерева, всі, в лісі, заспівали. Свою, співало, Кожне, пісню.

Шоста вправа

Завдання її – розвинути в дітей уміння схоплювати головну думку або тему кожної частини статті. Для цього дається текст оповідання, поділеного на частини. На початку кожної частини стоїть питання, що стосується головної думки.

Читаючи, учень повинен знайти відповідь на запитання.

(Читанка, 3 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савенко, Н.Й. Волошина Легенда «Кам’яний горішок»

Питання до частин легенди:

1. Де жив цар «Гостромисл?

2. Кого він мав?

3. Який спадок залишив своїм синам?

4. Як повелися сини з батьковим заповітом?

5. Що зробив найменший царенко?

6. Що ж було у кам’яному горішку?

7. Хто став царем і чому?

Сьома вправа.

Вона має на меті розвинути в дітей вміння вдумуватися в деталі тексту і засвоювати їх. Дається текст, поділений на частини. Наприкінці кожної з них стоїть низка запитань, що вичерпують його зміст. Прочитавши кожну частину, учень повинен дати відповіді на питання.

(Читанка, 2 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.ЯСавченко. Легенда «Місто Сміла».)

Колись Сміла була в руках польських панів. Володіли нею Любомирські, Потоцькі й інші вельможі. Козаки невпинно вели з ними війну за місто. Важкі були битви. Багато років брали вони смілянський замок і кожний раз поляки відбивали його назад.

1. В чиїх руках було місто Сміла?

2. Хто ним володів?

3. З ким козаки воювали за місто?

4. Якими були битви?

5. Хто в них перемагав?

Для вдосконалення навички читання мовчки ефективною є вправа, яка пропонує вибрати із запропонованих заголовків найбільш точний.

Вовк Невдале полювання. Поява вовка на галявині.

Тривожно протрескотіла Сорока. На галявину вийшов вовк. Шерсть на ньому сива од старості, однак кремезне тіло ще свідчить про силу. До запахів лося Вовк навіть не принюхався – з таким велетнем самому не впоратися. Сліди, що їх кізки лишили, довго вивчав. Хотів було навздогін кинутись, а як збагнув, що ті вже далеко одбігли, зупинився.

Для перевірки розуміння прочитаного мовчки учням пропонується із прислів’їв вибрати ти, яке виражає головну думку оповідання.

(Читанка, 2 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко, В. Скуратівський «Лелечина криниця»)

1. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

2. Маленька праця краща за велике безділля.

3. І за холодну воду не візьметься.

4. Той діло зробив, хто його завершив.

Ще можна запропонувати до іменників з тексту (наприклад, О. Гавриленко, А. Коваленко «Ой на Купала-Купалочка») дібрати прикметники:

Перевірка розвитку навички читання на формуючому етапі експерименту проводилася так само, як на констатуючому. Застосування вище названих вправ забезпечило значно вищу сформованість умінь виразно читати на формуючому етапі експерименту в учнів експериментального класу.

Таблиця 7. Порівняльна характеристика уміння розуміти прочитаний текст учнями контрольного та експериментального класів на констатуючому та формуючому етапах експерименту

Таблиця 8. Порівняльна характеристика уміння читати словами і групами слів учнями контрольного та експериментального класів на констатуючому та формуючому етапах експерименту

Висновки

Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи навичкою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому компоненти навички читання повинні бути взаємопов’язані, а їх розвиток має здійснюватися одночасно. Формуючи якості читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них. Усвідомленість залежить від правильності і виразності читання, правильність – від темпу й усвідомленості, виразність – від усвідомленості, правильності, темпу. Роботу над виразністю читання можна починати тільки тоді, коли в класі зникне поскладове читання взагалі, коли помилки стануть одиничними, а темп читання наблизиться до темпу розмовної мови.

Характеристики

Список файлов ВКР