112593 (591150), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

марніти, марнувати, Треба розшифрувати його і пояс-

мешкати нити.

1 група. Знайти значення слів.

2 група. Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у прямому значенні.

3 група. Знайти значення слів. Скласти речення з одним із слів у переносному значенні.

Перевірка.

3. Робота за підручником. Вправа 405.

Проводимо усну підготовчу роботу. Ділимо текст на речення.

1. Виконати вправу. Підкреслити дієслова, вжиті в переносному значенні.

2. Виконати вправу, поширивши перше речення другорядними членами.

Перевірка вправи.

До дієслів ставимо питання. Визначаємо час і число дієслів.

4. Відгадування ребуса.

а) У ребусі зашифровано слово кипіти.

♦ Що означає це слово? (Бурхливе перетворення рідини в пару при нагріванні).

♦ Як це дієслово вживається - в прямому значенні чи у переносному?

♦ Які фразеологізми із словом кипіти ви знаєте? (Кипить робота. Кипить від гніву (обурення).

♦ Як ви розумієте ці фразеологізми?

♦ Запишіть фразеологізми в зошити.

б) Від зими ми переходимо до весни. Опрацюємо такий текст (записаний на дошці). Кипить подіями березень. Кожного дня природа підносить нам сюрпризи.

(Пояснюємо значення слова сюрприз).

1 група. Поширити перше речення другорядними членами. Визначити граматичну основу обох речень.

2 група. Доповнити тексти кількома реченнями. Допомога, картинка "Весна".

3 група. Доповнити тексти кількома реченнями, передавши емоції (позитивні чи негативні ).

Перевірка.

5. Підбір дієслів до іменників.

♦ Пропоную дітям загадку:

Старий дід мости помостив.

Молода прийшла - мости рознесла.

(Мороз і весна)

- Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка - весна і добирають до цих слів дієслова таким чином щоб вони були вжиті в переносному значенні. Наприклад: мороз - тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо.

Весна - прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.

♦ Складання усно спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи підібрані дієслова.

6. Робота з віршем.

Послухайте уривок з твору Лесі Українки:

...Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла..

Бесіда: Що могла "сказати" Лесі весна?

1 група. Скласти 2 - 3 речення, що могла "сказати" весна Лесі Українці?

2 група. Продовжити: Коли земля прокинеться від зимового сну ..

3 група. Текст-міркування: Казав мені дідусь' " Весняний день рік годує"...

7. Робота з прислів'ями.

Які ще прислів'я про весну ви знаєте?

Наприклад:

Проспиш весною - заплачеш зимою.

Весна ледачого не любить.

Весна - наша мати: хто не посіє - не буде жати.

Зійшов сніжок - березень за пліужок.

Весна багата на квіти, а хліба у осені позичае.

У березні погода один день блисне, а сім днів кисне.

Записуємо кілька прислів'їв, вказуємо дієслова, визначаємо, в якому значенні вони вжиті.

8. Перевірка додаткового завдання (ребус, який діти розгадували протягом уроку). Тлумачення виразу. Чи можна цей вираз вважати прислів'ям?

9. Підсумок уроку.

10. Домашнє завдання.

Вправа 408.

1 група. Скласти опис дятла для довідника юного натураліста, використавши опорні слова.

2-3 група. Скласти опис-загадку "Дятел".

Диференціація на етапі закріплення і досвіді С.П. Логаевської. Коли діти обізнані з різними видами завдань, можна використати поетапну диференціацію навчальної діяльності і під час закріплення. Але щоб кожен учень зміг самостійно працювати, кожного разу проводить С.П. Логачевська велику підготовчу роботу безпосередньо на даному уроці.

Так, наприклад, перед закріпленням розв'язування складених задач повторють прості задачі на цікавому матеріалі, складають складену задачу з простих, порівнюють їх умови, розв'язки. Колективно розв'язують подібну задачу з підручника. Причому для активізації роботи Логачевська використовує гру «Учень - учитель», коли учень у ролі вчителя проаналізує задачу. Записують задачу в зошит з коментуванням. Звичайно, що і після такої підготовчої роботи не можна бути впевненим, що всі учні добре повторили ці задачі і зможуть самостійно їх розв'язати.

Тому поетапна робота дає можливість тим учням, які вже можуть самостійно працювати, поглиблювати знання, а іншим - вчитись самостійно працювати через поступове зменшення міри допомоги. Розглянемо це на прикладі.

