112092 (591026), страница 27

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 27)

За результатом проведення анкетування експрес-діагностики наркотичної залежності соціально неадекватної поведінки учнів (опитувальник створений на основі анкета, розробленої Рівненським обласним центром практично1 психології і соціальної роботи) серед підлітків, 82% школярів 6 класів та 74% 7 класів ніколи не курили і впевнені, що цього не робитимуть. Відповідно ставлення до алко­голю—10% опитуваних шестикласників та 11% учнів сьомих класів ніколи не пробували спиртних напоїв і в подальшому цього не збираються робити.

Майже чверть опитуваних підлітків уживають спиртні напої регулярно (28% та 22% відповідно), на відміну від тютюнопаління (0% — обидва класи).

Ставлення до вживання наркотиків категорично негативне. Відповідь одностайна — «не вживав і ніколи не вживатиму» — 100 % опитуваних підлітків. Подібне ставлення до наркотично діючих речовин, зокрема клею, ацетону, гасу, але з деякими змінами.

Можливо, це пов'язано з тим, що наркотично діючі речовини помилково сприймаються деякими підлітками як такі, що не викликають залежності так швидко, як наркотики.

95% шестикласників та 91,6% семикласників ніколи не обговорювали з близькими друзями можливість спробувати наркотичні речовини, проте 5% учнів шостих класів мали розмову з друзями щодо бажання спробувати ці речовини. 8,4% опитаних семиклас­ників відповіли, що разом з друзями спробували наркотичні речови­ни, але в подальшому не планують їх уживати.

Вивчаючи ставлення дітей до власної сім'ї й до стосунків у ній, ми отримали такі результати:

— більшість підлітків задоволені власною сім'єю й почуваються в ній захищено та комфортно (97,5% — шості класи; 72,2% сьомі класи);

• відчувають деяку незадоволеність стосунками в сім'ї та своєму місці в ній 8,3% семикласників;

• мають конфліктні стосунки з одним із членів своєї родини 2,5% учнів шостих класів та 2,7% учнів сьомих класів. Переваж-но конфліктні взаємини існують зі старшими братами, сестрами або зі старшим поколінням, якщо родина мешкає з бабусями та дідусями;

• на думку 16,8% школярів сьомих класів, вони мають конфліктні стосунки із сім'єю.

Диференціація відповідей цього пункту анкети свідчить про формування в школярів сьомих класів власної думки, розвитку комунікативних здібностей, тому спілкування з дорослими, зокрема, з членами своєї родини, стає більш дискусійним, суперечливим і сприймається дітьми як конфліктне.

Аналіз відповідей підлітків щодо їхніх взаємин з учителями Показав, що кожен п'ятий учень шостого класу повністю задоволе­ний учителями школи (20,51 %) і лише 2,7% школярів сьомих класів висловлюють симпатію своїм учителям. Переважно всі опитані підлітки висловлюють симпатію вчителям, але деяких з них все ж таки хотіли замінити (79,49%та 88,8% відповідно).

Як свідчать статистичні дані, у всьому світі щодня доводить до логічного кінця суїцидальні спроби 4—6 тисяч осіб. Лише 35— 40% з них мають психічні порушення. Заданими О. Личко, в Україні лише 5% суїцидальних спроб у підлітковому віці припадає на психози, 20—30% — психопатії, решта — так звані «підліткові кризи».

Всесвітня організація охорони здоров'я на 2020 рік прогнозує таку ситуацію: приблизно 1,53 млн. у всьому світі помруть від суїциду, у 10—20 разів зросте кількість суїцидальних спроб.

В Україні лише тільки за перші десять днів січня 2005 р. закінчили життя самогубством 12 осіб, з яких восьмеро зробили це в один день.

Причинами вживання алкогольних напоїв указують:

а) багато вільного часу;

б) відсутність матеріальних можливостей батьків для організації дозвілля;

в) бажання привернута увагу;

г) бажання завоювати авторитет, прагнення виглядати дорослим.

За даними досліджень, найчастіше починають статеве життя дівчатка 14—15 років. Окрім зазначеної групи, є дівчатка, які вступили в перший сексуальний зв'язок у 12років — 5%, у 1Зроків — 14%, у 16 років — 19%.

У 50% випадків ініціатором статевої близькості був юнак, у деяких випадках — приятелі — ровесники — 21%, навіть дорослі — 4%. I лише у 25% випадків, зі слів дівчат, це відбулося за бажанням обох партнерів.

Переважно, дівчата з девіантною поведінкою не можуть назвати риси жіночності й не знають, як має поводитися дівчина. 42,3% опитаних бажають виховати в собі силу волі, сильний, стійкий ха­рактер, уміння долати труднощі. Тільки 27% дівчаток, які брали участь в дослідженні, прагнуть сформувати в собі такі риси: ніжність,, шанобливість, довірливість [95; 289].

Отже, результати дослідження свідчать про те, що на динаміку розповсюдження різноманітних захворювань серед дітей і підлітків суттєво впливають такі соціальні фактори, як: економічна криза; зубожіння фінансових та культурних можливостей сім'ї, що призвело до ситуації виживання; обмежені можливості молоді реалізувати свої потреби в аспекті оздоровчої діяльності з причин відсутності науково-практичних механізмів оптимальної взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл міста й села.

