113166 (591244), страница 9
Текст из файла (страница 9)
З цього робимо висновок, що робота вчителя направлена на формування і вдосконалення техніки читання, на виконання завдань, які потребують більш меншої пізнавальної активності; реконструктивних самостійних робіт і робіт за зразком. Не повністю реалізується потенціал навчальних текстів в плані розвитку їх фантазії і уяви.
Проаналізувавши систему роботи вчителя початкової школи ЗОШ № 2 м. Буська по організації різних видів самостійної роботи, які відрізняються за характером пізнавальної діяльності, на уроках читання і природознавства, ми можемо зробити загальні висновки, представлені в наступній таблиці: (табл..З)
Таблиця 3
| Етапи уроку | Види самостійної роботи учнів | |||
| с/р за зразком | Реконструктивні с/р | Варіативні с/р | Творчі с/р | |
| Перевірка домашнього завдання | + | + | ||
| Актуалізація опорних знань учнів | + | + | ||
| Мотивація навчальної діяльності | ||||
| Повідомлення теми і завдань уроку | ||||
| Первинне сприймання і усвідомлення нового матеріалу | + | + | ||
| Усвідомлення почутого | + | + | ||
| Закріплення нового матеріалу | + | +* | ||
| Повторення вивченого | + | + | ||
| Підсумок уроку | ||||
- використовується дуже рідко.
Отже, на різних етапах уроку вчитель використовує в основному реконструктивні і рідко варіативні завдання для самостійних робіт. Вони використовуються на таких етапах уроку, як первинне сприймання і організація навчального матеріалу, осмислення сприйнятого. На інших етапах для розвитку творчої активності учнів потрібно використовувати творчі, нестандартні види роботи. В процесі навчального експерименту системи уроків з читання і природознавства в 2 класі на цьому етапі, коли у дітей вже сформувалися прості загально навчальні уміння і навички навчальної діяльності, дозволимо розробити певні рекомендації з використанням різних видів самостійної роботи в структурі уроку, які подані в наступній таблиці: (4). В запропонованих рекомендаціях видно, як з більш глибоким засвоєнням матеріалу росте трудність запропонованих для самостійної роботи завдань.
Таблиця 4
| Етапи уроку | Види самостійної роботи учнів | |||
| с/р за зразком | Реконструктивні с/р | Варіативні с/р | Творчі с/р | |
| Перевірка домашнього завдання | + | + | ||
| Актуалізація опорних знань учнів | + | + | ||
| Мотивація навчальної діяльності | + | |||
| Повідомлення теми і завдань уроку | ||||
| Первинне сприймання і усвідомлення нового матеріалу | + | + | ||
| Усвідомлення почутого | + | + | ||
| Закріплення нового матеріалу | + | + | ||
| Повторення вивченого | + | + | ||
| Підсумок уроку | ||||
На етапі актуалізації знань учнів, первинного сприймання і усвідомлення нового матеріалу, часткового осмислення ,сприйняття, слід використовувати такі види роботи, які не потребують високої пізнавальної активності, так як тут відбувається лише процес первинного формування навичок. На наступних етапах уроку пропонується використання більш важчих завдань; завдання варіативного і творчого характеру, що буде сприяти росту творчих можливостей і пізнавальної активності школярів.
На основі приведених вище рекомендацій нами була розроблена система уроків і апробована на уроках в 2-х класах ЗОШ № 2 м. Буська.
Результати експериментального дослідження після проведення самостійної роботи в контрольному і експериментальному класах, в яку були дані завдання для самостійної роботи всіх чотирьох видів, (табл.5)
| Контрольний клас | Експериментальний клас | |||||||
| Норма завдань і правильне виконання завдань в (%) | Номера завдань і правильне виконання завдань в (%) | |||||||
| І | II | III | IV | І | II | III | IV | |
| 90% | 87% | 77% | 25% | 95% | 94% | 85% | 40% | |
За час проведеного експериментального дослідження ми отримали ріст пізнавальної активності і інтересу дітей до виконання самостійних робіт. Більшість учнів з успіхом почали виконувати завдання варіативного і творчого виду.