Тема. Закріплення задач на дві дії (1 клас).

Перед початком поетапної самостійної роботи колективно повторили прості задачі, які входять до складеної: на збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць, на знаходження суми двох доданків. Одночасно в органічному зв'язку з навчальною роботою використовуються дані про громадську роботу учнів. Наприклад, першокласники читають правило «Бери участь у праці, у справах свого класу...», а на екрані проектуються дані про збір ними макулатури:

Василько - 4 кг, Оля-5кг,

Віталик — 3- кг, Олег-7кг.

На дошці прикріплюється схема задачі:

□ кг

?,на □ кг більше

За схемою і даними про збір макулатури учні складають задачі такого типу: Василько зібрав 4 кг макулатури, а Оля — на 1 кг більше. Скільки макулатури зібрала Оля?

Задачі на знаходження суми двох доданків складаються за схемою та за даними про роботу батьків учнів з «Рідного задачника». За допомогою графопроектора на екран проектуються дані про роботу доярки:

Олина мама — доярка. Надої молока за день від кожної корови такі:

Рибка-7 кг, Капа-9кг,

Русалка-10 кг, Пишна-6 кг.

Задача. Від корови Капи за день доярка надоює по 9 кг молока, а від корови Рибки — по 7 кг молока. Скільки кілограмів молока надоює доярка за день від двох корів разом?

Другим етапом роботи є спостереження, порівняння умов задач та їх розв'язання.

— Чим подібні і чим відрізняються розв'язання цих задач?

Задача № 1 Задача № 2

Василь зібрав 4 кг макулатури, Василь зібрав 4 кг макулатури, Микола — ?, на 2 кг більше. Микола — на 2 кг більше. Скільки кілограмів макулатури Скільки кілограмів макулатури зібрав Микола? зібрали хлопчики?

— Довести, що задача № 2 складена, розв'язати її.

Наступним етапом уроку є робота з фланелографом, під час якої використовуються методи аналізу і синтезу.

Користуючись умовними знаками: ?, □ - відоме число, словами «на», «більше», учні виконують вправи на перетворення простої задачі в складену і навпаки.

На фланелографі викладається схема задачі: «Юрко прочитав 7 книжок, а Сашко — на 3 більше. Скільки книжок прочитав Сашко?»

— Як поставити запитання, щоб задача розв'язувалась двома діями? (Скільки книжок прочитали два учні?)

— А як із складеної задачі зробити просту? (Треба забрати знак об'єднуючої дужки, і тоді можна буде поставити запитання: Скільки книжок прочитав Сашко?)

Учні записують задачу з коментуванням, а потім колективно розв'язують у зошитах задачу, записану на дошці: «Вова прочитав 4 книжки, а Іра — на 6 книжок більше. Скільки книжок прочитали двоє учнів?».

Один із сильних учнів заздалегідь готується до аналізу задачі на універсальній електротаблиці «Подумай», виконавши завдання картки, на якій по­дано короткий запис задачі і запитання щодо її аналізу. Учень добирає необхідні відповіді, правиль­ність яких сигналізується спалахом електролампоч­ки. Після такої підготовки учень аналізує задачу, ставлячи запитання своїм товаришам, стверджуючи їхні відповіді електротаблицею. Ось зразок такої картки:

1. Про що говориться в задачі?

2. Що означає число 4? 2. Вова прочитав 4 книжки.

3. Що означає число 6? 3. Іра прочитала на 6 книжок більше.

4. Про що запитується в задачі? 4. Про те, що учні читали книжки.

5. Чи можемо зразу відповісти?

6. Чому? 6.Тому що ми не знаємо, скільки книжок прочитала Іра.

Після глибокого аналізу задачі за допомогою сигнальних блокнотів повторюються складові частини задачі. Викликаний учень розповідає умову даної задачі, запитання, розв'язування, відповідь. Діти сигналізують про свою згоду чи незгоду відповідним кольором блокнотів. Розв'язану задачу записують самостійно у зошити.

Лише після такої глибокої підготовчої роботи можна дати самостійні завдання для закріплення уміння розв'язувати задачі даного виду.

На етапі закріплення у задачах використано дані про кількість кролів, вирощених першокласниками вдома.

На дошці кольоровою крейдою записано завдання для кожного варіанту. Завдання відкриваються поступово, у міру потреби.

