112109 (591030), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Аналіз програм для початкової школи [42] показав, що "Природознавство" в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Я і Україна", який вивчається в 1-2-х класах. Під час викладання даного предмету у дітей розширюються елементарні знання про рослини, які вони отримали у 1-2 класі, розкриваються у доступній формі зв’язки між неживою і рослинами, між рослинами і тваринами, а також природою й трудовою діяльністю людей, виховується любов до рідного краю, необхідність турботи про рослини. Зміст програми для 3-го класу складають розділи "Природа і ми", "Нежива природа"; "Жива природа".

У змісті програми відображено ієрархічну залежність уявлень і понять, що розкривають, на доступному для дітей рівні, цілісність природи через встановлення зв'язків та залежностей між тілами і явищами природи. Також тут реалізовано дедуктивний спосіб викладу матеріалу, тобто від загального до конкретного, від сутності загальних понять, зв'язків, закономірностей, способів діяльності — до їх конкретизації. Засвоєні власне предметні знання та уміння попередніх розділів (у розділах — тем) виступають засобами пошуку нових знань і умінь у наступних розділах (темах). Кожний розділ поділяється на теми, в змісті яких виділено його логічно завершені частини. Сутність їх полягає в розкритті уявлення чи поняття про тіла та явища природи, про способи виконання певних дій чи видів діяльності.

Аналіз програми [42] показав, що компонентом змісту курсу "Природознавство" ( 3- 4 класу) є елементарні ботанічні знання – про будову рослин, їхні життєві процеси – живлення, дихання, ріст, розмноження, пристосування до умов існування, взаємозв’язки з навколишнім середовищем, різноманітність, угруповання і поширення, значення в житті людини і в природі, охорону рослин. Знання про рослини, які третьокласники повинні засвоїти відображені на схемі 1.1.

Зазначимо, що ознайомлення з рослинами починається з поглиблення знань, які учні отримали у 1-2 класах: про дерева, кущі, трави, органи рослин, листяні та хвойні дерева. Загальне поняття "рослини" збагачується новим змістом, розширюється його об’єм. Програмою передбачається формування як одиничних (ялина), так і загальних понять (рослини, дерева, кущі, трави, листяні рослини, хвойні рослини, дикорослі рослини, культурні рослини). У 3 класі учні дізнаються як розмножуються рослини, живляться, яка роль органів у житті рослини. Дізнаються про те, що рослини бувають багаторічними. однорічними і дворічними. Ознайомлюються з умовами, які необхідні для життя рослин, як рослини пристосувались до різних умов життя.

Знання про рослини розширюються і поглиблюються також і у 4 класі. Школярі ознайомлюються із рослинами природних зон України. У них формується уявлення про мішані ліси, лісостеп і степ, взаємозв’язки рослин та інших компонентів природних зон. Вони розглядають рослини як компонент природних угруповань. Поглиблюються і знання школярів про значення рослин у житті людини. Формується уявлення про рослинництво, залежність його розвитку від природних умов.

Схема 1.1. Знання про рослини у змісті природознавства у 3 класі

РОСЛИНА – ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ

(живиться, дихає, росте, розмножується)

Будова рослин - ОРГАНИ РОСЛИН

КОРІНЬ СТЕБЛО ЛИСТКИ КВІТИ ПЛІД

ЖИТТЄВІ ФОРМИ РОСЛИН

ДЕРЕВА КУЩІ ТРАВИ

ЛИСТЯНІ ХВОЙНІ

БАГАТОРІЧНІ ДВОРІЧНІ ОДНОРІЧНІ

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

МОХИ ХВОЩІ ПАПОРОТІ ХВОЙНІ КВІТКОВІ

РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

УМОВИ РОСТУ І РОЗВИТКУ РОСЛИН

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН ДО РІЗНИХ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Зростають і вимоги щодо рівня знань про рослини з класу у клас (таблиця 1.1.).

Таблиця 1.1.

Вимоги до знань молодших школярів про рослини у курсі "Природознавство"

Аналіз змісту програми показав, що вивчення рослин як компонента живої природи, особливості будови рослин, органи рослин, пристосування рослин до умов навколишнього середовища, умови росту й розвитку рослин розглядаються на прикладі квіткових рослин. Ми вважаємо, що це пояснюється насамперед дидактичними принципами доступності, наочності і вивчення від відомого до невідомого, оскільки саме квіткові рослини постійно оточують дітей у їхньому повсякденному житті, є найбільш доступні для спостереження учнів, з ними можна ставити досліди і доглядати за ними. У більшості з них добре розвинуті всі органи рослинного організму. Квіткові рослини є прекрасним об’єктом для естетичного і екологічного виховання учнів початкової школи.

