113997 (591550), страница 10
Текст из файла (страница 10)
70. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. — СПб.: Питер, 1999. — 720 с.
71. Рудакова Т.І. Дидактична гра — дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкова школа. — 2005. — № 16. — С. 7-13.
72. Савчин М.В., Василенко Л.П.Вікова психологія. — Д.: Відродження, 2001. — 125 с.
73. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. — К.: Ґенеза, 1999. — 368 с.
74. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. — К.: Ґенеза, 1999. —256 с.
75. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1953. — 227 с.
76. Скрипченко О.В., Волинська Л.В., Огороднічук З.В. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. — К.: Просвіта,2001. — 58 с.
77. Сорокина А.И. Воспитание у детей положительного отношения к школе и учению // Дошкольное воспитание. —1954. — № 9. — С. 32-40.
78. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. — Т. 1: Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. — К.: Радянська школа, 1976. — 654 с.
79. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. — К.: Радянська школа, 1974. — 390 с.
80. Цукерман Г.А. Как младшие школьники учатся учиться? — М., Рига: „Эксперимент”, 2000. — 224 с.
81. Чуприкова М.И. Умственное развитие и обучение: Учебно-методическое пособие. — М.: Издательство МПСИ: МОДЕК, 2003. — 320 с.
82.Шардаков М.Н. Очерки психологии школьника. — М.: Учпедгиз, 1955. — 263 с.
83. Шушара Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів. — вимога сьогодення // Рідна школа. — 2003. — № 2. — С. 11-14.
84. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. — М.: Просвещение, 1979. — 76 с.
85. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. — М.: Педагогика, 1988. — 142 с.
86. Щукина Г.И. Формирование познавательных интересов у учащихся в процесе обучения. — М.:Учпедгиз, 1962. — 53 с.
87. Эльконин Д.Б. Детская психология. — М.: Учпедгиз, 1960. — 328 с.
Додаток А
Анкета для вчителів початкової школи
Школа __________________________________________ Клас ________
1. Чи систематично Ви використовуєте наочні посібники під час вивчення курсу „Я і Україна”?
а) так; б) ні;
в) свій варіант _______________________________________________.
2. Як часто відбувається залучення всіх учнів до роботи, шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій?
а) часто; б) постійно; в) рідко.
3. Як часто відбувається залучення учнів до роботи, шляхом створення дослідницького підходу до засвоюваного матеріалу?
а) часто; б) постійно; в) рідко.
4. Чи часто створюється в класі атмосфера справжньої захопленості предметом „Я і Україна”?
а) так; б) ні;
в) свій варіант ____________________________________________.
5. Чи використовується індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них?
а) так; б) ні;
в) свій варіант ______________________________________________.
6. Чи проводите Ви на уроках „Я і Україна” різні види ігор: дидактичні, пізнавальні, інтелектуальні, ігри-розваги, народні ігри, сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації, театралізовані ігри, ігри-мандрівки, ігри з елементами праці, конкурси-аукціони? (Підкресліть необхідне.)
7. Які нестандартні завдання: кросворди, ребуси, чайнворди, вікторини, загадки, шаради, метаграми, логогрифи, анаграми, Ви використовуєте для опитування і активізації розумової діяльності учнів? (Підкресліть необхідне.)
8. Чи проводиться на уроках „Я і Україна” робота з використанням цікавого матеріалу (цікаві факти з історії, науки, уривки з науково-популярної літератури, вислови відомих вчених, повідомлення про неймовірне у природі і житті людей)?
а) так; б) ні;
в) свій варіант _______________________________________________.
9. Чи проводиться робота над прислів’ями, народними прикметами?
а) так; б) ні;
в) свій варіант _______________________________________________.
10. Чи використовуються для пояснення нового матеріалу міфи, легенди, інші жанри народної творчості?
а) так; б) ні;
в) свій варіант _______________________________________________.
11. Чи достатньо, на вашу думку, у підручнику для 4 класу завдань, які сприяють формуванню пізнавальних інтересів у школярів?
а) так; б) ні; в) не у всіх темах;
г) свій варіант ______________________________________________.
12. Чи достатньо у підручнику практичних завдань, дослідів?
а) так; б) ні, не достатньо;
в) свій варіант _______________________________________________.
13. Чи пропонується домашня робота учнів у співпраці з батьками?
а) так; б) ні;
в) свій варіант _______________________________________________.
Додаток Б
Види навчально-дослідних завдань і форми їх реалізації у 4 класі
| Завдання за | Форми за | Тривалість виконання | Допоміжний матеріал | ||
| змістом | методами пізнання | організацією навчального процесу | Кількістю учнів | ||
| Формування понять про предмети і явища природи. Вивчення властивостей об’єктів. Встановлення зв’язку між конкретним об’єктом і процесами природи. Засвоєння способів діяльності. | Спостереження, їх аналіз і синтез. | Завдання виконується: а) на уроці; б) на предметному уроці в класі чи на навчально-дослідницькій ділянці; в) удома; у позакласній роботі. | Фронтальні, парні, групові, індивідуальні | Етапи уроку. Весь урок. Тиждень або кілька днів. Один-два тижні. Місяць і більше. | Природні об’єкти і натуральні посібники. Ілюстрат. зображув. посібники. Схеми. Моделі. Аудіо-візуальні засоби. Додаткова література. |
Додаток В
Пізнавальні завдання для учнів 4 класу
Розділ «Земля — наш космічний дім»
Тема. Земля — частина Всесвіту
1. З’єднати стрілками.
