112092 (591026), страница 28

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 28)

Особливу увагу звертають показники реалізації активних форм відпочинку, так, тільки 30,2% (11—12-літніх), 33,4% (13—14-літніх) та 28,9% (15— 16-літніх) учнів систематично відпочивають з використанням фізичних вправ, спортивних ігор, рухових ігор та туризму.

У всіх вікових групах була виявлена негативна кількісна тен­денція реалізації форм загартування, тільки 8,4% (11—12-літніх), 10,2% (13—14-літніх) та 12,5% (15— 16-літніх) респондентів систе­матично здійснюють процедури загартування тіла. Доповнюється ця тенденція кризисно низькими показниками оздоровлення учнів. 15,6%(11—12-літніх),21,3%(13—14-літніх)та16,8%(15—16-літніх) респондентів систематично займаються означеним видом діяльності, при цьому з них тільки 25,7%(11—12-літніх), 36,2% (13—14-літніх) та 27,9% (15—16-літніх) мають свідому мотивацію та по­требу в систематичних фізкультурно-оздоровчих заняттях.

Анкетне дослідження дозволило виявити досить тривожне соціально актуальне явище, а саме: 75,3% (11 —12-літніх), 77,8% (13— 14-літніх) та 83,6% (15—16-літніх) учнів стверджують, що держав­на система фізкультурно-оздоровчої робота малоефективна й неприваблива, тому тільки 15,2% (11—12-літніх), 17,4% (13—14-літніх) га 9,8% (15—16-літніх) респондентів систематично виконують домашні завдання з фізичної культури, валеології та гігієни. На жаль, викладена тенденція доповнюється даними про те, що тільки 10,7% (11—12-літніх), 19,0%(13—14-лігаіх)та26,3%(15— 16-літніх) учнів мають фундаментальну уяву про позитивний вплив фізичної культури, спорту та загартовуючих процедур на стан здоров'я людини.

У процесі дослідження було встановлено факт дуже низького рівня теоретичної та методичної підготовленості школярів з питань фізичного виховання та спорту, тільки 5,4%(11—12-літніх), 12,3% (13—14-літніх) та 20,5% (15—16-літніх) учнів володіють знаннями відносно розвитку фізичних якостей, аналогічна динаміка виявлена и відносно методики 4,8% (11 —12-літніх), 11,9% (13—14-літніх) і 17,8% (15—16-літніх).

I вже, як закономірність, негативна тенденція у сфері формування в учнів загальноосвітніх шкіл спеціальних знань та навичок:

• так, тільки 3,5%(11—12-літніх), 9,6% (13—14-літніх) і 21,4% (15—16-літніх) респондентів володіють знаннями й навичками безпеки життєдіяльності;

— тільки 2,8% (11—12-літніх), 10,5% (13—14-літніх) та 26,8% (15—16-літніх) знають рівень свого фізичного розвитку;

• аналогічна тенденція відносно знань рівня свого здоров'я 5,4% (11—12-літніх),8,6%(13—14-літніх) та12,3%(15—16-літніх)учнів;

• вимоги особистої та суспільної гігієни знають тільки 48,5% (11— 12-літніх),63,8%(13—14-літніх)та64,4%(15—16-літніх) школярів;

• тільки 25,5% (11 —12-літніх), 36,2%(13—14-літніх)і 48,1% (15—16—літніх) респондент1е знають кілька шкідливих звичок;

• 7,8%(11—12-літніх), 16,2%(13—14-літніх) і 21,5%(15— 16-літніх) учнів знають механізм впливу шкідливих звичок на організм людини, при цьому тільки 10,5% (11 —12-літаіх), 19,0% (13— 14-літніх) і 29,7% (15—16-літніх) респондента готові самостійно вирішувати проблем профілактики шкідливих звичок.

За результатами проведеного експерименту ми дійшли висновку, ідо 12,0%(11—12-літніх), 14,9%(13—14-літніх) і 29,7%(15— 16-літніх) учнів мали спробу вживати алкогольні напої, з них 0,8% (11—12-літніх), 2,2% (13—14-літніх) і 6,5% (15—16-літніх) уживають алкоголь систематично. При цьому привертає на себе увагу той факт, що тільки 6,2% (11—12-літніх), 22,5% (13—14-літніх) і 42,3% (15—16-літніх) учнів знають механізм негативного впливу алкоголю та профілактики цієї звички.

Особливу увагу слід звернути на те, що 3,9% (11—12—літніх), 12,8% (13— 14-літніх) та 23,6% (15—16-літніх) учнів мали спробу тютюнопаління,зних2,5%(11—12-літніх), 10,6%(13—14-літшх)і 23,6%(15—16-літніх) займаються цим систематично. 10,8% (11— 12-літніх), 18,5% (13—14-літніх) та 46,9%(15—16-літніх) респон­денте мають уяву про механізм шкідливого впливу на здоров'я людини тютюнопаління.

