112109 (591030), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Щоб діти переконалися у правильності зроблених висновків, учитель демонструє дослід №1 і дає завдання: "Порівняйте рослину з рослинами інших дослідів. Чим ця рослина відрізняється від інших? Чим можна пояснити, що вона зелена, найвища від усіх, має більші за розміром листки?" Діти самостійно аналізують умови досліду, порівнюють із описом рослини і доводять, що тільки тоді, коли є всі умови: світло, повітря, вода, поживні речовини – рослини добре ростуть і розвиваються.
Практична робота з метою формування вмінь вирощувати рослину без насіння
1. Візьміть гілочку смородини (живець) і посадіть у пластмасову склянку з ґрунтом. Доглядайте за рослиною, не забудьте підливати. Спостерігайте за змінами (за довжиною гілочки, за кількістю листочків).
2. Розгляньте цибулину цибулі. Посадіть цибулину у грунт у пластмасову склянку. Доглядайте за рослиною, підливаючи її. Спостерігайте за змінами (за появою листочків, кількістю листочків).
3. Відірвіть листочок кімнатної рослини сенполії і поставте його у склянку з водою. Спостерігайте за рослиною (зверніть увагу на появу корінців).
4. Зробіть висновок проте, як можна виростити рослину без насіння.
Завдання для спостережень за рослинами
Завдання для індивідуальних спостережень за кімнатними рослинами (довготривале)
1. Чи ростуть рослини взимку?
2. Чи втрачають кімнатні рослини взимку листки?
3. Чи цвітуть кімнатні рослини взимку?
Завдання для спостереження групами. З’ясуй, яка рослина краще росте.
Група 1.
1. Розглянь 2 кімнатні рослини бегонії, які стоять поряд
2.В однієї рослини ґрунт постійно розпушували, а в іншої – ні.
3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).
Група 2.
-
Розглянь 2 кімнатні рослини фіалки.
-
Одну рослину постійно підливали, іншу тимчасово –ні.
3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).
Група 3.
-
Розглянь 2 кімнатні рослини фікусу.
-
В однієї рослини постійно витирали листочки від пилу, в іншої тимчасово –ні.
3. Що свідчить про те, що одна рослина краще росте, ніж інша? (Порівняй, яка рослина вища, у якої більше зелених листочків).
Завдання для спостереження в куточку живої природи
Проведи дослідження, щоб перевірити, чи живі взимку рослини. Якщо зустрінеться зламана гілка, обережно зріж, помістити у пляшку з водою і постав у куточку живої природи. Поспостерігайте, як із бруньок розвиваються листочки (чи квіти) і зроби висновок. (Щоб пробудити рослини від зимового сну, потрібні тепло і вода. Вони і взимку живі, їх треба берегти, не ламати).
Завдання для спостережень за рослинами в природі
-
Поспостерігай за деревами і кущами восени. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні? Чи на всіх деревах і кущах є плоди? Порівняйте плоди ясена, клена, липи, горобини між собою. Пригадайте, які умови необхідні для життя рослин. Чи є всі умови для росту та розвитку дерев і кущів восени? Які зміни відбулися з деревами і кущами?
-
Поспостерігайте за трав’янистими рослинами восени. Розгляньте їх. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні. Які зміни відбулися з трав’янистими рослинами.
3. Поспостерігайте за деревами і кущами взимку. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Чи всі органи вони мають? Якщо не всі, то поясніть, чому вони відсутні? Чи на всіх деревах і кущах є плоди? Розгляньте їхню кору, гілки, плоди. З’ясуйте, які вони на дотик, понюхайте їх. Які зміни відбулися з деревами і кущами взимку? Які зміни відбулися з трав’янистими рослинами взимку?
4. Поспостерігайте за деревами і кущами навесні. Розгляньте зовнішній вигляд дерев і кущів. Які зміни відбулися з деревами і кущами навесні? Які зміни відбулися з трав’янистими рослинами навесні?
2.3 Результати експериментального дослідження
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства буде здійснюватися ефективніше за умови впровадження методики навчання, яка передбачає цілеспрямоване, систематичне використання спостереження, дослідів, практичних робіт, ми перевіряли в процесі експерименту.
Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Мала Лука Гусятинського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 47 учні третіх класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 24 учнів та експериментальний клас 3–Б – 23 учні. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка була спрямована на ефективне вивчення молодшими школярами рослин на уроках.
Показником ефективного вивчення третьокласниками рослин був рівень навчальних досягнень учнів.
Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу "Зелене диво Землі."
Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якість виконання учнями завдань ( правильність та повнота відповіді).
Підсумкова письмова контрольна робота
1. Допиши речення. Для росту і розвитку рослин потрібні умови: поживні речовини, повітря, тепло, ____________, ___________.
2. Підкресли назви листяних дерев.
Каштан, сосна, огірок, модрина, береза, ялина, ялівець, тис, калина.
3. Впиши в таблицю назви рослин.
Ялина, смородина, картопля, береза, калина, подорожник.
| Дерева | Кущі | Трав'янисті рослини |
4. Встанови відповідність між рослинами і органами розмноження
| Кукурудза Часник Суниці Виноград | живцями вусами цибулинами насінням |
5. Закресли те, що не є плодом. Поясни свій вибір.
6. Доведи, що тварини не зможуть жити без рослин.
Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати досягнень учнями рівня знань про рослини
| № зрізу знань | Кількість учнів, що досягли рівня знань ( у % ) | ||||||||||
| високого | достатнього | середнього | низького | ||||||||
| Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | Експер. клас | Контр. клас | ||||
| 1 | 8(34%) | 5(21%) | 11(48%) | 9(38%) | 4(18%) | 6(25%) | - | 4(16%) | |||
Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань про рослини в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.
Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. На основі аналізу літератури з’ясовано, що діти молодшого шкільного віку сприймають світ як єдине ціле, не поділяючи його прояви на біологічні, фізичні, хімічні явища. Інтеграція природничо-наукових знань на початковому етапі навчання дозволяє сформувати правильне цілісне уявлення про явища природи, створює базу для подальшого диференційованого вивчення наук про природу.
Природознавство є інтегрованим навчальним предметом, який представлений системою узагальнених знань про природу, адаптованих до вікових особливостей розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку. Він включає ієрархізовану систему знань, які відображають об’єкти і явища у їх взаємозв’язку, на доступному для учнів початкової школи рівні.
2. Виявлено, що компонентом змісту курсу "Природознавство" є елементарні ботанічні знання – про будову рослин, їхні життєві процеси – живлення, дихання, ріст, розмноження, пристосування до умов існування, взаємозв’язки з навколишнім середовищем, різноманітність, значення в житті людини і в природі, охорону рослин.
Знання про рослини засвоюються молодшими школярами у формі уявлень і понять. Основною формою знань та мислення учнів є поняття, узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. У ньому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв'язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя.
Вивчення рослин як компонента живої природи, особливості будови рослин, органи рослин, пристосування рослин до умов навколишнього середовища, умови росту й розвитку рослин розглядаються на прикладі квіткових рослин. Це пояснюється насамперед дидактичними принципами доступності, наочності і вивчення від відомого до невідомого, оскільки саме квіткові рослини постійно оточують дітей у їхньому повсякденному житті, є найбільш доступні для спостереження учнів, з ними можна ставити досліди і доглядати за ними.
3. На основі аналізу педагогічних джерел з’ясовано, що у процесі вивчення молодшими школярами рослин особливого значення набувають урок-екскурсія, предметний урок. Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст, яким оволодівають учні у процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи. На таких уроках школярів мають можливість розглянути той або інший предмет, випробувати його на твердість, відчути запах, покуштувати на смак, порівняти різні предмети, встановити спільні та відмінні ознаки.
На уроках - екскурсіях, які на предметних уроках, учні безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать їх в природній обстановці, тоді як у класі об’єкти, що вивчаються, ізолюються один від одного і від навколишнього середовища. Екскурсії допомагають значно глибше і повніше вивчити різноманітність явищ і об’єктів природи, встановити зв’язки організмів один з одним і з середовищем, з умовами існування.















