99924 (590284), страница 6
Текст из файла (страница 6)
ФРЧн – непродуктивні витрати часу;
ФРЧе – економія часу у зв’язку з упровадженням інноваційних заходів.
У процесі подальшого аналізу необхідно вивчити показники питомої трудомісткості за видами продукції (табл. 2.9).
Таблиця 2.9 Аналіз питомої трудомісткості за видами продукції
| Вид продукції | Обсяг виробництва, т.у.о. | Питома трудомісткість, год | Витрати праці на випуск продукції, год | ||||||
| t0 | t1 | t0 | t1 | t0 | За базовим рівнем на фактичний випуск | t1 | |||
| A | 5760 | 5040 | 14,5 | 14,0 | 83520 | 73080 | 70560 | ||
| B | 5600 | 5544 | 16,0 | 15,0 | 89600 | 88704 | 83160 | ||
| C | 2743 | 3168 | 20,0 | 18,0 | 54860 | 63360 | 57024 | ||
| D | 1920 | 2688 | 27,0 | 22,2 | 51860 | 72576 | 59526 | ||
| Усього | 16023 | 16440 | 17,46 | 16,44 | 279840 | 297720 | 270270 | ||
Як видно із табл. 2.9, витрати праці на виробництво продукції знизилися на 9570 людино-годин. У зв’язку зі збільшенням обсягу виробництва продукції і зміною її структури витрати часу зросли на 17880 людино-годин (297270 – 279840), а за рахунок зниження питомої трудомісткості продукції вони скоротилися на 27450 людино-годин (297720 – –270270).
Значено знизилася і питома трудомісткість: виробу А – на 3,5%, виробу В – на 6,25%, виробу С – на 10,0%, виробу D – на 17,0%, а в цілому по підприємству її середній рівень знизився на 5,85%.
Зниження або підвищення середнього рівня питомої трудомісткості може відбутися за рахунок зміни її рівня за окремими видами продукції (Тм) і структури виробництва (Чі). Зі збільшенням частки більш трудомістких виробів середній її рівень зростає, і навпаки:
, або 
(2.8)
Вплив цих факторів на середній рівень трудомісткості можна визначити за методом ланцюгової підстановки через середньозважені величини:
(2.9)
людино-год
(2.10)
людино-год
(2.11)
людино-год
де VВП – обсяг випуску продукції;
Тм – відповідна трудомісткість.
Зміна середнього рівня питомої трудомісткості відбулася за рахунок:
-
зниження індивідуальної трудомісткості окремих виробів:
(2.12)
людино-год
де Тм1 і Тмум – відповідно трудомісткість фактична і умовна.
-
збільшення питомої ваги більш трудомісткої продукції (вироби C і D) у загальному випуску:
(2.13)
людино-год
Велике значення для оцінювання ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу (відношення прибутку до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу).
(2.14)
Зв’язок цього показника з рівнем продуктивності праці можна подати так:
, (2.15)
де РП – рентабельність персоналу;
П – прибуток від реалізації продукції;
ЧВП – середньооблікова чисельність виробничого персоналу;
ВП – вартість випуску продукції в діючих цінах;
Роб – рентабельність обороту;
ЧРП – частка реалізованої продукції у загальному обсязі випуску продукції;
РВ – середньорічний виробіток продукції на одного працівника у поточних цінах.
Схематично цей зв’язок можна подати, як на рис.2.2.
Рентабельність персоналу (РП)
Середньорічний виробіток продукції на одного працівника (РВ)
Рентабельність виробництва продукції (РВП)
Частка реалізованої продукції у загальному обсязі її випуску (ЧРП)
Рентабельність обороту (Роб)
Рис. 2.2. Структурно-логічна факторна модель рентабельності персоналу
Таблиця 2.10 Дані для факторного аналізу рентабельності персоналу
| Показник | Значення показника | Зміни | ||
| t0 | t1 | |||
| Прибуток від реалізації продукції, тис. грн. | 17900 | 19596 | +1396 | |
| Серенднььоблікова чисельність працівників, чол. | 200 | 202 | +2 | |
| Виручка від реалізації продукції, тис. грн. | 95250 | 99935 | +4685 | |
| Випуск продукції в поточних цінах, тис. грн. | 96000 | 104300 | +8300 | |
| Частка виручки у вартості випущеної продукції, % | 99,22 | 95,81 | -3,41 | |
| Прибуток на одного працівника, тис. грн. | 89,5 | 95,5 | +6,0 | |
| Рентабельність обороту, % | 18,79 | 19,30 | +0,51 | |
| Середньорічний виробіток продукції на одного працівника (в поточних цінах), тис. грн. | 480 | 516,33 | +36,33 | |
| Середньорічний виробіток продукції на одного працівника (в цінах базового періоду), тис. грн. | 480 | 499,01 | +19,01 | |
За даними моделі і даними табл. 2.10 можна визначити, як змінився прибуток на одного працівника за рахунок:
1) продуктивності праці (середньорічного виробітку):
(2.16)
тис. грн.