Дослідження дозволяє констатувати те, що досить небезпечна тенденція поширення наркоманії теж властива середовищу підлітків,так0,4%(11—12-літніх), 3,0%(13—14-літніх) та 6,7%(15— 16-літніх) респондентів мали спробу вживати наркотичні речовини, а 0,2% (11—12-літніх), 1,9% (13—14-літніх) та 2,3% (15—16-літніх) учнів мають досвід сталого вживання наркотиків або біологічно активних препаратів, при цьому обнадійливими є показники того, що 42,5% (11— 12-літніх), 68,3% (13—14-літніх) та 82,4% (15— 16-літніх) респондентів знають механізми й наслідки негативного впли­ву на здоров'я людини наркотичних речовин.

За результатами анкетних даних виявлено соціально загрозливу ситуацію, так 58,3% (11—12-літніх), 69,8% (13—14-літніх) і 75,6% (15— 16-літніх) учнів загальноосвітніх шкіл знаходяться в умовах хронічноії гіподинамії, тільки 10,5%(11—12-літніх), 16,9%(13—14-літніх) і 14,3% (15—16-літніх) школярів мають умови оздоровчої роботи в сім'ї та за місцем проживання, 10,8%(11—12-літніх), 12,5%(13—14-літніх) і 18,4% (15—16-літніх) респондент самостійно займаються фізичними вправами, тільки 5,2% (11—12-літніх), 9,8% (13—14-літніх) та 10,1%(15—16-літніх) займаються загартуванням. При цьому 29,6% (11—12-літніх), 45,9%(13—14-літніх) та 49,8%(15—16-літніх) учнів розуміють цінність здоров'я для людини і суспільства, але, на жаль, тільки З,9%(11—12-літніх), 18,5%(13—14-літніх) та 31,6%(15—16-літніх) респондентів змогли визначити кілька(2—3) компонента здо­рового способу життя.

Соціально оптимістичні та реально педагогічні сподівання обумовлюють дані про те, що 59,2% (11—12-літніх), 67,3% (13—14-літніх) та 69,8% (15—16-літніх) учнів отримують задоволення від систематичних занять фізкультурно-оздоровчою роботою, при цьому 84,3%(11—12-літніх), 79,5%(13—14-літніх) ті 86,7%(15—16-літніх) респондента на теоретичному рівні усвідомлюють необхідність здорового способу життя людини.

Отримані результати дослідження були систематизовані, і результатом систематизації кількісних і якісних параметрів стали чітко визначені, сформульовані компонента свідомого та мотивованого ставлення учнів загальноосвітніх шкіл до здорового способу життя як до особистісно-соціальної цінності, а саме:

— мотиваційно-потребнісний компонент здорового способу життя охоплює оптимістичній світогляд, оптимальний рівень соціокультурної толерантності; систему соціальних мотивів у сфері формування здоров'я та здорового способу життя людини, креативне ставлення до педагогічних, психологічних, соціальних процесів у вищезазначеній сфері, систему особистісно та соціально обумовлених потреб, які виражають соціальну сутність цього явища (потреба в систематичних заняттях, пошуку додаткової інформації про здоров'я та здоровий спосіб життя; потреба в профілактиці шкідливих звичок; потреба в удосконаленні фізичної та психолого-емоційної регуляції; стійкий інтерес до сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій, програм, методик);

• когнітивний компонент включає: наявність в учнів стабільних знань, умінь і навичок відносно формування здорового способу життя людини; знань, умінь і навичок у галузі фізичного виховання, валеології, гігієни, спортивної підготовки, національних традицій в означеній сфері, знань у галузі формування здоров'я та безпеки життєдіяльності; наявність додаткової інформації у сфері міжнародного досвіду оздоровлення людини та формування культури здоров'я; профілактики шкідливих звичок;

• аксіологічний компонент охоплює: сформованість в учнів системи соціально спрямованого ціннісного ставлення учнів до духовних та матеріальних засобів у формуванні здорового способу життя; здатність учнів реально та об'єктивно оцінювати свої фізичні, психоемоційні та інтелектуальні можливості; розуміння здоров'я й фізичної досконалості людини як практичної соціальної, особистісної, національної,етичної та загальнолюдської цінності;

• праксіологічний компонент охоплює: систему практичних умінь і навичок відносно формування учнями цілей та завдань у га­лузі фізкультурно-оздоровчої робота, формування здорового способу життя; профілактики шкідливих звичок; фізичного та інтелектуального самовдосконалення; систему вмінь і навичок самоконтролю уч­нями стану свого здоров'я, функціональних можливостей; практичне застосування школярами правил, умов здорового способу життя;

• афективний компонент включає: здатність дітей та підлітків отримувати задоволення від систематичних занять спортом, фізкультурою, процедурами загартування тіла; радість та задово­лення від спілкування з однолітками в умовах формування здорового способу життя, фізичного виховання, змагань, туристичних походів; наявність в учнів позитивних сподівань на майбутнє, пози­тивна «Я-концепція».

