114829 (591730), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

ЛІСИ

ЛІСОК

ЛІСНИК

ЛІСОЧОК

слів за допомогою поділу на склади жестами рі-ка, ма-ши-на;

слів, різних за структурою:

ЗМІНА

ПЕРЕМІНА

МАНДРІВКА

ДРУГОКЛАСНИК

ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ

Подолання регресій

В ході читання очі рухаються не зліва направо, а й навпаки, тобто регресивно. Завдяки цьому виправляється невдале попереднє сприйняття. Але ж так затримується процес, знижується швидкість читання. Як позбутися регресій? Аркушем цупкого паперу закриваємо прочитані рядки. Це усуває можливість мимовільної регресії, прискорить читання, але, ясна річ, не розуміння тексту. Щоб, позбуваючись регресії, досягти й очікуваного розуміння, треба уважно вивчити зміст, вибрати невідомі чи важкі слова як для усвідомлення, так і для прочитання (скажімо слова з багатьма приголосними). Перед читанням рекомендується вчителеві записати їх на дошці, розібрати разом з учнями, особливо приділивши увагу слабшим школярам. Чим менше в тексті складних слів для дитини, тим краще рухається її погляд, рідше відволікаючись на несподівані перепони, тобто робить менше зупинок. Про це доцільно пам’ятати: перед кожним важким словом учень зупиняється, розглядає його, намагається прочитати (іноді кілька разів). Внаслідок цього знижується темп, втрачається час, логічний зв’язок слів.

Після першого разу класовод може запропонувати прочитати цей текст або окремий смисловий блок вдруге з обліком часу. Розуміння змісту перевіряється контрольними запитаннями. Такі вправи проводяться 23 рази за урок. Після кожного підходу й фіксування часу варто робити паузу, щоб діти розслабились. При цьому вони виконують корисні вправи, наприклад, кругові рухи очима, головою, струшують руки, потягуються тощо.

Усунення негативних факторів

Відомо, що багато учнів початкових класів не вміють під час читання регулювати своє дихання. Частина з них ще погано артикулюють при вимовлянні окремих звуків, скажімо [л], [р], [к], [ш], [ч], та їх сполучень. Тут знадобляться скоромовки, такі, як Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей. Два дроворуби, два дровоколи говорили про Лару, Лариона, Ларину маму.

Робота зі скоромовками важка, хоча й цікава. Але вона завжди корисна, оскільки в ході її активно тренуються органи мовлення. Проговорювати їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою і чистою, без «проковтування» звуків. Скоромовки налагоджують ритмічність дихання.

Крім того, правильній постановці дихання й розвитку артикуляції допомагають:

вправи на тривалість видиху при звукові, наприклад, [ф], [ш], [с], [р];

повторення складів (ма, мо, му, та, то, ту), читання смислового блока (2–3 речення), вірша (1–4) рядки на одному диханні;

вимова окремих звуків [л], [р], [к], [ш], [ч] та складів ла, ру, ко, шу, чи спершу пошепки, а потім голосно з лічбою;

вимова слів, де легко виділяються приголосні (тверді та м’ягкі), скажімо: ліс лось, тон тінь, кіл кіль, віт віть.

Розвиток пильності зору.

Розвитку пильності зору та уважності, необхідних для швидкого читання, сприяють вправи типу:

прочитайте речення і підкресліть спочатку слова, що позначають предмети, дії, ознаки: слова зі збігом приголосних та голосних: ПГ, ППГ, ПППГ, а також зорові та слухові диктанти.

прочитайте речення, знайдіть і підкресліть букви, що позначають голосні, приголосні (тверді та м’які), і ті, що не вимовляються, сполучення жа, ча, ща, жу, чу, щу, жи, чи, щи з розділовими знаками.

Зорові диктанти доцільно чергувати зі слуховими, оскільки між ними існує певний взаємозв’язок. Коли проводяться вправи для розвитку зорового сприйняття, одночасно вдосконалюються і слухові. Для цього слід добирати речення або невеликі тексти з підручника. Проговорювати чи записувати на дошці і показувати на короткий час без повтору. Це спонукає дітей зосередитися, прочитати уважно і швидко, а потім відтворити. Слухові і зорові диктанти рекомендується проводити 1 2 рази на 10 днів. Обсяг речень (текстів) збільшувати поступово, а час експозиції (показу) або читання обмежувати. Тексти пропонуються приблизно такі:

1 клас. Тане сніг. Іде дощ. Небо похмуре. Коля захворів. Поле опустіло.