У кризовому соціумі перехідного періоду України загальноосвітня школа і сім'я найбільш пристосовані для координації механізмів, зусиль, технологій, програм, методик взаємодії со­ціальних інститутів суспільства в реалізації національної доктрини збереження та вдосконалення здоров'я підростаючого покоління України. Дослідження вікової динаміки сформованості в учнів загальноосвітніх шкіл базових компонентів здорового способу життя здійснювалося нами на основі анкети закритого типу «Здоров'я дітей і підлітків — особистісно-соціальна цінність» [78;89;389]. Зазначена анкета була структурована таким чином, що включала низку питань, які систематизувалися в конкретні форми свідомого ставлення респондентів до здоров'я та стилю здорового способу життя в мотиваційно-потребнісному, когнітивному, афективному, аксіологічному та праксіологічному аспектах. У процесі анкетного дослідження в повному обсязі були враховані рекомендації Б. Гутмана [96].

Вивчення причинності позитивної та негативної динаміки у ставленні учнів до систематичних занять фізкультурно-оздоровчою роботою є основним підходом до визначення й подальшого уточнен­ня мети та завдань як концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства, так і технологічних моделей формування здоров'я та здорового способу життя.

Таблиця 3.2.5

Динаміка показників силовою співвідношення компонентів здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл, % (n = 1101)

Пор.		Критерії визначення співвідношення компонентів та їх систематизації		Вікові групи респондентів
				11—12 років n = 367			13—14 років n=365			15—16 років n= 369
1		2		3			4			5
1.		Подобаються заняття фізичною культурою, спортом, оздоровленням		82,6			78,3			81,9
2.		Мають можливість для систематичних занять фізичною культурою, спортом, оздоровлениям		15,0			18,2			17,8
3.		Систематично займаються в спортивних секціях, центрах здоров'я, групах здоров'я, групах загартування		19,9			22,6			18,7
4.		Реалізують активні форми відпочинку в умовах дозвілля		30,2			33,4			28,9
5.		Систематично виконують процедури загартування тіла		8,4			10,2			12,5
6.		Реалізують форми оздоровлення за місцем проживання		15,6			21,3			16,8
7.		Мають свідому потребу в систематичних заняттях фізкультурно-оздоровчою роботою		25,7			36,2			27,9
8.		Упевнені, що державна система збереження та розвитку здоров'я малоефективна		75,3			77,8			83,6
9.		Виконують домашні завдання з фізкультури, валеології та гігієни		15,2			17,4			9,8
10		Мають уяву про позитивний вплив засобів фізичної культури та оздоровлення		10,7			19,0			26,3
11.		Володіють основами методики формування рухових здібностей		5,4			12,3			20,5
12.		Володіють основами формування рухових навичок		4,8			11,9			17,8
13.		Володіють навичками безпеки життєдіяльності		9,6			9,6			21,4
14.		Знають рівень свого фізичного розвитку		2,8			10,5			26,8
15.		Знають рівень свого здоров'я		5,0			8,6			12,3
16		Знають вимоги особистої та суспільної гігієни			48,5			63,8			64,4
	17.	Знають кілька шкідливих звичок			20,5			36,2			48,1
19.	18.		Знають механізми впливу шкідливих звичок			6,3			12,6			21,5
		Знають методи самоконтролю			7,8			16,2			24,8
		здоров'я
20.		Готовність, самостійно вирішити проблему профілактики шкідливих звичок			10,5			19,0			29,7
21.		Мали спробу вживати алкоголь			12,0			14,9			30,5
22. 23		Уживають алкоголь у свята (сімейні, державні, релігійні)			1,8			5,5			33,2
		Уживають алкоголь систематично			0,8			2,2			6,5
24.		Знають механізми негативного впливу алкоголю			6,2			22,5			42,3
25.		Мали спробу тютюнопаління			3,9			12,8			23,6
26.		Систематично курять			2,5			10,6			18,5
		Знають механізми негативного			10,8			18,5			46,9
27.		впливу тютюнопаління
		Мали спробу вживати наркотичні			0,4			3,0			6,7
28.		речовини
29.		Систематично вживають			0,2			1,9			2,3
		наркотичні речовини
30.		Знають механізми й наслідки негативного впливу наркотиків			42,5			69,3			82,4
	31.	Знаходяться в умовах гіподинамії			58,3			69,8			75,6
	32.	Мають умови фізкультурно-			19,5			16,9			14,3
		оздоровчої роботи в сім'ї
	33.	Мають проблеми у спілкуванні з			18,6			27,8			23,5
		однолітками
	34.	Мають підвищений рівень			39,2			40,9			53,2
		стурбованості
	35.	Мають бажання консультуватися			15,5			28,2			49,6
		в психолога Самостійно займаються
	36.	Самостійно займаються фізичними вправами			10,8			12,5			18,4
	37.	Самостійно займаються			5,2			9,8			10,1
		загартуванням
	38.	Займаються фізкультурно-			7,7			12,3			8,5
		оздоровчою діяльністю з батьками
	39.	Розуміють цінність здоров'я для			29,6			45,9			49,8
		особистості та суспільства
		Систематично беруть участь у			72,3/8,9			54,0/6.8			39,2/8,5
	40.	спортивно-масових заходах школи (міста)

Результати нашого дослідження, у повному обсязі представ­лені в таблиці 3.2.5, свідчать про те, що вони досить різноманітні та інформаційно впливові: насамперед, на себе звертають увагу дані, що 82,6%(11— 12-літніх), 78,3%(13—14-літніх) та 81,9%(15—16-літніх) учнів бажають систематично займатися фізкультурно-оздо­ровчою діяльністю, але з них тільки 15,0%(11—12-літніх), 18,2%(13— 14-літніх) та 17,8%(15—16-літніх) респондентів мають реальні можливості реалізувати це бажання. У всіх вікових групах дуже низький показник систематичних занять у спортивних секціях, так, тільки 19,9%(11—12-літніх), 22,6%(13— 14-літніх)та І8,7%(15—16-літніх) респондентів систематично відвідують навчально-тренувальні заняття в школі, у клубах та командах.

Характеристики

Список файлов ВКР