Сонце планета
Земля зірка
Всесвіт сукупність зірок
Галактика сукупність усіх Галактик
Місяць супутник Землі.
2. Встановити, про яке космічне тіло розповідається.
Воно має вигляд величезної розжареної кулі, що випромінює світло.
Воно не випромінює світло і має вигляд холодної твердої кулі.
Воно обертається навколо Землі і постійно її супроводжує.
3. Пронумеруй подані назви тіл природи від найменшого до найбільшого.
__ Галактика; __ Земля; __ Всесвіт; __ Сонячна система.
4. І зірки, і планети мають кулясту форму. За яким суттєвими ознаками їх можна відрізнити?
5. Чим відрізняється положення Землі відносно Сонця взимку від положення влітку?
6. Що спільного у положенні Землі відносно Сонця навесні й восени?
7. Чому на Землі відбувається зміна дня і ночі?
8. Чому на Землі відбувається зміна пір року?
9. Чому ми не помічаємо, що Земля обертається навколо своєї осі?
10. Довести, що від нахилу земної осі залежить зміна пір року.
11. Довести, що зміна дня і ночі залежить від обертання Землі навколо своєї осі.
12. Коли до Сонця повертається північна півкуля, то на ній настає найтепліша пора року — літо. Розглянути на телурії положення Землі в цей час і поміркувати, чому влітку найтепліше.
13. Протягом року тривалість дня змінюється. Влітку день найдовший, взимку — найкоротший. У чому причина цього явища?
14. Описати положення Землі відносно Сонця влітку, вставивши пропущені слова. За зразком описати положення Землі відносно Сонця взимку.
Влітку до Сонця повернута ________________ півкуля. Сонце стоїть ____________ над горизонтом і посилає на Землю ___________ тепла. Влітку день ______________, а ніч — ______________________.
15. Довести, що коли у північній півкулі літо, то у південній — зима.
16. Довести, що без Сонця неможливе існування життя на Землі.
Тема. Горизонт. Орієнтування на місцевості.
1. Відгадати загадку.
Видніється край, та до нього не дійдеш. (Горизонт).
2. Підкреслити назви місцевості, на яких добре видно лінію горизонту (або на якій лінія горизонту закрита).
Море, гори, поле, місто, ліс, луки.
3. З’єднати протилежні сторони горизонту.
Північний захід* * Північ
Південь* * Захід
Північний схід* * Південний схід
Схід* * Південний захід
4. Підкреслити правильне твердження.
-
Синій кінець компаса вказує на Південь.
-
Червоний кінець стрілки компаса вказує на Північ.
-
Синій кінець стрілки компаса вказує на Північ.
5. Закреслити неправильне твердження.
-
Тінь, що падає опівдні від предметів, вказує на північ.
-
На північних схилах горбів сніг тане швидше, ніж на південних.
-
У берези кора біліша з південної сторони.
-
Мох і лишайники ростуть з південної сторони.
6. Вставити пропущені слова.
Компас — це прилад для визначення ____________________________.
Користуються ним так: кладуть на _________ поверхню, відтягують _________, щоб звільнити ____________. Повертають компас так, щоб __________ стрілки став проти позначки Пн., а___________________ — навпроти позначки Пд..
7. Закінчити речення.
Тінь від предметів опівдні вказує на…
Якщо у полудень стати обличчям у напрямку своєї тіні, то позаду буде…
Сніг швидше тане на схилах, які повернуті на …
Пологий схил мурашника повернутий на…
Гілки поодиноких дерев густіші з того боку, де…
8. На якому схилі горба — північному чи південному — навесні швидше тане сніг? Пояснити, чому.
9. На якому схилі яру — північному чи південному — пізніше розтане сніг навесні? Чому це відбувається?
10. Користуючись компасом, визначити, з якої сторони знаходяться в класі вікна, дошка, двері, шафа.
11. Починаючи з точки А, накресли маршрут:
1) 3 клітинки на захід; 2) 4 клітинки на південь;
3) 2 клітинки на схід; 4) 1 клітинка на південний-схід;
5) 2 клітинки на південь; 6) 5 клітинок на захід;
7) 6 клітинок на північ; 8) 2 клітинки на північний-захід.
|
| ||||||||
| А | ||||||||
12. На папері в клітинку накреслити маршрут, який пройшли туристи.
Туристи вирушили з точки В. Спочатку вони йшли на північ, потім на захід, далі — на південний схід.
У яких напрямах будуть рухатися туристи, щоб повернутися у точку А, якщо будуть йти тим самим маршрутом?
Тема. Зображення земної поверхні на плані, карті й глобусі
1. Відгадати загадку.
Де ріки без води, луки без трави,
Міста без людей, а школи без дітей? (На карті, на плані).















