113997 (591550), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Саме через ці вимоги вчителі іноді ігнорують різні форми пізнавальних завдань, і не використовують їх у навчальному процесі взагалі, і під час вивчення курсу “Я і Україна”, зокрема. Зважаючи на це, використання пізнавальних завдань, за допомогою яких формуються пізнавальні інтереси учнів потребують детальної розробки.

Аналіз чинних навчальних програм для початкової школи засвідчив, що провідною метою курсу “Я і Україна” є формування в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів [68].

У процесі навчання в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Розвивальний аспект цього предмета полягає у формуванні досвіду творчої діяльності учнів, розвитку загальнонавчальних (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних) умінь; оволодінні узагальненими способами дій; моделюванні стандартів поведінки в різних ситуаціях; у розвитку емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності та самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування самоорганізація, самоперевірка та самооцінювання (самоконтроль), самокоригування); у пізнанні школярами своїх можливостей.

“Природознавство” в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу “Я і Україна”, який вивчається у 1-2 класах.

Природознавчий напрям охоплює систему знань про об’єкти живої та неживої природи, взаємозв’язки і залежності між ними; поглиблює і розширює уявлення, елементарні поняття та закономірні зв’язки і залежності між ними; ознайомлює учнів із різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України; із системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов’язану з охороною природи та свого здоров’я.

Природознавчі змістові лінії галузі “Людина і світ” Державного стандарту початкової загальної освіти реалізуються в таких розділах змісту програми в 4 класі — “Планета Земля”, “Україна — наша Батьківщина”, “Рідний край”.

Природничі знання та вміння названих розділів закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне — застосовуються у 4 класі як опора для розкриття понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, у розділах “Україна — наша Батьківщина” і “Рідний край”, компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв'язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю.

До змісту програми, крім перелічених, включено знання, що сприяють розвитку мислення дитини, спостережливості, самостійності, активності.

На кінець навчального року учні 4 класу повинні знати:

• форму Землі, що таке горизонт, сторони горизонту, план, масштаб;

• способи зображення Землі та її поверхні на глобусі, плані місцевості, карті;

• назви океанів і материків;

• основні форми земної поверхні України та види водойм на її території;

• природні зони України, особливості природи, господарської діяльності та охорони природи в кожній зоні;

• особливості природи рідного краю; форми земної поверхні, водойм, погода, найпоширеніші корисні копалини й ґрунти, природні угруповання, сільськогосподарська діяльність людей та охорона природи;

• взаємозв'язки в природних зонах і в природних угрупованнях;

• норми і правила поведінки в природі.

Учні 4 класу на кінець навчального року повинні вміти:

• визначати сторони горизонту за компасом і окремими місцевими ознаками;

• користуватися масштабом;

• користуватися картами (фізичною й природних зон);

• розрізняти форми земної поверхні та водойм в Україні;

• розрізняти найхарактерніші рослини і тварин природних зон України та природних угруповань рідного краю; найпоширеніші сільськогосподарські рослини і тварин краю;

• встановлювати та пояснювати в межах програми взаємозв'язки в природних зонах і природних угрупованнях;

• моделювати об'єкти природи та зв'язки між ними;

• планувати і проводити елементарні дослідження з використанням спостережень, дослідів, практичних робіт;

• користуватися додатковою літературою з метою пошуку нової інформації про об'єкти і явища природи;

• в навчальних і реальних ситуаціях: оцінювати об'єкти природи, поведінку свою й інших людей в природі з позицій її природоохоронної доцільності; здійснювати елементарне екологічне прогнозування змін у природі під дією на неї людини; визначати заходи з охорони природи, свою участь у них;

• дотримуватися правил поведінки в природі; в доступній формі пропагувати знання про охорону природи, брати участь у практичних заходах з охорони природи.

Важливе значення в процесі розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів має шкільний підручник.[5] Засобом засвоєння основного змісту підручника виступає система навчально-пізнавальних та практичних завдань.

