82602 (589680), страница 5
Текст из файла (страница 5)
В умовах ринкових відносин питання про зміну орієнтації в критеріях оцінки продукції, яка розробляється і випускається різними підприємствами, набуває особливої значимості. Одним з таких критеріїв може служити конкурентоспроможність продукції, аналіз і оцінка якої стає об’єктивною необхідністю, оскільки в сучасній конкурентній боротьбі при всій її масштабності, динамізмі і гостроті виграє той, хто аналізує і відстоює свої конкурентні позиції.
Проблема якості та конкурентоспроможності продукції носить універсальний характер. Її успішне вирішення має великий вплив на економічне і соціальне життя населення країни. Розвиток науково-технічного процесу у таких країнах, як Японія, Південна Корея і Китай, був визначений серйозним підходом до якості. Це дало їм змогу вирішити проблему якості продукції, стати економічно незалежними країнами і підвищити якість життя населення.
Дослідження конкурентоспроможності товарів передбачає комплексне вивчення характеристик об’єкта. Результати такого дослідження доцільно відобразити у вигляді “дерева властивостей” (додаток Б)
Дерево властивостей – це графічне зображення багаторівневої (ієрархічної) структури, яка відтворює сукупність властивостей продукції.
Дерево властивостей для харчових продуктів відображає функціональність, естетичність, екологічність та економічність об’єкта дослідження.
Функціональність – пристосованість об’єкта до функціонування (використання). Проявляється в різних періодах життєвого циклу , а саме:
-
під час товароруху (транспортування, зберігання, підготовки до реалізації, реалізації).
-
під час використання за призначенням (споживання).
При споживанні східних ласощів, як і будь-якого іншого продукту, велику роль відіграє, в першу чергу, смак, запах, а також колір, консистенція. Упаковка повинна бути зручна, мати правильне маркування. Стандартом також нормується вміст вологи, золи, цукру.
Екологічні властивості характеризують показники впливу об’єкта і людини на навколишнє середовище, тому в цьому пункті по відношенню до продукту вказано відсутність шкідливого впливу на зовнішнє середовище під час виробництва. Упаковка повинна бути безвідходною, використовуватись чиста сировина.
Естетичтні показники характеризують дизайн та зовнішній вигляд товару. До естетичних показників східних ласощів можна віднести колір, зовнішній вигляд. По відношенню до упаковки це розмір, чистота, прибаливість, яскравість упаковки.
Будь-яке визначення показника якості включає два елементи: отримання інформації про фактичне значення показника якості (первинна інформація) та співвставлення отриманої інформації з встановленими вимогами з метою оцінки відповідності. В залежності від джерела та способа отримання первинної інформації розрізняють наступні методи:
- органолептичний;
- вимірювальний;
- реєстраційний;
- розрахунковий;
- експериментальний;
- соціологічний.
Органолептичний метод заснований на використанні органів чуття людини, які служать приймачами відповідної інформації. У відповідності з органами чуттів розрізняють такі різновиди метода: візуальний, відчутний, нюхательний, смаковий, аудиометод. 70-80% інформації про показники якості отримують за допомогою візуального методу. Значення показників (точніше якісних характеристик) знаходять шляхом аналізу отриманих відчуттів на основі накопиченого людиною досвіду. Відмічена простота органолептичного методу характерна для оцінки показників якості на рівні споживача. При оцінкі товарів експертами навіть незначні коливання в значеннях органолептичних показників відіграють суттєву роль.
Вимірювальний метод заснований на інформації, отриманої з використанням вимірювальних засобів. Вимірювання показників якості, як правило, здійснюється в умовах лабораторій. Існують такі його різновиди: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, мікробіологічні, біологічні. В порівнянні з органолептичним методом вимірювальний забезпечує більшу точність та відтворюванність результатів, але більш дорогий та трудомісткий, так як потребує значних витрат на обладнання лабораторій, підготовку персоналу, придбання та обслуговування засобів вимірювання.