Таким чином, на підставі аналізу літератури нами розкрито сутність знань, з’ясовано, що знання про рослини засвоюються молодшими школярами у формі уявлень і понять, визначено, які знання про рослини формуються у процесі вивчення учнями природознавства, якими вміннями оволодівають школярі.

1.2 Характеристика форм, методів та засобів вивчення молодшими школярами рослин у курсі "Природознавство"

Успіх засвоєння учнями різних знань про рослини визначається правильною організацією процесу навчання школярів, оптимальним поєднанням різних форм роботи, способом роботи вчителя над їх формуванням.

Урок є основною формою навчання природознавства у початковій школі. У дидактиці початкової школи під уроком розуміють таку форму організації навчальної роботи в школі, яка відбувається у межах точно встановленого часу за розкладом, з певним складом учнів для досягнення навчальних результатів. Уроки мають різні структури залежно від дидактичної мети, характеру матеріалу, вікових особливостей учнів; об'єднуються в систему за темами [23; 27;46].

Вивчення педагогічної літератури [1; 4;10;20;36] та ін. дало змогу з'ясувати функції, які виконує сучасний урок з природознавства:

• Навчальна, пізнавальна функція полягає у набутті школярами знань, умінь і навичок з природознавства, формуванні у них загальнонавчальних і спеціальних умінь.

• Виховна функція уроку полягає у формуванні у молодших школярів розуміння взаємозв'язків між об'єктами та явищами природи, здійсненні патріотичного, екологічного, естетичного, трудового виховання.

• Розвиваюча функція включає розвиток у молодших школярів особистих якостей, пов'язаних з їх розумовими і пізнавальними здібностями, а саме мислення, пам'яті, уваги, спостережливості тощо,

• Стимулююча функція передбачає таке навчання, яке викликає в учнів потребу в набутті знань, інтерес до вивчення навколишнього світу, активізує пізнавальну діяльність.

Аналіз методичних посібників [36; 37; 38 та ін.] дав нам змогу з'ясувати вимоги, що висуваються до уроків із природознавства:

1. Постійно здійснювати загальнодидактичний принцип єдності навчання і виховання. Відповідно до змісту природничого матеріалу правильно визначати навчальну, виховну, розвивальну мету уроку; уявляти, які знання, вміння і навички будуть сформовані під час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.

1. Зміст природничого матеріалу повинен бути науковим, підготовленим до свідомого сприймання учнями своїх обов'язків бережливо ставитись до природи, поважати людей, але не перевантаженим і доступним для розуміння дітей певного віку.

2. Під час вивчення нового матеріалу, зосереджуючи увагу на описі певних предметів, явищ або процесів, слід уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певні логічні, причинно-наслідкові зв'язки.

1. Для розвитку логічного мислення та пізнавальної самодіяльності учнів на уроці застосовувати різні види робіт, правильно розподіляти час на основні структурні елементи уроку.

2. Система методів і прийомів повинна бути такою, яка забезпечила б найбільшу доцільність роботи учителя і пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку.

3. Домашнє самостійне завдання може бути логічним продовженням або закінченням класної роботи. Воно повинно включати роботу з підручником, а також різноманітні види творчого характеру. за складністю домашнє завдання повинно бути простим, зрозумілим, не перевантаженим.

В.М. Пакулова та В.І. Кузнєцова виділяють дидактичні, виховні і організаційні специфічні вимоги до уроку з природознавства.

1.Дидактичні:

• визначення системи природничих фактів, понять уроку відповідно до навчальної програми предмету, формування умінь і навичок з врахуванням рівня підготовки і психологічних особливостей учнів даної вікової групи;

• використання на уроках місцевого природничого матеріалу.

2.Виховні:

-забезпечити розуміння школярами основних законів природи з метою формування у них наукового світогляду;

-вивчення природи в тісному взаємозв'язку з життям;

-виховання бережливого ставлення до природи і вивчення правил поведінки в ній;

Характеристики

Список файлов ВКР