113997 (591550), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Інтерес дітей значно посилиться, якщо учитель на уроках «Я і Україна» буде використовувати багато цікавих фактів, явищ, завдань з незвичайними розв’язками. На уроках , щоб викликати в учнів інтерес до предмета, вчитель може використати висловлення відомих вчених, письменників. Наприклад:

• «Любімо, шануймо, бережімо природу, вічне джерело нашого життя і нашої творчості! Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми можемо їй дати!» (М.Т. Рильський).

• «Поки люди не знають сил природи, вони сліпо підкоряються їм, а як пізнали їх, тоді сили природи підкоряються людям» (Г.В. Плеханов).

• «Чим більше знає людина, тим чіткіше, тим дужче вона бачить поезію землі там, де її ніколи не знайде людина, що має мізерні знання» (К.Г. Паустовський)

Матеріалу у підручниках недостатньо, і вчителі постійно відчувають його нестачу. В той же час він дуже потрібний — не просто довідковий, а зрозумілий дітям початкових класів, який містив би певну інформацію і водночас був цікавий за формою та доступний за змістом

Такий матеріал є: він золотими розписами вкраплений у літературні та мистецькі твори. Але щоб його зібрати, треба багато попрацювати, перегорнути чимало книжок і журналів, вибрати потрібне, модифікувати, пристосувати до пізнавальних можливостей молодших школярів. Можна запропонувати учням розгадати римовані загадки, кросворди, зібрані з різних джерел:

Не дід, а сивий,

Не спить, а стелиться.

Вкриває землю ц океан,

А звуть його…(Туман).

Відлітають за моря, у краї далекі,

На будинках гнізда в’ють.

Звуть же їх …(Лелеки)

Крил не має. Скрізь літає

та ще й куряву здіймає. (Вітер)

Щоб зацікавити дітей природничим матеріалом, доцільно пропонувати кросворди, навчити розгадувати їх. Передусім пояснити, що в деяких клітинках вписано цифри, з них починаються слова — назви тварин, рослин, різних предметів, які треба вписувати залежно від того, в якій частині запитань кросворда міститься відповідна цифра — «По вертикалі» чи «По горизонталі». Одне слово може перетинати інше. У місцях перетину двох або трьох слів розміщуються спільні літери. Якщо слова вписано правильно, на їх перетині не буде жодних ускладнень.

Для учнів молодшого шкільного віку кросворди бажано добирати у вигляді загадок чи малюнків. Наприклад:

— Розгадайте кросворд «Рослини Полісся». У виділених клітинках прочитайте назву птаха, який живе на Поліссі.

					1.
		2.
				3.
	4.
	5.
			6.

— Розгадайте кросворд «Карта».

					1.		к
		2.					а
				3.			р
		4.					т
5.							а

1. Найдовша паралель, яка поділяє Землю на дві однакових півкулі.

2. Прилад для визначення сторін горизонту.

3. Лінії на карті, які показують напрям захід-схід.

4. Число, яке показує, у скільки разів зменшена чи збільшена відстань на плані або карті.

5. Лінії на карті, які показують напрям північ-південь.

Також у початковій школі на етапі закріплення знань учнів можна використати чайнворди. Звичайно, тут також необхідно пояснити, в чому особливість таких головоломок, і навчити їх розгадувати. В окремих клітинках записані цифри. Вони означають початок і кінець слів — назв рослин чи тварин. Такими самими цифрами по порядку, наприклад, 1, 2, 3, 4, і т. д. пронумеровано запитання, які допомагають відгадати потрібне слово. Назва, першу літеру якої вписано в клітинку 1, повинна закінчитись у клітинці 2, а з цієї літери починається наступна назва і т. д. Чайнворди для учнів молодшого шкільного віку теж доцільно добирати у вигляді загадок. Відгадуючи їх, діти дізнаються яке слово треба вписати у відповідні клітинки.

М
олодші школярі дуже захоплюються різними загадками, таємницями. І цей природний потяг можна з успіхом використати в навчальній роботі для розвитку пізнавальних інтересів у дітей, запропонувавши, скажімо, розгадування нескладних ребусів. Але спочатку учням треба пояснити, що це своєрідні загадки, в яких за малюнками, різними знаками та символами приховано слова; щоб прочитати зашифроване, слід правильно назвати всі зображені в ребусі предмети, з’ясувати, що означають окремі літери і знаки, і обов’язково врахувати порядок, в якому вони розміщені. А заразом пояснити і найпоширеніші прийоми відгадування ребусів. Наприклад:

,100,,, (Місто)

Вдало застосовані ребуси розвивають пізнавальні інтереси учнів і активізують їх пізнавальну діяльність. Звичайно, замінювати ними безпосередні спостереження за окремими об’єктами і явищами в природному середовищі в жодному разі не можна. Так само, як розповіддю вчителя. Діти мають побачити все на власні очі, відчути на дотик і навіть, при потребі, на смак. А от при ознайомленні з темою чи підбитті підсумків заняття, повторенні й закріпленні вивченого відгадування загадок та ребусів цілком себе виправдовує: знання учнів про ознаки та властивості рослин і тварин, пір року розширюються.

Цікаві завдання допоможуть організувати дітей на догляд за рослинами чи надання посильної допомоги дорослим, виконати чимало інших локальних педагогічних завдань курсу «Я і Україна». Та все ж наголосимо на головному — розвитку їх пізнавальних інтересів, мислення, кмітливості, тобто на розвивальній функції.

