113166 (591244), страница 7

Учні зазвичай вставляють чистий листочок, вираховують приклади, чи вказують рід іменників і здають вчителю на перевірку. Результати виконання самостійних робіт вчителька перевіряє на тому ж уроці, помилки аналізує. Класовод традиційно враховує можливості кожного учня і практикує диференційовані самостійні завдання. Так при розв'язуванні задачі клас поділено на три групи:

Вчителька вдало врахувала різний рівень навчально-пізнавальної діяльності учнів шляхом диференціацію. На своїх уроках Любов Богданівна перевагу надає таким методам, які відповідають пізнавальним можливостям учнів, а саме:

Наочно-практичним і перевага мікро групових організацій навчання; ігровим методам; комунікативно-діалогічним.

Процес сприйняття нового матеріалу неможливий без таких мислитель них операцій як аналіз, синтез, порівняння, виділення суттєвих ознак, узагальнення. Для збудження думки учнів, розумової активності вчителька використовує запитання: "Що?, Як?, Чому?, Чому ти так думаєш?, Доведіть, що ці слова

дійсно спільнокореневі?, Чому так, а не інакше?, Що станеться зі світом, коли люди втратять віру?"

Часто пропонує пізнавальні завдання, створює незвичні, нестандартні ситуації, викликає здивування, захоплення. При вивченні теми "Перевірка дій додаванням" учням пропонуються такі приклади:

19+31=50

50-19=31

50-31=19

"Що цікавого в цих прикладах?" - запитує вчителька. Учні відповідають: "Якщо від суми відняти доданок, то одержимо другий". Така самостійна пошукова робота учнів викликає в них уміння мислити, працювати, відчувати задоволення. На уроці рідної мови з теми "Спостереження за словотворчою роллю префікса". Учням пропонується таке завдання по варіантах:

Утворити нові слова І в (від слова летіти), II в (від префікса пре). Після виконання роботи, діти зачитують нові слова і розмірковують над запитанням: "Для чого нам потрібні в мові префікси?" Учні відповідають "Щоб наша мова була багатою".

2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами у розділі І дипломної роботи та аналіз педагогічного досвіду у цій галузі (2.1. - 2.3. розділу II) дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження: підвищення ефективності самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів обумовлюється організацією системи самостійної роботи на уроці. Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є побудова такої системи самостійної навчально-пізнавальної діяльності, перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів, яка б забезпечувала систематичне отримання об'єктивної інформації про їх навчально-пізнавальну діяльність.

Проведений аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема оцінювання рівня знань завжди була актуальною, як для педагогіки, так і для методик навчальних предметів. Саме тому вона найбільш досліджувана. Бабанський Ю.К., Лозова В.І., Савченко О.Я., Сухомлинський В.О. та інші вивчали та вдосконалювали систему самостійної роботи в початковій школі.

Експериментальній перевірці підлягали форми і методи контролю, їх функції та специфіка з урахуванням конкретного навчального предмету, віку, навіть типу навчального закладу . Прагнення відшукати єдиний і правильний еталон щодо підходу самостійної роботи, знайти оптимальну кількість і якість оцінок, яка необхідна для контролю знань, умінь і навичок учнів примусила вчених, зокрема Підкасистий П. І., Есіпов Б. П. розробити свої підходи до вирішення проблеми.

Вивчення основних психолого-педагогічних та методичних проблем самостійної навчально - пізнавальної діяльності на констатуючому етапі дослідження проводилося шляхом використання методів опитування (інтерв'ювання, бесід та анкетування).

На формуючому етапі дослідження нами була розроблена система методів самостійної роботи у навчальному процесі початкової школи і вивчалася її ефективність.

На основі поданих вище висновків були визначені умови оптимального забезпечення самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодшого школяра.

• посилена мотивація системи самостійної роботи у початковій школі на кожному уроці;

• урізноманітнення форм і прийомів самостійної роботи учнів із врахуванням їх вікових і індивідуальних особливостей;

• використання прийомів взаємоконтролю, взаємооцінювання;

• цілеспрямоване і систематичне формування самоконтролю як важливої складової учбової діяльності молодших школярів.

З метою вивчення готовності дітей до виконання самостійної пізнавальної діяльності різних типів на етапі констатуючого експерименту нами було проведено перевірочна самостійна робота в класах.

Учням пропонувалося самостійно вивчити за підручником тему : «Рослини. Зовнішня будова рослин.»

Були запропоновані запитання різного характеру.

Самостійні роботи за зразком.

2. Прочитати статтю «Рослини.» самостійно.

а) Про що ви прочитали в тексті?(Про рослини ).

б) Як ви розумієте слова «органи рослин»? (Не зрозуміли).

в) 3 яких органів складається рослина?(Не відповіли ).

г) Знайдіть відповідь в статті і прочитайте. (Знайшли 5 учнів в 2-А класі, учні в 2-Б класі).

д) Знайдіть ці органи на малюнку в підручнику і назвіть їх .

Реконструктивні самостійні роботи .

а) Дайте визначення поняттю «органи рослин» .(Це те з чого складається рослина ).

б) Опишіть стебло дерева .

в) Опишіть стебло куща . Прочитайте.

г) Опишіть стебло травянистих рослин .

д) Розгляньте малюнки і порівняйте кущ бузку і каштан.

г) Назвіть рослинні форми , які зображені в підручнику . Докажіть.

Варіативні самостійні роботи .

а) Порівняйте дерево і кущ .

б) Порівняйте дерево і травянисту рослину .

в) Порівняйте кущ і травянисту рослину.

г) Опишіть одну рослину з підручника за планом :

Де росте ?

Назвіть рослинну форму.

Яке стебло у рослини ?

Які листики?

Які квіти?

Творчі завдання

Скласти диктант із рослин для товариша за схемою

Умовні позначення :

Результати самостійної роботи показані в таблиці ( 1.)

2-А клас(контрольний)

Характеристики

Список файлов ВКР