Реєстраційний метод заснований на використанні інформації, отриманої шляхом фіксації наявності та підрахунку певних подій, документів або витрат. Об’єктом аналізу може бути, наприклад наявність документів на товари (сертифікатів відповідності), дати закінчення терміну придатності.
Розрахунковий метод заснований на використанні інформації, отриманої за допомогою теоретичних та емпіричних залежностей споживчих показників якості від технічних характеристик. Як самостійний метод він широко використовується при визначенні ціни споживання, розрахунків коефіцієнта вагомості та комплексних показників якості.
Експериментальний метод заключається у використанні інформації, отриманої у результаті експерименту – досліджуваної експлуатації. Необхідність в експлуатаційних випробуваннях викликається тим, що вимірювальні методи не завжди повністю відтворюють реальні умови праці виробів. Експлуатаційними методами часто користуються в промисловості. Перевага цього метода складається у визначенні сукупності споживчих показників – відповідності товара призначенню, зручність користування, надійності.
Експертний метод заснований на використанні та узагальненні думок висококваліфікованих спеціалістів – експертів. Як і при органолептичному методі, джерелом первинної інформації являється відчуття людей, що сприймають своїми органами відчуття окремі характеристики товару. Але участь в оцінці спеціалістів дозволяє отримати в порівнянні з органолептичним методом більш об’єктивні результати. В групи включають дизайнерів, дегустаторів, товарознавців та ін. Ці групи періодично функціонують в якості експертних комісій. За допомогою експертних методів визначаються такі показники якості, які не можуть бути визначені достатньо об’єктивно. Мова йде про визначення смаку та запаху продовольчих товарів, естетичних показників якості товарів.
Соціологічні методи здійснюються шляхом збору, аналізу та узагальнення думок споживачів. Збір думок проводиться шляхом усних опитувань, розповсюдженням анкет. Соціологічні методи так як і експертні, базуються на окремих органолептичних оцінках.
Таким чином, один метод доповнює інший, що дає змогу більш чітко визначити показники якості для тих чи інших товарів.
Оцінка конкурентоспроможності здійснюється товаровиробниками при проектуванні нового товару, торговими організаціями при аналізі ринку, споживчими організаціями в рамках незалежних споживчих експертиз.
При оцінці одиничних критеріїв конкурентоспроможності використовуються вимірювальні, розрахункові, експертні, соціологічні, експериментальні та реєстраційні методи (що були описані вище). Розрахунок групових та узагальнених критеріїв здійснюються розрахунковим методом.
До прямих методів відносяться методи, що засновані на номенклатурі критеріїв, включаючи інтегральний показник якості – відношення якість/ціна.Часто в залежності від значення цього співвідношення товари ранжують, присвоюючи перше місце аналогу з найкращим відношенням. Метод широко використовуються споживчими організаціями при здійсненні експертизи товарів.
До непрямих методів відносяться методи, засновані на номенклатурі, яка включає тільки характеристики якості. Відсутність в номенклатурі продажної ціни дозволяє тільки «косвенно» (непрямо) судити про конкурентоспроможність товарів. Тому використання цього методу виправдано лише в тому випадку, коли оцінювані товари мають близьке значення роздрібної ціни. В якості критерію для прийняття заключення про конкурентоспроможність використовують як кількісні характеристики (рівень якості, комплексний показник якості), так і якісні. У ролі останньої може виступати такий критерій, як ступінь відповідності вимогам стандарту.
Методи, що застосовуються на стадіях проектування та виготовлення використовують для прогнозування конкурентоспроможності, визначення шляхів підвищення якості та зниження ціни споживання нових зразків товарів. На випробувальній базі виготовлювача, як правило проводяться порівняння досліження проектуємого зразка та закордонних аналогів по всім основним показникам якості. В якості показника конкурентоспроможності використовують інтегральний показник якості.