В 1 класі Логачезська сама пропоную учням варіанти. Інколи дозволяє самостійно вибрати посильне завдання, дотримуючись певних вимог: вибрані завдання одного кольорі виконай до кінця. В разі утруднення піднімай руку.

1 етап

І варіант. Розв'яжи задачу:

Микола виростив 6 кролів, а Вова-на 4 кролі більше.

Скільки кролів виростили два хлопчики?

II варіант. Склади задачу за коротким записом і розв'яжи її.

Оля-10 кролів

Василь-?,на 3 кролі більше

З учнями третьої групи Логачевська працює індивідуально. Сідає біля них і тихенько складає і розв'язує з ними задачу даного виду з допомогою унаочнення.

Усі завдання швидко перевіряються і коментуються. Слухають усі, бо знають, що вже на цьому уроці будуть виконувати аналогічне, трохи складніше завдання І чи II варіанту. Відбувається ніби «передача» естафети знань.

2 етап

Завдання ускладнюються, зменшується міра допомоги слабшим учням.

І варіант. Склади задачу за виразом: 10 + (10 + 6).

II варіант. Розв'яжи задачу:

Іра виростила 8 кролів, а Руслан — на 6 кролів менше.

Скільки всього кролів виростили двоє учнів?

III варіант. Склади задачу за коротким записом і розв'яжи її:

Сашко виростив 12 кролів

Люда виростила ?, на 2 кролі менше

Під час перевірки учні І і II варіантів тільки називають відповіді, а учні III варіанту пояснюють розв'язання своєї задачі.

З етап

І варіант. Склади задачу зі словом «менше».

II варіант. Склади задачу за виразом: 2 + (2 + 8).

III варіант. Розв'яжи задачу:

Тетянка виростила 10 кролів, а Галя — на 10 кролів більше. Скільки кролів виростили дівчатка?

Як бачимо, завдання однієї групи через деякий час виконують учні іншої групи, тобто слабші учні підтягуються до рівня сильніших. Завдання добираються так, щоб усі учні змогли одночасно їх закінчити. Хронометрування з допомогою реле часу допомагає виховувати в дітей уміння раціонально використовувати кожну хвилину уроку.

4 етап роботи проходить найцікавіше. У гості до учнів приходить один з казкових героїв (це яскраві іграшки, виготовлені з пінопласту): Незнайко, Буратіно, Білочка, Їжачок тощо і просять допомогти роз­в'язати задачу.

Наприклад, на екрані проектується умова задачі:

Сергій виростив 6 кролів.

Зоя — ?, на 4 кролі більше.

Скільки кролів виростили два учні?

1) 6 + 4 = 10 (кр.)

2) 10 + 4 = 14 (кр.)

Відповідь: виростили 14 кролів.

Всі учні беруть посильну участь у відшукуванні помилки, охоче допомагають Білочці зрозуміти суть задачі.

Ефективним прийомом диференційованої роботи із слабовстигаючими учнями є поєднання багаторазо­вого пояснення з поетапною роботою над закріпленням матеріалу. Покажемо дію такого прийому на прикладі вивчення учнями 1 класу теми «Ненаголошені е, и».

Після актуалізації опорних знань та колективного складання пам'ятки застосування правила школярі колективно виконують вправи за зразком. Далі вчитель запитує:

— То як же перевірити, яку букву треба писати?

Учні, які зрозуміли правило, самостійно виконують вправу 175 (вставляють пропущені букви в словах: з...ма - зими, п...ро - пера, кр...ло - крила, в...рба - верби., в...сна - весни).

Інші під керівництвом учителя виконують практичні завдання щодо написання слів з ненаголошеними е, и. Перевірка роботи для обох груп дітей поєднується з ґрунтовним поясненням, чому саме в тому чи іншому слові треба писати е чи и. Тепер майже всі діти зрозуміли суть правила. Вони одержують завдання: дібрати перевірні слова і вставити потрібну букву у стовпчиках слів, написаних на картках для індивідуальної роботи.

В цей час учитель працює індивідуально з кількома учнями, які ще не зовсім зрозуміли правило. Після того як учні усвідомлять пам'ятку застосування правила, під керівництвом учителя проводиться поетапна самостійна робота з метою вироблення навичок правопису слів з ненаголошеними е, и.

Характеристики

Список файлов ВКР