112109 (591030), страница 9
Текст из файла (страница 9)
2 Бесіда з елементами розповіді та виконання практичної роботи з метою формування понять "хвойні та листяні дерева і кущі".
Практична робота з метою формування поняття "хвойні рослини", "листяні рослини"
—Розглянете гілочки клена і ялини, а також цілі рослини. Порівняйте їх за стеблом, шириною листя. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?
Спільними ознаками є те , що це — дерева. У них є корінь, стовбур, листя. Відрізняються вони тим, що у клена листки широкі, а у ялини — вузенькі, схожі на голки.
За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні та хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних — вузеньке. Воно схоже на голки і називається хвоєю. Листяні дерева кожної осені скидають листя, а хвоїнки на хвойних деревах тримаються по 2-3 роки і опадають не одночасно. Тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрин восени опадає вся хвоя.
—Розгляньте бузок і ялівець. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються? Зверніть увагу на стебло, листки. Порівняй їхні листки за розмірами.
Спільними ознаками є те, що це — кущі. У них є корінь, кілька дерев'янистих стебел, листя. Відрізняються тим, що у бузку листки широкі, а у ялівця — вузенькі схожі на голки.
За зовнішнім виглядом та будовою листя, кущі як і дерева, поділяються на листяні і хвойні. У листяних кущів листя широке, а у хвойних — вузеньке (хвоя). Як і дерева, листяні кущі кожної осені скидають листки, а хвойні кущі вічнозелені.
—Поміркуйте, коли рослина народжується.
Рослина народжується тоді, коли насіння, потрапивши у сприятливі умови, проростає.
—Скільки років можуть жити дерева і кущі з того часу, як народилися?
Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева — це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб — не раніше, як у 100 років.
Щороку дерева і кущі утворюють насіння. Отже, дерева і кущі живуть багато років, тому їх називають багаторічними рослинами.
3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав 'янисті рослини.
-
Щоб знайти відповідь на запитання, яка тривалість життя трав'янистих рослин, пригадайте, які рослини щороку висівають на городах і полях. (Соняшник, квасолю, горох, огірки, помідори, кріп, пшеницю, перець, капусту, моркву, помідори, буряк, петрушку).
-
Назвіть ті рослини, у яких після проростання утворюються не лише корінь, стебло, листки, а також квіти та плоди з насінням, і восени вони відмирають. (Соняшник, квасоля, горох, огірки помідори, укріп, пшениця, перець).
Навесні ці рослини проростають із насіння. Спочатку виростає корінь, стебло і листки. На початку літа вони цвітуть і з квітів утворюються плоди з насінням. Восени ці рослини відмирають.
—Скільки живуть ці трав'янисті рослини? Якими вони є за тривалістю життя?
Соняшник, квасоля та інші перелічені рослини, живуть один рік, тому їх називають однорічними рослинами. Однорічні рослини протягом одного року, утворюють не тільки корінь, стебло і листки. Вони цвітуть, утворюють плоди з насінням і відмирають. На другий рік, щоб отримати від них плоди і насіння, їх потрібно знову висівати.
Із названих рослин, у нас ще залишилися петрушка, морква, буряк і капуста. У моркви, на відміну від гороху, потовщений корінь, а також відсутні
квіти, плоди і насіння. Навесні морква проростає із насіння. У неї виростають лише корінь, коротке стебло і листки. Протягом літа морква росте і накопичує у коренеплоді поживні речовини. Восени стебло і листки відмирають, а коренеплід зимує в ґрунті. Навесні з кореня моркви виростають листки і довге стебло, яке несе квіти, з яких утворюються плоди з насінням. Восени, після дозрівання насіння, морква відмирає.
Морква, а також буряк, петрушка, капуста живуть два роки, отже, — це дворічні трав'янисті рослини. Дворічні рослини протягом року життя утворюють лише корінь, коротке стебло і листки, а також накопичують у корені (морква, буряк, петрушка) чи стеблі (капуста) поживні речовини. На другий рік вони цвітуть, дають плоди з насінням і відмирають.
Крім того є ще багаторічні трав'янисті рослини, у яких є кореневище, цибулини або бульби з накопиченими поживними речовинами. Багаторічних рослин у природі дуже багато. Цибулини є у тюльпана, часнику, цибулі, нарциса, гладіолуса. Кореневище є у конвалії, півників, кропиви, пирію, осоту, щавлю. Бульби є у топінамбуру, картоплі.
Отже, трав'янисті рослини є однорічними, дворічними і багаторічними.
IV.Підсумок уроку.
-
Що нового ви дізналися на нашій екскурсії?
-
А про що почули вперше?
—Що ви запам'ятали цікавого про дерева та кущі? А про трав'янисті рослини?
-
Чим відрізняються однорічні трав'янисті рослини від багаторічних?