Методи, що застосовуються на стадіях реалізації та експлуатації, використовують торгові та споживчі організації. В торгових організаціях оцінюють конкурентоспроможності на основі об’ємів продажу, рівня реалізації, швидкості продажу товарів-аналогів. На основі даних про попит торгові організації регулюють об’єми закупок чи навпаки припиняють його закупку. По об’єму продаж українських та імпортних товарів магазини міста визначають в кожній групі товарів (м’ясних, молочних, кондитерських товарів) “лідера продаж”.
Споживач, особливо закордонний, дуже уважно слідкує за публікацією видань для споживачів, дуже чітко реагує на результати тестових оцінок товарів-аналогів, що проводяться лабораторіями підприємств- виробників та лабораторіями незалежних експертиз. При використанні графічних методів використовують різноманітні графіки, на осях яких позначені різні критерії якості.
Матричні методи. Основу методу складає таблиця оцінки комерційного успіху нового товару підготовлена аналітиком маркетингової фірми “А.С. Нильсен”. Цей метод передбачає:
а) комплексну оцінку конкурентоспроможності з використанням сукупності групових критеріїв – товарних, збутових ринкових, виробничих;
б) градацію рівня комерційного успіху по 3 – групам – “нижче середнього”, “середня”, “вище середнього”;
в) характеристику признаків кожному критерію аналізуємого товару для віднесення до однієї з груп.
В якості розрахункових методів найбільш широкого використання знайшов метод середньозваженого арифметичного. На практиці матричні та графічні методи комбінують з розрахунковими методами. [6,7,8]
Для оцінки рівня якості продукції використовують 2 методи: диференціальний та комплексний.
При диференціальному методі зіставляються одиничні показники базового зразка та оцінюваної продукції по наступним формулам:
Q = Рі/Рб
або Q = Рб/Рі
де Рі – одиничний показник якості досліджуваного товару;
Рб – одиничний показник якості базового товару.
Якщо кожне із значень оцінюваного зразка при співставленні з базовим перевищує його не менш ніж на 5%, то вважається, що цей зразок перевищує світові досягнення.
Вибір номенклатури одиничних показників проводиться з урахуванням вимог споживачів, умов експлуатації та ін.
Значення диференціальних оцінок, необхідно виражати в однакових розмірних величинах (балах).
При комплексному методі зіставляються узагальнюючі показники якості оцінюваного та базового зразків. Узагальнюючий показник якості, що відображає основне призначення товару, середньозважений показник якості або інтегральний показник якості.
Оцінка рівня якості з використанням головного показника якості можлива, коли встановлена залежність значення цього показника від значення вихідних показників, що характеризують технічний рівень (але цим терміном користуються найчастіше при характеристиці продукції – машинобудівного комплексу).
Для оцінки рівня якості багатьох товарів народного споживання частіше використовується метод з використанням зважуваного одиничного показника якості. Значення такого показника визначається з врахуванням вагомості. Коефіцієнт вагомості встановлюється експертним методом.
Комплексний показник якості товара в цьому випадку розраховується за формулою :
Кі = ∑ Мі * Рі
де Кі – комплексний показник якості оцінюваної продукції;
Мі – коефіцієнт вагомості і-го показника;
Рі – значення оцінюваних одиничних показників.
При використанні для оцінки рівня якості інтегрального показника якості зіставляються такі показники для оцінюваної продукції та базового зразка.
При змішаному методі оцінки конкурентоспроможності використовується частина параметрів розрахованих диференціальним методом та частина параметрів, розрахований комплексним методом.
Істотним недоліком таких методів оцінки являється те, що споживчі властивості товарів та їх набір визначається без урахування думки споживача. Але в теоретичній літературі зазвичай досліджуються тільки постачальники товара та їх поведінка на ринку та практично не вивчаються властивості споживачів та вплив цих властивостей на конкуренцію конкурентоспроможності товарів. У той же час економічна практика доказала, що реакція споживачів на один і той же товар з однаковими властивостями може бути прямо протилежною. Тому для того, щоб вибрана маркетингова стратегія була ефективною, при сегментуванні ринку та позиціювання товару обов’язково необхідно враховувати фактор споживчої поведінки.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