2 клас. Читай книгу. Митя йшов зі школи. Зеленіють сади і поля. Наша сім’я живе дружно. Був теплий весняний день. Насунула важка хмара.

3–4 класи. Київ – столиця України. Школярі поливають саджанці. Спортсмени з’їхалися на змагання. Треба бути чесним і правдивим. Хрещатик – центральна вулиця Києва. Влітку наша сім’я мешкала на Дніпрі.

Розвиток антиципації

У ході читання чітко сприймається текст, що перебуває у зоні ясного бачення. Завдяки периферичному зору частково помічається і текст навколо цієї зони. У процесі читання периферичний зір забігає наперед, нібито готуючи сприйняття для ясного бачення. Помітивши, спіймавши поглядом контури слова, на основі смислу вже сприйнятої частини тексту, читач може здогадуватися, яке слово буде далі і прередбачати його. Оце передбачення і називається антиципацією. Розвивати її можна і слід вже з 1 класу. Бажано практикувати читання тексту, де спочатку даються слова з пропущеними окремими буквами, потім – речення з пропущеними словами. Наприклад, Ма…а, пар…а, ст…л, сн…г; Діти читають…, мороз скував…, Зозуля лунко…. Учні зіставляють записаний на дошці текст з друкованим у підручнику. Самі складають твори – мініатюри за малюнком з подальшим написанням і прочитанням його.

Облік та коригування якостей читання.

Систематичний облік (контроль) і коригування якостей читання (табл. 1–4), проведення конкурсів на кращого читця, заучування напам’ять віршів, правильна організація позакласного читання фактори, що позитивно впливають на вироблення навички читання. Облік та коригування якості читання можна вести за допомогою екрана.

При перевірці техніки читання у 2 4 класах кожному школяреві виставляється на аркуші «екрані» кількість прочитаних слів за хвилину, у 1 класі фішками. Рекомендується перевіряти темп читання на початку вересня, в кінці жовтня, у грудні, січні (після канікул) та у травні. Це дає можливість класоводові простежити за вдосконаленням техніки у кожного учня.

При контролі позакласного читання вказується на екрані кількість прочитаних школярами сторінок на тиждень (у 2 класі бажана норма 30 с., 3-му 60 с., у 4-у 80 90 с.).

У шестиліток за І півріччя темп читання не перевіряється, контролюється тільки спосіб: складами, словами, складами-словами. У ІІ півріччі перевіряється й швидкість.

У 2 3 класах перевірку проводять за програмовими вимогами. Техніка читання контролюється на новому тексті, а виразність перевіряється на вже відомому.

На уроках читання учні мають опанувати прийоми різноманітних видів цього уміння: беззвучне (з гальмуванням внутрішнього проговорювання), вголос, пошепки, комбіноване, під лічбу, під удари метронома; застосовують суцільне й вибіркове читання добре відомого тексту, з’ясовують важкі, невідомі слова; наскрізне для уважного прочитання всього матеріалу; аналітичне для критичного розбору; партитурне для критичного розбору; партитурне швидке, динамічне. відприацюванню цих прийомів сприяють ігри, запропоновані класоводом на заняттях.

1. «Поза розслабитися » . При слові поза діти настроюються, зайнявши правильне положення для інтенсивного читання; при слові розслабитися відводять очі вбік, знімаючи напруження м’язів. Відпочинок 10 20 с.

2. «Засічка кидок ». При слові кидок всі починають читати для фіксування часу; коли пролунає засічка школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10 20 с.

3. «Буксир » . Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильніший учень слабших товаришів. Тривалість 2 3 хв повторювати 3 4 рази за урок.

4. «Блискавка » . Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. Після вимикання метронома переказують опановане.

5. «Віконце » . Класовод використовує фразоскоп, рядоскоп, (прямокутник 10Х20 см з прорізом на рядок чи абзац). Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.

6. «Розсипані склади » . З поданих складів утворюються слова.

7. «Луна » . Один школяр (сильніший) веде, а другий, як луна, повторює читання першого.

8. «Ігрові команди » . Систематичне читання на час (3 5 хв) кожній команді різними способами почергово: вголос, про себе, пошепки, з внутрішнім проговорюванням, що сприяє не лише запам’ятовуванню тексту, але й уточненню та диференціюванню сприйняття.