2) частки реалізованої продукції в загальному її випуску:
(2.17)
тис. грн.
3) рентабельності продажів:
(2.18)
тис. грн
де ∆Рп – зміна прибутку;
РВ - Середньорічний виробіток продукції на одного працівника;
Чрп – чиста виручка від реалізації продукції;
Роб – рентабельність обороту.
Разом: +6,00 тис. грн.
Ця модель зручна ще й тим, що дає змогу пов’язати фактори зростання продуктивності праці з темпами зростання рентабельності персоналу. Для цього зміну середньорічного виробітку продукції за рахунок і-го фактора потрібно помножити на базову частку реалізованої продукції в загальному її випуску і на базовий рівень рентабельності обороту.
Із табл. 2.11 видно, як змінився прибуток на одного працівника за рахунок факторів, що формують рівень середньорічного виробітку промислово-виробничого персоналу. Від’ємний результат впливу окремих факторів можна розцінювати як невикористаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.
Таблиця 2.11 Розрахунок впливу факторів зміни річного виробітку на рівень рентабельності персоналу
| Фактори зміни середньорічного виробітку | Розрахунок впливу | Зміна прибутку на одного працівника, тис. грн. | ||
| 1 | 2 | 3 | ||
| 1. Частка робітників у загальній чисельності персоналу | +10,08*0,9922*18,79/100 | +1,88 | ||
| 2. Кількість днів, які відпрацював один робітник за рік | -22,27*0,9922*18,79/100 | -4,15 | ||
| 3. Середня тривалість робочого дня | -8,83*0,9922*18,79/100 | -1,65 | ||
| 4. Середньогодинний виробіток | +40,03*0,9922*18,79/100 | +7,46 | ||
| 5. Зміна рівня відпускних цін | (516 - 499,01)*0,9922*18,79/100 | +3,23 | ||
| Усього | 36,33*0,9922*18,79/100 | +6,77 | ||
| 5.1. Організація виробництва (інтенсивність праці) | +16,09*0,9922*18,79/100 | +3,0 | ||
| 5.2. Підвищення технічного рівня виробництва | +15,01*0,9922*18,79/100 | +2,8 | ||
| 5.3. Непродуктивні витрати робочого часу | -2,46*0,9922*18,79/100 | -0,46 | ||
| 5.4. Структура виробництва | +11,39*0,9922*18,79/100 | +2,12 | ||
| Усього | +7,46 | |||
2.3 Аналіз соціальної захищеності робітників
Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами слід проводити у тісному зв'язку з вивченням виконання плану соціального розвитку підприємства за такими групами показників:
-
підвищення кваліфікації працівників;
-
поліпшення умов праці та зміцнення здоров'я працівників;
-
поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов;
-
соціальна захищеність членів трудового колективу.
Для аналізу використовують такі форми плану економічного і соціального розвитку, як "Підвищення рівня кваліфікації й освіченості кадрів", "Основні показники з поліпшення умов і охорони праці, зміцнення здоров'я працівників", "План поліпшення соціально-культурних і житлово-побутових умов персоналу і членів їхніх сімей", колективний договір у частині соціального захисту працівників підприємства і пенсіонерів, а також звітні дані про виконання намічених заходів для соціального розвитку підприємства і підвищення рівня соціальної захищеності членів трудового колективу.
Аналізуючи динаміку і виконання плану з підвищення кваліфікації працівників підприємства, вивчають такі показники, як відсоток працівників, що навчаються у вищих, середніх, середніх спеціальних навчальних закладах, у системі підготовки робочих кадрів на підприємстві; чисельність і відсоток працівників, що підвищують свою кваліфікацію; відсоток працівників, зайнятих некваліфікованою працею, тощо. Показники соціально-кваліфікаційної структури мають також відображати організацію перекваліфікації і працевлаштування вивільнених працівників.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