Для активізації процесу засвоєння основного змісту, його систематизації, узагальнення та посилення практичної спрямованості до підручника „Я і Україна” введено різноманітні рубрики: спостерігай, досліди, виконуй завдання, працюй у парі або групі, відгадай, народна мудрість тощо. Завдяки цьому урізноманітнюється пізнавальна діяльність дитини, підтримується інтерес до предмета.

Проаналізувавши підручник “Я і Україна” для 4 класу за видами пізнавальних завдань, вміщених у ньому, ми отримали такі результати (див. табл. 1).

Таблиця 1

Види пізнавальних завдань, вміщених у підручнику «Я і Україна» для 4 класу

№	Види пізнавальних завдань	к-сть	%
1.	Завдання і запитання репродуктивного характеру	131	50,2
2.	Завдання творчого характеру	33	12,7
3.	Завдання, що виконуються в парі чи групі	33	12,7
4.	Практичні завдання	64	24,5

Із таблиці видно, що підручник містить переважно репродуктивні завдання (50,2 %), які спрямовані на відтворення одержаної інформації з різних джерел. Мало в підручнику практичних завдань (24,5%). На нашу думку, кількість практичних завдань потрібно збільшити, оскільки ці завдання сприяють формуванню і розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу. Саме практичні завдання викликають у них найбільшу зацікавленість. Адже під час проведення дослідів та виконання практичних робіт учні можуть не лише почути, а й побачити те, що досліджується.

Підручник повинен приваблювати учнів неадекватністю постановки навчальних завдань, які спрямовані на організацію пошуково-дослідницької роботи. Зокрема, у підручнику “Я і Україна” вміщено запитання і завдання творчого характеру, коли учні розмірковують: „Чому виникають теплові пояси на Землі?”, „Чому важливо вміти орієнтуватися на місцевості?”, ”Чим зумовлюється різноманітність і багатство рослинного й тваринного світу в природній зоні?”, “Чи шкодять природі осушення боліт? Чому?” Проте їх кількість незначна — 12,7 %.

У підручнику “Я і Україна” розміщені географічні карти, зокрема: “Фізична карта України”; “Фізична карта півкуль”; “Природні зони України”; “Сільське господарство України”; “Промисловість України”.

На сторінках підручника зображено рослини і тварини природних зон України.

Для кращого засвоєння матеріалу в підручнику розміщено схематичні малюнки, що відображають сутність понять, певні закономірності: планети Сонячної системи; рух Землі навколо Сонця; теплові пояси Землі; схематичний малюнок горба, гори; утворення джерел; будова річки; перетворення озера на болото і т. ін.

Разом з тим, у підручнику мало завдань, які передбачають спільну роботу учнів 4 класу, тобто виконуються в парі чи групі (12,7 %), Поодинокими є завдання, що передбачають спільну роботу з батьками чи іншими членами родини. Орієнтуючи батьків на співпрацю з дитиною, вчитель розкриває важливість такої співпраці. З одного боку, підвищується здатність дитини до адаптації у різних умовах, з іншого — обізнаність батьків у шкільних справах дитини. Було б доцільним, аби вчитель доніс до батьків думки В. Сухомлинського [78] щодо їхньої участі у розвитку і вихованні дитини. Педагог стверджував, що гармонійний, всебічний розвиток можливий лише там, де два вихователі — школа і сім’я — не тільки діють одночасно, ставлячи перед дітьми ті самі вимоги, а й є однодумцями, поділяють ті самі переконання, завжди виходять з тих самих принципів, не допускають ніколи розходжень ні в меті, ні в процесі, ні в засобах виховання.

Варто звернути увагу на те, що у підручнику немає цікавих пізнавальних завдань, таких як кросворди, ребуси, шаради, монограми тощо.

Оскільки основним методом накопичення конкретних знань із курсу ”Я і Україна” є безпосередні спостереження учнів, практична та дослідницька діяльність, то основна роль підручника повинна полягти у систематизації знань учнів, навчанні школярів зв’язувати окремі факти в ціле, розкривати їх у взаємозв’язках і взаємозалежностях, формувати пізнавальні інтереси молодших школярів.