-
Чи можуть дерева бути однорічними? Чому?
V.Завдання додому.
Опрацювати статі у підручнику на с. 111-115, дати відповіді на запитання після статей. Закласти досліди, описані в підручнику на с. 122. Виконати завдання в зошиті з друкованою основою с. 36-37.
Тема уроку: Різноманітність рослин у природі
Мета уроку: формувати уявлення про різноманітність рослин у природі, про групи рослин: водорості, мохи, папороті, хвощі, хвойні, квіткові; розвивати вміння аналізувати, зіставляти рослини, визначати істотні ознаки, впізнавати рослини; розвивати спостережливість, виховувати дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприйняття рослинного світу.
Обладнання: малюнки рослин різних груп, гербарії рослин, кімнатні рослини, шишки рослин, гілочки з плодами глоду і шипшини.
Вивчення нового матеріалу
Практична робота з метою формування уявлення про водорості
1. Розгляньте малюнки водоростей на с. 116 підручника.
2. Порівняйте дані рослини. Що спільного? Чи є в них органи: корінь, стебло, листки, квітка, плід, насіння? У водорості тіло не почленоване на органи.
3. Що відмінного? Яке забарвлення водоростей? Водорості відрізняються забарвленням. Є зелені, бурі, червоні водорості. Чи подібні водорості за формою і розмірами? Водорості відрізняються за формою і розмірами.
4. Зроби висновок про ознаки, які характерні для водоростей.
Практична робота з метою формування уявлення про мохи, хвощі, папороті
1. Розгляньте малюнки мохів та гербарій моху. Що у них спільне? Які вони мають органи? У мохів є стебло, дрібні листки, коробочка зі спорами.
2. Розгляньте малюнки хвоща і гербарій хвоща. Які органи є у хвоща? У хвоща є стебло, листки, корінь і кореневище, колосок, у якому утворюються спори.
3. Розгляньте малюнки папороті і гербарій чоловічої папороті. Які органи є у папороті? У папороті є корінь, кореневище, стебло, листки, спори, які утворюються на листках.
4. Порівняй хвощ та папороть. Що у них спільне? Спільне є те, що у них є корінь, стебло, кореневище, листок, спори.
5. Чим мохи подібні до хвощів і папоротей? Вони мають стебло, листки і спори. Чим відрізняються? У мохів немає кореня, є коробочка, де дозріваються спори.
6. Зроби висновок, які істотні ознаки характерні для мохів, хвощів, папоротей.
Практична робота з метою формування
поняття "хвойні рослини", "квіткові рослини"
-
Розглянь малюнки квіткових і хвойних рослин. Порівняй дані рослини. Що спільного? Зверни увагу на органи рослин. (У них є корінь, стебло, листки, насіння).
-
Що відмінного? Зверни увагу на листки, наявність квітки, плоду, шишок. У квіткових рослин листки широкі, є квітки і плоди. У хвойних є шишки, вузькі голчасті листки.
-
Порівняй гілочки ялини і ялівця. Що спільного? Зверни увагу на розміри листки. (У них вузькі, схожі на голки листки. Є стебло, шишки). Рослини, у яких листки вузькі, схожі на голки – хвойні.
-
Порівняйте гілочки сосни і ялини за листям. Що спільного? В обох дерев є листочки — хвоїнки. Вони зелені, вузенькі, вкриті восковим нальотом; дерева їх на зиму не скидають. Що відмінного? У ялини хвоїнки короткі, розміщені на гілках поодиноко, а у сосни — довгі, ростуть попарно.
-
Розглянь шишки ялини і сосни. Що утворюється у шишках? (Насіння).
-
Розглянь гілочки з плодами глоду і шипшини. Де міститься насіння у квіткових рослин? (Всередині плоду).
-
Зроби висновок про істотні ознаки квіткових і хвойних рослин
Тема уроку: Розмноження квіткових рослин. Умови росту і розвитку рослин. Як виростити нову рослину з насінини.
Мета уроку: формувати уявлення про способи розмноження квіткових рослин, про пристосування плодів до поширення насіння, умови проростання насіння та росту й розвитку рослин; формувати вміння робити висновки з проведених дослідів, самостійно висловлювати думку, узагальнювати; розвивати спостережливість, виховувати дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприйняття рослинного світу.
Обладнання: малюнки квіткових рослин, гербарій, насіння та проростки квасолі, цибулина, бульба картоплі, гілочка смородини, колекції плодів, плоди клена.
Тип уроку: предметний
Практична робота з метою формування поняття "плід"
1. Розгляньте колекцію плодів огірка, яблуні, груші, маку. Порівняйте їх за забарвленням, формою, на смак. Виявляється, що всі ці ознаки у різних плодів різні.
