82602 (589680), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Таблиця 2.1.1.

Козинак з кунжута з додаванням цикорлакту

Оцінка конкурентоспроможності досліджуваних зразків вказує, що козинак соняшниковий має інтегральний показник конкурентоспроможності 0,93, козинак з арахісу- 1,26, козинак з кунжута -1,54.

Одже, козинакі соняшниковий та козинак з арахісу мають вищу конкурентоспроможність ніж козинак з кунжута, за рахунок економічних показників, тобто роздрібної ціни.

Одже, виробники східних ласощів мають вищу конкурентоспроможність порівняно з російськими, за рахунок вищіх показників якості і нижчої ціни. Таким чином, ціна і якість є основними складовими конкурентоспроможності.[24 - 33]

Розділ 3. Маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів за матеріалами ВАТ “Дніпрянка”

3.1. Дослідження ринку кондитерських виробів в Україні

Відповідно до Міжнародного кодексу по дослідженню маркетингу полягає в об’єктивному зборі й аналіз добровільно отриманої інформації про ринки споживачів, товарах і послугах і повинна проводитися відповідно до принципів чесної конкуренції, на основі загальноприйнятих наукових методів. Процес маркетингового дослідження (рис.3.1) передбачає здійснення низки етапів, стадій, операцій, серед яких: визначення проблеми, аналіз вторинної інформації, одержання первинної інформації, аналіз даних, вироблення ре комендацій, використання результатів. Визначення проблеми зумовлене формулюванням предмета маркетингового дослідження, що орієнтує на збір і аналіз певної інформації, необхідної для прийняття управлінського рішення. У разі необхідності проводиться спочатку попереднє опрацювання проблемної ситуації, а потім і заключне дослідження. [8,9,10]

На сьогоднішній день за насиченістю та широтою асортименту кондитерських виробів, ринок України не відрізняється від ринків європейських країн. Ринок кондитерських виробів дуже великий, він має близько 1000 найменувань різних ласощів. [11 - 16]

Таким чином, у період осінньо-зимового сезону 2003/04 рік п'ятірка ведучих виробників кондитерських виробів в Україні виглядала в такий спосіб: незмінно з великим відривом лідирує “Рошен", яким за півроку випущено 88,9 тис. тонн усіляких ласощів (чи 23,3% національного виробництва). Друге місце за компанією "Київ-Конті" - 39,9 тис. т (10,5%). З невеликим відривом третє місце займає "АВК" - 39,2 тис. т (10.3%). Четверте місце за харківською фірмою - "ХБФ" + КФ –«харковчанка» із загальним обсягом 18.5 тис т (4.9%)

Визначення проблеми

Аналіз вторинної інформації

Одержання первинної інформації

Аналіз даних

Рекомендації

Використання інформації

Рис.3.1 Процес маркетингового дослідження

За результатами 2003 року лідером на рину кондитерської промисловості була кондитерська корпорація “Рошен" (23,6%). Якщо розглядати окремо, по основних видах продукції, те рейтингова картина буде трохи інший, але про це трохи нижче. За перше півріччя 2003 року, у середовищі ведучих виробників можна відзначити ряд проривів. Спочатку ЗАТ "Одеса" продемонструвало динаміку приросту в 44% (у порівнянні з тим же періодом 2002 р.). Потім до десятки найбільших наблизилася "Ровенська КФ". яка по обсягах виробництва на 16 тонн випередила український підрозділ "Крафт Якобз Сушард". І, нарешті, у квітні до складу об'єднання "АВК" увійшла "Дніпропетровська КФ" - підприємство з досить високою динамікою виробництва ( 14,7% за останній рік) Рис.3.2.. [8 - 16]

Р ис 3.2. Виробництво кондитерських виробів в Україні, по місяцям

Виробництво шоколадних цукерок за останні роки перетерпіло ряд формальних змін. З двох основних форм подачі товару основну увагу приділяють подарунковому упакуванню – більш динамічно розвивається остання. Особливо суттєві зміни структури виробництва не доцільно. Велика увага фасування спостерігається в двох лідерів - КФ "Світоч' і "Крафт Фудз Україна" (ТМ "Корона" і "Україна"). Не менше уваги "подарунково-фасувальному" виробництву приділяють і інші великі виробники: "АВК", "Рошен", "Полтавакондитер". Ухиляння у сторону "штучного" виробництва обумовлений бумом магазинів самообслуговування - активним розвитком мереж супермаркетів, який спостерігається в містах України. По обсягах продажів упакованих шоколадних виробів (шоколаду, батончиків і цукерок у коробках) на ринках українських міст панують шість компаній-виробників. Напередодні холодного сезону лідируючу позицію займала "Крафт Фудз Україна", з марками "Корона", "Україна", та ін. За підсумками перших восьми місяців поточного року в роздрібно-торговельній мережі міст України "Крафт Фудз" належить 29,3%, що на 1,2% більше, ніж 2003рік. (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Структура продажу кондитерських виробів Україні