Використання на уроках художньої і науково-популярної літератури є джерелом додаткової інформації, що сприяє підтриманню інтересу, збудженню цікавості дітей; привертає увагу учнів своєю новизною, викликає здивування. Матеріал з допоміжної літератури повинен органічно входити в зміст уроку. Учитель може використати народні прислів’я, приказки або підтверджені наукою прикмети. Наприклад: «Від поганого насіння не жди доброго плем’я», «Гречка каже: сій мене хоч і в воду, але в пору, а овес каже: топчи мене в грязь, то буде князь», «Ліс береже воду», «Ліс народжує ріки» і т. ін.

Уривки з науково-популярної літератури використовують для підтвердження та конкретизації виучуваного не тільки в процесі викладу нового матеріалу, а й перед поясненням нової теми для того, щоб влучним виразом або барвистим описом виділити головне і зацікавити учнів.

Щоб викликати в учнів інтерес і збагатити їхні уявлення про властивість підземної води, корисно розповісти про існування в природі джерел з гарячою мінеральною водою та зачитати уривок із книги І. Багмута «Гарячі джерела»

Увагу, інтерес і потяг до читання науково-популярної літератури викликають повідомлення про незвичайне в природі. Так, при вивченні матеріалу про хвойні дерева, за допомогою епідіаскопа демонструється малюнок з книги Г. Юрмана «Веселий художник, або чудеса без чудес». Після цього зачитується уривок, з якого діти дізнаються, що з 1 куб. м звичайної ялини одержують 1500 метрів чудової шовкової тканини.

Цікавий матеріал можна використовувати на уроці під рубрикою «Чи знаєш ти, що…»:

• Качки можуть набирати висоту до 800 м, лелеки — 900 м, журавлі і ластівки — до 2 тис. м, орли — до 3 тис. м, а кондори і грифи в гірських місцевостях піднімаються навіть до 7 тис. м над рівнем моря.

• Швидкість польоту сокола під час падіння на здобич розвивається до 360 км/год.

• Жайворонка не видно, коли він злітає на висоту 300 м, а його пісню чути навіть з висоти 600 м.

• Найбільш морозостійкі серед птахів — качки і гуси. Вони переносять температуру до -110˚С.

• Найбільше зубів у звичайного слимака — 14 175.

• Довжина деяких китів 33 м, маса 120 т, що дорівнює масі 25 слонів або 120-150 биків. Серце такого кита важить 600-800 кг, тобто стільки ж, скільки важить великий кінь.

Дослідження Б.Г. Друзь [27] показали, що використання «цікавинок» на уроках «Я і Україна» завжди викликає позитивні емоції в учнів, підвищений інтерес до матеріалу, що вивчається. Цікаві факти, уривки з науково-популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи, загадки, народні прислів’я та приказки — все це зацікавить учнів, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережливості.

Стало вже традицією закінчувати навчальний рік у початкових класах прогулянками та екскурсіями. Екскурсія має не тільки навчально-пізнавальне, а й велике виховне значення. На екскурсіях учитель розкриває багатство, красу рідної природи, показує творчу діяльність українського народу.

Екскурсії надають можливість розглядати предмети і явища в їх природній обстановці, у взаємозв’язках і в русі, вони є джерелом позитивних емоцій, які в свою чергу сприяють розвитку пізнавальних інтересів.

За місцем у процесі навчання екскурсії бувають вступні й заключні; за змістом використовуваного навчального матеріалу — тематичні й комплексні; за методом вивчення матеріалу — навчальні, ілюстративні й навчально-дослідницькі. За завданнями виховання інтересу ми ще поділяємо їх на споглядально- і практично-пізнавальні.

На споглядально-пізнавальних екскурсіях діти ознайомлюються з об’єктами, вивчають їх за допомогою вчителя або спеціаліста, збирають цікавий фактичний матеріал тощо.

Практично-пізнавальні екскурсії передбачають не огляд об’єкта, а роботу з ним. При цьому перевіряється, наскільки глибоко і свідомо учні засвоїли матеріал, як можуть використовувати здобуті знання на практиці.

Такі екскурсії є перевіркою засвоєння не одного якогось питання програми, а й цілого комплексу питань. Тому й об’єкти для подібних екскурсій вибирають так, щоб можна було організувати різні види навчальної роботи.

Практичні екскурсії, на відміну від споглядальних, проводяться як залікове, підсумкове заняття в кінці чверті, семестру або року. Маршрути і форми проведення екскурсій великою мірою залежать від місцевості та господарських будов, розміщених у мікрорайоні шкіл, отже, можуть бути досить різноманітними.

Доцільна тривалість екскурсій 2-3 години. Підготовка до неї передбачає складання маршруту і попередню його перевірку вчителем; визначення об’єктів, на основі яких можна організувати відповідну практичну навчальну роботу; розробку системи запитань, творчих завдань та визначення форм пізнавальної діяльності учнів початкових класів на кожному об’єкті екскурсії; проведення інструктивної бесіди (що треба повторити з програмового матеріалу, яке підготувати обладнання, як одягатися, що взяти з їжі тощо); добір ігор для організації дозвілля та відпочинку дітей у проміжках між навчальною роботою.

Слід зазначити, що екскурсія буде вдалою тоді, коли до неї вчитель сумлінно підготується сам і підготує дітей — вразливість, допитливість, нахил до фантазування й рухливість, подбати про найменші деталі.

Перед ознайомленням із зрошувальною установкою доцільно навести учням такі факти: «Одна рослина соняшника за літо випиває 200-250 л води. Якщо всю воду яку випиває протягом літа гектар пшениці, рівномірно розлити на цій площі, то вона вкриється шаром заввишки 30-40 см. Кожному кілограму зерна для дозрівання потрібно близько 1200 л води».

Проходячи біля річки або ставка, можна запропонувати дітям визначити на око ширину цих водойм, а потім ознайомити їх з одним із способів знаходження недоступних відстаней.

Характеристики

Список файлов ВКР