На кожному такому уроці не лише беруть участь і розвиваються слухові, зорові та мовні аналізатори, а й формуються уміння та навички правильного, свідомого, виразного читання.

Уміння правильно читати.

Спершу довідайтесь, хто автор твору і як називається книжка чи оповідання;

перегляньте побіжно текст, ілюстрації до нього і приблизно визначте, про що читатимете;

при читанні будьте уважними до кожного слова, речення; опанувавши рядок до кінця, не повертайтесь якщо збагнули зміст;

після кожного абзацу робіть паузу;

намагайтеся зрозуміти, про що читаєте;

запам’ятайте героїв, послідовність подій;

• спробуйте оцінити вчинки, стан персонажів. Які почуття і думки вони викликають у вас? Що б ви сказали про них товаришам?

Уміння читати виразно.

Перечитайте, визначте про що йдеться;

подумайте, що найголовніше в кожній частині тексту;

складіть за картинкою або запитанням розповідне, окличне речення;

прочитайте одне і те ж речення з різною інтонацією;

прочитайте речення однієї форми з різними відтінками;

визначте, які думки і почуття треба повідомити слухачам;

доберіть речення (питальні, розповідні, окличні) для складання оповідання;

визначте своє ставлення до того, про що читатимете, щоб висловити настрій, почуття;

уявіть собі, які з уривків ви б перечитали;

визначте темп, тон кожного уривка. Позначте темпи: П – повільно, Ш швидко, Н нормально;

• перевірте себе, чи правильно ви читали. Прочитайте вголос текст, прислухайтесь, як це звучить;

послухайте, де робить паузи вчитель (де І, ІІ пауза тощо);

прочитайте мовчки текст і підготуйтеся до читання вголос;

• читайте, дотримуючись усіх пауз;

• прочитай слова мишенят з різною інтонацією (казка «Колосок»);

знайди у другому абзаці речення, яке виражає здивування, прочитай його з відповідною інтонацією («Наше відкриття».О. Буценя);

• прочитай текст і знайди у ньому авторську підказку щодо інтонації читання;

• читаючи вголос, зверни увагу на слова, що підказують силу голосу, темп та інтонацію читання. (» Дрібний дощик «Ю. Ярмиша);

• яку інтонацію читання підказують слова ой, гей? («Співанка про місяці» М. Підгірянки);

• прочитай останній абзац тексту і знайди вислів (або речення), яке слід вимовити з різною силою голосу («Ловля летючих риб» Трублаїні);

• прочитай цей абзац так, ніби ти учасник розмови;

• прочитай вірш мовчки, розглянь, які в ньому розділові знаки; якою інтонацією це слід передати при читанні (наприклад, інтонація розповідного, питального, спонукального речення, перелічування ознак тощо);

• прочитай частину тексту, знайди у ньому роздум (опис, висновок тощо); поміркуй з якою інтонацією його треба читати;

• знайди уривок тексту (або речення, вислів), який треба прочитати з почуттям суму (обурення, радості);

знайди і прочитай уривок тексту, який виражає найбільше напруження (хвилювання, здивування). Як його краще прочитати?

• спостереження під керівництвом учителя за роллю паузи в кінці і в середині речення (з опорою на розділові знаки);

• зіставлення варіантів читання речення, коли неправильне додержання пауз порушує розуміння змісту;

• знаходження речення, після якого має бути найдовша пауза;

• знаходження речення, перед яким треба зупинитися;

• визначення тривалості паузи в кінці віршованого рядка;

• зазначення пауз у передачі настроїв героїв, описі подій (з допомогою вчителя);

• розмітка в межах строфи або абзацу тривалості пауз (довга – /// , середня- // , коротка – /) з урахуванням розділових знаків та емоційного стану дійових осіб;

• читання твору ланцюжком, коли читець закінчує читати на довгих паузах.

Уміння відповідати на запитання.

Уважно перечитайте текст;

позначте місця, що знадобляться для відповідей на запитання;

знайдіть усі відповіді на запитання, позначивши їх у тексті;

• проконтролюйте себе.

Як скласти план тексту.

Прочитайте всю розповідь, звертаючи увагу на те, як вона побудована.

Про що говориться на початку?

Які події описані далі, чим закінчується зміст?

Поділіть текст на смислові частини, з’ясуйте, чим вони розрізняються.

Визначте головну думку твору чи уривку.

Перечитайте кожну частину. Скажіть своїми словами, про що йдеться в певній частині.

Характеристики

Список файлов ВКР