Стратегії фірми, її маркетингової діяльності, що пов'язано зі збиранням, аналізом, опрацюванням інформації, звітністю про наслідки проведеної роботи, безпосередньою службою маркетингу фірми або із залученням зовнішніх, незалежних консалтингових фірм.

По визначенню Держкомстату України в категорію "цукристі" попадають усі кондитерські вироби, за винятком таких продуктів, як: печиво, галети і крекери, торти і тістечка, а також вафлі. Оператори ринку для зручності користування до "цукристих" відносять: цукерки, глазуровані шоколадом; цукерки, неглазуровані шоколадом; мармеладно-пастильні вироби; драже; ірис; східні ласощі (зефір, халва, шербет, лукуми). Таких в Україні за період (наприклад, 2002) виробляють 228,08 тисяч тон. По цукристих виробах звично лідирує "Рошен" (49.42 тис. т чи 21,7%), причому, незважаючи на те, що східні ласощі дана компанія не випускає принципово. Утім "Рошен" не єдиний з вітчизняних гігантів від кондитерської промисловості, хто ігнорує "східний колорит". На сьогоднішній день тільки половина кондитерських лідерів випускають зефір, ще менше - халву, і жоден не зацікавлений у широкомасштабному виробництві щербета і лукумів. У цілому, виробництво даних продуктів віддано на відкуп середнім (міжрегіональним) і малим (регіональним) кондитерам.

Другим по цукристих виробах є компанія "АВК" з показником виробництва 28.1 тис. т (12.3% національного виробництва). Можна сказати, що завдяки тієї ж "Дніпропетровської КФ" донецький виробник на другому місці міцно закріпився і навіть може поборотися за перше. . Аналогія досить умовна Власником четвертого місця 2002 року "Дніпропетровської КФ" випущено майже 13,7 тис. т чи 6,0% національного виробництва цукристих). Третє місце по цукристим зайняла компанія " Світоч" з показником 14,67 тис. т (6,4%). На п'ятому місці по цукристим торік була компанія "Полтавакондитер" -11.25 тис. т (4,9%). У нинішньому році цю позицію, швидше за все, займуть "Житомирські ласощі, які за 2002 рік випустили 8,35тис.т (3,7%). Утім, за місце в п'ятірці найбільших "житомирцям" прийдеться ще поборотися, і, швидше за все, з "Київ-Конті", річний обсяг якого складає 7,86 тис. т. (3,4%).

Цікаво, що в цукристий сектор (шоколадні цукерки) із закордонних виробників з перемінною активністю намагаються вийти на український ринок лише турецькі фірми, та і лише з халвою і лукумом При цьому обидва продукти дорожчі в півтора - два рази за український аналогчерез схожість назв, оскільки і турецька халва, і турецькі лукуми - продукти іншого якісного складу. При цьому в категорію елітного продукту легше потрапити закордонному лукуму (точніше рахат-лукуму), оскільки халва в очах українського споживача - продукт споконвічно "демократичний" (тобто, загальнодоступний за ціною). Що стосується високоякісного лукума, то такий при Союзі в Україні випускали тільки в Харкові й Одесі (та й то в основному для місцевого споживання). Так що для успішного просування "східної дивини" в елітний сектор українського ринку потрібно докласти масу зусиль. (рис 3.3)

Виробники кондитерської продукції у поточному році виявилися в значно гірших умовах. Подорожчання основної сировини - борошна, підсумоване з ростом цін цукру ставить підприємства перед дилемою: підвищувати ціни чи знижувати рентабельність виробництва. Крім того, за останній рік дуже активізувалися дрібні підприємства (цехи). "Розмноженню" борошняно-кондитерських підприємств сприяє і порівняльна простота технології готування, і податкові пільги. До речі, таж простота виготовлення і рівень державного контролю дозволяє не рахуватися з податковими пільгами і випускати печиво та інше борошняне практично нелегально (тобто, з ухилянням від сплати податків і від санітарного контролю). У поточному році у Верховну Раду був навіть поданий законопроект про обов'язкове ліцензування виробництва кондитерської промисловості.

Характеристики

Список файлов ВКР