Що стосується ставлення учнів 4 класу до вивчення курсу „Я і Україна”, то в ході індивідуальних бесід було з’ясовано, що в основному їм подобаються різні форми цікавих пізнавальних завдань і вони із задоволенням працюють на уроках “Я і Україна”, якщо вчитель пропонує учням цікаві форми роботи під час повторення, активізації розумової діяльності учнів, вивчення нового матеріалу, закріплення матеріалу. Тому щоб формувати в учнів пізнавальний інтерес, вчителям необхідно використовувати різні форми пізнавальних завдань.

У процесі дослідження виявлено, що 85 % учнів розуміють інформацію, подану в таблиці із використанням умовних знаків складових погоди(температура повітря, хмарність, опади, вітер тощо). Досить високий результат виконання завдання пояснюється тим, що школярі засвоїли природознавчі знання з відповідних тем.

Аналіз результатів виконання завдань на розуміння четвертокласниками правил поведінки в природі, вміння застосовувати їх для пояснення заданої ситуації і відповідно діяти в подібних життєвих ситуаціях показав, що лише 7 % учнів дали неправильні відповіді. Отримані дані переконливо довели, що у початковій школі успішно реалізується одна із найважливіших цілей навчання природознавства — оволодіння учнів знаннями про охорону та збереження природи, а також вміння застосувати їх для розв'язання теоретичних і практичних завдань.

Узагальнюючи вище сказане можна зазначити, що в практиці роботи сучасної початкової школи приділяється недостатньо уваги проблемі формуванню пізнавальних інтересів. Цей факт є підтвердженням того, що в учнів з часом зникає бажання відвідувати школу і працювати на уроках.

1.2 Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів

Розвиток пізнавальних інтересів, як і будь-який процес становлення, — це внутрішньо необхідний рух живої системи від нижчих до вищих рівнів організації та функціонування, це якісні зміни в цілому, перехід від нижчих структур пізнання до вищих [17].

Навчання є основою формування пізнавального інтересу, бо в процесі навчання, з одного боку, відбувається збагачення учня новими знаннями, під впливом яких ширшим і глибшим стає кругозір. З іншого боку, в процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються можливості школяра, завдяки чому він може самостійно і творчо не лише застосувати і використовувати наявні знання, а й здобувати нові, задовольняючи свою потребу в пізнанні, розвиваючи і збагачуючи цим пізнавальний інтерес.

Дослідження показали, що процес формування пізнавальних інтересів є цілеспрямованим керівництвом навчальною діяльністю учнів. А сутність його полягає в загостренні протиріччя між відображеним (відомим) і відображуваним (невідомим) та в його розв’язанні.

Формування пізнавальних інтересів — процес тривалий. Він вимагає певних умов і залежить від педагогічного керівництва, від правильного встановлення органічної єдності системи науки, системи пізнання цієї науки та системи її викладання в школі. Це зобов’язує вчителя під час формування пізнавальних інтересів враховувати характерні особливості навчальної діяльності як об’єкта інтересу учнів, зокрема наявність елементів новизни в змісті навчального матеріалу, функціональний зміст навчальної праці, форми організації навчальної діяльності.

Учні оволодівають дієвими знаннями тоді, коли під керівництвом учителя активно, з інтересом працюють над джерелами знань — дидактичним матеріалом, підручником, наочними посібниками.

Дослідження Л.К. Нарочної [62], Л.Ф. Обухової [63] виявили такі основні етапи процесу формування пізнавального інтересу:

• підготовка ґрунту для появи пізнавального інтересу — створення умов, які сприяють виникненню потреби в даних знаннях і відповідному виді діяльності;

• створення позитивного ставлення до навчального предмета і до діяльності;

• організація діяльності, за якої формується справжній пізнавальний інтерес.

Дослідження Н. Бібік[ 8], Б. Друзь [27], О.Савченка [73] показали, що формування позитивного ставлення до навчальної діяльності залежить від багатьох умов, насамперед від знання вчителем готовності дитини до навчання, формування у дитини ставлення до навчання як до серйозної, відповідальної і наполегливої праці; від знання вчителем ставлення учнів до школи, до знань, до навчальних предметів та зміни цього ставлення протягом тривалого періоду; від організації навчально-виховного процесу, зокрема використання дитячих можливостей до засвоєння знань.

Характеристики

Список файлов ВКР