2. Що ж у них є спільне, чим вони схожі один на одного? Для цього давайте розріжемо плоди і подивимось, що в них усередині. У них усередині є насіння.
3. Розгляньте плоди ясена, клена, кульбаби, череди, лопуха. Які вирости є у них? У клен і ясена є крильця, у кульбаби – парашутики, у череди і лопуха гачечки. навіщо у плодів є дані вирости.
4. Зроби висновок про істотні ознаки плоду.
Демонстраційний дослід з метою виявлення значення крилець у плодів клена
1. Одночасно випускаємо з рук плід клена з крильцями і плід без крилець.
2. Що спостерігаєте? (Плід клена з крильцями летить далеко)
3. Зробіть висновок, навіщо плоду клена крильця.
Учитель: А з чого утворюються плоди?
Розглядають квітку огірка з потовщеною зав’яззю і доходять висновку, що плоди виростають із квітки Яке значення мають плоди для рослини?
—У плодах є насіння, яким рослини розмножуються.
Так учні разом з учителем визначили спільні, суттєві ознаки плоду, на основі яких різноманітні, зовні не схожі органи рослини об’єднали в одну групу "плоди".
-
Плід — частина рослини;
-
плід розвивається з квітки;
-
у плодах є насіння;
-
насінням розмножуються рослини.
Практична робота з метою формування уявлення про насіння
-
Уважно розгляньте насінину квасолі.
-
Обережно зніми з неї шкірочку.
-
Знайди під шкірочкою малесенький корінець, стебельце, листочки та дві дольки с поживними речовинами.
-
Зроби висновок, з чого складається насіння.
Учнівські досліди, які учні самостійно виконували вдома (за тиждень до уроку )з метою з’ясування умов, які потрібні для проростання насіння
-
У блюдце на добре зволожену тканину поклади кілька насінин квасолі і накрий такою самою тканиною Постав у тепле місце.
-
У блюдце на добре зволожену тканину поклади кілька насінин квасолі і накрий такою самою тканиною Постав у холодне місце.
-
У блюдце поклади кілька насінин квасолі і залий їх водою так, щоб вона повністю вкривала їх. Постав у тепле місце.
-
Що спостерігав? Зроби висновок, які умови потрібні насінню для проростання
Учнівські досліди, які учні групами виконували в позаурочний час (за два тижні до уроку)з метою з’ясування умов, необхідних для росту і розвитку рослин
Після уроків учні залишаються в класі. Учитель пропонує уявити, що сталося б на Землі, якби зникли всі рослини. У довільній формі, на основі власного життєвого досвіду діти висловлюють свої міркування. Учитель веде далі: "А чи може статися подібне? Що потрібно рослинам для їх росту? Які умови їм необхідні? Щоб дати відповідь, треба провести досліди. Пам’ятайте, найправильніша відповідь буде у того, хто уважно спостерігатиме й записуватиме свої спостереження."
Клас ділиться на шість груп. Кожній групі пропонується виконати дослід і спостерігати за планом (однаковий для всіх).
1. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй грунт.
2. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце, поливай і розпушуй грунт, закрий від світла чорним папером.
3. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в холодне місце на світло, поливай і розпушуй грунт.
4. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце на світло, розпушуй грунт, не поливай.
5. Проросле насіння висій у багатий на поживні речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле місце на світло, розпушуй грунт, поливай. Зверху накрий банкою, щоб не потрапляло повітря.
6. Проросле насіння висій у прожарений промитий пісок, у якому немає поживних речовин ,у пластмасову склянку. Постав склянку на світло, в тепле місце, поливай і розпушуй грунт.
7. Спостерігай і записуй: коли показалися проростки? Коли на рослинах з’явилися листки? Який колір мають листки? Яка висота рослин? Скільки листків на рослині?
На уроці робота починається з розгляду дослідних рослин та їх усного опису. Учні першої групи розповідають за планом: висота рослини, колір і розміри листя, кількість його на рослині. Далі ставиться запитання: "Чому рослина має такий вигляд? У яких умовах вона виросла?" Діти вчаться аналізувати результати досліду під керівництвом учителя, відповідаючи на запитання або продовжуючи думку (вирази записані на дошці):
-
Рослина стояла на підвіконні, отже, вона мала достатньо… .
-
Температура повітря в класі 20 градусів тепла, тому рослині вистачало… .
-
Рослину поливали водою, отже, було достатньо… .
-
Насіння було висіяне у прожарений пісок, який не має поживних речовин, отже, рослині не вистачало… .
-
Причиною того, що рослина погано росла, була відсутність… .
Робимо висновок: щоб рослина добре росла і розвивалась, потрібні не тільки…, а й … .
За таким же планом, але з більшим рівнем самостійності учні міркують, з’ясовуючи значення світла, води, повітря, тепла.