З цього можна зробити висновки, що навички виконання самостійних робіт різних видів формуються в процесі ціле направленої діяльності вчителя на уроці.
Таким чином, рекомендації з вибору різних видів самостійних робіт в структурі уроку в початковій школі можна вважати раціональними і ефективними, а гіпотезу підтверджено. Підвищення ефективності навчальної
діяльності молодших школярів обумовлюється організацією системи самостійної роботи на уроці.
На підсумковому етапі дослідження проводилися узагальнення та математична обробка і аналіз одержаних на формуючому етапі експерименту даних.
Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили таких 4 рівні (за Г.І. Щукіною):
низький - пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);
середній - пізнавальний інтерес пов'язаний із зовнішніми ознаками об'єкту пізнання (учні задають питання типу "Що це?");
високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із з'ясуванням причинно-наслідкових зв'язків, які пояснюють суть об'єкту пізнання (учні задають питання типу "Чому?", "Як?");
дуже високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями із своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).
Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці. Таблиця 6.
Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів в процесі експериментальної роботи.
| Рівні сформованості пізнавального інтересу | На початку експерименту | Наприкінці експерименту | ||
| контрольний | експеримент ал. | контрольн ий. | Експеримент ал. | |
| дуже високий | 23 % | 21 % | 31 % | 44% |
| високий | 48% | 40% | 41 % | 51 % |
| середній | 23 % | 32% | 22% | 5% |
| низький | 66% | 77% | 66% | 00% |
Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження, представлених в таблиці, дозволяє зробити попередній висновок, що підтверджує сформульовану гіпотезу: підвищення ефективності самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів обумовлюється організацією системи самостійної роботи на уроці. Позитивна динаміка змін у співвідношенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів молодших школярів у експериментальних класах на початку та наприкінці експерименту підтверджують, що умовами оптимальної організації самостійної діяльності є: посилена мотивація системи самостійної роботи у початковій школі на кожному уроці; урізноманітнення форм і прийомів самостійної роботи і навчальних досягнень учнів із врахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей; використання прийомів взаємоконтролю, взаємооцінювання; цілеспрямоване і систематичне формування самоконтролю як важливої складової учбової діяльності молодших школярів.
ВИСНОВКИ
Сучасність висуває серйозні проблеми розвитку й вдосконалення освіти. Від якості, глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить прогрес нашого суспільства.
Підвищення наукового рівня загальноосвітньої підготовки випускників середньої школи тісно пов'язано зі станом початкової освіти. У молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, необхідні для успішного оволодіння курсом середньої школи, розвиваються пізнавальні сили і здібності, зміцнюються їх уміння й навички самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал. Найважливішою умовою виховання цих цінних якостей є підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток у них пізнавальних інтересів.
У навчальному процесі пізнавальний інтерес виступає, з одного боку, як мотив навчання, а з другого, - як умова успішного навчання. Інтерес - це особливість людини, що виявляється в її спрямованості на певні об'єкти, в прагненні пізнати їх, оволодіти ними.
Інтерес становить певну форму зв'язку між потребами особистості та об'єктами, спрямованими на задоволення цих потреб. У цій складній залежності взаємодіють емоційні, інтелектуальні та вольові процеси в їх органічній єдності. Емоції людини як відображення об'єктивної дійсності є основою інтересу.
Виховання стійкого інтересу - процес тривалий і складний. Тут потрібна система ретельно продуманих прийомів, які ведуть від розвитку допитливості до інтересу, від інтересу аморфного, нестійкого до більш стійкого глибокого пізнавального інтересу, що характеризується напруженням думки, зусиллям волі, проявом почуттів, активним пошуком розв'язання пізнавальних завдань.