Оцінка кожного компонента в його елементарній структурі здійснюється на основі спеціальної шкали оцінок за 12-бальною системою, яка адаптована до умов навчального процесу загальноосвітніх шкіл.

Отже, систематизовані базові компоненти здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл були в повному обсязі використані в процесі визначення генеральної розробки концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формування здо­рового способу життя молоді й структури технологічних моделей і функціональних зв'язків між ними. Також вищеназвані компоненти стали невід'ємною частиною процесу проектування механізмів функціонування технологічних моделей у цілісній інноваційній системі соціальних інститутів суспільства у формуванні здоров'я та здорового способу життя учнів різного віку і статі.

Вікова динаміка стану здоров'я учнів загальноосвітніх шкіл вивчалася на основі методики Т. Круцевич [189]. Означена методика дала оцінку таких складових розвитку та збереження здоров'я, як: співвідношення росту та маси тіла; чинників ризику відносно здоров'я; функціональних можливостей системи кровообігу; виконання учнями фізіологічної норми рухової активності в режимі дня школи та сім'ї; позитивні тенденції вдосконалення фізичних можливостей тіла учнів.

Оцінювання результат1е тесту здоров'я здійснювалося в системі експертних оцінок у балах:

— менше 20-ти балів — рівень здоров'я низький, майже критичний та загрозливий;

• від 21 —99 балів — рівень здоров'я задовільний або середній;

• 100 і більше балів — рівень здоров'я високий з тенденцією
  до вищого.

Вікову динаміку показників стану здоров'я учнів загально­освітніх шкіл у повному обсязі представлено в таблиці 3.2.6.

Аналіз результатів означеної діагностики дозволив нам стверджувати, що між негативною кількісною характеристикою компонентів здорового способу життя має місце певна кореляція з показниками вікової динаміки показників здоров'я в учнів загальноосвітніх шкіл. Так, учні 10-ти років хлопчики 20,0% (115,6 б.) та дівчата 18,0% (110,2 б.) мають високий рівень здоров'я; 51,0% (144,5 б.) хлопчиків та 48,5% (56,4 б.) дівчаток — середній рівень; а 29,0% (18,6 б.) хлопчиків і 37,0% (17,0 б.) дівчаток відносимо до групи з низьким рівнем здоров'я.

Таблиця 3.2.6

Вікова динаміка показників стану здоров'я учнів загальноосвітніх шкіл (бали, %)

Вік, роки	Стать			Рівень здоров'я
			Високий	Задовільно			Низький
10		%	Бали (M±m)	%	Бали (M±m)	%	Бали (M±m)
	X	20,0	115,6±10,2	51,0	44,5±3,8	29,0	18,6±2,5
	Д	18,0	110,2±15,5	45,0	42,6±2,1	37,0	17,0±1,6
11	X	22,5	112,6±18,9	48,5	56,4±8,2	29,0	18,4±2,3
	Д	25,0	111,0±7,1	45,0	58,1±6,3	30,0	16,5±3,3
12	X	20,0	114,1±20,2	40,0	49,6±5,1	40,0	19,2 ±4,6
	Д	26,0	108,0±21,3	44,0	53,8 ±4,9	30,0	15,8±2,9
13	X	19,0	120,5±28,1	31.0	6,0±5,7	50,0	18,1+3,5
	Д	17,0	115,3 ±31,2	38,0	59,4 ±4.8	42,0	19,6±4,5
14	X	21,0	120,6±28,8	39,0	52,8 ±3,9	40,0	17,8±3,2
	Д	16,0	113,5±19,4	34,0	56,3±5,4	50,0	18,3±2,4
15	X	22,9	119,8±18,5	33,1	51,6±4,6	44,0	13,0±2,8
	Д	15,0	112,3±19,2	45,0	49,8±5,3	40,0	12,2±3,0
16	X	26,0	118,2 ± 28,3	37,0	50,5±4,4	41,0	14,2±2,9
	Д	14,0	111,9±17,0	48,0	48,9±3,8	38,0	13,8±2,4
17	X	25,0	128,2 ± 31,5	35,0	49,3±4,1	50,0	14,4±3,0
	Д	20,0	129,8 ± 29,3	38,0	53,8 ±3,9	42,0	16,9 ±2,8

У віковій групі 11-річних учнів 22,5% (112,6 б.) хлопчиків та 25,0% (111,0 б.) дівчат віднесено до групи з гарним здоров'ям; 48,5% (56,4 б.) хлопчиків та 45,0% (58,1 б.) дівчаток мають задовільний рівень; 29,0% (18,46.) хлопчиків та 30,0% (16,5 6.) дівчаток мають низький рівень здоров'я з тенденцією його погіршення.

Характеристики

Список файлов ВКР